www.VuzLib.com

Головна arrow Психологія arrow Особливості оцінки студентами перших курсів педагогічних спеціальностей якостей сучасного політичного лідера
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Особливості оцінки студентами перших курсів педагогічних спеціальностей якостей сучасного політичного лідера

С.В. Пухно

ОСОБЛИВОСТІ ОЦІНКИ СТУДЕНТАМИ ПЕРШИХ КУРСІВ ПЕДАГОГІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ ЯКОСТЕЙ СУЧАСНОГО ПОЛІТИЧНОГО ЛІДЕРА

   Постановка проблеми. На сьогодні досить актуальними для психології, педагогіки, соціології є питання щодо особливостей формування у молоді громадської та політичної культури [3], основ гендерної культури [4], відродження системи духовних цінностей [7], тощо. Не останнє місце продовжують посідати проблеми, пов'язані з розробкою та підтримкою програм, спрямованих на формування та розвиток складових національної самосвідомості молоді. Представниками наукового, і не лише психологічного товариства, на сьогодні активно проводяться дослідження кола проблем, що виникають в цій галузі [3; 4; 6: 7], проте важливість означених питань все ще вимагає науково-дослідної активності фахівців.
   Найважливіше завдання сучасного суспільства - це розвиток і формування гармонійної та всебічно розвинутої особистості, - людини, що, передусім, активно реалізує свій творчий потенціал [1; 2]. Особливістю сьогодення є те, що значна кількість молодих людей прагне до самореалізації у політичній діяльності. Формування у молоді образу потенційного лідера-політика має свою специфіку: риси образу лідера-політика у представників громадськості молодшого віку значно відрізняються від складових образу лідера політичної сфери представників більш старшого віку. Оцінки власних особистісних характеристик та їх співставлення зі сформованими в сучасних умовах характеристиками образу політичного лідера відбуваються у межах соціально-нормативної та індивідуально-психологічної складових. Дослідження особливостей критеріїв оцінки психологічних складових потенційного лідера-політика у представників різних вікових груп громадян на сьогодні активно проводяться та все ще потребують активної уваги наукового товариства.
   Метою даного дослідження є вивчення особливостей особистісної сфери представників студентського товариства, як потенційних кандидатів, що прагнуть зайняти лідерські позиції на сучасному суспільно-політичному полі. При здійсненні дослідження вирішувались наступні завдання:
   - проведення серії досліджень щодо вивчення певних індивідуально-психологічних показників, які вказані аудиторією респондентів, як такі, що вимагають обов'язкового врахування в подальших особистісних перспективах;
   - вивчення співвідношення об'єктивності в самооцінці представників студентського товариства щодо власних індивідуально-психологічних показників і потенційних прагненнях зайняти лідерські позиції в майбутньому.
   Результати експериментального дослідження та їх обговорення. Для вирішення завдань даного дослідження, яке проходило в три етапи, було проведено опитування серед студентів різних спеціальностей педагогічного напрямку І курсу Сумського державного педагогічного університету та експериментальне дослідження особистісних та індивідуально-психологічних властивостей цієї ж групи студентів-респондентів. В дослідженні брали участь студенти віком 18-20 років кількістю 50 осіб.
   Опитування проходило в два етапи. На першому студентам-респондентам пропонувалось дати відповіді на питання авторської анкети (питання відкриті), які стосувались оцінки опитуваними власних лідерських здібностей; їх прагнення до участі в керуванні країною; переваги громадських чи особистісних інтересів в можливій політичній діяльності; врахування власних індивідуально-психологічних особливостей людиною, яка прагне бути лідером та необхідності їх розвитку.Результати опитування представлені наступним чином (див. табл. 1). 50% респондентів виділяє у себе лідерські здібності, проте лише 30% бажає приймати участь у політичній діяльності країни, при чому 53% приваблює в цьому можливість реалізації власних (особистісних) інтересів і 36% надає перевагу громадським інтересам.
   76% респондентів вважає обов'язковим для людини, яка прагне бути політичним лідером, врахування власних індивідуально-психологічних особливостей, проте, необхідність розвитку тих властивостей та якостей, які необхідні потенційному лідеру-політику, позитивно оцінює лише 66% респондентів.

