www.VuzLib.com

Головна arrow Психологія arrow Психологічна культура, як умова формування професійної майстерності у майбутніх педагогів
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Психологічна культура, як умова формування професійної майстерності у майбутніх педагогів

І.Ю. Гобод

ПСИХОЛОГІЧНА КУЛЬТУРА, ЯК УМОВА ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ У МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ

   Стаття присвячена проблемі підготовки педагогів: необхідності формування психологічної культури та навичок педагогічної майстерності у майбутніх фахівців. Висвітлюються особливості сучасної системи освіти. Теоретично розкриваються поняття психологічної культури та педагогічної майстерності.
   Система освіти завжди була пов'язана практично з усіма соціальними процесами та проблемами суспільства, дедалі стає необхідним вдосконалення процесу навчання через розкриття особистості вчителя та учня. “Програми розвитку” 00Н визначили освіту як основний фактор національної безпеки та соціально-економічного розвитку. Вже зараз необхідні така професійна підготовка педагога, яка б сприяла розкриттю здібностей учня, його індивідуальних особливостей: дитина не тільки має успішно засвоювати знання та навчатися нестандартно мислити при вирішенні учбових завдань, а також її особистісний розвиток має відбуватися відповідно до вікових особливостей і бути гармонійним.
   Як стверджують фахівці, у сучасній системі освіти визначається два основних підходи - традиційний та гуманістичний. За ними стоять відмінні педагогічні парадигми: навчально-дисциплінуюча (НДП) і особистісно спрямована (ООП). Ця дилема визначає певне коло проблем в сучасній освіті. Розглянемо деякі із них.
   1. Навчальна програма викладається у швидкому темпі, діяльність вчителя більш спрямована на те, щоб учень скоріше засвоїв матеріал та показав позитивні результати при контрольній перевірці. Основний наголос робиться на освоєння учнями “правильної” інформації, заданої раз і назавжди, учні опановують уміння розв'язувати стандартні задачі: перенесення знань з однієї сфери в іншу практично відсутнє.
   2. Учень для педагога є об'єктом навчання та виховання, часто-густо прихованих або явних маніпуляцій. Позиція педагога частіше за все егоцентрична, учитель не звертає увагу на особливості індивідуального досвіду учня. При навчанні не заохочується інтуїтивний спосіб пізнання, багатозначне, метафоричне мислення скоріше репресується. Дисципліна є результатом зовнішнього тиску і контролю, вона формальна і умотивована, насамперед, страхом покарання. Однією з основних проблем у навчально-виховному процесі (за даними досліджень) є те, що особистість учня сприймається й оцінюється через призму шкільної оцінки. В результаті сприйняття учня самого себе набуває фрагментарного характеру, воно не є цілісним, а стає функціонально-рольовим.
   Дитина знаходиться немов би у “оціночних рамках”, які впливають на її само сприйняття та самооцінку. В результаті проведення психологічних досліджень у школах, було виявлено, що учасникам педагогічного процесу властиві такі типові негативні психоемоційні стани як: тривожність, фрустрація, страх, агресія, аутоагресія (наприклад, майже у 75 % вчителів та учнів рівень особистісної тривожності сягає вище норми). Ця сумна статистика вказує на необхідність психологічного супроводу навчально-виховного процесу, що допоможе вивести на перший план гуманістиний, особистісно-оріентований педагогічний підхід до учня, створити передумови для реальної співпраці між учасниками педагогічного процесу. Необхідним стає введення змін при підготовки майбутніх фахівців системи освіти [6].
   На думку дослідників (В.О. Грушевський, Л.С. Колмогорова), існує проблема підготовки студентів у вищих педагогічних навчальних закладів. При підготовці як вихователів, так і педагогів необхідний принцип особистісного підходу, який допомагає формуванню гармонійної особистості майбутнього педагога та зростанню його особистісної культури під якою розуміється вдосконалення своїх внутрішніх та зовнішніх характерних рис та якостей. До компонентів особистісної культури відносяться: культура емоцій, інтелекту, поведінки спілкування, зовнішнього вигляду, мови і мовлення. Необхідний певний рівень знаній з психологічної науки. На думку Л.С. Колмогорової, студенти-першокурсники, практично не знайомі з психологією, не знають, куди можна звернутись про допомогу ( хоча у більшості студентів існує значна кількість проблем). Виникають труднощі при вивченні вузівського курсу психології, тому що, при всієї його складності засвоєння починається з нульового рівня знаній. В.О.Грушевський зазначав, що проблема психологічної культури фахівців освіти залишається відкритою, чітко неозначеною і не розкритою. На сьогоднішній день існує недостатня кількість робіт, які присвячені розвиткові психологічної культури при підготовці студентів у ВНЗ до майбутньої професійної діяльності і соціального життя [1].
