www.VuzLib.com

Головна arrow Психологія arrow Порівняльна характеристика методик поліграфних обстежень
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Порівняльна характеристика методик поліграфних обстежень

Т.Р. Морозова

ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА МЕТОДИК ПОЛІГРАФНИХ ОБСТЕЖЕНЬ

   У статті проводиться порівняльна характеристика підходів до створення тестових опитувальників, призначених для використання з метою виявлення прихованої інформації.
   Ключові слова: поліграфне обстеження, типи тестів, непрямі та пошукові тести, методики із контрольними питаннями.
   Сучасний стан розвитку вітчизняної поліграфології сягнув того рівня, що в Україні представлені різні школи, які передбачають відмінні підходи у реалізації спеціальних психофізіологічних обстежень із використанням поліграфа [1, 3]. На сьогодні перед українськими поліграфологами та іншими фахівцями, зацікавленими у розвитку цього напрямку, стоїть актуальне питання щодо визначеності із методологічними засадами поліграфних обстежень. На порядку денному питання - який шлях обрати? Сліпо копіювати методики, нині найбільш поширені на Заході, чи адаптувати західні методики з урахуванням українського менталітету, усталених у нас традицій соціальної взаємодії [1, 3, 4]. Питання це дуже важливе, адже від його вирішення залежить інтенсивність впровадження методу, науково-методична база підготовки майбутніх поліграфологів, підвищення кваліфікації працюючих спеціалістів, а нерідко - і доля та репутація обстежуваних.
   Метою даного дослідження є з'ясування рівня ефективності основних методик поліграфних обстежень.
  Завдання дослідження:
   - аналіз існуючих підходів щодо створення опитувальників;
   - порівняння опитувальників, які використовувалися представниками різних поліграфологічних шкіл у розслідуванні однієї і тієї ж події;
   - розробка висновку щодо практичної доцільності та наукової вивіреності підходів поліграфологів - представників різних шкіл.
   Проведення спеціального психофізіологічного обстеження із використанням поліграфа передбачає апаратну фіксацію і наступний аналіз фізіологічних реакцій обстежуваного, які виникають у нього у відповідь на стимули, що пред'являє спеціаліст-поліграфолог. До стимулів відносяться питання, фотографії, схеми, предмети (речові докази), тобто все те, що може викликати психофізіологічну реакцію, яка свідчитиме про приховування обстежуваним тієї чи іншої інформації. Із стимулів складаються тести, а із тестів - опитувальники. Опитувальники розробляються під конкретне завдання.
   У сучасній поліграфології існує два підходи до підготовки опитувальників, що використовуються для розслідування службових порушень чи злочинів [2, 5]. Всі вони базуються або на методиці контрольних питань (control question technique), або на методиці виявлення прихованої інформації (concealed information technique). Третій підхід, а саме методика значимих і нейтральних питань (relevant and irrelevant question technique) в основному використовується в ході скринінгових перевірок при прийомі на роботу, переміщенні по посаді, перед звільненням. Нерідко, тести методики значимих і нейтральних питань, або, як її ще називають - методики пошукових тестів, використовуються разом із методикою виявлення прихованої інформації задля з'ясування невідомих слідству обставин вчинення проступку, злочину, місця переховування речових доказів.
   У методиці контрольних питань використовуються іррелевантні (нейтральні), контрольні і релевантні (значимі) питання [1]. Місце розташування кожного із питань у таких тестах жорстко визначене і незмінне. Перед обстеженням кандидату на обстеження надають можливість ознайомитися із питаннями, які йому будуть задавати. У переважній більшості тестів методики контрольних питань обстежуваний повинен відповідати “так” або “ні”, відповідь “не знаю” не використовується.
   Іррелевантні питання - це питання, які не мають безпосередньо відношення до ситуації, що з'ясовується, не несуть емоційно-забарвленої інформації для обстежуваного і на які він, на думку спеціаліста, дасть наперед відомі правильні відповіді. Контрольні питання - це питання, які не мають безпосереднього відношення до ситуації, що з'ясовується, однак несуть емоційно-забарвлену для обстежуваного інформацію, стосуються його минулого або подій, що дійсно чи вигадано відбулися у той же період, протягом якого відбулася розслідувана подія. Основним призначенням контрольних питань є порівняння психофізіологічної реакції, що виникне на них, із реакцією, що виникне на релевантні питання. Релевантні питання - це питання, які мають безпосереднє відношення до ситуації, що з'ясовується, є однозначно емоційно-забарвленими та розраховані, насамперед, на стимуляцію вираженої психофізіологічної реакції у особи, причетної до вчинення проступку чи злочину, що розслідується.