Таблиця 1
Процентний розподіл відповідей студентів-першокурсників за запропонованими критеріями оцінки власних політичних лідерських якостей

позитивна самооцінка політичних лідерських здібностей

бажання

приймати

участь в

політичному

житті країни

Необхідність врахування Власних індивідуально-психологічних властивостей в реалізації прагнень

досягти статусу політичного лідера

необхідність

розвитку особистісних

якостей,

необхідних

політичному

лідеру

реалізація в політичній діяльності інтересів

особистісних

громадських

50

30

76

66

53

36

   На другому етапі опитування за основу представленої респондентам анкети, була взята анкета, представлена та апробована О.М. Гайворонською [3], в яку включено блоки, спрямовані на оцінку потенційного політичного лідера: зовнішній вигляд; комунікативні якості і уміння; емоційно-вольові та індивідуально-психологічні якості; ділові якості; етичні якості; лідерські якості.
   Опитуваним пропонувалось рангувати представлені положення анкети за критерієм оцінки найбільш значних для потенційного молодого лідера-політика. В кожному блоці респондентам пропонувалось виділяли найбільш вагомі складові якостей лідера-політика. Аналіз результатів дозволив зробити наступні висновки (див. табл. 2).
   Більшість респондентів віддала перевагу діловим якостям особистості (30 % опитуваних). У блоці запропонованих анкетою ділових якостей респонденти виділили здібності людини долати труднощі.
   Надали перевагу лідерським якостям, як головним серед представлених критеріїв 23 % опитуваних. Більшість студентів в цьому блоці виділяють головною якістю потенційного молодого політика вміння повести за собою та досягнути поставленої мети.
   17 % респондентів головними серед представлених складових виділили психологічні та комунікативні складові.
   В блоці психологічних якостей перше місце займають показники наполегливості молодого лідера та схильність до ризику.
   Серед комунікативних здібностей перше місце посідає уміння встановити контакт з аудиторією.
   13 % респондентів в першу чергу виділили зовнішні дані політичного лідера.
   З представленого в анкеті переліку певних рис потенційного політичного лідера у 56% респондентів цієї групи етичні якості займають останні місця серед запропонованих критеріїв. Студенти виділяють в цьому блоці головною таку складову, як підтримання лідером певних життєвих принципів.

Таблиця 2
Процентний розподіл відповідей студентів за запропонованими критеріями оцінки політичного лідера

зовнішній вигляд

комунікативні вміння

емоційно-вольові та індивідуально-психологічні властивості

ділові ЯКОСТІ

етичні принципи

лідерські ЯКОСТІ

13

17

17

30

0

23

   Для вивчення індивідуально-психологічних показників, які вказані аудиторією респондентів, як такі, що вимагають обов'язкового врахування в подальших особистісних перспективах та співвідношення об'єктивності в оцінці власних індивідуально-психологічних показників і потенційних прагненнях зайняти лідерські позиції в майбутньому, було проведено наступну експериментальну серію досліджень.
   Під час проведення анкетування, респондентам пропонувалось серед таких критеріїв оцінки потенційного політичного лідера, як емоційно-вольові та індивідуально-психологічні якості, виділити ті, на які, на думку опитуваних, необхідно звернути увагу людині, що серйозно прагне до побудови кар'єри політичного лідера. Серед таких властивостей майбутнього політичного лідера, що вимагають обов'язкового врахування, більшість респондентів визнали показники наполегливості та схильності до ризику.
   Для визначення особистісних показників виділених індивідуально-психологічних властивостей студентів, було проведено наступні методики, а саме: методика “Лідер” (загальне визначення лідерських якостей) [8] “Дослідження схильності до ризику” (опитувальник О.Г.Шмельова) [9] та “Дослідження вольової саморегуляції” (за матеріалами тесту-опитувальника А.В. Зверкова та Е.В. Ейдмана, де вміщено субшкали наполегливості та самовладання) [9].
   Результати дослідження представлено наступним чином (див. табл. З, 4, 5).

Таблиця З
Процентне співвідношення показників наполегливості та схильності до ризику студентів з високими показниками лідерських якостей

Наполегливість

Схильність до ризику

низькі показники

середні показники

високі показники

низькі показники

середні показники

високі показники

12,5

37,5

 

50

13,5

36,5

50

   У 50 % студентів з високими показниками яскраво виражених лідерських якостей високі показники наполегливості; 37,5 % респондентів цієї ж групи мають середній показник наполегливості і 12, 5 % - низькі показники. Показники схильності до ризику у цієї групи наступні: слабко виражена схильність до ризику- 13,5 %, середні показники - 36,5 %, високі показники - 50 %.
   Серед студентів, які за методикою “Лідер” отримали середні показники виражених лідерських якостей, домінують середні показники наполегливості (80 %), високі показники наполегливості тієї ж групи у 20% респондентів. Показники схильності до ризику у цієї групи розподілено наступним чином: слабко виражена схильність до ризику -15 %, середні показники - 85 %.

Таблиця 4
Процентне співвідношення показників наполегливості та схильності до ризику студентів з помірними показниками лідерських якостей

Наполегливість

Схильність до ризику

низькі показники

середні показники

високі показники

низькі показники

середні показники

високі показники

-

80

20

15

85

-

   У студентів, які за вказаною методикою отримали низькі показники виражених лідерських якостей, низькі показники наполегливості у 71,4%, середні - у 14,3 % і високі - у 14,3 %. У респондентів цієї групи показники схильності до ризику розподілено наступним чином: низькі показники - 42,9 %, середні показники - 57,1%.