   На думку Е.О. Помиткіна, відбір майбутніх педагогів - одне з найактуальніших завдань, від якого залежить рівень розвитку суспільства. Необхідно, щоб молоді люди, майбутні педагоги, цілеспрямовано вступали до педагогічного навчального закладу, вибір педагогічної професії та перші кроки в цьому напрямі є певними етапами самоідентифікації молодої людини з образом “ідеального Вчителя”, який в уяві кожної молодої людини є своїм. Наближення до цього образу потребує особистісного зростання майбутнього фахівця. Автор визначив провідні психологічні ознаки, які детермінують розвиток педагогічної майстерності. Першорядною ознакою є гуманістична спрямованість майбутнього викладача, що відображає ставлення до дітей та людей взагалі. Саме гуманістична спрямованість є обов'язковою умовою психолого-педагогічної діяльності. На практиці гуманістична спрямованість знаходить свій вияв у доброзичливості педагога, його уважному ставленні до учнів і колег. Необхідно, щоб майбутні педагоги навчились бачити в кожній людині унікальну особистість, гідну поваги. Гуманістична спрямованість сприяє дотриманню емоційної стабільності, переважанню саногенного мислення.
   Важливою ознакою педагогічної майстерності є також готовність викладача до постійного особистісного самовдосконалення. Саме такий педагог буде цікавим як особистість для своїх учнів. Вчитель, який спрямований до самовдосконалення, розвиває в собі такі позитивні риси та якості, як доброзичливість, оптимізм, урівноваженість, оригінальність, дотепність та ін.
   До істотної психологічної ознаки педагогічної майстерності належить активна пізнавальна діяльність викладача; володіння ним сучасними предметними знаннями та методиками. Без бажання навчатись педагогу важко розуміти та відчувати навчальні труднощі своїх вихованців, зміст його занять із часом стане неактуальним для молоді.
   Також психологічними ознаками педагогічної майстерності є висока культура і, зокрема, культура спілкування педагога, творче ставлення до професійної діяльності, володіння викладачем сучасними інноваційними технологіями [4].
   Л.С. Колмогорова, визначає поняття професійної психологічної культури педагога як культуру переконань, почуттів, уявлень, по відношенню до себе та до учнів.
   Спробуємо теоретично розкрити особливості поняття психологічної культури особистості.
   Як наукове поняття психологічна культура стала розглядатися в 70-х роках XX століття в роботах російських дослідників ( Л.С.Колмогорової, А.Б.Орлова, О.І.Моткова). Сучасні дослідження І.Я.Зязюна, О.В.Проскури, В.А.Семиченко, В.В.Рибалки, Г.О.Балла, Е.О.Помиткіна та ін. дозволяють визначити поняття психологічної культури особистості: психологічна культура це цілісне, системне утворення в структурі особистості, яке є невід'ємним від особистісного і професійного розвитку людини.
   За М.М Обозовим, поняття “психологічна культура” складається з трьох компонентів: 1) розуміння і знання себе та інших людей, 2) саморегулювання станів і властивостей особистості; 3)саморегуляція діяльності, регулювання відносин з іншими людьми [1].
   В.В.Рибалка пропонує розуміти психологічну культуру як особистісний феномен, як соціально, онтологічно та внутрішньоособистісно детермінований рівень свідомого засвоєння, використання та збагачення особистістю психологічних цінностей, в якості яких виступають психологічні знання, вміння навички, здібності особистості до високоефективної психологічної діяльності [3].
   О.І.Мотков, визначав психологічну культуру особистості як характеристику гармонійної побудови основних процесів поведінки та їх регулювання. Психологічна культура виявляється, в першу чергу, в достатньо розвинутому вмінні саморегуляції дій та емоцій, в конструктивності спілкування та конструктивному веденні різних справ, в наявності процесів самовизначення, творчості та саморозвитку. В розвинутому вигляді це достатньо висока якість самоорганізації та саморегуляції будь-якої життєдіяльності людини, різноманітних видів його базових спрямувань та тенденцій, відношень особистості (до себе, до людей, до світу взагалі). За допомогою розвинутої психологічної культури людина гармонійно враховує як свої внутрішні особистісні потреби так і зовнішні потреби соціуму. Культурно-психологічними поведінковими проявами є:
   1. Регулярне самопізнання, самоаналіз своїх особистісних та поведінкових особливостей, в результаті чого починається усвідомлення свого життєвого призначення, виникає та підтримується конструктивне самовідношення, самооцінка, що допомагає жити, ставити реальні цілі та задачі, бути самим собою.
   2. Конструктивне спілкування з оточуючими людьми, що допомагає продуктивному вирішенню особистих, ділових та суспільних питань.
   3. Розвинута саморегуляція своїх емоцій, дій та думок - розвинуте спрямування та уміння підтримувати в основному позитивний емоційний тон, зберігати спокій в стресових ситуаціях, створювати та підтримувати позитивні особистісні настанови та відношення, зберігати спокій при конфліктних ситуаціях, вміти креативно мислити при вирішенні складних задач, підтримувати гармонійний стан життя.
   4. Достатньо гармонійно організований творчий процес - наявність своєї цікавої творчої справи.
   5. Конструктивне ведення своїх справ, для якого характерне реалістичне планування дій, доведення початої справи до кінця, вміння працювати достатньо систематично, а не імпульсивно.
   6. Гармонійний саморозвиток - наявність мети та діяльності по самовихованню особистісних настанов та поведінки, які сприяють гармонізації бажань, емоцій, думок та уявлення про себе, людях, оточуючому світі [2].
   Психологічна культура містить основні параметри розвитку особистості та не може розглядатись поза тієї культури, в якої людина живе.
   На думку Л .С. Колмогоровой основними компонентами психологічної культури є: гносеологічний; процесуально-дійовий; суб'єктивно-особистісний.
   Розглянемо зміст кожного аспекту окремо.
   До гносеологічного відносяться такі компоненти культури: норми, знання, значення, цінності, символи.
   Процесуально-дійовий аспект аналіза містить ту активність, що лежить в основі особистісного засвоєння культури. Разом з тим діяльність по засвоєнню культури має риси процесу виховання, який формується в рамках різних видів діяльності дитини (домашні завдання, сумісна діяльність дітей, свята тренінгові заняття), основою яких є заняття з людинознавства.
   В суб'єктивно-особистісному аспекті анализа визначають ті компоненти, які стали власністю для людини, як суб'єкта культури. Це культура спілкування, мовлення, поведінки, почуттів, мислення та т.ін.
   Багато досліджень присвячені вивченню окремо представлених компонентів психологічної культури, але без зв'язку з педагогічною діяльністю.
   До особистісного аспекта аналізу належать компоненти, які представлені в культурі. Це культура спілкування, мовлення, мислення таін [1].
   Провідною діяльністю у вищій школі є навчально-професійна, яка вимагає від студентів більшої навчальної і наукової активності, засвоєння нових психологічних норм і критеріїв соціокультурного розвитку. Саме в процесі навчальної діяльності та через неї досягаються основні цілі підготовки фахівців. Навчально-професійній діяльності студентів притаманні як загальні риси процесу учіння (механізми та етапи, цілісність структури та єдність основних його компонентів тощо), так і специфічні, зумовлені особливостями її мети і змісту, мотивації та форм організації. У процесі професійного навчання завершується професійне самовизначення, відбувається трансформація структури самосвідомості студента в результаті починає формуватись соціально-професійний аспект його “Я-концепції, змінюються особистісні психічні процеси і стани. Процес навчально-професійної діяльності обумовлює виникнення таких особистісних новоутворень студентського віку як професійна ідентичність, професійна рефлексія, професійне мислення, готовність до професійної діяльності. Метою навчально-професійної діяльності є засвоєння наукового знання у формі теоретичних понять і вмінь застосування їх при розв'язанні професійних завдань.
   Дослідники Л.Г.Подоляк та В.І Юрченко визначають студентський вік як “сенситивний для утворення професійних, світоглядних і громадянських якостей, для формування творчих рис - що багато важить у подальшій професійній діяльності.” Професійна спрямованість особистості передбачає розуміння і внутрішнє прийняття нею цілей і завдань професійної діяльності, а також співзвучних із нею інтересів, настанов, переконань і поглядів. Професійна спрямованість характеризується стійкістю (нестійкістю), домінуванням соціальних або вузько особистісних мотивів, далекою чи близькою перспективою життєдіяльності. Можна виділити такі рівні професійно-педагогічної спрямованості студентів - майбутніх педагогів. Високий рівень характеризується тим, що професія педагога є покликанням: внутрішній потяг до педагогічної професії, стійкий інтерес до неї з дитинства, виражена потреба в спілкуванні з дітьми та