www.VuzLib.com

Головна arrow Психологія arrow Детермінація розвитку моральної сфери особистості дітей старшого дошкільного віку
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Детермінація розвитку моральної сфери особистості дітей старшого дошкільного віку

М.В. Богомолова,
О.Б. Отвечаліна

ДЕТЕРМІНАЦІЯ РОЗВИТКУ МОРАЛЬНОЇ СФЕРИ ОСОБИСТОСТІ ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

   В статті для аналізу детермінації морального розвитку дітей запропоновані різні аспекти зовнішнього впливу. Представлений аналіз сучасних досліджень когнітивного, емоційного і поведінкового компонентів моральності дітей. Вказані компоненти є внутрішніми умовами моральної поведінки людини.
   Ключові слова: аспекти зовнішнього впливу; детермінації морального розвитку дітей; когнітивний, емоційний і поведінковий компоненти; внутрішні умови.
   В сучасному світі не втратили своєї актуальності дослідження особливостей формування моральної сфери особистості підростаючого покоління. Питання формування підґрунтя моральної поведінки; розвиток моральних переживань і почуттів; засвоєння моральних знань (тобто, що таке добре, що таке погано); з дитячих років розвиток співчуття, співпереживання людям, які потребують особливого ставлення до себе, є предметом дослідження педагогічної і психологічної наук.
   Протягом ряду століть формувались уявлення педагогів, як здійснювати моральне виховання дітей, що саме необхідно сформувати в дитині дошкільного віку, а що може бути сформовано у дорослої людини, але на основі правильного розвитку в дитинстві. Глибоко в минуле сягають уявлення про дружбу, справедливість, сміливість, сором'язливість, працелюбність, доброту, а також, злобу, ворожнечу, жадібність, лінощі. При цьому провідні педагоги минулого особливо підкреслювали роль суспільного виховання в його взаємоз'вязку з сімейним вихованням дитини дошкільного віку. Провідна роль в педагогічних системах виховання відводилась дорослому.
   Звернемось до спадщини великого слов'янського педагога Я.А. Коменського (1592-1670). Він вважав, що завдяки вихованню з будь-якої дитини можна зробити людину. При вмілому педагогічному підході ліниві та вперті діти можуть стати вихованими і освіченими. Засобами морального виховання повинні бути: 1) постійний зразок доброчинності; 2) вчасна розумна настанова і вправа; 3) поміркована дисципліна. Особливо відмітимо, що Коменський вважав застосування фізичних покарань небажаним. Він писав, що ці методи не потрібні “...ведь разумной похвалой и порицанием достигается многое не только у детей, но даже у взрослых” [2, с. 62-63].
   Завдання морального виховання дітей в сучасних дитячих садках і інших освітніх закладах Росії вирішуються з врахуванням тих ідей, які внесли в світову “наукову скарбничку” представники вітчизняної і зарубіжної філософії, психології і педагогіки Л.І. Божович, Л .С. Виготський, С.А. Козлова, Т.Д. Марцинковська, B.C. Мухіна, Л.Ф. Обухова, P.В. Овчарова, Т.А. Репіна, С.Л. Рубінштейн, В.А. Сухомлинський, К.Д. Ушинський, Л. Колберг, Ж. Піаже, Б. Спіноза і ін. [5, с 6-7].
   Проблеми морального виховання дошкільників в умовах суспільного виховання були предметом наукового пошуку провідних спеціалістів в галузі дошкільної педагогіки XX століття. Протягом багатьох років розроблялось питання про спеціальні педагогічні умови, які необхідні для успішного здійснення морального виховання дошкільників. В.Г. Нечаева, Т.А. Маркова, Р.І. Жуковська і ін. вважали, що такими умовами є:
   - створення в дитячому закладі правильного стилю стосунків між дорослими і дітьми, який грунтується на повазі до особистості підростаючої людини, любові до неї, знанні законів психічного і фізичного розвитку;
   - систематична робота дитячого садка з батьками, вивчення досвіду сімейного виховання;
   - створення в групі такої обстановки, щоб у дитини виникало позитивне емоційне ставлення до оточуючих людей і ін. [З, с 10-11].
   Автори посібника для вихователів “Моральне виховання в дитячому садку” звернули увагу практичних робітників на те, що, недивлячись на різноманіття методів морального виховання, які дорослі використовують в побуті, праці і грі, рівень морального розвитку дітей дошкільного віку неоднорідний. В будь-якій віковій групі є діти, які виявляють добропорядність, дисциплінованість, працелюбність, певну стійкість поведінки, уявлень і почуттів. В той же час завжди є діти з нестійкістю і ситуативністю поведінки. їх моральні уявлення бідні і поверхові. Крім того, частина дітей виявляє грубість по відношенню до однолітків, неповажне ставлення до дорослих, егоїзм. Причини нерівномірності розвитку дітей одного і того ж віку різноманітні. Вони пов'язані особливостями як суспільного, так і сімейного виховання, з індивідуальними відмінностями дітей [3, с 19].Ці думки не втратили актуальності і в теперішній час, який характеризується значними змінами в соціальному світі. Однак дошкільна педагогіка не завжди знаходить відповіді на деякі питання, пов'язані з моральним розвитком дітей XXI століття. Успішний пошук ефективних способів педагогічної роботи, зокрема в галузі морального виховання, забезпечується появою нових психолого-педагогічних дослідницьких проектів.
