www.VuzLib.com

Головна arrow Психологія arrow Професійно-педагогічна спрямованість майбутніх вчителів та типи їх професійної ідентичності
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Професійно-педагогічна спрямованість майбутніх вчителів та типи їх професійної ідентичності

О.В. Кочкурова

ПРОФЕСІЙНО-ПЕДАГОГІЧНА СПРЯМОВАНІСТЬ МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ ТА ТИПИ ЇХ ПРОФЕСІЙНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ

   Стаття присвячена вивченню особливостей взаємозв'язку професійно-педагогічної спрямованості та професійної ідентичності студентів педвузу. Виявлено, що професійно-педагогічна спрямованість особистості майбутнього вчителя є показником його професійної ідентичності.
   Ключові слова: професійна спрямованість, професійно-педагогічна спрямованість, професійна ідентичність.
   Основною метою вищої освіти в Україні є забезпечення психолого-педагогічних умов для саморозвитку і самореалізації студента як суб'єкта освітнього процесу та майбутньої професійної діяльності. Формування професійно-педагогічної спрямованості є надзвичайно важливою частиною професійного становлення майбутніх учителів. Професійно-педагогічна спрямованість являє надійну систему координат для усвідомлення професійного та особистісного досвіду сучасного педагога.
   Проблемі професійно-педагогічної спрямованості учителя присвячені роботи Л.В. Долинської [2], М.І. Дьяченко [4], Л.О. Кандибович [4], О.В. Темрук [2], А.Є. Черткової [11], С.В. Яремчук [14].
   Професійна спрямованість особистості передбачає розуміння і внутрішнє прийняття нею цілей і завдань, переконань і поглядів.
   На думку А.П. Черних, професійно-педагогічна спрямованість - це якість особистості, яка характеризується стійким інтересом до професії вчителя в єдності з суспільною і пізнавальною активністю, що виявляється у прагненні та готовності відповідально виконувати свої педагогічні обов'язки та функції [10, с 5].Є.О. Науменко педагогічну спрямованість трактує, як систему особистісних якостей, які визначають стійке, усвідомлене, активно-дійове ставлення до педагогічної діяльності [7, с 8].
   Основними функціями професійно-педагогічної спрямованості є:
   - мотивація навчання та самонавчання у ВНЗ;
   - стимулювання опанування практичними уміннями та навичками майбутньої педагогічної діяльності;
   - є фактором та стимулятором виховання та самовиховання усіх інших якостей особистості майбутнього вчителя, його здібностей;
   - прискорення формування відповідальності та активності студента у всіх видах діяльності [10].
   У структурі професійно-педагогічної спрямованості дослідники [7], [9], [11] виділяють такі компоненти: зміст, форми прояву, якості, показники та професійні мотиви вчителя.
   Водночас професійна спрямованість у структурі особистості вчителя займає центральне місце та є професійно значущою характеристикою, яка зумовлює його індивідуальну та типологічну своєрідність [6, с 38].
   Добре побудований процес професійно-психологічного навчання, на думку П.О. Шавір [12], створює сприятливі умови не тільки для подальшого розвитку і закріплення якостей, яких набули студенти, ще до вступу у вищий навчальний заклад, але й розвитку і формування нових, професійно важливих якостей, психолого-педагогічних знань, умінь і навичок, тобто цілісного формування всебічно розвинутої особистості майбутнього педагога, його професійно-педагогічної спрямованості.
   Формування професійно-педагогічної спрямованості залежить від рівня сформованості професійної ідентичності майбутнього педагога, яка розуміється психологами як усвідомлення своєї належності до певної професії, що формується у процесі професійної освіти та активного розвитку професійної компетентності [13, с 113].
   На думку A.M. Лукіянчук [4], професійна ідентичність - це динамічна система, яка формується у процесі професійної освіти та активного розвитку професійної компетентності і впливає на ціннісно-смислову сферу і удосконалення професійної майстерності майбутнього спеціаліста.
   У структурі професійної ідентичності Г.В. Гарбузова [1] виділяє такі компоненти як: переконання у правильності вибору професії та позитивного ставлення до себе як суб'єкта учбово-професійної діяльності та майбутньої професійно-виробничої діяльності; професійної ідентичності (усвідомлення своєї тотожності з професійним образом-Я); професійного образу-Я; Я-концепції та Я-образів (ідеального, нормального, реального); образу-професії. Дослідники виділяють три основні етапи формування у студентів професійної ідентичності [1], [5], [13].
   Перший етап - адаптаційний (1 курс) - це період осмислення професійної ідентичності, коли на основі входження у нове соціальне та професійне середовище зовнішня студентська ідентичність переходить у внутрішньо прийняту, усвідомлену, емоційно забарвлену характеристику. Це нестабільний етап, пов'язаний з адаптацією до нової соціальної ролі студента (“Я-студент”) та очікувань майбутньої професійної ідентичності.