активна співпраця молодшими, прояв педагогічних схильностей і здібностей, позитивна мотивація навчання з усіх предметів тощо. Середній рівень характеризується захопленістю педагогічною професією в старших класах часто під впливом авторитетного вчителя або глибокого інтересу до окремих предметів, результат захоплення педагогікою та психологією. Низький рівень - це рівень, коли студента привабило в педагогічному навчальному закладі різноманіття предметів а бо відсутність тих, які були в школі непривабливими (наприклад, математики); або він послухався порад родичів, друзів. Відсутність професійної спрямованості - рівень, коли студент і думки не мав про професію педагога, а вступив до педагогічного вищого навчального закладу тому, що не міг вступити в інший або цей найближче від дому.
   Автори пропанують такі види психологічної допомоги студентам, щоб сформувати у них професійну мотивацію:
   1. Необхідно виробляти в студентів правильне уявлення про суспільну значущість і зміст майбутньої професійної діяльності.
   2. Формувати позитивну мотивацію до засвоєння знань і вмінь, які мають пряме відношення для успішного розв'язання професійних завдань.
   3. Зміцнювати професійну самооцінку, формувати впевненість студента в можливості успішно опановувати професію та наявності в нього необхідні задатки та здібності.
   4. Стимулювати самоосвіту та самовиховання, викликати активний інтерес для всього, що пов'язано з майбутньою професією.
   5. Сприяти оптимізації взаємин у системі “студент-викладач”.
   6. Формувати ціннісні орієнтації, що пов'язані з професійною діяльністю: настанови, переконання, пріоритети щодо професійної діяльності (в педагогічній діяльності - формування педагогічних цінностей).
   7. Формувати соціально-професійний аспект “Я-концепції” студента.
   8. Формувати психологічну готовність до майбутньої професійно-трудової діяльності після закінчення ВНЗ.
   Всі ці заходи сприяють зміцненню мотивів, пов'язаних із майбутньою професією (прагнення добре виконувати свої ділові обов'язки, демонструвати себе знаючим і вмілим фахівцем); зростає рівень домагань стосовно успішного розв'язання складних учбових завдань; у посиленні почуття відповідальності, бажанні добитися успіхів у професійній кар'єрі тощо. Зміни відбуваються в структурі самосвідомості студента, у рівні його смаоцінки та в ставленні до себе.
   Необхідно підкреслити важливість взаємодії викладача та студента - ставлення викладача до нього як до майбутнього вчителя. Це сприяє ідентифікації студента з педагогом як з потенційним своїм колегою.
   За своїми особистісно-професійними якостями викладач вищої школи повинен володіти низкою таких морально-комунікативних характеристик як гуманістична спрямованість, високий рівень загальної і психологічної культури, чесність і ясність у взаєминах із людьми, інтерес до розвитку потенційних можливостей студентів і потреба в педагогічній взаємодії з ними та безумовне прийняття їх як особистостей [3].
   Як можна побачити, для професійного становлення майбутнього педагога необхідно формування професійного самовизначення, яке включає в себе самопізнання, самооцінку власних здібностей та дій, формування психологічної культури. Процес підготовки фахівця з вищою освітою повинен містити в собі не тільки набування знань, умінь та навичок, а й професіоналізацію студента загалом.
   Із зазначеного вище, можна зробити наступний висновок: на сучасному етапі існує нагальна необхідність створення таких соціально-психологічних умов для підготовки майбутніх вихователів та педагогів, які б сприяли формуванню та розвиткові у них психологічної культури , що детермінує розвиток педагогічної майстерності майбутніх фахівців. Психологічній службі у педагогічних навчальних закладах необхідно поділяти увагу створенню таких діагностичних програм, яки б виявляли професійну спрямованість студентів та рівень їх психологічної культури.

ЛІТЕРАТУРА

1. Актуальні проблеми психології. Том X. Частина 1. - К.: Главник, 2007.
2. Мотков О.И. “Психологическая культура личности”. - М., 2001.
3. Подоляк Л.Г., Юрченко В.І. Психологія вищої школи: Навчальний посібник для магістратів і аспірантів. - К.: ТОВ “Філ-студія”, 2006.
4. Помиткін В.І. Психологія духовного розвитку особистості: Монографія. - К.: Наш час, 2005.
5. Рибалка В.В. Особистісний підхід у профільному навчанні старшокласників: Монографія /За ред. Г.О.Балла - К.: ІПППО АПН України, 1998.
6. Робота психолога з педколективом/ Упоряд.Т. Гончаренко. - 2-ге вид., стереотипне. - К.: Вид.дім “Шкіл.світ”: Вид. Л.Галіцина, 2006.

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
Зворотний зв'язок
© 2010 www.VuzLib.com