   Розвиток моральності, як сукупності внутрішніх духовних якостей, якими керується людина, етичних норм, правил поведінки, що визначені цими якостями, є однім з найважливіших завдань духовно-морального виховання підростаючого покоління і предметом цілого ряду досліджень кінця XX - початку XXI ст. В цих дослідженнях по-новому вивчені питання співвдношення понять “етика”, “мораль” і “моральність” (Бондирева С.К., Колесов Д.В., 2006); проблеми механізмів моральної регуляції поведінки і відносин людей в умовах демократизації суспільства і збільшення свободи особистості (Овчарова Р.В., Мельникова Н.В., 2008).
   Методологічною основою більшості сучасних досліджень є теорія С.Л. Рубінштейна, який підкреслював, що зовнішній вплив дає той чи інший психологічний ефект, лише проходячи через психічний стан суб'єкта, через його думки і почуття. Він писав, що зовнішні причини діють через внутрішні умови [6, с 209]. Саме тому, досліджуючи проблеми детермінації психічних явищ, необхідне вивчення внутрішніх психічних закономірностей, обумовлюючих психічний ефект зовнішніх впливів.
   С.Л. Рубінштейн визначав “внутрішні умови” наступним чином:
   - внутрішні умови, які забезпечуються суб'єктом, є інтегративними і цілісними. Між елементами цілого виділяються структурні, в том числі і закономірні зв'язки, які об'єднують окремі елементи, аспекти або сторони в єдине ціле. Ця структура зв'язку утворює внутрішні умови, що опосередковують сумарний ефект зовнішнього впливу;
   - наявне буття людини завжди є продуктом попереднього розвитку, внутрішніх передумов або умов, що складаються в ході попереднього розвитку. Тобто розвиток людини передбачає наступність минулого і майбутнього.
   На думку С.Л. Рубінштейна кожна людина виявляє власну активність при виділенні з середовища - суспільного і природного, - конкретних умов життя, які відповідають вимогам суб'єкта в силу власної природи і життєвого досвіду. В продовження даної думки, Д.Н. Завалішина відмічає, що діалектика зовнішнього і внутрішнього передбачає звернення до активності суб'єкта по структуруванню ситуацій свого життя. Вона звертає увагу на те, що С.Л. Рубінштейн виділяв поряд з діяльнісним ставленням людини до світу, її естетичний початок (споглядання) і пізнавальне ставлення, “... которые в совокупности образуют необходимые предпосылки и этического отношения” [1, с. 71].
   Отже, ще раз відмітимо, що проблема детермінації розвитку, конкретного впливу середовища, спадковості і власної активності людини на окремі аспекти психіки є однією з основних проблем сучасної психології.Одним з найбільш актуальних напрямків в психологічній науці є пошук закономірностей розвитку окремих сторін психіки людини, як таких, що підпадають під вплив соціального середовища. Як відмічають Р.В. Овчарова і Н.В. Мельникова, “...  практически все современные теории рассматривают психическое развитие в системе отношений “ребенок-общество” [5. с. 350].
   Це обумовлено змінами, які спостерігаються в сімейному і освітянському середовищі і призводять до змін в змісті і формах взаємодії дітей і дорослих. На сучасному етапі розвитку людства спостерігається тенденція до підвищення інформатизації суспільства, використання нових засобів навчання (дистантне навчання, екстернат тощо), збільшення опосередкованих соціальних контактів (мобільний телефонний зв'язок, інтернет) і т. ін.
   В той же час, діти виявляють підвищену освіченість в одних питаннях і повну відсутність уявлень про інші. Наприклад, практично кожна сучасна дитина в дошкільному віці може користуватися комп'ютером, знає, в який час і на якому телеканалі будуть показувати її улюблені телепередачі, але тільки 25 % дітей 6-7 років з 65 досліджуваних дошкільників можуть назвати повне ім'я своєї мами. Дослідження поінформованості проводилось у вересні 2008 року в міських дитячих садках міста Москви. Як виявилось, близько 40 % дітей не можуть правильно відповісти на питання: “Чому компот солодкий?” Деякі діти вважали, що компот солодкий, тому що його зварила мама.
   Отже, зміни, які фіксуються у відношенні і зовнішніх, і внутрішніх умов, що детермінують розвиток дитини, актуалізують потребу в розробці нових напрямків в середовищній програмі.
   На даний час в рамках вказаного підходу розробляються різноманітні моделі впливу середовища. Згідно моделі Д.В. Ушакова і Т.Н. Тихомирової, яка розроблена на основі аналізу досліджень впливу середовища на когнітивний розвиток людини, причинно-наслідковий ряд зв'язків середовища і здібностей повинний включати наступні ланки: 1) властивості середовища, що мають вплив; 2) спосіб впливву властивостей на внутрішню когнітивну структуру; 3) внутрішня структура, яка піддається впливу; 4) зв'язок внутрішньої структури з емпірично зафіксованими залежними змінними типу психометричного інтелекту або креативності [8, с 83]. Таким чином, описавши компоненти середовища (друга ланка) в контексті їх відповідності внутрішнім психологічним утворенням (третя ланка), які в свою чергу впливають на індивідуальні прояви психічних функцій, можна уточнити причинно-наслідковий ряд між середовищним явищем і когнітивним результатом. Аналіз особливостей індивідуальних відмінностей через призму механізмів формування є найбільш адекватним методом сучасної психології, вважають автори розглянутої моделі.