   Другий етап - стабілізуючий (2-3 курс) - це період, коли на основі усвідомлення вимог нової соціально-професійної ролі та власних здібностей, та можливостей відбувається усвідомлення досягнень, які зроблені завдяки власним зусиллям. В цей період конструктивні схеми саморозвитку знаходяться в достатньо стабільному стані, оскільки студент починає отримувати задоволення від сприйняття себе як суб'єкта майбутньої професійної діяльності (“Я-майбутній спеціаліст”).
   Третій етап - уточнюючий (4-5 курс) - період, коли на основі усвідомлення спектру ролей, засвоєних у ході професіоналізації, відбувається формування нових цілей та перспектив. Це другий нестабільний період, сенс якого зводиться до переосмислення та уточнення різних варіантів професійно-творчого саморозвитку, працевлаштування та період розвитку професійної кар'єри (“Я-та моя професія та кар'єра”).
   Слід зазначити, що ці етапи формування у студентів професійної ідентичності не існують ізольовано, вони тісно взаємопов'язані та взаємообумовлені.
   Л.Б. Шнейдер [13] виділяє зовнішні та внутрішні джерела формування професійної ідентичності. Зокрема до внутрішніх джерел становлення професійної ідентичності дослідниця відносить такі як емоційно-позитивний фон, на якому відбувалось отримання інформації про професію; позитивне сприйняття себе у якості суб'єкта професійної діяльності; емоційно-позитивне сприйняття своєї приналежності до професійної спільноти; вдале засвоєння (присвоєння) прав та обов'язків, норм та правил професійної діяльності; готовність спеціаліста прийняти на себе професійну відповідальність; характер прояву та самоприйняття екзістенційного та функціонального Я; мотиваційна активність до реалізації себе у вибраній професії.
   При цьому авторка підкреслює пріоритетність зовнішніх джерел розвитку професійної ідентичності на початковому етапі навчання, до яких відносить інформаційно насичене оточуюче середовище, із якого отримується інформація про об'єкт та суб'єкт праці, цілі та завдання, засоби отримання освіти, вимоги професії до людини та ін.
   Критеріями професійної ідентичності, як зазначає Г.В. Гарбузова [1] є когнітивний, мотиваційно-ціннісний, емоційно-вольовий та діяльнісно-практичний критерій.
   Метою нашого дослідження на даному етапі стало вивчення особливостей взаємозв'язку професійно-педагогічної спрямованості та професійної ідентичності майбутніх вчителів.
   Вивчення статусів професійної ідентичності проводилось за допомогою методики “Вивчення статусів професійної ідентичності” [8, с 67-75]. Зазначена методика дозволяє виявити статуси професійної ідентичності (невизначена, нав'язана, мораторій та сформована професійна ідентичність).
   Вивчення рівня професійно-педагогічної спрямованості майбутніх вчителів проводилося за допомогою методики “Тесту-опитувальника для визначення рівня професійної спрямованості студентів” автор Т.Д. Дубовицька [3]. Методика дозволяє виявити низький, середній та високий рівні професійно-педагогічної спрямованості.
   До участі в дослідженні було залучено 105 студентів І, III та V курсів Мелітопольського державного педагогічного університету.Отримані результати проведеного дослідження засвідчують, що статус сформованої професійної ідентичності має 50 % студентів І курсу (отримані данні представлені в табл. 1). Студенти цієї групи вже пройшли період кризи і сформулювали певну систему значущих для себе цілей, цінностей, визначилися і знають хто вони, і чого хочуть від життя. Невизначена професійна ідентичність (або дифузія) діагностується у 10 % першокурсників. У студентів з таким статусом професійної ідентичності відсутня професійна та особистісна спрямованість, заслабка мотивація. Ці студенти пройшли через кризу ідентичності, але не прийняли на себе жодних соціальних зобов'язань, не мають обраних професійних взірців для наслідування у власній педагогічній діяльності. Для них характерною є стратегія ухилення від відповідальності. Статус нав'язаної професійної ідентичності мають 5% студентів І курсу. Відповідно зазначеного статусу майбутні педагоги прийняли на себе певні соціальні обов'язки, не проходячи через кризу ідентичності. У цьому випадку вибір професії був зроблений значущими іншими (батьками, знайомими, друзями). У 35 % першокурсників професійна ідентичність знаходиться у стані мораторію. Такий статус професійної ідентичності властивий тим студентам, які мають кризу ідентичності. Ці студенти знаходяться у стані кризи професійної ідентичності та активно намагаються вирішити її, використовуючи різні варіанти. Такі студенти знаходяться в стані пошуку інформації, взірцевих комунікативно-професійних ролей тощо.

