www.VuzLib.com

Головна arrow Психологія arrow Особливості перебігу процесу адаптації дошколят
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Особливості перебігу процесу адаптації дошколят

О. В. Ригель

ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ ПРОЦЕСУ АДАПТАЦІЇ ДОШКОЛЯТ

   Практика дослідження у психології проблеми адаптації, як засвідчив здійснений нами аналіз відповідної літературі, обмежується аналізом випадків, що стосуються головним чином учбової чи професійної діяльністю людини, в той час як початковий етап онтогенезу залишається за дужками інтересів психологів. Очевидно, що за таких умов питання про цілісне уявлення феномена адаптації не може не залишатися дискусійним.
   У статті розглядається проблема визначення специфіки прояву психічних станів та їх динаміки у змінених ситуаціях соціалізації дошкільників 3-4-го віку.
   Вказаний вище етап розвитку є відносно замкнутим періодом значення, якого визначається перш за все його місцем і функціональними можливотстями у цілісному процесі онтогенезу. Як відомо, кожен віковий етап характеризується:
   - Певною соціальною ситуацією розвитку або тією конкретною формою відносин, в які вступає дитина з дорослим в даний період;
   - Основним або провідним типом діяльності(існує декілька різних типів діяльності, які характеризують певні періоди дитячого розвитку);
   - Основними психічними новоутвореннями (у кожному періоді вони існують від окремих психічних процесів до властивостей особи).
   В цьому контексті можна припустити наявність типових станів, характерних для кожного вікового ступеня (молодшого, середнього, старшого дошкільного віку)..
   Доведення вказаної гіпотези відбувалося таким чином.
   Групі експертів пропонувалася анкета, основною вимогою в інструкції якої було виділення станів дошкільників, що найбільш часто зустрічаються, від 3 до 4 років в ситуаціях перебування дитини у дитячому садку. Анкета включала 61 слово - визначень психічних станів, розроблена на основі вибірки із словника - тезауруса психічних станів людини, складеного А.О. Прохоровим.. Проводилася також бесіда, де учасники описували ситуації і особливості актуалізації, протікання, тривалості того або іншого стану. Результати заносилися у матрицю, в кожному ряду якої, підраховувалася сума виборів респондентів (одержані таким чином дані переводилися у відсотки.
   Враховувалися показники не нижче 51%. Результати опитування представлені у табличній формі.

