www.VuzLib.com

Головна arrow Психологія arrow Зміст моральної свідомості: уявлення про чесність, доброту, особисті чи соціальні цінності
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Зміст моральної свідомості: уявлення про чесність, доброту, особисті чи соціальні цінності

В.М. Пенскі

ЗМІСТ МОРАЛЬНОЇ СВІДОМОСТІ: УЯВЛЕННЯ ПРО ЧЕСНІСТЬ, ДОБРОТУ, ОСОБИСТІ ЧИ СОЦІАЛЬНІ ЦІННОСТІ

   В статті представлені шкали дослідження змісту моральної свідомості. На їх основі запропонований об'єктивний тест. Доведена валідність та надійність розроблених шкал.
   Постановка проблеми. Кожному суспільству характерні певні моральні уявлення, звичаї і традиції, цінності і норми, що знаходить відображення у моральній свідомості кожної людини і становить зміст її моральної свідомості. Огляд сучасних досліджень показує, що єдина точка зору на зміст та структуру моральної свідомості ще не сформована. Найбільш популярним методом дослідження змісту моральної свідомості є визначення ієрархії ціннісних орієнтацій. Вважається, що в них відображається загальна оцінно-імперативна спрямованість свідомості та система особистісних смислів людини.
   В своєму дослідженні ми спробували підійти до проблеми змісту моральної свідомості з іншого боку - через опис та систематизацію норм і цінностей, які виражаються в уявленнях про позитивні та негативні моральні якості (поняття), на підставі підлітки та юнаки шкіл здійснюють моральну оцінку.
   Методики, процедура проведення, опис вибірки, етапи дослідження. В дослідженні використані три методики (“Що добре і що погано”, “Що ми цінуємо в людях” та “Що таке щастя”) [1]. Оскільки, учні не знали, яким чином їх анкети будуть оцінені, а також була необмежена можливість відповідей, то ми називаємо цей тест об'єктивним [2].
   1. Методика “Що добре і що погано”.
   Порядок виконання: досліджуваним пропонується назвати якомога більше позитивних та негативних якостей людини, дати їм визначення та навести приклади названих якостей.
   Автори методики пропонують вивчати уявлення учнів про чуйність, принциповість, чесність, справедливість, дисциплінованість та відповідальність. Ми не обмежували досліджуваних в обранні можливих моральних якостей, а також не задавали моральні якості, які необхідно розглянути. Вони повинні були назвати ті з них, які для них більш знайомі. Цим ми зменшили структурованість завдання. З цього ми отримуємо ряд переваг: очевидно, поняття, які називають учні є для них найбільш актуальними; збільшується перелік якостей, які вони можуть називати та пояснювати.
   2. Методика “Що таке щастя”.
   Хід виконання: Досліджуваним пропонувалося десять “формул щастя” у вигляді афоризмів, з яких вони мають вибрати три, які для них найбільш важливі. Досліджувані також мали змогу запропонувати власну “формулу щастя”.
   Афоризми щастя, які пропонувалися:
   1. Щастя - бути самими собою.
   2. Щастя - це коли тебе розуміють.
   3. Щастя - у праці.
   4. Щастя - бути таким, як і всі.
   5. Найщасливіша людина та, яка потрібна людям.
   6. Щастя - у подоланні себе, у самовдосконаленні.
   7. Щоб бути щасливим, треба жити правильно.
   8. Щастя - у боротьбі.
   9. Скажи мені, хто твій друг, і я скажу, чи ти щасливий.
   10. Якщо хочеш бути щасливим - будь ним.
   3. Методика “Що ми цінуємо в людях”.
   Хід виконання: досліджуваним пропонувалося вибрати дві людини, із числа своїх знайомих. Першою має бути зразкова людина, а другою - людина з негативними рисами. Імена та прізвища називати не обов'язково. Досліджувані повинні були назвати, пояснити і навести приклад тих якостей, які вони найбільше цінують у зразковій людині, а також ті, які вважають найгіршими у людини з негативними рисами.
   Процедура дослідження учнів полягала у письмовому виконанні завдань, які зачитувалися експериментатором. Завдання, таким чином, є неструктурованими [2]. Учні спочатку виконували перше завдання, потім - зачитувалось друге і т.д.
   На першому етапі, було досліджено 334 учні, 8-го та 11-го класів, загальноосвітніх шкіл міста Києва та Кракова. Була зібрана інформація про моральні терміни, які учні зазначили і пояснювали в методиках “Що добре і що погано” (547 понять) та “Що ми цінуємо в людях” (735 понять). На нашу думку, це і є уявлення про позитивні та негативні моральні якості, які визначали моральну оцінку досліджуваних.
   Моральні поняття, які називали і пояснювали досліджувані, були класифіковані за допомогою факторного аналізу. В результаті отримано три фактори, які засвідчують уявлення про позитивні та негативні моральні якості, відображені у моральній свідомості досліджуваних. Утворені фактори покладені в основу шкал для дослідження змісту моральної свідомості у запропонованій методиці. Перевірена надійність створених шкал.
   На другому етапі дослідження була проведена валідизація шкал. Вона проводилась на виборці 52 учні і полягала у співставленні результатів із шкалами з трьох інших методик (особистісний опитувальник Р. Кеттелла [3]; опитувальник дослідження відповідальності М. Осташевої [4]; опитувальних ціннісних орієнтацій за М. Гінзбург та Д. Копєєл [5]).
   Обробка результатів дослідження, факторний аналіз. У таблицях 1 та 2 наводяться поняття, які досліджувані найчастіше називали та найчастіше пояснювали у завданні “Що добре і що погане” та “Що ми цінуємо у людях”. У факторний аналіз введені лише ті поняття, які пояснювали 5% і більше досліджуваних.