Таблиця 1
Статуси професійної ідентичності та професійно-педагогічна спрямованість студентів педагогічного вузу

Курс

Статус професійної ідентичності

Кількість у%

Рівень професійно-педагогічної спрямованості

Кількість у%

І курс

Сформована

50

Високий

50

Мораторій

35

Високий
Середній

5
30

Дифузія Нав'язана

10
5

Низький

15

III курс

Сформована

35

Високий
Середній

32
3

Мораторій

65

Середній

65

V курс

Сформована

50

Високий
Середній

43
7

Мораторій

50

Високий
Середній

15
35

   У 55 % досліджувальних студентів першого курсу, які мають статуси сформованої професійної ідентичності та мораторію діагностується високий рівень професійно-педагогічної спрямованості, а у 30 % -середній. Високий рівень професійно-педагогічної спрямованості свідчить про те, що студент прагне до оволодіння обраною професією, отримувана професія йому подобається; він хоче в майбутньому працювати та вдосконалювати свою майстерність за обраним фахом; у вільний час займається справами, що стосуються майбутньої професії; має коло знайомих - спеціалістів із галузі обраної професії; вважає свою професію справою свого життя.
   Середній рівень професійно-педагогічної спрямованості характеризується захопленістю педагогічною професією в старших класах часто під впливом авторитетного вчителя або глибокого інтересу до окремих предметів, результат захоплення педагогікою та психологією.
   Студенти першого курсу зі статусами нав'язаної професійної ідентичності та дифузії мають низький рівень професійно-педагогічної спрямованості - 15 %. Низькі показники професійно-педагогічної спрямованості є свідченням того, що студент вимушено навчається за даною спеціальністю; вступ до навчального закладу зумовлений не інтересом до майбутньої професії та бажанням працювати за отримуваним фахом, а іншими причинами: бажанням виправдати очікування батьків, близьким розташуванням навчального закладу від дому тощо; отримувана професія йому малоцікава; за першої ж нагоди хоче змінити професію, отримати іншу спеціальність та працювати за нею.
   Аналіз отриманих результатів демонструє, що 35% студентів третього курсу мають статус сформованої професійної ідентичності та в них діагностується високий - 32 % та середній - 3 % рівень професійно-педагогічної спрямованості. 65 % студентів третього курсу знаходяться у стані мораторію професійної ідентичності та в них діагностується високий рівень професійно-педагогічної спрямованості (65 %).
   Для студентів п'ятого курсу характерний рівномірний розділ на стан мораторію (50%) та сформовану професійну ідентичність (50%). У 43% п'ятикурсників, які мають статус сформованої професійної ідентичності діагностується високий рівень професійно-педагогічної спрямованості, а у 7 % - середній рівень. Середній рівень професійно-педагогічної спрямованості виявляється у 35 % студентів п'ятого курсу зі статусом мораторію професійної ідентичності, а 15 % - високий.
   Таким чином, проведене дослідження свідчить, що для статусів мораторію та сформованої професійної ідентичності характерними є високий та середній рівні професійно-педагогічної спрямованості. Середній рівень професійно-педагогічної спрямованості відповідає нав'язаній професійній ідентичності та статусу дифузії. Тому рівень професійної спрямованості майбутнього вчителя є показником сформованості його професійної ідентичності.
   Наступним етапом нашого дослідження стане вивчення особливостей взаємозв'язку професійної ідентичності з іншими особистісними, професійно значущими якостями майбутнього вчителя.

ЛІТЕРАТУРА

1. Гарбузова Г. В. Эмпирические критерии формирования профессиональной идентичности студентов
2. Долинська Л. В., Темрук О. В. Професійно-педагогічна спрямованість особистості майбутнього вчителя як показник рівня сформованості його особистісної зрілості. // Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12. - К., 2005. - № 7 (31). - С 207-212.
3. Дубовицкая Т. Д. Диагностика уровня профессиональной направленности студентов. // Психологическая наука и образование, 2004. - № 2. - С. 82-86.
4. Дьяченко М. И., Кандыбович Л. А. Психология высшей школы. -2-е изд. - М.: Изд-во БРУ, 1981. - 383 с.
5. Лукіянчук А. М. Проблема ідентифікації у професійному становленні студентів вищого навчального закладу І-ІІ рівнів акредитації педагогічного профілю
6. Митина Л. М. Психология профессионального развития учителя. - М., 1998. - 200 с.
7. Науменко Е. А. Психологическая структура и формирование профессионально-педагогической направленности личности: Автореф. дис.к. психол. н. - М., 1997. - 22 с.
8. Райгородский Д. Я. Практическая психодиагностика. Методики и тесты. Учебное пособие. - М.: Изд-во “Бахрам”, 2000. - С. 67 - 75.
9. Фастовец И. В. Формирование профессионально-педагогической направленности личности учителя: Автореф. дис.к. психол. н. - М., 1991. - 20 с.
10. Черных А. П. Проблема формирования профессионально-педагогической направленности у студентов педагогических институтов: Автореф. дис.к. пед. н. - Рязань, 1976. - 20 с.
11. Черткова А. Е. Профессионально-педагогическая направленность в структуре личности воспитателя // Формирование личности воспитателя общеобразовательной школы в педагогическом вузе: Сб. научных трудов. - К.: КГПИ имени А. М. Горького, 1984. - С. 20-25.
12. Шавир П. А. Психология профессионального самоопределения в ранней юности. - М.: Педагогика, 1981. - 96 с.
13. Шнейдер Л. Б. Профессиональная идентичность: теория, эксперимент, тренинг. М.: МПСИ; Воронеж: МОДЕК, 2004. - 600 с.

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
Зворотний зв'язок
© 2010 www.VuzLib.com