   Методика виявлення прихованої інформації передбачає використання непрямих і пошукових тестів, які складаються з “нульових”, “нейтральних” та “значимих” питань [2, 3, 4]. Обстежуваний не повинен знати де саме, на якому місці в тесті розташоване значиме питання, що дозволяє значно знизити ефективність психологічної протидії з його боку. Перед обстеженням обстежуваного ознайомлюють із тематикою питань, але не дають можливості прочитати опитувальник. Обстежуваний може відповідати “так”, “ні” або “не знаю”.
   В якості “нульового” використовується перше питання. Показники, які виникають у відповідь на нульове питання, виключаються із загального обрахунку. Завдяки порівнянню реакції на нульове питання із відповідними реакціями на нейтральні питання, можна визначати ступінь адаптації обстежуваного до даного тесту. Призначення “нейтральних” питань подвійне. З одного боку, спеціалісти ними ніби “розбавляють” значимі питання та періодично надають обстежуваному можливість заспокоїтись. З іншого боку - у низці тестів вони є базою, з якою порівнюються реакції на значиме питання. В якості “нейтральних” підбираються такі питання, на які обстежуваному немає потреби відповідати неправду, відповідь на них не потребує від обстежуваного тривалих розмірковувань, а рішення про позитивну чи негативну відповідь приймається ним практично автоматично. “Значимі” питання - це основні питання, що несуть в собі інформацію щодо події, з приводу якої проводиться обстеження. Наприклад, якщо проводиться розслідування з приводу викрадення грошей, які були складені у конверт, то один із тестів звучатиме, приблизно, наступним чином: “У що саме були складені зниклі гроші?” і обстежуваному буде запропоновано відповідати “так”, “ні” або “не знаю” на наступні варіанти відповіді: “гроші були складені в пакеті”, “гроші були складені в папці”, “гроші були складені в кульку”, “гроші були складені в конверті” (значиме питання), “гроші були складені в коробці”. Якщо обстежуваний вказує, що знає, що гроші були складені в конверт, то тест не проводиться, а його просять вказати із яких джерел в нього ця інформація. У подальшому його пояснення перевіряється відповідними тестами. При аналізі результатів тестування за допомогою непрямого тесту, порівнюються показники, що характеризують величину емоційної напруги на “значиме” питання по відношенню до інших, “нейтральних” питань.
   Використання непрямих і пошукових тестів має на меті з'ясування того, чи володіє обстежуваний інформацією, якою може володіти особа, причетна до вчинення проступку, злочину і, якщо володіє, то звідки у нього ця інформація, за яких обставин він її отримав, а також те, чи підтверджується його версія події. У непрямих тестах всі питання задаються в уточнюючій формі. Непрямі тести гомогенні - тобто всі питання в них присвячені одній тематиці, наприклад, як у наведеному вище тесті - всі питання присвячені тому, у що саме були складені зниклі гроші. Непрямі тести передбачають перевірку версії обстежуваного. Адже мало встановити ступінь обізнаності людини в обставинах вчинення злочину, необхідно обов'язково з'ясувати природу цієї обізнаності: обстежуваний може володіти інформацією про проступок, правопорушення не лише внаслідок особистої причетності, але й тому, що був свідком його вчинення, спілкувався із людьми, котрі його вчинили, взнав певні деталі в процесі опитування працівниками правоохоронних органів, тощо.
   Опитувальники із непрямими тестами як правило включають і пошукові тести. Призначення пошукових тестів - шукати і виявляти обставини події, які ще не відомі слідству, але знання яких необхідне для повного розкриття злочину. Наприклад, якщо зрозуміло, що обстежуваний причетний до правопорушення яке розслідується, то йому можуть задати питання “Скільки людей приймали участь у вбивстві громадянки Л.?” і запропонувати відповідати “так” “ні” або “не знаю” на варіанти відповіді: “шестеро людей”, “четверо людей”, “п'ятеро людей”, “троє людей”, “одна людина”, “двоє людей”. Якщо ж у обстежуваного виявляється виражена психофізіологічна реакція на варіант відповіді “троє людей”, то йому можуть запропонувати наступний тест на прізвища, ім'я, клички ймовірних співучасників, коло яких визначене попередніми оперативними заходами.
   Задля вирішення завдання порівняння опитувальників, які використовуються представниками різних поліграфологічних шкіл, наведемо приклад реальних обстежень, проведених у відношенні одного і того ж обстежуваного з метою службового розслідування однієї і тієї ж події у м. Києві в червні 2008 р. Обстеження проводилося з метою встановлення осіб, причетних до крадіжки запасних автомобільних деталей з автобази.