Типові психічні стани дітей 3-4 років

Психічний стан

%

Щирість

96

Радість

90

Схвильованість

89

Тривога

85

Страх

80

Здивування

80

Безтурботність

80

Активність

75

Веселість

75

Інтерес

73

Образа

65

Агресія

65

Смуток

63

Прагнення до знання

60

Прихильність

60

Ніжність

60

Упертість

60

Бадьорість

55

Розчулення

54

Примхливість

53

Безпорадність

53

Дружелюбність

51

   У підсумку було встановлено 22 типових психічних станів: щирість, радість, схвильованість, здивування, тривога, страх, безтурботність, активність, веселість, інтерес, агресія, образа, смуток, прагнення до знання, прихильність, ніжність, упертість, бадьорість, розчулення, примхливість, безпорадність, дружелюбність. Провідне місце займають емоційні стани - 36,4 %, з них: позитивні - 13,6 і негативні - 22,7 %.
   Для дітей 3-4 років найбільш типовими виявилися стани щирості і радості, які характеризують 90 - 96 % вихованців, особливо в процесі взаємодії із знайомими дорослими. Відомо, що на даному етапі виникає внеситуативно - пізнавальна форма спілкування з дорослими, звідси і актуалізація таких станів як здивування (80 %), активність (75 %), веселість (75 %), інтерес (73 %), прагнення до знання (60 %), бадьорість (55 %).
   У дитячому садку через недостатню організацію ігрової діяльності, діти нерідко відчувають незадоволеність, в результаті збільшується частота станів схвильованості (89 %), образи (65 %), смутку (63 %), безпорадності (53 %).
   Не у поодиноких випадках мають місце ситуації, в яких відбувається не співпадання імпульсних бажань дитини і вимог дорослого, притому що нерідко останні пред'являються в категоричній формі, що спричиняє прояв станів упертості (60 %) і примхливості (53 %).
   Як відомо, на межі 3-4 років в ролевій грі превалює відтворення діяльності дорослого з безпосереднього оточення і особливо зворушливе відношення дітей до образної іграшки. Дитина, залежно від свого настрою, наділяє ляльку думками, відчуттями. По відношенню до улюбленої іграшки виникає емоційна ідентифікація і найвиразніше виявляються психічні стани безтурботності(80%), прихильності (60%), ніжності (60%), дружелюбності (51%), розчулення (54%). Специфіка внутрішнього світу молодших дошкільників (вразливість, сприйнятливість, особлива чутливість до психічних станів тих, що оточують), недостатній розвиток самосвідомості, сприйняття об'єкту переживань в єдності, роблять дитину відкритою для зовнішніх впливів, які не завжди є доцільними і позитивними. Звідси, на наш погляд, прояв таких станів: тривоги (85), страху (80), агресії (65). Причинами їх виникнення можуть бути як зовнішні (проглядання телепередач з елементами агресії фільми - “ужастики”, “бойовики”; неблагополучна ситуація в сім'ї; неадекватні, методи і засоби виховання; некоректна позиція дорослого, відсутність уваги до психічних станів дитини, його емоційним проявам і т.д.), так і внутрішні (стійке негативне відношення до спілкування (з дорослими, однолітками); порушення процесу адаптації, недорозвинення ігрових умінь; недостатній життєвий досвід, схильність до переживання негативних станів і ін.) тощо.
   Звідсі не не випадковим є домінування емоційних станів. Багатьма авторами підкреслюється першорядне значення становлення в дошкільному віці емоційної сфери. Дитина виражає себе не інакше, як емоційно. Саме через емоційні стани простежуються особливості дошкільників; висока сприйнятливість, заразливість.
   На другому місці позитивні стани спілкування - 22,7 %, що відображає потребу дитини у спілкуванні з однолітками, у доброзичливій увазі.
   Дошкільники грають не тільки поряд, але і разом; виявляється потреба дітей один в одному, дитина припиняє кривдити інших дітей, частіше ділиться з ними, одержує задоволення від процесу взаємодії. Потреба у спілкуванні з дорослим набуває ситуативно - пізнавальну форму. Дорослий виступає посередником, розширюється сфера ділових., пізнавальних і особових контактів.
   Вихователі, що працюють з дітьми 3-4 років, відзначають їх високу емоційну заразливість; часто певні стани стають характерними для дітей всієї групи, будь то позитивні або негативні. Разом з тим емоційні переживання короткочасні, нестійкі, виражаються бурхливо, імпульсний.
   Далі 18,2 % - діяльніших стани з них: позитивні і негативні в рівних відсотках -9,1. Трьох - 4 літні діти, в силу нестійкості і не витривалості нервово - психічної організації, швидко стомлюються в колективній грі, вважають за краще грати наодинці або парно, хоч і завжди поряд з іншими граючими дітьми, але ігрова діяльність ще не домінує, звідси і більш низький відсоток діяльніших станів.
   У той же час виразно простежується соціалізація станів, оскільки діяльнісні стани пов'язані з процесом, а, точніше, з результатами діяльності, освоюються способи їх виразу.
   Останні місця у ієрархії психічних станів досліджуваної вікової вибірки займають в рівній мірі мотиваційні і вольові стани - по 9,1 %, незначні показники інтелектуальних станів - 4,5%.
   За результатами спостережень вихователів, цій вікової категорії все цікаво, зростає потреба з'ясувати, зрозуміти незрозуміле. Виникають питання, які можна представити в 3 -х категоріях:
   1) питання з метою отримання допомоги;
   2) що висловлюють бажання одержати підкріплення (емоційне співпереживання, оцінку, згоду);
   3) власне пізнавальні питання.
   У 3 роки вперше з'являються і пізнавальні контакти між дітьми. У даному віці такий стан як упертість, отримало 60 % (найбільший відсоток у складі всіх зареєстрованих психічних станів). На наш погляд, це пов'язано з кризою З -х років, з появою у дитини нових можливостей, що не знаходять реалізації в рамках того способу життя, який вони ведуть, тоді вони переживають незадоволеність, що викликає у них несвідомий протест і опір.
   Даний психічний стан виникає як результат виділення дитиною свого “Я”, з одного боку, і зміни соціальної ситуації - з іншою; актуалізується в період кризи соціальних відносин дитини з дорослими.
   Агресивність як стан виражається імпульсний через дії відповідного характеру, з'являється частіше у відносинах з однолітками, притому у хлопчиків більшою мірою: відняття іграшок, удари ногами і кулаками, щипання, кусання, погрози, руйнування споруд тощо.
   По відношенню до дорослого такий стан не виявлений. Як правило, вихователі запобігають виникненню даного стану, прагнучи керуватися гуманістичними методами виховання.
   Узагальнюючи отримані нами експериментальні дані маємо підстави констатувати , що типовими психічними станами дослідженої вікової вибірки є щирість і радість.

