www.VuzLib.com

Головна arrow Психологія arrow Психологічний аналіз дослідження актуалізації пізнавальних почуттів особисті
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Психологічний аналіз дослідження актуалізації пізнавальних почуттів особисті

И.О. Головкова

ПСИХОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ ДОСЛІДЖЕННЯ АКТУАЛІЗАЦІЇ ПІЗНАВАЛЬНИХ ПОЧУТТІВ ОСОБИСТІ

   У статті наведений психологічний аналіз емпіричного дослідження актуалізації пізнавальних почуттів особистості. Як інструмент обробки даних був використаний контент-аналіз. Виділені основні категорії аналізу, встановленні частотні показники виділених категорій. Дослідження базується на теоретичних засадах сучасних психологічних концепцій.
   Ключові слова: пізнавальні почуття, образ “Я”, когнітивна активність, значущі події, контент-аналіз.
   Ефективна реалізація особистості у процесі пізнання була та залишається актуальним питанням психологічних досліджень. Тому сучасна психологічна наука сфокусована на поглибленні та структуруванні знань про значення сфери “Я”, суб'єктності, індивідуальності у процесі пізнання об'єктивної реальності. У цьому напрямку невисвітленою є роль пізнавальних почуттів, які реалізуються на межі відомого-невідомого, пізнання та почуттів.
   Об'єктивна реальність кожною психологічною теорією інтерпретується через систему внутрішніх постулатів. Так, Дж. Келі вважає реальність гнучким мінливим простором. Люди постійно реконструюють реальність і власні внутрішні смисли через індивідуальну інтерпретацію. Адекватна інтерпретація можлива при визначеному відношенні до реальності, яке реалізується в предметних почуттях [3].
   За Г.М. Андреєвою ефективна взаємодія з навколишнім світом можлива лише за умови адекватної інтерпретації фактів, що спостерігаються суб'єктом [2].
   За думкою Б.Г. Ананьева, у процесі об'єктивації внутрішнього світу особистості, екстеріорізації через продукти діяльності можна об'єктивно дослідити людську індивідуальність [1].Західні вчені визначають такий підхід через аналіз когнітивної активності індивіда. Так, Дж. Брунер вважає, що когнітивна активність передбачає не тільки репрезентацію, але і конструювання індивідом моделі світу. Цю точку зору підтримує також і представник конструкціонізму Кеннет Герген. Він зазначає, що пізнання є реконструкцією через призму власного досвіду.
   За С. Московічі об'єкти, що викликають почуття інтересу і подиву людина намагається інтерпретувати та асимілювати з наявним досвідом. Так відбувається категоризація досвіду у суб'єктивному смисловому просторі людини. Зазначені категорії визначають індивідуальність [2].
   За С.Л. Рубінштйном процес, що супроводжується зміною емоційного стану людини, тобто емоційний процес - є головним психологічним ефектом. Він концентрується у вигляді емоції, почуття. Почуття - стійке утворення, що супроводжує людину і актуалізується при відповідних обставинах.
   С.Л. Рубінштейн виділяє серед предметних почуттів інтелектуальні або пізнавальні. Останні є показником взаємопроникнення інтелектуальної і емоційної сфер. Так, думка, загострена почуттям глибше проникає у свій предмет, а, отже більш точно його реконструює у суб'єктивному просторі [6].
   Таким чином, через виявлення основних категорій реконструкції об'єктивної реальності можливо наблизитися до визначення психологічних характеристик індивідуальності.
   Отже, метою статті є дослідження реконструкцій об'єктивної реальності, обумовлених актуалізацією пізнавальних почуттів.
   Для уточнення та встановлення чітких параметрів процесу актуалізації пізнавальних почуттів було проведене емпіричне дослідження. В ньому приймали участь 130 досліджуваних віком від 17 до 22 років, серед яких 39. Досліджувані є студентами Інституту психології історії та соціології спеціальностей “Психологія”, “Педагогіка та психологія”, “Соціальна педагогіка”, “Історія та психологія”. Також приймали участь студенти Інституту філології спеціальності “Англійська філологія та психологія”. Дослідження проводилося на базі Херсонського державного університету протягом 2006 - 2008 років.