   Першим проводив обстеження представник школи, що орієнтується на використання методики контрольних питань. Згідно його звіту, він проводив обстеження за допомогою модифікованого тесту загальних питань Міністерства оборони США (MGQT) і пошукового тесту (SPOT). Опитувальник виглядав наступним чином:
   Тест 1. Ми знаходимося в м. Києві? (початок діаграми). У вас є громадянський паспорт? (іррелевантне/нейтральне питання) Де знаходяться запасні частини від автомобіля 3. знаєте ви? (релевантне питання)
   Ви ходили в школу? (іррелевантне/нейтральне питання) Запасні частини із автомобіля 3. розвантажувати допомагали ви? (релевантне питання)
   До цього випадку різні речі крали ви? (контрольне питання) Ви дивитесь телевізор? (іррелевантне/нейтральне питання) Зниклі запасні частини ви привласнили, домовившись із іншими особами? (релевантне питання)
   Ви отримаєте частину грошей після реалізації запасних частин (релевантне питання)
   Людей, котрі вам довіряли, ви обманювали? (контрольне питання) Ви сидите на стільці? (кінець діаграми).
   Тест 2. Ви їздили на таксі? (початок діаграми) У вас є мобільний телефон (іррелевантне/нейтральне питання) Де знаходяться запасні частини від автомобіля 3. знаєте ви? (релевантне питання)
   Ви п'єте чай? (іррелевантне/нейтральне питання) Запасні частини із автомобіля 3. розвантажувати допомагали ви? (релевантне питання)
   До цього випадку різні речі крали ви? (контрольне питання) Ви дивитесь телевізор (іррелевантне/нейтральне питання) Зниклі запасні частини ви привласнили, домовившись із іншими особами? (релевантне питання)
   Ви отримаєте частину грошей після реалізації запасних частин (релевантне питання)
   Людей, котрі вам довіряли, ви обманювали? (контрольне питання)
   Зараз червень місяць? (кінець діаграми).
   Тест 3. У вас дома є холодильник? (початок діаграми)
   Ви їздили в метро? (іррелевантне/нейтральне питання)
   Запасні частини із автомобіля 3. розвантажувати допомагали ви? (релевантне питання)
   До цього випадку різні речі крали ви? (контрольне питання)
   Де знаходяться запасні частини від автомобіля 3. знаєте ви? (релевантне питання)
   Ви здійснювали вчинки, за які могли б понести кримінальну відповідальність? (контрольне питання)
   Ви отримаєте частину грошей після реалізації запасних частин? (релевантне питання)
   До цього випадку різні речі крали ви? (контрольне питання)
   Зниклі запасні частини ви привласнили, домовившись із іншими особами? (релевантне питання)
   Людей, котрі вам довіряли, ви обманювали? (контрольне питання)
   Зараз 2008 рік? (кінець діаграми).
   Окрім того, були ще тести “Зниклі запасні частини знаходяться - “в Києві?”, “в Житомирі?”, “в Білій Церкві?”, “в Богуславі?”, “у Львові?”; “Зниклі запасні частини знаходяться - “в приватному будинку?”, “на складі?”, “в приватному гаражі?”, “в боксі?”; “До зникнення запасних частин причетна людина на ім'я - “Сергій?”, “Микола?”, “Володимир?”, “Юрій?”, “Олександр?”, “Анатолій?”, “Василь?”. Слід ще раз наголосити, що на всі питання вказаних тестів обстежуваний повинен був відповідати “так” або “ні”, в тому числі на питання, “де знаходяться зниклі запасні частини?”.
   На підставі результатів обстеження за цими тестами спеціаліст зробив висновок, що “громадян Л. - умовно неправдивий. Із 98% ймовірністю можна стверджувати, що до зникнення запчастин, які шукають, має саме безпосереднє відношення”.
   Однак громадянин Л. був категорично не згодний із такими результатами і почав вимагати проведення повторного обстеження із залученням іншого, нейтрального спеціаліста. У своє виправдання він заявив, що взагалі не був на автобазі в період, коли могли зникнути запасні частини. Машина із зниклими у наступному запасними частинами прибула на автобазу 6 травня. Із 3 на 4 травня у нього помер тесть, вранці, 4 травня він відпросився у керівництва з роботи і по 7 травня включно займався організацією похорону і поминок. У цей період на роботу не ходив, робочими питаннями не займався, жодних розпоряджень, пов'язаних з роботою, навіть в режимі телефонних розмов - не давав, всю повноту влади передав своєму заступнику. Вийшов на роботу лише 8 травня, в цей же день отримав команду від регіонального менеджера щодо відправки машини в іншу область. Про те, що у машині були запасні частини - не знав. Перед відправкою машини заглядав під край тенту кузова, але нічого там не побачив.
