www.VuzLib.com

Головна arrow Психологія arrow Експериментальне формування інтелектуальних якостей особистості старшого дошкільника в умовах особистісно орієнтованого навчання шахів
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Експериментальне формування інтелектуальних якостей особистості старшого дошкільника в умовах особистісно орієнтованого навчання шахів

О.Ю. Ходосенко

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ФОРМУВАННЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ ЯКОСТЕЙ ОСОБИСТОСТІ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНИКА В УМОВАХ ОСОБИСТІСНО ОРІЄНТОВАНОГО НАВЧАННЯ ШАХІВ

   У статті пропонується концептуальна модель формування інтелектуальних якостей особистості у старших дошкільників в процесі оволодіння грою в шахи та результати формувального експерименту.
   Формувальний експеримент передбачає 5 етапів реалізації, а саме:
   1) розподіл дітей на контрольну та експериментальну групи;
   2) концептуальне обгрунтування моделі формувального експерименту;
   3) проведення навчальних занять з шахів з дітьми експериментальної групи та просвітницько-консультативної роботи з батьками, педагогами і психологами;
   4) аналіз результатів формувального експерименту;
   5) розробка методичних рекомендацій щодо формування елементів інтелектуальної культури у старших дошкільників в ході оволодіння грою в шахи.
   На першому етапі ми здійснювали розподіл дітей на контрольну та експериментальну групи. У розподілі досліджуваних ми керувалися приблизно рівними значеннями за результатами діагностики констатувального експерименту. Таким чином, 60 дітей було зараховано до контрольної та 60 до експериментальної груп.
   На другому етапі ми здійснювали концептуальне обгрунтування моделі формувального експерименту. Головним принципом побудови моделі було створення навчально-ігрової ситуації через використання партнерської взаємодії всіх учасників (дітей, вихователів, психологів та батьків). Зміст вищезазначеної моделі вибудовувався на урахуванні принципів авторського особистісно-розумового підходу, оскільки кожна особистість має неповторну особистісно-розумову картину власного “Я”. Тому, в якості психолого-педагогічних засобів реалізації компонентів вищезазначеної концептуальної моделі були обрані як підгрупові, так і індивідуальні форми роботи.
   Теоретичний напрям формувального експерименту передбачав проведення просвітницько-консультативної роботи з батьками, вихователями та психологами обсягом 4 семінари за темами: “Розумово-особистісний розвиток як складова інноваційної, життєво-компетентної особистості старшого дошкільника”, “Шахова гра як засіб для ефективного підвищення інтелектуальних якостей особистості старшого дошкільника”, “Важливість сумісного навчання шаховій грі для всіх учасників навчально-виховного процесу”, “Роль шахових методів і прийомів у формуванні елементів інтелектуальної культури старшого дошкільника”. Ці семінари були спрямовані на визначення, актуалізацію та активізацію позитивної позиції у батьків, вихователів та психологів щодо використання шахової гри як джерела для формування інтелектуального потенціалу старших дошкільників.
   Практичний напрям включав апробацію модифікованої шахової програми І.Г. Сухіна “Шахи у дитячому садку” [6], який відбувався за рахунок розподілу дітей на підгрупи за психофізіологічними показниками що включав 33 заняття по 30 хв. на тиждень. В ході цих занять використовувались різноманітні форми, методи та прийоми активного впливу на розвиток розумово-особистісних компонентів (спрощення подачі шахових термінів, сюжетно-рольові ігри, збагачення дидактичних ігор на покращення запам'ятовування шахових умов та оволодіння навичками гри, метод проблемних пошукових ситуацій).
   На заняттях по шахам психодіагностика особистісно-інтелектуальної проблематики суб'єкта здійснюється переважно в результаті комунікативної взаємодії. Продуктивність психодіагностики забезпечується активним спілкуванням вихователя і дошкільника та дошкільнят між собою. Спілкування передбачає активний двосторонній зв'язок, коли педагог виступаючи джерелом пізнавальної інформації в процесі комунікативної взаємодії виявляє рівень володіння дошкільнятами шаховою грою. Окрім цього, успішність шахових занять ґрунтується на активному зворотньому зв'язку, який забезпечується пізнавальними інтересами.