Таблиця 1
Ієрархія моральних понять за частотою їх називання та пояснення, у методиці “Що добре і погане”

Таблиця 1. Ієрархія моральних понять за частотою їх називання та пояснення, у методиці «Що добре і погане»

Т. 2

Т. 2

   Факторний аналіз названих і пояснених понять у двох завданнях дозволив виділити 21 фактор. Особливість утворених факторів у тому, що вони підкреслюють 2 основні взаємозв'язки: якщо досліджуваний назвав певне поняття, то збільшується ймовірність, що він його пояснить; по-друге, якщо досліджуваний назвав чи пояснив певну якість в завданні “Що добре і погане”, то збільшується ймовірність, що він згадає ту саму якість у завданні “Що ми цінуємо у людях”. Отже, утворені фактори достатньо поверхневі і не відображають глибинних взаємозв'язків між різними цінностями, а тому був проведений факторний аналіз первинних факторів, в результаті чого було виділено 8 факторів другого порядку. Ці фактори вже відображають певний взаємозв'язок між моральними поняттями, але цей взаємозв'язок не є достатньо базисний; кількість факторів велика (8); внутрішня узгодженість багатьох факторів недостатньо висока, щоб утворити з них шкали. Тому було проведено факторний аналіз вторинних факторів.
   У результаті факторного аналізу вторинних факторів утворено 4 третинні фактори, які покладені в основу створених шкал для дослідження змісту моральної свідомості.
   Результати дослідження змісту моральної свідомості досліджуваних підліткового та юнацького віку. На підставі отриманих факторів, можна класифікувати позитивні та негативні якості, тобто поняття, які складають зміст моральної свідомості учнів.
   Перший фактор показує, що є два принципово протилежні осередки, навколо яких згруповані певні моральні поняття. Перший осередок пов'язаний з емоційною теплотою, навколо нього розвиваються такі цінності як: розуміння, співчуття, цінування веселості. Це норми, які регулюють безпосередні стосунки та визначаються ними, їх можна назвати соціальними. Другий осередок пов'язаний з емоційною поміркованістю, навколо нього розвиваються такі цінності як: справедливість, ввічливість, працьовитість. Ми розглядаємо їх як особисті цінності.
   Другий фактор вказує на осередок у моральній свідомості, який визначає неприязнь до лицемірства та розвиток якостей групи Чесність (чесність, щирість, правдомовність). За нашими даними досліджувані, які пишуть про Чесність є автономними та незалежними у своїй поведінці від оточуючих.
   Третій фактор вказує на два принципово відмінні осередки, навколо яких згруповані відповідні моральні якості. Один із них пов'язаний з конкретними діями, вчинками. Навколо нього зосереджені такі поняття як: дружба, допомога, толерантність. Другий осередок - пов'язаний із співпереживанням. Навколо нього зосереджені якості: доброта, щедрість, засудження егоїзму. Обидва ці полюси пов'язані з емоційною прив'язаністю та бажанням бути у колективі, компанії. Про дружбу, толерантність, засудження ліні та жадібності писали польські учні, про доброту - українські. В цінуванні дружби та допомоги вбачаємо перевагу вольового компонента моральної свідомості, в уявленнях про добро - емоційного, пріоритет колективності та певну самопожертву. Створена на основі отриманих результатів методика призначена для досліджуваних-українців, оскільки для них більш актуальними є уявлення про якості групи Доброта.
   Четвертий фактор вказує на осередок, який пов'язаний з уявленням про любов. Можна допустити, що це потреба бути коханим і самому любити. На основі цього фактора не була створена шкала, оскільки до нього відносилось лише одне поняття - любов.
   На підставі трьох перших факторів були сконструйовані шкали для дослідження змісту моральної свідомості. При конструюванні шкал до факторів, названих та пояснених досліджуваними понять, ми додали інформацію про те, з якими неологізмами щастя досліджуваний погодився (методика “Що таке щастя”).
   Опис утворених шкал для дослідження змісту моральної свідомості, їх надійність та валідність, процедури обчислення. Використовуючи три розглянуті вище методики, можна досліджувати зміст моральної свідомості учнів загальноосвітніх шкіл. Як результат, отримуємо інформацію про те, які позитивні та негативні моральні якості є значимими для досліджуваних і в чому полягає особливість їх моральної свідомості.
   Процедура обчислення проста і займає декілька хвилин на одну анкету. В своїй анкеті досліджуваний може записати і давати пояснення різним якостям чи рисам, погоджуватись з тим або іншим визначенням щастя. До кожної шкали додані таблиці. Коли досліджуваний називає поняття, але не дає йому пояснення або ж погоджується з вказаною формулою щастя, які зазначені в таблиці - йому присвоюється за кожне поняття чи визначення щастя 1 бал. Якщо досліджуваний дає визначення морального терміну, який зазначений в таблиці - йому присвоюється 2 бали. Слід бути уважним, оскільки для кожної методики дається свій окремий набір понять. Обчислюється сума балів за кожною шкалою.
   Шкала “Особиста або соціальна система моральних якостей”. Внутрішня узгодженість шкали - достатньо висока (а = 0,652). Для того, щоб збільшити надійність до складу шкали були додані рідковживані поняття, які не зазначені у попередніх таблицях.