   Повторне обстеження проводилося за методикою виявлення прихованої інформації, для чого були складені наступні тести: “Що вам особисто відомо про зникнення запасних частин із автомобіля З?”, “Де, в яких місцях ви бували 6 травня?”, “Які розпорядження ви давали 6 травня?”, “З чим були пов'язані розпорядження, які ви давали 6 травня?”, “Кому ви давали розпорядження 6 травня?”, “Де, в яких місцях ви знаходилися 7 травня?”, “Які розпорядження ви давали 7 травня?”, “З чим були пов'язані розпорядження, які ви давали 7 травня?”, “Кому ви давали розпорядження 7 травня?”, “Які розпорядження ви давали 8 травня?”, “Які розпорядження у відношенні машини 3. ви давали 8 травня?”, “Чому ви сказали, що 8 травня, перед відправкою машини 3., заглядали під край тенту її кузова?”, “Що саме ви побачили, коли 8 травня відкрили тент машини 3.?”, “Якою інформацією у відношенні машини 3. ви володіли в той період, коли вона знаходилась на стоянці?”, “Коли ви взнали про те, що в кузові 3. були запчастини?”, “Яким чином ви дізналися, що в 3. знаходились запчастини?”, “Звідки ви знаєте, які саме запчастини знаходились в 3.?”, “Коли особисто ви взнали про те, що із 3. вкрадено запчастини?”, “Від кого ви взнали про крадіжку запчастин?”. На кожне тестове питання обстежуваному пропонувалося від 5 до 9 варіантів відповіді, на які від повинен був казати “так”, “ні” або “не знаю”.
   Згідно висновку спеціаліста-поліграфолога Л. “не причетний до зникнення запчастин із машини 3., не володіє інформацією щодо того, хто здійснив крадіжку запасних частин із машини 3.; 6 і 7 травня Л. перебував у тещі в Броварах, в Київ не приїжджав, на автобазу не приходив; 6 і 7 травня не давав жодних вказівок співробітникам автобази; 6 і 7 травня не давав розпоряджень, пов'язаних із виїздом машини 3. із автобази і вивантаженням запасних частин; 8 травня, вийшовши на роботу, не давав вказівок щодо вивантаження запасних частин - в цей день не розвантажувалася жодна машина; 8 травня дав низку розпоряджень, пов'язаних із відправкою машини 3. до покупця - щодо заправки машини бензином, оформлення шляхового листа, видачі грошей на відрядження; 8 травня не давав розпоряджень щодо вивантаження запчастин із 3.; 8 травня заглядав під тент кузова машини 3., однак там було пусто; під час перебування машини 3. на стоянці не знав, що в ній повинні були лежати запасні частини; про те, що в 3. повинні були бути запчастини взнав 19 травня по телефону від бренд-менеджера М.; про крадіжку запасних частин взнав 22 травня - до цього дня їх шукали і думали, що вони загубились на складі; про те, які саме запчастини пропали, взнав 22 травня, коли йому показали копію документів розмитнення вантажу”.
   Подальша перевірка інформації, виявленої в ході обстеження, підтвердила висновок спеціаліста-поліграфолога.
   Питання додаткового блоку, які були заготовлені для з'ясування та уточнення обставин вчинення крадіжки, встановлення співучасників -не задавалися, так як за результатами тестування по основному блоку було встановлено, що обстежуваний непричетний до вчинення проступку, який йому інкримінували. Додатковий блок включав такі тести: тест “Звідки люди, які забрали запчастини, взнали про те, що вони знаходяться в машині?” (варіанти відповіді - “від поставщиків?”, “від підрядників?”, “від працівників фірми, на якій ви працюєте?”, “від співробітників головного офісу фірми?”, “від працівників автобази?”, “від працівників складу?”, “від вас?”, “з документів по розмитненню?”, “побачили випадково коли оглядали машину?”); тест “Де знаходився автомобіль, коли нього вкрали запасні частини?” (варіанти відповіді -“на заводі-виробнику?”, “по дорозі до кордону з Україною?”, “на кордоні України?”, “по дорозі від кордону України до Києва?”, “на митниці в Києві?”, “по дорозі з митниці до автобази?”, “на автобазі?”, “по дорозі з автобази до покупця машини?”, “у замовника машини?”; тест “На якому етапі із машини 3. витягли вкрадені запчастини?” (варіанти відповіді - “ще у місті...?”, “на кордоні ...?”, “на кордоні в Україні?”, “на трасі до Києва?”, “на вул. ...?”, “по дорозі з вул. ... до вул.....?”, “на вул. ...?”, “коли 3. виїхав з вул. ...?”, “коли 3. їхав до замовника машини?”); тест “Коли саме злодії витягли запасні частини із 3.?” (варіанти відповіді - “5 травня?”, “в ніч з 5 на 6 травня?”, “6 травня?”, “в ніч з 6 на 7 травня?”, “7 травня?”, “в ніч з 7 на 8 травня?”, “8 травня?”, “в ніч з 8 на 9 травня”, “9 травня”, “в ніч з 9 на 10 травня?”, “10 травня?”); тест “Скільки співробітників ... причетні до викрадення запчастин із автомобіля 3.?” (варіанти відповіді - “8?”, “10?”, “1?”, “7?”, “2?”, “5?”, “З?”, “6?”, “4?”); тест “Хто саме із співробітників, яких я зараз буду перелічувати, причетний до викрадення запасних частин?” (варіанти відповіді - “водій Л.?”, “водій М.?”, “водій 3.?”, “водій К?”, “водій С.?”, “водій О.?”, “водій Н.?”,” “водій Ш.?”, “водій Є.?”).