Модель

   Стосунки взаємодії та взаємозалежності викликають у дошкільнят потребу не лише правильно зрозуміти вимоги, поставлені їм ігровою діяльністю, але водночас актуалізують пізнавальну діяльність у напрямку подолання внутрішніх суперечностей. Процес пізнання один одного є необхідною умовою для спілкування в контексті особистісно-інтелектуальної взаємодії. Крім того, процеси пізнання та самопізнання взаємозумовлені. Самопізнання відбувається через пізнання інших та веде до виховання та формування самооцінки, що є передумовою самовиховання, а це не тільки процес формування особистості іншого, але й активний процес само формування. Шахова ігрова діяльність сприяє процесу пізнання та самопізнання. Колективна пізнавальна діяльність полягає в тому, що активна взаємодія дошкільнят породжує в кожному з них потребу в більш точному сприйнятті себе самого та своїх одноліток, а це в свою чергу, стимулює розвиток самооцінки та саморегуляції. Самоконтроль та саморегуляція та самоконтроль є психічними механізмами, що сприяють формуванню компетентної, впевненої в своїх силах, здібностях і можливостях особистості.
   Треба брати до уваги аналіз переживань дитини щодо результатів своєї діяльності. Окрім позитивних емоцій, які притаманні особистості дитини під час успішної гри у шахи, не можна забувати і про негативні емоційні переживання, які відчуває дошкільник під час поразки або у зв'язку з страхом не впоратись із запропонованим шаховим завданням. У даному випадку ми брали до уваги те, що негативні емоції можуть зумовити як конструктивні, так і деструктивні наслідки в подальшій ігровій діяльності дошкільника. З одного боку, негативні емоції можуть забезпечити мобілізацію адаптаційних механізмів, щоб справитися зі збільшеними навантаженнями. З іншого боку, негативні емоції, що виникли в результаті страху, можуть заблокувати прагнення дошкільника не тільки до гри у шахи, але й до подолання труднощів взагалі. Тому так важливо, щоб поряд з дошкільником був вихователь, який би розумів його переживання та вмів би розумно і тактовно підтримати дитину, допомогти їй здобути впевненість у своїх можливостях. Крім того, вихователь повинен вміти стимулювати дітей позитивними емоціями, заохочувати, підбадьорювати. У зв'язку з цим, негативні емоції будуть навіть корисними, маючи можливість виступати каталізатором для подальшої навчально-ігрової діяльності, при успішному виконанні якої дитина отримає позитивні емоційні переживання.
   Для успішної пізнавальної діяльності дітей та вихователя необхідно забезпечити атмосферу доброзичливості, взаємодопомоги, уважного ставлення до партнерів по грі, створити оптимальні умови для активізації можливостей кожної дитини і розвивати здатність правильно сприймати інших та адекватно оцінювати себе, свої вчинки, результати своєї діяльності. Саме така атмосфера має особистісно-інтелектуальний ефект розвитку.
   Щоб активізувати комунікативну діяльність на занятті шахами та надати можливість пізнати самих себе, ми використовували такий вид роботи, як аналіз зробленого ходу. Цей вид роботи змушує вміло використовувати лексичний запас та доказові граматичні конструкції, а ще має психорозвиваючий ефект. В дошкільному віці доволі часто буває важко висловити свою думку, тому запитання про те, як можна краще походити і чому спонукає дитину шукати більш сильніші шахові ходи, до більш активної боротьби. Самооцінка дитини зростає, коли вона усвідомлює, що в її житті є моменти, під час яких вона може пишатися собою. Правильно та реально оцінити свої шахові сили та можливості допомагають шахові завдання, а також аналітична гра дитини з дорослим.
   Практика показує, що краще матеріал викладання шахів засвоюється якщо на заняттях використовуються дидактичні ігри. Дидактичні ігри піднімають настрій, зацікавлюють, оптимізують та удосконалюють формування інтелектуальних якостей.
   В арсеналі дидактичних шахових ігор І.Г. Сухіна [7], що використовувались нами в процесі дослідження, зібрані різнопланові ігри, які забезпечують відпрацьовування шахових тактичних прийомів, назви та ходи фігур, а також засвоювати шахові поняття. Наприклад, для того щоб дитина не плутала назву фігури та її вигляд їй пропонується гра “Чарівний мішечок”, за допомогою якої розвивається тактильна пам'ять та швидкість мислення.
   Системне навчання на шахових заняттях реалізується в доброзичливій взаємодії вихователя та вихованців. Різноманітність шахових завдань, яскраві ілюстрації чарівні шахові історії спонукають маленьких шахових мандрівників в чудові пригоди, що, навіть, дорослий не помічає, як швидко спливає час на заняттях. Як показує практика, дошкільник, який від типу темпераменту особистості, від рівня оволодіння шахами, може або самовиражатися, як у самій грі, так і при вирішенні шахових завдань, або навпаки - ховатись за рішеннями інших дітей.
