www.VuzLib.com

Головна arrow Психологія arrow «Психологія впливу»: розроблення навчальної програми для студентів-психологів ВНЗ
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

«Психологія впливу»: розроблення навчальної програми для студентів-психологів ВНЗ

Л.А. Філоненко

“ПСИХОЛОГІЯ ВПЛИВУ”: РОЗРОБЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ ДЛЯ СТУДЕНТІВ-ПСИХОЛОГІВ ВНЗ

   Навчальна дисципліна “Психологія впливу” є складовою програми підготовки студентів старших курсів зі спеціальності “Психологія” напряму практичних та клінічних психологів. Розробка курсу спрямована на вивчення проблеми впливу в сучасній психології. Показані основні підходи до впливу в вітчизняній і зарубіжній психології. Зміст курсу пов'язаний з такими базовими психологічними дисциплінами як “Загальна психологія”, “Соціальна психологія”, “Вікова психологія”, “Психологія особистості”, “Психодіагностика” та ін.
   Метою курсу є формування базових засад загального наукового розуміння психологічних закономірностей впливу, поглибленого розуміння механізмів взаємовпливів у взаємодії з іншими людьми, а також способах протистояння впливам, формування початкових навичок і умінь для практичної роботи у галузі психології. Уміння розпізнавати вплив є необхідним для діяльності психолога-практика, як у індивідуальній діяльності, так і в груповій взаємодії.
   Визначена мета обумовила зміст і структуру навчальної програми, в якій основне місце належить визначенню чинників і закономірностей психологічного впливу на особистість, основних механізмів, функцій впливу; особливостей впливу при міжособистісній взаємодії; визначенню труднощів протистояння впливам й навчанню навичкам ефективного впливу.
   В результаті вивчення курсу студенти повинні:
   знати:
   - категоріальний апарат психології впливу;
   - структуру, зміст, основні механізми впливів;
   - правила й умови ефективності різних методів впливу;
   - особистісні чинники впливу (харизма й привабливість);
   - особливості їх прояву в різноманітних сферах ділової та міжособистісної взаємодії;
   - основні психологічні техніки й технології різних методів впливу;
   - загальні принципи та заходи подолання психологічного впливу
   вміти:
   - враховувати особливості різних методів впливу в процесі практичної діяльності психолога;
   - розрізняти прояви впливів в різних життєвих ситуаціях та уникати їх негативних наслідків у власній практиці;
   - усвідомлювати власні маніпулятивні стратегії;
   - самостійно обирати та застосовувати ефективні тактики, методи та механізми впливу;
   - обґрунтовувати використання тих чи інших методів впливу у психотерапевтичних та корекційних заходах з позицій врахування вікових та індивідуальних відмінностей клієнта у практичній діяльності.
   Курс “Психологія впливу” викладається для психологів обсягом 59 годин, з яких: 17 годин - лекційних, 34 години - семінарські заняття, 8 годин відведено на самостійну роботу студента.
   Вивчення курсу “Психологія впливу” завершується складанням заліку.
   НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН вивчення дисципліни “ПСИХОЛОГІЯ ВПЛИВУ”

НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

   ПРОГРАМНИЙ МАТЕРІАЛ до вивчення дисципліни “ПСИХОЛОГІЯ ВПЛИВУ”
   Тема 1. Психологія впливу: загальна характеристика.
   Поняття “вплив”, “особистий вплив” і “соціальний вплив”. Поняття психологічного впливу. Понятійний апарат психологічного впливу: психотехніка, технологія, метод, прийом, засоби, алгоритм, стратегія, тактика, мішень впливу. Різні параметри впливу за Кабаченко Т.С: навмисний і ненавмисний; прямий і непрямий; безпосередній и опосередкований; явний і прихований; короткочасний і довгостроковий.
   Основні механізми впливу (переконання, навіювання, зараження, наслідування).
   Тема 2. Фактори і закономірності психологічного впливу на особистість. Значення та функції впливів
   Підходи до впливу: психосоціальний підхід, владний підхід, стратегії впливу за Г.А.Ковальовим (імперативна, маніпулятивна, розвивальна). Суб'єкт-суб'єктно і суб'єкт-об'єктно орієнтований вплив; підкорення, ідентифікація і інтерналізація.
   Універсальна модель прихованого впливу (збір інформації про адресата, виявлення мішеней впливу і приманок, атракція, спонукання адресата до дії, виграш ініціатора впливу).
   Тема 3. Основні методи здійснення впливів: загальні правила, класичні прийоми. Ефективність впливів
   Класифікація методів впливу: вплив на суб'єктивні моделі дійсності, вплив на джерела активності, вплив на фактори-регулятори прояву активності, вплив на фонові стани.
   Модель прихованого впливу та її реалізація (трансактний аналіз, нейролінгвістичне програмування (НЛП), методи переконання).
   Соціальні автоматизми за Р.Чалдіні (принцип “взаємного обміну”, принцип “зобов'язання й послідовності”, принцип “соціального доказу”, принцип “прихильності”, принцип “авторитета”, принцип “дефіциту”).
   Види переконання: аргументація тезис, аргумент, види аргументації (одностороння, двостороння, пряма, непряма), техніки аргументації (“метод позитивних відповідей Сократа”, “метод двосторонньої аргументації”).
   Види навіювання (пряме, опосередковане, навмисне, ненавмисне, самонавіювання, гіпнотичне).
   Види зараження (довільне, мимовільне).
   Види наслідування (конгруенція, інтерпорація, узгодження, супровід, референтність, логічне - нелогічне, внутрішнє - зовнішнє, всередині одного соціального прошарку - всередині кількох, наслідування-мода - наслідування-звичай, довільне - мимовільне).
   Тема 4. Вплив як маніпуляція: знакові системи, почуття, мислення, відчуття, сприймання, пам'ять.
   Поняття маніпуляції. Критерії, ознаки маніпуляції. Причини, передумови, корені маніпуляції. Мішені маніпуляторів свідомості знакові системи, почуття, мислення, відчуття, сприймання, пам'ять. Види маніпулятивного впливу: за Е. Шостромом (активний, пасивний, змагальний, байдужий, “диктатор”, “слинтяй”, “калькулятор”, “прилипала”, “задирака”, “хороший хлопець”, “суддя”, “захисник”), за Сидоренко О.В. (гедоністична, прагматична, зустрічна), за Доценко Е.Л. (“перцептивні маріонетки”, “конвенціональні роботи”, “живі знаряддя”, “скерований умовивід”, “експлуатація особистості адресата”, “духовне помикання”) Складові маніпуляції. Маніпулятивна технологія. Механізми маніпулятивного впливу. Деструктивність маніпулятивного впливу.
   Тема 5. Вплив у різних сферах життєдіяльності
   Багатогранність соціальних й індивідуальних реальностей людей: переваги та недоліки. Залежність людини від впливів соціуму й інших індивідів, уразливість для негативних впливів та ілюзій.
   Вплив групи на особистість: конформізм, фасилітація, соціальні лінощі, групова поляризація, групування мислення, вплив меншості. Масові впливи у великих групах: деіндивідуалізація, масова комунікація. Управління й маніпуляція в юрбі. Слухи. Вожаки юрби та їх способи переконання.
   Феномен деструктивних культів й контролю свідомості. Пояснення контролю свідомості: екзотичні й буденні психологічні маніпуляції. Основні моделі контролю свідомості (реформування мислення). Методи вербовки та контролю свідомості в деструктивних культах. Групове мислення як механізм впливу на особистість в деструктивному культі. Психологічні механізми впливу на особистість в культі. Вплив деструктивних релігійних сект на психічне здоров'я й особистість людини.
   Впливи в торгівлі, рекламі та політиці. Інформаційні впливи й засоби масової комунікації. Пропаганда й дискусійне переконання: різниця принципів й механізмів. Впливи в процесах виховання та освіти.
   Інформаційно-психологічна безпека особистості: стан та можливості психологічного захисту.
   Тема 6. Психологічні особливості протистояння впливам. Залежності: попередження та подолання
   Універсальний алгоритм захисту. Активний і пасивний захист. Контрманіпуляція (“метод перелицювання аргументів партнера”, “метод розгортання аргументації”, “метод розподілу аргументів”). Способи виявлення обману чи спроби впливу. Цивілізоване протистояння впливу за Е.В.Сидоренко, методи цивілізованого протистояння впливові (моніторинг емоцій, психологічне самбо, інформаційний діалог, конструктивна критика, цивілізована конфронтація, енергетична мобілізація, творчість, ухилення, відмова), техніки психологічного самбо (“безкінечного уточнення”, “зовнішнього погодження” або “наведення туману”, “зламаної платівки”, “англійського професора”), техніки інформаційного діалогу (питання на прояснення суті справи, питання на прояснення цілей маніпулятора, відповіді й повідомлення, пропозиції по суті справи, пропозиції обмеження сфери обговорення, відмова чи відстрочка відповіді), техніки конструктивної критики (висловлювання сумніву в доцільності, цитування минулого випадку, посилання на три причини).
   Проблеми соціально-психологічної екології и безпеки. Етичні та юридичні аспекти впливу й переконання. Необхідність цілеспрямованого формування культури впливу и сприйняття впливів. Можливості, межі й перспективи цілеспрямованого (усвідомленого) впливу и переконання.