   У результаті проведеного дослідження зроблено наступні висновки:
   1. У методиці контрольних питань передбачено іррелевантні, релевантні і контрольні питання. Кожному із питань в опитувальнику відведено жорстко визначене місце. Опитувальник повторюється не менше трьох разів. Перед обстеженням обстежуваному надають можливість ознайомитися із опитувальником. У більшості форматів тестів передбачені відповіді “так” або “ні”. Відповідь “не знаю” не передбачена.
   У методиці виявлення прихованої інформації передбачено “нульові”, значимі і нейтральні питання. Значимі питання не ставляться на перші позиції. Опитувальник багаторазово не повторюється. Значимі питання повторюються за сенсом, а не за звучанням. Перед обстеженням обстежуваного знайомлять із тематикою питань, однак не надають можливості прочитати опитувальник. Обстежуваний може відповідати “так”, “ні” або “не знаю”.
   2. Опитувальники, розроблені представниками різних поліграфологічних шкіл задля розслідування однієї і тієї ж події значним чином відрізнялися за тоном, змістом і формою. При складанні першого опитувальника (методика контрольних питань) версія події, наведена обстежуваним - не враховувалася. Опитувальник мав звинувачувальний тон. Висновок про причетність обстежуваного робився з огляду на виникнення у нього реакцій, які насправді могли бути реакцією переляку.
   При використанні методики виявлення прихованої інформації обстеження здійснювалося у формі тематичної бесіди, без використання звинувачувального тону. При складанні опитувальника була врахована версія події, наведена обстежуваним, яка перевірялася низкою тестових питань. Висновок щодо непричетності обстежуваного був зроблений з огляду на виникнення у нього комплексу психофізіологічних реакцій, які свідчили про правдивість його версії події.
   3. Недосконалість підходів, використаних у методиці контрольних питань, призвела до помилкового звинувачення, що могло мати вкрай негативні наслідки для обстежуваного. Повторне тестування, проведене за методикою виявлення прихованої інформації зняло необґрунтовані звинувачення з обстежуваного.
   Наш особистий досвід, а також досвід інших спеціалістів-поліграфологів, доводить обмеженість методики контрольних питань при використанні серед наших громадян. Водночас, методика виявлення прихованої інформації виявляється такою, що більше відповідає українській ментальності і дозволяє спеціалісту поліграфологу отримувати достовірні, верифіковані результати.

ЛІТЕРАТУРА

1. Барко В.И., Шаповалов О.В. Конструирование вопросов для полиграфных обследований, осуществляемых полицией США / Психопедагогика в правоохранительных органах - Омск, 2000. № 1(13).- С.117-120.
2. Варламов В.А. Детектор лжи. 2-е изд. - М.: ПЕР СЄ-Пресс, 2004.-352 с.
3. Делікатний С.К., Половнікова Ж.Ю. Використання поліграфа в діяльності ОВС: Навчально-методичний посібник. - К., 2001. - 109 с.
4. Морозова Т.Р., Моцонелідзе І.О., Моцонелідзе Д.З. Використання комп'ютерних поліграфів у кадровій роботі органів і підрозділів внутрішніх справ України Навчально-методичний посібник. - К.: Атіка, 2006. - 120 с.
5. Прукс П. Уголовный процесе: научная детекция лжи. Монография. - Тарту: Тартуский университет, 1992. - 199 с.

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
Зворотний зв'язок
© 2010 www.VuzLib.com