Таблиця З
Моральні поняття, які відносяться до шкали “Особисті або соціальні цінності”

 Таблиця З. Моральні поняття, які відносяться до шкали «Особисті або соціальні цінності»

   Валідність шкали доведена кореляцією з фактором G (“Низька нормативність поведінки - висока нормативність поведінки”) Р. Кеттелла (R=-0,4; р=0,055; п=23). Досліджувані, для яких більш актуальні є особисті цінності, отримують високі бали за шкалою “Нормативність поведінки”. Тобто, вони добросовісні, відповідальні, стабільні, мають розвинене почуття совісті, обов'язку та відповідальності. І, навпаки, досліджувані з актуальними соціальними цінностями - мають низькі показники за шкалою “Нормативність поведінки” (у 80 % випадків). Тобто, вони частіше схильні до непостійності, на їхню поведінку впливають почуття та обставини, демонструють гнучкість по відношенню до соціальних норм тощо. Описане не є закономірністю, а існує лише як тенденція.
   Інтерпретація результатів. Обчислюється сумарний бал за поняття, які досліджуваний назвав та пояснив. Одна із закономірностей полягає в тому, що конкретний досліджуваний називає та пояснює поняття лише одного з цих полюсів. Якщо досліджуваний отримав 0-1 бал, то вважається, що його не вдалось діагностувати за цією шкалою. За нашими даними, відсоток таких досліджуваних в загальній виборці наближається до 55 %. Це може означати, що такий досліджуваний доволі пасивний, має низьку мотивацію, не включений у життя колективу. До цих висновків ми прийшли оскільки, ці досліджувані не зацікавлені у матеріальному благополуччі та соціальному статусі, на що вказують кореляції з опитувальником М. Гінзбурга та Д. Копєєла.
   2 і більше бали можуть означати (в залежності від полюса шкали, на якому розташовані відповіді), що досліджуваний або виходить з особистих моральних переконань, відповідальний, для нього актуальні норми справедливості, ввічливості тощо (особисті цінності); або його вчинки залежать від думки та очікувань однолітків, демонструє гнучкість по відношенню до своїх обов'язків (соціальні цінності).
   Шкала “Актуальність уявлень групи Чесність”. Надійність шкали висока (а = 0,690). В таблиці 4, представлені поняття, які віднесені до цієї шкали.

Таблиця 4
Моральні поняття, які відносяться до шкали “Актуальність уявлень групи Чесність”

Методики

Поняття

“Що добре і що погано?” Позитивні якості

Щирість

Правдивість

Чесність

“Що добре і що погано?” Негативні якості

Лицемірство

“Що таке щастя?”

Погоджується з неологізмом: “Найщасливіша та людина, яка потрібна людям”.