   Оскільки у процесі реконструкції об'єктивної реальності набуває значення життєвий досвід особистості, доцільно використати метод дослідження суб'єктивної картини життєвого шляху, а саме каузометрію Є.І. Головахи, 0.0. Кроніка [5]. Оптимальною є модифікація, де значна увага приділяється саме аналізу причинних та цільових зв'язків між подіями. Вперше таку модифікацію запропонував О.Л. Музика, також в своїй роботі її використовував В.О. Климчик [4]. Причинно-наслідковий та цільовий аналіз списку подій суб'єкта дає можливість прорахувати значущість даних подій. Досліджувані виділяють події з життя, що викликали інтерес, почуття подиву, бажання розібратися, зрозуміти. Таким чином, експериментатором встановлюється певний фільтр, що утримує саме такі події, які спонукали актуалізацію пізнавальних почуттів.
   Шляхом послідовної побудови каузоматриці та застосування до неї причинно-наслідкового та цільового аналізу, досліджувані індивідуально створюють список значущості подій. Треба зауважити, що послідовне каузометричне визначення значущості подій не завжди відповідає суб'єктивним очікуванням та оцінкам. Цей факт пояснюється дією захисних механізмів особистості, які певною мірою викривлюють суб'єктивні уявлення про події життя та їх внесок у картину світу. За допомогою модифікованого каузометричного методу виділяється референтна група кожного досліджуваного, через яку останні отримують максимальний об'єм значущої інформації про об'єктивну реальність та апробовані способи виділення індивідуальних смислів.
   До отриманої інформації з протоколів дослідження був застосований контент-аналіз у кількісній та якісній формах. Для кількісного обчислення даних та їх психологічної інтерпретації було необхідно виділити одиниці аналізу, фіксація яких дозволяє визначити категорії особистісних значень. Основними були такі:
   - рівень децентрації;
   - суб'єктивна емоційна оцінка значущих подій;
   - категорія диференціації подій;
   - значущі люди, включені у події.
   Рівень децентрації визначався через відсоткове співвідношення основних героїв значущих подій, а саме співвідношення кількості подій, центрованих на досліджуваному і кількості подій, де головну роль відігравали інші люди.
   Емоційна оцінка значущих подій була проаналізована через мовленнєві конструкції, якими була зафіксована подія у протоколі дослідження.
   Зазначені події розподіляються у протоколах за такими основними категоріями, як:
   - поїздки, переїзд, зміна житла;
   - свята;
   - досвід естетичних переживань;
   - втрати;
   - знайомства з новими людьми, образами людей;
   - завершення стосунків, конфлікти;
   - любов, значущі інтимні відносини, ініціація;
   - особистісні та професійні досягнення, реалізація цілей;
   - страждання;
   - досвід трансцендентних переживань.
   - ситуація вибору;
   - соціальні або природні катаклізми.
   Слід зазначити, що досвід чуттєвого відображення трансцендентних образів є надзвичайно значущим для реалізації тенденцій самоактуалізації особистості. А. Маслоу відносить такі почуття до вершинних, трансперсональних, коли особистість усвідомлює глибоке, справжнє “Я”. Такі почуття реалізуються на рівні буттєвого пізнання і забезпечують повне включення у життя, реальність, сприяють завершенню ґештальтів у структурі особистості [7].
   Значущі люди, включені в події розподіляються на такі угруповання:
   - сім'я;
   - професійно значущі люди;
   - друзі, близькі люди;
   - людина, з якою пов'язані інтимно-особистісні переживання;
   - публічні, відомі люди, герої;
   - трансцендентні образи;
   - тварини, яких прирівнюють до людей.
   За попередніми результатами обробки протоколів дослідження рівень децентрації у досліджених варіює від 13 % до 80 %. Якісний аналіз дозволяє зазначити, що в певної групи досліджуваних серед значущих людей, що вплинули на світогляд даної особистості, виділені у досвіді письменники (наприклад М. Кундера “Безсмертя”, “Нестерпна легкість буття”), політичні діячи (принцеса Діана, її життєвий шлях та загибель), кіногерої (Нео -“Матриця”), діти, яких планують завести, дельфіни (як значущий об'єкт спілкування) і навіть шкідливі звички, як самостійний суб'єкт.