   Продуктивність спільної ігрової діяльності полягає в пошуку та знаходженні більш ефективних ігрових прийомів на шаховому занятті. Наприклад, сором'язливим меланхолікам та флегматикам надається можливість придумати якусь цікаву шахову пригоду, в якій кожен член підгрупи виконував роль шахової фігури. Це сприяє розвитку уяви, логічного мислення, збагаченню словникового запасу, прояву творчості. А у підгрупі холериків та сангвініків частіше використовуються завдання тактичного характеру: наздогнати фігуру суперника, знайти вихід з шахового лабіринту. Це сприяє розвитку комбінаторного мислення, швидкості і водночас обережності в прийнятті шахових рішень, зосереджує увагу, збільшуючи її об'єм та розподіл. Дуже радісно спостерігати за радісними і водночас серйозними обличчями дітей, які пильно слідкують одне за одним, щоб вірно виконувались правила гри. А головне, що в кінці занять вони уходять задоволені та нетерпляче чекають нової зустрічі.
   Поступово в ході шахових занять діти вчаться адекватно реагувати на поразки, набуваючи власного досвіду більш вдало керувати своїми шаховими арміями, не бояться грати з більш сильнішими шаховими суперниками.
   Отже, головними у шаховій грі є перемога над собою, своїми слабостями, негативними емоціями. Доброзичлива партнерська атмосфера, взаєморозуміння між вихователем і вихованцями, цікаві шахові оповідання, дидактичні вправи надають можливість кожній дитині бути справжнім “генералом” своєї шахової армії, де перемогу отримує найсильніший, найрозумніший, найкмітливіший.
   Інтелектуальна сфера особистості є надзвичайно широкою для психодіагностики, яку ми успішно використовували у формувальному експерименті. Інтелектуальна діяльність взаємопов'язана з ігровою діяльністю суб'єкта, адже саме у грі, як провідному виді діяльності дошкільнят, формуються інтелектуальні якості особистості. Сама інтелектуальна діяльність ефективніша за умови, якщо вона цікава для дитини. Схвильований розум дитини підсвідомо прагне ігрової самореалізації, зміцнюючи мотиваційну сферу ігрового процесу.
   Граючи в шахи, дитина здійснює пошук закономірностей, так званих логічних форм судження (якщо - то). Нагромадження великої кількості ситуацій допомагає дитині швидше мислити. Розмаїття шахових дидактичних ігор розвиває творче, евристичне мислення, і не тільки під час гри. Воно переносить набутий ігровий досвід на життєві ситуації, моделюючи процеси поведінки дітей. Перехід думок у такий спосіб з однієї сфери діяльності в іншу наповнює психологічним змістом творчі механізми дитячого мислення.
   Практика показує, що якщо у дитини при знайомстві з шаховою фігурою задіяні якомога більше аналізаторів, то вона краще запам'ятовує її назву, те, як фігура ходить, яку роль відіграє у шаховому війську. Гра “Чарівний мішечок” допомагає дитині сприймаючи на дотик пригадувати і запам'ятовувати назву фігури.
   У ході формувального дослідження ми проводили просвітницько-консультативну діяльність з батьками, вихователями та психологами обсягом 4 семінари, які були спрямовані на визначення, актуалізацію та активізацію позитивної позиції у батьків, вихователів та психологів щодо використання шахової гри як джерела для формування інтелектуального потенціалу старших дошкільників.
   Також ми проводили практичні покази шахових вмінь наприкінці року для батьків, вихователів, психологів, щоб дорослі змогли побачити реальну картину оволодіння шаховими знаннями, вміннями та навичками в ході яких діти з задоволенням виконували поставлені перед ними шахові завдання, рівень оволодіння шаховою термінологією, вміння працювати самому, у парі, поважаючи партнера по грі, створювати і вирішувати творчі шахові завдання.
   У травні місяці ми проводили повторну психодіагностику старших дошкільників контрольної та експериментальної груп і в наступному розділі аналізували отримані результати формувального експерименту.
   У контрольній групі за об'єктивними методами не виявлено вагомих зрушень у прояві зазначених компонентів за період навчального року.
   Проведені експериментальні заходи, а саме особистісно орієнтоване, психологічно доцільне для дітей старшого дошкільного віку навчання шахової гри та просвітницько-консультативна робота серед батьків, вихователів та практичних психологів (які виявили бажання і дійсно практично навчалися) надали вагомі позитивні результати в експериментальній групі.