“Що ми цінуємо у людях?” Позитивні якості (які цінують)

Щирість

Чесність

“Що ми цінуємо у людях?” Негативні якості (які не прийнятні)

Лицемірство

Брехня (обман, неправда)

   Валідність. На основі кореляційної закономірності з фактором Н (“Сором'язливість - сміливість”) Р. Кеттелла (R=-0,27, р=0,06, п=50) встановлено, що досліджувані з актуальними та сильно актуальними цінностями групи Чесність є: емоційно стримані, сором'язливі, делікатні по відношенню до інших, мають індивідуальний стиль діяльності та спілкування у малій групі. При цьому досліджувані з вираженими актуальними уявленнями групи Чесність є: самостійні та незалежні у своїх судженнях, підозрілі у порівнянні з учнями, для яких цінності групи чесність є актуальними. Цей висновок зроблено на основі кореляції з фактором L (“Довірливість - схильність до підозр”) Р. Кеттелла (R=0,40, р=0,04, п=26). Досліджувані, для яких уявлення про Чесність не є актуальними (вони не називають їх) є: сміливими, активними, готовими до ризику та співробітництва з незнайомими людьми. Доведено, що актуальність уявлень про Чесність відображаються на частоті моральних виборів у проблемних ситуаціях і пов'язані з соціальною автономією, незалежністю та самостійністю у своїх судженнях.
   Інтерпретація результатів. 0-1 бал означає, що уявлення про Чесність не актуальні для досліджуваного. Він може бути нечесним, на його судження та рішення впливають оточуючі, він не схильний до моральних виборів у проблемних ситуаціях. Але водночас він сміливий, готовий до ризику, здатен до неординарних рішень. 2-5 балів означає, що уявлення про Чесність для даних досліджуваних є актуальними. їх також можна охарактеризувати як: довірливі, відкриті, сором'язливі, схильні поступатись, часто їм властиве почуття власної незначимості. Але вони чесні та часто обирають моральні рішення. 6 і більше балів вказує на те, що уявлення про чесність є дуже важливими для досліджуваних. Вони незалежні та самостійні в своїх судженнях, сором'язливі, схильні поступатись, часом підозрілі до оточуючих, обирають моральне вирішення в складних ситуаціях.
   Шкала “Актуальність уявлень групи Доброта”. Надійність шкали є достатньо високою (а = 0,653).

Таблиця 5
Моральні поняття, які відносяться до шкали “Актуальність уявлень групи Доброта”

Методики

 

Поняття

“Що добре і що погано?”

Доброта

Позитивні якості

Щедрість

“Що добре і що погано?” Негативні якості

Его'йм

“Що таке щастя?”

 

“Що ми цінуємо у людях?” Позитивні якості (які цінують)

Доброта

“Що ми цінуємо у людях?”

Негативні якості (які не є прийнятливими)

 

   Валідність. Наше дослідження показало, що розвиток уявлень про Доброту (доброта, щедрість, засудження егоїзму) свідчить, що досліджуваний схильний брати на себе відповідальність за інших людей. На основі кореляції з “Відповідальність за інших в загальній справі” за М. Осташевою (R= 0,297; р=0,036; п=50). Схильний ігнорувати власні потреби, оскільки спостерігається негативна кореляція з цінністю бути зовнішньо привабливим за опитувальником ціннісних орієнтацій М. Гінзбург та Д. Копєєл (R=-0,302; р=0,031; п=51). Досліджувані, які набрали 2 і більше балів за цією шкалою, як правило, мають загострені потреби в тому, щоб їх особистість зрозуміли, визнали, прийняли, схильні жертвувати власними потребами заради інших. Досліджувані, які отримали 0-1 бал за шкалою, виглядають як: здатні відстоювати власні інтереси/потреби, емоційно дозрілі (оскільки у них зменшена інтенсивність потреби в афіляції).
   Висновок. Встановлено, що уявлення про позитивні моральні та негативні якості досліджуваних стосуються уявлень про Чесність та Доброту, є особистими (внутрішніми) або стосуються взаємодії з оточуючими (соціальні). Запропоновані в статті методики, шкали та процедури обліку за ними можуть бути використані шкільними психологами та вчителями для тестової діагностики змісту моральної свідомості учнів. Викладені у статті матеріали можуть бути корисними для дослідників, які поставлять собі за мету створити структурований (з обмеженою кількістю відповідей) тест дослідження змісту моральної свідомості.

ЛІТЕРАТУРА

1. Фридман Л.М., Т.А. Пушкина, И.Я. Каплунович. Изучение личности учащихся и ученических коллективов: Кн. для учителя. - М., 1988. - 207 с.
2. Клайн Пол Справочное руководство по конструированию тестов / Пер. с англ. Е. П. Савченко. - К.: ПАН Лтд, 1994. - 282 с.
3. Капустина А.Н. Многофакторная личностная методика Р. Кеттелла: Учеб.-метод. Пособие. - СПб.: Речь, 2007. - 104 с.
4. Осташева М. А. Диагностика ответственности подростков // Психологические средства выявления особенностей личностного развития подростков и юношества: Сб. науч. трудов. - М., 1990. -С. 61-70.
5. Гинзбург М. Р., Копеел Д. В. Некоторые аспекты личностного самоопределения учащихся старших классов // Психологические средства выявления особенностей личностного развития подростков и юношества: Сб. науч. тр. - М. Изд-во АПН СССР, 1990. - С. 104-115.

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
Зворотний зв'язок
© 2010 www.VuzLib.com