   Негативний емоційно пофарбований досвід зустрічається серед виділених значущих подій у межах 6-20 % випадків. Первинний якісний аналіз дозволяє зробити припущення про існування закономірності -чим більше негативно відзначених подій виділяє досліджуваний, тим більше відсоткове значення подій, що прогнозуються у майбутньому. Цей факт можна пояснити компенсаторними механізмами, які забезпечують емоційну стабільність особистості. Зустрічаються події, що викликають у досліджуваних амбівалентні почуття (випускний бал, переїзд, перший поцілунок, ситуація вибору, що викликає різноманітні моральні почуття та ін.).
   Серед значущих подій домінують переїзди, нові знайомства, новотвори у сім'ї, інтимно-особистісні переживання. Цікавою для психологічного аналізу є категорія досвіду трансцендентних переживань (перша сповідь, обряд хрещення, смерть близьких та ін.). Очевидно, що при зіткненні з невідомим такого масштабу, ситуація і почуття, що супроводжують її глибоко закарбовуються у досвіді. Таким чином, людина може в кожних відповідний момент реконструювати зазначену подію для більш детального аналізу, диференціації та номінації невизначених почуттів і думок.
   Серед значущих людей референтної групи досліджуваних домінують члени родини, друзі, особи, з якими пов'язані інтимні стосунки та професійно значущі люди. До останньої категорії також відносяться вчителі, викладачі та інші люди, які супроводжують становлення особистості на основних стандартних етапах життєвого шляху. Присутність серед значущих об'єктів письменників, політичних діячів, художніх творів свідчить про зрілість особистості та про актуалізацію світоглядних тенденцій, почуттів, думок. Такі дефініції сигналізують про готовність особистості до оперування та асиміляції нових об'ємів інформації із зовнішнього світу. Отже, існуючий у таких досліджуваних досвід дозволяє на нього спиратися і адекватно та ефективно реконструювати нові фрагменти об'єктивної реальності.
   Проведений психологічний аналіз емпіричного дослідження дозволяє зробити наступні висновки:
   - модифікований варіант методу каузометрії є адекватним для дослідження смислової сфери особистості;
   - отримані у процесі дослідження результати піддаються психологічному аналізу на різних рівнях;
   - децентрація є показником особистісної зрілості, готовності до ефективної взаємодії зі світом, а саме з невідомим;
   - пізнавальні почуття в структурі особистості ініціюють механізм збагачення внутрішнього смислового простору особистості, образу “Я”, образу світу;
   - при наявності суб'єктивно значущого негативного досвіду активуються компенсаторні механізми, які стабілізують емоційні стани особистості;
   - інформація, що надходить від особливо значущих людей сприймається некритично та безпосередньо асимілюється суб'єктивним простором особистісних значень, в якому диференціюється як стереотипний конструкт, паттерн;
   - зрілість особистості визначається адекватністю та ефективністю реконструкцій та інтерпретацій суб'єктом об'єктивної реальності.
   Подальша розробка зазначеної проблеми передбачає більш глибокий аналіз механізмів реконструкції внутрішнього суб'єктивного простору і особливо визначення ролі пізнавальних почуттів у цьому процесі.

ЛІТЕРАТУРА

1. Ананьев Б.Г. Человек как предмет познания. - Спб., 2001. -288 с.
2. Андреева Г.М. К проблеме психологии социального познания / / Мир психологии. - №3. - 1999. - С. 15-23.
3. Келли Джордж А. Теория личности. Психология личностных конструктов. - СПб.: Речь, 2000. - 249 с.
4. Климчук В.А. Тренинг внутренней мотивации. - Спб., 2005. - 76 с.
5. Кроник А.А., Головаха Е.И. Психологическое время личности. Смысл, 2008. - 267 с.
6. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии - СПб:, 2000. - 712 с.
7. Фрейджер Р., Фейдимен Д. Гуманистическая, трансперсональная и экзистенциальная психология. - СПб., 2007. - 221 с.

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
Зворотний зв'язок
© 2010 www.VuzLib.com