   Дана модель може бути використана для аналізу механізмів розвитку моральної сфери особистості сучасної дитини. У відповідності з моделлю, структурні компоненти моральної сфери особистості відносяться до третьої ланки модельного ряду. В такому випадку четвертою ланкою є моральність.
   Вбачається, що найбільш повний аналіз особливостей розвитку моральної сфери особистості у дітей дошкільного віку (третьої ланки моделі середовищного впливу) представлений в монографії Р.В. Овчарової і Н.В. Мельникової “Розвиток моральної сфери особистості дошкільника”. Вони здійснили кропіткий аналіз різних тлумачень поняття моральність, які запропонували провідні педагоги і психологи. Р.В. Овчарова і Н.В. Мельникова узагальнили уявлення вітчизняних і зарубіжних вчених П.П. Блонського, К.Д. Ушинського, Л.С. Виготського, В.А. Сухомлинського, Л.І. Божович, B.C. Мухіної, Г. Олпорта і ін. про сутність “моральності” і створили авторську концепцію моральної сфери особистості в дошкільному віці. Р.В. Овчарова і Н.В. Мельникова особливо відмітили, що моральність не просто засіб суспільного регулювання поведінки людини, але ще і засіб духовно-індивідуального виживання індивідау [5, с 43-44]. Аналіз літератури і емпіричного матеріалу дозволив авторам стверджувати, що єдність моральної свідомості і поведінки забезпечує єдність когнітивного, афективного і поведінкового компонентів в особистісній сфері.
   Когнітивний (інформаційний) компонент містить знання про моральні еталони, норми, правила, а також уявлення про моральні якості особистості.
   Афективний (емоційно-мотиваційний) компонент містить моральні почуття, соціально-моральні емоції, моральні мотиви і моральні переваги, моральну оцінку і самооцінку.
   Поведінковий (практичний) компонент включає моральні дії, моральні звички і вчинки, тобто реальне виконання моральних норм і вимог [5, с 90-91].
   На основі даної концепції в травні 2009 ми провели дослідження когнітивного, емоційного і поведінкового компонентів, як внутрішніх умов, через які переломлюються зовнішні педагогічні впливи. Діагностика, спрямована на вивчення окремих компонентів моральної сфери особистості старших дошкільників, проводилась в дитячому садку № 163 Південного окружного управління освіти Москви. Дітям підготовчої групи вказаного дошкільного закладу (в дослідженні прийняли участь 3 хлопчика і 7 дівчат) було запропоновано відповісти на питання: “Що таке Рідний дім?” і розповісти що-небудь про свій “Рідний дім”. На поставлене запитання діти відповідали з опорою на власний малюнок. Вихованці запропонували наступні варіанти відповідей: “ Це де люди дуже довго живуть” (Соня С, 7 p.); “Це коли батьки разом, коли ти нікуди не їдеш, коли папа і мама поряд” (Поліна С, 7 p.); “Це коли ти повертаєшся після подорожі” (Давид Б., 6 р. 7 міс); “Рідний дім - це Росія” (Ісхак М., 6 р. 9 міс); “Це де можна гуляти, грати, спати, малювати” (Настя М., 6 р. 6 міс). Аналіз малюнків показав, що 7 дітей вважають “рідним” дім в місті, а 3 дитини - дім в селі (дачу). 5 дітей намалювали себе поряд з домом і всі діти згадали в розповіді про себе і батьків. В розповідях 4 дівчаток і 2 хлопчиків була відображена ідея єдності людей. Дошкільники розповідали про бабусь, свої улюблені заняття і взаємини в сім'ї.
   Таким чином, когнітивний компонент моральної сфери особистості проявився у більшості досліджених дітей, так як уявлення про “Рідний дім” і норми і правила сумісного проживання в родині є базовими для розвитку моральності людини.Аналіз емоційного компоненту показав, що 6 дітей (2 хлопчика і 4 дівчинки) в процесі малювання дома, людей, рослин, тварин, предметів використовували позитивні кольори “кольорового термометру” (перед початком діагностики у кожної дитини були визначені ті кольори, яким надається найбільша і найменша перевага). 1 дівчинка продемонструвала тривогу по відношенню до “Рідного дому”, 1 дівчинка - негативне ставлення. В малюнках двох дітей відобразились амбівалентні почуття. Кольори, яким надана найменша перевага використовувала Поліна С. В бесіді дівчинка розповіла, що батьки часто відїзжають, і вона сумує за ними. На її малюнку присутнє зображення чемодану.
   Поведінковий компонент видався менш представленим. Тільки троє дітей розповіли, що люди діють. Наприклад, Давид Б. намалював себе в човні і розповів, що він повертається до мами і тата з подорожі.
   Дослідження компонентів моральної сфери дітей старшого дошкільного віку також було проведено в ряді інших дошкільних закладів Москви. Всього було досліджено 109 дітей (56 хлопчиків і 53 дівчинки) 5-7 років.
   Аналіз результатів показав, що більшість дітей мають уявлення про те, що таке “рідний дім” (99 дошкільників). Це складає 91 % дітей від загальної виборки. Емоційний компонент проявився наступним чином: позитивне ставлення передано на 31 малюнкові; тривожний і стресовий стан дітей з прводу змісту малюнка спостерігається у 18 випадках; негативне ставлення - в малюнках 27 дітей; амбівалентність почуттів відображена в 23 роботах. Далі було виявлено, що поведінковий представлений в 15 малюнках і 36 розповідях.
   В результаті загального аналізу когнітивного, емоційного і поведінкового компонентів моральної сфери особистості дітей старшого дошкільного віку було підтверджено, що розвиток моральної свідомості випереджає розвиток моральної поведінки на фоні недостатньо розвинутої емоційної сфери дошкільника.