Таблиця 5
Процентне співвідношення показників наполегливості та схильності до ризику студентів з низькими показниками лідерських якостей

Наполегливість

Схильність до ризику

низькі показники

середні показники

високі показники

низькі показники

середні показники

високі показники

71,4

14,3

14,3

42,9

57,1

-

   Результати представленого дослідження дають підстави для наступного:
   1. Виділено наявність кореляційного взаємозв'язку між показниками лідерських якостей, показниками наполегливості та схильності до ризику.
   2. Респонденти продемонстрували обізнаність в галузі індивідуально-психологічних властивостей особистості та розуміння їх потенційного впливу на діяльність людини і, окремо, реалізацію її творчого потенціалу. Це, в свою чергу, свідчить про високий рівень знань студентів в галузі психологічних дисциплін, які викладаються в університеті та появу специфічного рефлексивного мислення молодих людей під час вирішення нестандартних завдань, запропонованих реальністю.
   Висновки. Проведене дослідження щодо вивчення особливостей особистісної сфери представників студентського товариства, як потенційних кандидатів, що прагнуть зайняти лідерські позиції в сучасному суспільстві, дозволяє констатувати:
   1. 50% респондентів виділяє у себе лідерські здібності, проте лише 30% бажає приймати участь у політичній діяльності країни, при чому 53 % приваблює в цьому можливість реалізації власних (особистісних) інтересів і 36 % надає перевагу громадським інтересам.
   2. 76 % респондентів вважає обов'язковим для людини, яка прагне бути політичним лідером, врахування власних індивідуально-психологічних особливостей, проте, необхідність розвитку тих властивостей та якостей, які необхідні потенційному лідеру-політику, позитивно оцінює лише 66 % респондентів.
   3. Під час проведення серії досліджень щодо вивчення певних індивідуально-психологічних показників, які вимагають обов'язкового врахування в подальших особистісних перспективах молодої людини щодо зайняття лідерських позицій в політиці, респондентською аудиторією виділені показники наполегливості людини (розглядається як складова вольової саморегуляції) та схильності до ризику.
   4. Вивчення співвідношення об'єктивності в самооцінці представників студентства щодо власних індивідуально-психологічних показників і потенційно необхідних в прагненнях зайняти лідерсько-політичні позиції в майбутньому, дає підстави для висновків про достатню реальність оцінки власних показників, виділених респондентами.
   Означені проблеми вимагають проведення представниками психологічного наукового товариства подальших досліджень в цій галузі.

ЛІТЕРАТУРА

1. Авдеева И.Н., Слободянюк А.А. Оновлення змісту, форм та методів навчання і виховання в закладах освіти. Проблеми, закономірності та перспективи морального розвитку особистості. -Серія: Психологія. Випуск 33. - Рівне: РДГУ, 2006. - С. 12-17.
2. Бахтіна Г.П. Механізми реалізації концепції гуманітарного розвитку України в умовах ВНЗ / Г.П. Бахтіна, Н.О. Бахтіна // Менеджмент за умов трансформаційних інновацій: виклики, реформи, досягнення: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (Суми, 14 травня 2008 р.) - Суми, 2008 - С 8-9.
3. Гайворонська О.М. Відмінності у вираженості показників, що характеризують риси іміджу політичного діяча, що позитивно сприймається представниками студентської молоді України різного віку // Наукові записки Інституту психології імені Г.С. Костюка АПН України. - К.: Міленіум, 2006. - Вип. 30. - С. 307-319.
4. Динаміка наукових досліджень - 2005: матеріали IV Міжнародної науково-практичної конференції. - Том 46: Психологія та соціологія. -Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005. - С. 31-33.
5. Кривко Т.А. Проблема лідерства в психології // Наука і освіта 2005: матеріали VIII Міжнародної науково-практичної конференції. - Том 51: Психологія. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005. - С. 47-51.
6. Меліхова І.О. Механізми мотивації поведінки студентської молоді Наукові записки Інституту психології імені Г.С. Костюка АПН України / [за ред. академіка С.Д. Максименка]. - К.: Міленіум, 2006. - Вип. 30. -С 156-163.
7. Цуканова М.С. Національна свідомість та шляхи її формування у підростаючого покоління / Проблеми, закономірності та перспективи морального розвитку особистості: [зб. наук, праць]. - Серія: Психологія. Випуск 33. - Рівне: РДГУ, 2006. - С181-183.
8. Немов Р.С. Психология: учеб. [для студ. высш. пед. учеб. заведений]. - М., 2004.
9. Пашукова Т.І. Практикум із загальної психології / Пашукова Т.І., Допіра А.І., Дьконов Г.В. - К.: Т-во “Знання”, КОО, 2006. - 203с.

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
Зворотний зв'язок
© 2010 www.VuzLib.com