Таблиця 1
Результати особистісно-розумової зрілості старших дошкільнят контрольної групи

Таблиця 1. Результати особистісно-розумової зрілості старших дошкільнят контрольної групи

Таблиця 2. Результати особистісно-розумової зрілості старших дошкільнят експериментальної групи

Таблиця 2. Результати особистісно-розумової зрілості старших дошкільнят експериментальної групи

Продовження таблиці 2 

   За допомогою методу вторинної математичної статистики ксі-критерія (X2) виявлений позитивний вплив формувального експерименту на розвиток таких розумово-особистісних компонентів, як: 1) словниковий запас: Х2=10,42, при ймовірності допустимої помилки р=0,01; 2) готовність до навчання Х2=8,025 (р=0,05); 3) швидкість сприймання Х2=27,91 (р=0,001), стійкість та продуктивність уваги Х2=8,41 (р=0,05), переключення та розподіл уваги Х2=48,12 (р=0,001), об'єм уваги Х2=17,06 (р=0,001), швидкість пам'яті Х2=15,22 (р=0,001), точність пам'яті Х2=7,02 (р=0,05), міцність пам'яті, послідовність наочно-дійового мислення Х2=25,08 (р=0,001), кмітливість, швидкість наочно-дійового мислення Х2=11,02 (р=0,01), швидкість образно-логічного мислення Х2=7,6 (р=0,05); логічність, розсудливість образно-логічного мислення Х2=13,57(р=0,01); Х2=12,49 (р=0,01 швидкість, оригінальність, різноманітність уяви Х2=22,1 (р=0,001).
   Психологічні умови значного підвищення рівня прояву: а) комунікатив-ного компоненту (16,67 %) пов'язані із застосуванням сюжетно-рольових ігор, під час яких використовувалися вербальні і невербальні засоби спілкування і співпраці; б) показника мотиваційної готовності до навчання (15 %) спричинені дотриманням шахових правил під час шахових занять, формуванням розуміння і поваги партнерів по навчанню цій грі, активізацією механізмів емпатійності; в) компоненту інтелектуальних якостей, а саме переключення та розподілу уваги (41,67 %) пов'язані з розвитком здатності до самоконтролю, розумово-особистісної рефлексії, прояву елементів творчості у вирішенні проблемно-пошукових завдань.
   Менш помітні зрушення у розвитку послідовності сприймання (6,67 %), що пояснюються недостатньо розвинутим вмінням розуміти значення поетапного алгоритму при оволодінні цією грою.
   Достатньо високий розвиток інтелектуальних якостей забезпечується безпосередньою практичною допомогою батьків, вихователів, психологів при сумісному оволодінні шаховою грою.

ЛІТЕРАТУРА

1. Алексеев Н.Г. Шахматы и развитие мышления // В кн. Шахматы: наука, опыт, мастерство: Практическое пособие / Под ред. Злотника Б.А. - М.: Высшая школа, 1990. - 335 с.
2. Аристов В.О. Розвиток інтелектуальних здібностей. Психологія інтелектуальних ігор // Психолог. - 2006. - №46. - С. 16-20.
3. Васюкова Е.Е. Вербализованные операциональные смыслы и их развитие в процессе принятия решения (на материале выбора лучшего хода в шахматной позиции) // Психологический журнал. -2001. - №4. - С.30-41.
4. Гришин В.Г. Малыши играют в шахматы. - М.: Просвещение, 1991. - 158 с.
5. Крогиус Н.В. Психологическая подготовка шахматиста. - М.: Физкультура и спорт, 1975. - 127 с.
6. Программы общеобразовательных учреждений. Начальные классы (1-4). В 2-х частях. 4.2. - М.: Просвещение, 2002. - С.370-392
7. Сухин И.Г. Удивительные приключения в шахматной стране. -М.: Поматур, 2000. - 320с.
8. Тихомиров O.K. Психология мышления. - М.: Изд-во МГУ, 1984. - 272 с.

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
Зворотний зв'язок
© 2010 www.VuzLib.com