www.VuzLib.com

Головна arrow Психологія arrow Аналіз ефективності схеми психологічного діагнозу
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Аналіз ефективності схеми психологічного діагнозу

О. I. Островська

АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ СХЕМИ ПСИХОЛОГІЧНОГО ДІАГНОЗУ

   Пропонується аналіз ефективності використання багатоосьової схеми сучасного психологічного діагнозу при параноїдній шизофренії.
   Ключові слова: психологічний діагноз, сімейний діагноз, професійний діагноз, параноїдна шизофренія, загальна оцінка функціонування.
   Проблема надання психологічної допомоги хворим на шизофренію набуває все більшої актуальності відповідно зростанню ефективності біологічного лікування. У минулі роки психологічний діагноз був необхідним переважно для диференційної діагностики, або для судової чи трудової експертизи, а сьогодні акцент переноситься на ресоціалізацію хворого, тобто ефективне пристосування у суспільному середовищі в іншому статусі та зі зміненими можливостями. Тому на нашу думку [6, 7] психологічний діагноз при параноїдній шизофренії на даному етапі є недостатньо розробленим, використовується лише у вузько-прикладному значенні в психіатричній практиці. Але він недостатньо служить своїй основній меті - встановленню діагнозу хворого для його найбільш ефективного лікування та ресоціалізаціі.
   Метою роботи стало виявлення складових, потрібних для встановлення відповідного до сучасних умов психологічного діагнозу при параноїдній шизофренії.
   Психологічний висновок повинен надавати лікареві можливість отримати не лише підтвердження психіатричного діагнозу, а й з'ясувати рівень порушення основних психічних функцій (пам'ять, увага, сприйняття, мислення, інтелект, емоції), особистісні характеристики хворого, прояви супутніх захворювань (наприклад, алкоголізм, наркоманія, соматична чи соматогенна психічна патологія), оцінку рівня соціального функціонування хворого та диференційоване визначення його соціальних можливостей. Кінцевим результатом біологічної терапії та показником її результативності за сучасними уявленнями є показник рівня якості життя [7]. Тобто психологічний діагноз має дати відповідь хворому або його родичам - чи може пацієнт працевлаштуватись та за яким фахом, чи може він створювати власну сім'ю та за яких умов, тощо. Керуючись даними аналізу літературних джерел, ми вбачаємо таку схему психологічного діагнозу для хворих на параноїдну шизофренію:
   1. Основне психічне захворювання - патопсихологічні симптоми та прояви в усіх сферах психічної діяльності, об'єктивізація цих проявів за рекомендованими психодіагностичними методиками (за аналогією з DSM-IV - патопсихологічні ознаки, що характеризують діагностичну вісь І), інсайт, тобто утягнення у хворобу, некритичність до свого стану.
   2. Супутня психічна патологія - особистісна патологія, симптоматичні психічні порушення, наркологічна патологія, тощо (входять до осей II та III DSM).
   3. Психологічні характеристики особистості - тип та структура особистості, темперамент, рівень розвитку, інтелект, досвід, освіта, вікові особливості (етапи життєвого циклу), тип відношення особистості до хвороби, внутрішня картина хвороби, захисні механізми та механізми адаптації.
   4. Соціальний діагноз:
   - участь у референтних групах: неформальна група, сім'я, робочий або навчальний колектив; відносини лікар-пацієнт; підлеглість впливові; соціальна забезпеченість, матеріальний стан; доморбідно сформована думка про психіатрію, стигма, дискримінація;
   - професійний діагноз - профіль збережених здібностей до виконання професійних обов'язків;
   - сімейний діагноз - тип сім'ї, зміни відносин у сім'ї, які відбулися після того, як людина захворіла.
   Ефективність було досліджено шляхом катамнестичного дослідження, який є єдиним доступним засобом визначення ефективності запропонованої схеми в даному випадку. З вивченої групи хворих катамнез був доступний у 120 осіб. Серед них чоловіків - 70 осіб, жінок - 50. Тривалість катамнезу від 1 до 5 років. Було співставлено рівень соціального функціонування хворого за Шкалою загальної оцінки функціонування (шкала ЗОФ) на момент обстеження з катамнестично підтвердженим діагнозом хвороби.
   Середній вік вибірки - 36,82 ±11,33. Зокрема, середній вік чоловіків вибірки склав 36,63 ± 11,54, жінок- 37,08 ± 11,14.
   Середній рівень ЗОФ на момент встановлення психологічного діагнозу складає 47,13 ± 11,01, а в кінці катамнестичного спостереження - 57,20 ± 13,69. Зокрема середній рівень ЗОФ на момент встановлення психологічного діагнозу серед чоловіків склав 45,83 ± 10,91, серед жінок -48,96 ±11,00. Середній рівень ЗОФ в кінці катамнестичного спостереження серед чоловіків склав 57,93 ± 13,38, серед жінок - 56,18 ± 14,19. Отже рівень ЗОФ в середньому підвищився на 10,07. Різниця достовірна, при р < 0,05, t = 8,1. У тому числі, достовірно серед жінок - на 7,22 та серед чоловіків - на 12,10 (табл. 1).
   Таблиця 1. Середній рівень ЗОФ на початку та в кінці катамнестичного спостереження
   З таблиці 3.1. видно, що загальний рівень ЗОФ зріс на 26,37 %. Зокрема рівень ЗОФ у чоловіків зріс на 26,40 %, у жінок на 14,75 %.
   Аналіз реалізації прогнозу психологічного діагнозу в залежності від дотримання/недотримання рекомендацій хворими наведений в таблиці 2.