ЛІТЕРАТУРА

1. Абалакина М.А., Агеев B.C. Анатомия взаимопонимания. - М., 1990.
2. Брушлинский А.В. Мышление и прогнозирование. - М.: Мысль, 1979.
3. Григулевич И.Р. Пророки “новой истины”. - М., 1983.
4. Измайлов Ч.А., Соколов Е.Н., Черноризов A.M. Психофизиология цветового зрения. - М.: Изд-во МГУ, 1989.
5. Зимбардо Ф., Ляйппе М. Социальное влияние. - СПб., 2000.
6. Кара-Мурза С.Г. Манипуляция сознанием. - М.: Изд-во Эксмо, 2006. - 832 с.
7. Колпакиди А.И., Прохоров Д.П. КГБ: спецоперации советской разведки. - М., 2000.
8. Кроник А.А., Кроник Е.А. Психология человеческих отношений. - М.1998.
9. Кроль В.М. Психологические механизмы зрительного восприятия: интегральная модель// Вопросы психологии. - 1998. - № 6.
10. Менегетти А. Психология лидерства. - М. Серебряные нити, 1996.
11. Михайлюк Е.Б. Психология влияния. - Ростов н/Д.: Феникс, 2003. - 160 с.
12. Мясищев В.Н. Психология отношений. Избр. психол. труды. -М.; Воронеж, 1998.
13. Ольшанский Д.В. Политическая психология. - М., 2002 г.
14. Семечкин Н.И. Психология социального влияния. - СПб.: Речь, 2004. - 304 с.
15. Сидоренко Е. В. Тренинг влияния и противостояния влиянию. - СПб.: Речь, 2002. - 256 с.
16. Смит М. Как научиться говорить “нет”. - СПб.: ИК “Комплект”, 1996. - 315 с.
17. Смит М. Тренинг уверенного поведения. - 2000.
18. Сучасні технології та засоби маніпулювання свідомістю, ведення інформаційних війн і спеціальних інформаційних операцій: Навч.посіб. / В.М.Петрик, О.А. Штоквиш, В.І. Полевий, та ін. - К.: Росава, 2006. -208 с.
19. Таранов П. С. Приемы влияния на людей. - Симферополь: Таври, 1995. - 496 с.
20. Халперн Д. Психология критического мышления. - СПб.: “Питер”, 2000. - 512 с.
21. Харрис Р. Психология массовых коммуникаций. - СПб.: прайм-Еврознак, 2001. - 448 с.
22. Хрестоматия по психологии влияния. - СПб.: “Питер”, 1999.
23. Чалдини Р. Психология влияния. - СПб.: Питер, 2005. - 286 с.
24. Шмидт Р. Искусство общения: Пер.с нем. - М.,1992.
25. Шейнов В. П. Скрытое управление человеком (Психология манипулирования). - Мн.: Харвест, М.: ACT, 2000. - 848 с.
26. Шостром Э. Анти-Карнеги, или Человек-манипулятор. - Мн.: ТПЦ “Полифакт”, 1992. - 128 с.

 
< Попередня

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
Зворотний зв'язок
© 2010 www.VuzLib.com