ЛІТЕРАТУРА

1. Балл. Г.А. Понятие адаптации и его значение для психологии личности / Г.А.Балл // Вопросы психологии. - 1989. - № 1 - С. 92 - 100.
2. Балл Г.О. Орієнтири сучасного гуманізму ( в суспільній, освітній, психологічній сферах): / Г.О.Балл. - Житомир: ПП “Рута”, Вид-во “Волинь”, 2008. - 232 с
3. Балыгин М.М. Образ жизни семьи и здоровья детей раннего возраста / М.М.Балыгин // Здравоохранение РФ. - 1998. - № 3. -С.31-42.
4. Божович Л. И. Личность и ее формирование в детском возрасте / Л.И.Божович - М.: Просвещение, 1968. - 464 с.
5. Боссарт А.Б. Парадоксы возраста или воспитание/ А.Б.Боссарт. -М.: Просвещение, 1991. - 263 с.
6. Бреева Е.Б. Дети в современном обществе / Е.Б.Бреева- М.: Эдиториал Ур СС, 1999. - 541 с.
7. Венгер А.Л. Ребенок в обществе: исторический кризис детства / А.Л.Венгер// Вопросы психологии. - 2008. - №4. - С. 3-12.
8. Вовчик-БлакитнаО.О., ГурлєваТ.С. Проблеми виховання особистості в сім'ї: вчора і сьогодні /0.0. Вовчик-Блакитна.Т.С. Гурлєва // 36. наук, праць Ін-ту психології ім. Г.С.Костюка АПН України / За ред. С.Д.Максименка. - К.: Гнозіс, 2004. - Т.6. - Вип. 2. - С. 53-57.
9. Возраст надежд или тревог/Сост. Лебедева Т.М. - Краснодар: Знания, 1986. - 206 с.
10. Выготский Л. С. Диагностика развития и педагогическая клиника трудного детства / Л.С.Выготский - М.: Изд-во экспериментального дефектологического института, 1936. - 378 с.
11. Дичев Т.Г., Тарасов К.Е. Проблема адаптации и здоровье человека (методологические и социальные аспекты) / Т.Г.Дичев., К.Е.Тарасов- М.: Медицина, 1976.- 184 с.
12. Калайков И. Цивилизация и адаптація / П.Калайков- М.: Прогресс, 1984.- 240 с.
13. Крайг Г. Психология развития / Г.Крайг - СПб.: Питер, 2001. -392 с.
14. Кузнецов П.С. Адаптация как функция развития личности / П.С.Кузнецов - Саратов.: Изд-во Сарат. Ун-та, 1991 - 76 с.
15. Кульчицька О.І. Дізнаємося про вікові особливості дітей дошкільного віку/ О.І.Кульчицька // Обдарована дитина. - 2002. - № 3. - с. 44-54.
16. Лисина М.И. Проблемы онтогенеза общения/ Науч.-исслед. ин-т общей и педагогической психологии Акад. пед. наук СССР / М.И.Лисина - М.: Педагогика, 1986. - 144 с.
17. Максименко С.Д. Ґенеза здійснення особистості / С.Д.Максименко - К.: Вид-во ТОВ “КММ”, 2006. - 240 с.
18. МасаруИ. После трех уже поз дно/И. Масару - М.: РУССЛИТ, 1991. -96 с.
19. Мухина В. С.Возрастная психология: феноменология развития, детство, отрочество: Учебник для студ. вузов (4-е изд., стереотип.) / В.С.Мухина - М.: Издательский центр “Академия”, 1999. - 456 с.
20. Налчаджян А.А. Социально - психическая адаптация личности (формы, механимы и стратегии) / А.А.Налчаджян - Ереван: Изд-во АН АрмССР, 1988 - 263 с.
21. Партико Т. Б. Психологічні нариси з дитячої автономії / Т. Б. Партико / Вісник Львівського університету. Серія філософські науки. Випуск 4. -Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. І. Франка, 2003. - С 449-455 с.
22. Робалде А.А. О личностной адаптации в профессиональной деятельности / А.А.Робалде // Вестник ЛГУ.- Сер. 6.- 1986.- Вып. 3 -С. 115- 117.
23. Славіна Н.С. Вплив особливостей сімейних відносин на емоційну сферу дитини / Н.С.Славіна // Наукові записки Ін-ту психології ім.. Г.С.Костюка АПН України / За ред. акад. С.Д.Максименка. - К.: Міленіум, 2006.-ВИП.27.- С.219-227.
24. Спиваковская А.С. Психотерапия: игра, детство, семья. В 2-х томах / А.С.Спиваковская - ООО Апрель Пресс, ЗАО Изд-во ЭКСМО-Пресс, 1999. - 464 с.
25. Столяренко Л.Д. Педагогическая психология. Серия “Учебники и учебные пособия” / Л.Д.Столяренко- Ростов н/Д: “Феникс”, 2000. -544 с.
26. Удовенко Ю.М. Вплив несприятливих умов соціалізації на психічний розвиток дитини: автореф. дис. на здобуття наук, стуеня канд..психол. наук: спец 19000.05 “Соціальна психологія, психологія соціальної роботи” / Ю.М.Удовенко. - Київ, 2007. - 22 с
27. Урманцев Ю.А. Природа адаптации (системная экспликация) / Ю.А.Урманцев // Вопросы философии. - 1998. - № 12 - С. 21-36.
28. Яблонська Т.М. Аналіз досліджень сім'ї як чинника розвитку особистості дитини / Т.М.Яблонська // Наукові записки Ін-ту психології ім. Г.С.Костюка АПН України / За ред. акад. С.Д.Максименка. - К.: Міленіум, 2006. - Вип. 29. - С. 323-332.

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
Зворотний зв'язок
© 2010 www.VuzLib.com