ЛІТЕРАТУРА

1. Завалишина Д.Н. Практическое мышление: Специфика и проблемы развития. - М.: Изд-во “Институт психологии РАН”, 2005. - 376 с.
2. История зарубежной дошкольной педагогики. Хрестоматия / Сост. Егоров С.Ф., Лыков СВ. и др., М.: Издательский центр “Академия”, 2000. - 434 с.
3. Нравственное воспитание в детском саду/ В.Г. Нечаева, Т.А. Маркова, Р.И. Жуковская и др.; Под ред. В.Г. Нечаевой, Т.А. Марковой. - М.: Просвещение, 1984. - 272 с.
4. Нравственность / С.К. Бондырева, Д.В. Колесов. - М.: Издательство Московского психолого-социального института; Воронеж: Издательство НПО “МОДЭК”, 2006. - 336 с.
5. Овчарова Р.В., Мельникова Н.В. Развитие нравственной сферы личности дошкольника: Монография. - СПб.: Изд-во “НПФ “Амалтея”, 2008. - 336 с.
6. Рубинштейн С.Л. Бытие и сознание. Человек и мир. - СПб.: Питер, 2003. - 512 с.
7. Тихомирова Т.Н., Богомолова М.В. Обогащение среды и развитие способностей: трехкомпонентная модель образовательного пространства// “Психология обучения”, 2008, №1, С. 36-46.
8. Ушаков Д.В. Интеллект: структурно-динамическая теория. - М.: Изд-во “Институт психологии РАН”, 2003. - 264 с.

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
Зворотний зв'язок
© 2010 www.VuzLib.com