Таблиця 2
Реалізація прогнозу психологічного діагнозу в залежності від дотримання/недотримання рекомендацій хворими

 Т. 2

Т. 3

Т. 2.2

   Отже, як бачимо, середній рівень ЗОФ у хворих з реалізованими прогнозами психологічного діагнозу вищій ніж ЗОФ у хворих з нереалізованими прогнозами на 49,09% (20,72 балів). Причому у чоловіків він вищій на 52,85% (21,86 бали), а у жінок - на 45,07 % (19,41 балів).
   Рівень ЗОФ у хворих з реалізованими прогнозами психологічного діагнозу зріс на 38,98% (середній рівень ЗОФ на момент встановлення психологічного діагнозу складав 45,28 балів, а після катамнестичного дослідження 62,93 бали). Зокрема у чоловіків він зріс на 45,63% (43,41 і 63,22 бали відповідно), а у жінок - на 30,00 % (48,06 і 62,48 бали відповідно).
   Причому ЗОФ у хворих з реалізованими прогнозами психологічного діагнозу, які дотримувались його рекомендацій, зріс на 40,24% (з 45,48 до 63,78 балів), зокрема у чоловіків - на 48,28 % (з 42,77 до 63,42 балів), у жінок - на 35,74 % (з 47,37 до 64,30 балів).
   У хворих з реалізованими прогнозами психологічного діагнозу, які не дотримувались його рекомендацій, ЗОФ зросла на 28,23% (з 43,67 до 56,00 балів). У чоловіків зростання відбулось на 28,81 % (з 48,00 до 61,83 балів), що на 19,47% нижче, ніж у тих чоловіків, які додержувались рекомендацій. У жінок рівень ЗОФ зріс на 26,66 % (з 35,00 до 44,33 балів), що на 9,08 % нижче, ніж у жінок, які додержувались рекомендацій.
   Отже, ЗОФ хворих з реалізованими прогнозами, які дотримувались рекомендацій психологічного діагнозу, більший, ніж ЗОФ хворих з реалізованими прогнозами, які не дотримувались рекомендацій психологічного діагнозу, на 12,01%. Зокрема у чоловіків це зростання відбулось на 19,47%, а у жінок - на 9,08%.
   Рівень ЗОФ у хворих з нереалізованими прогнозами психологічного діагнозу знизився на 16,83% (з 50,75 до 42,21 балів). Зокрема у чоловіків він знизився на 17,64 % (з 50,21 до 41,36 балів), а у жінок- на 16,02 % (з 51,29 до 43,07 балів).
   Причому ЗОФ у хворих з нереалізованими прогнозами психологічного діагнозу, які дотримувались його рекомендацій, знизився на 30,93 % (з 43,00 до 34,00 балів), зокрема у чоловіків - на 30,95 % (з 42,00 до 29,00 балів), у жінок - на 16,09 % (з 43,50 до 36,50 балів).
   У хворих з нереалізованими прогнозами психологічного діагнозу, які не дотримувались його рекомендацій, ЗОФ знизилась на 16,41 % (з 51,68 до 43,20 балів). У чоловіків рівень ЗОФ знизився на 16,80 % (з 50,85 до 42,31 балів), у жінок - на 15,99 % (з 52,58 до 44,17 балів).
   Як бачимо, підвищення ЗОФ відбувалось і в деяких випадках, коли пацієнти не дотримувались рекомендацій згідно встановленого психологічного діагнозу, тобто ЗОФ зростала без цілеспрямованого виконання рекомендацій хворими, визначений прогноз здійснювався спонтанно.
   Підвищення рівня ЗОФ могло відбуватись за рахунок:
   - зменшення симптомів основного психічного захворювання;
   - зменшення або припинення впливу супутньої психічної патології (створення умов, в яких неможливе вживання алкоголю або наркотичних речовин, надання симптоматичного лікування, психотерапія, спрямована на подолання психологічної залежності, тощо);
   - корекції психологічних особливостей особистості (підвищення почуття власної гідності, впевненості у собі, робота із почуттям залежності від інших, формування почуття відповідальності за свій психічний стан, тренінг навичок спілкування, тренінг впевненості в собі, тренінг асертивності, тощо);
   - зміни референтних груп або рольової функції в них;
   - удосконалення сімейних відносин (підвищення взаєморозуміння, взаємної підтримки в сім'ї, психотерапевтична робота з сім'ями, навчання ефективному спілкуванню, участь у групах підтримки, обмін досвідом, навички роботи з негативними емоціями, тощо);
   - професійної реадаптації (пошук нових умов з метою продовження роботи за вже існуючою профпідготовкою, професійне перенавчання, набуття навичок пошуку роботи та працевлаштування, тощо).
   Також можливо відслідкувати, що чим молодший контингент хворих, тим сильніше вплив референтної групи і менше - сім'ї. На чоловіків більший вплив мали учасники неформальної референтної групи, в якій вони приймали участь, а на жінок - сім'я, оскільки, як і серед здорових осіб, жінки більше тяжіли до сім'ї та ближче сприймали сімейні відносини.
   Для дослідження валідності схеми нашого психологічного діагнозу необхідно визначити, зокрема, з якою частотою був реалізований потенціал, встановлений в психологічному діагнозі.
   За отриманими даними в цілому в групі були хворі як з позитивною, так і з негативною динамікою ЗОФ протягом всього катамнестичного періоду. Тобто, обстежена вибірка дає всі підстави для аналізу впливу складових психологічного діагнозу та психологічних характеристик хворих на параноїдну шизофренію на рівень їх функціонування, а також дає підтвердження високої автономності хворих у прийнятті рішення про виконання психологічного діагнозу. При цьому репрезентативність вибірки сумнівів не викликає, обмеженням була тільки та обставина, що вибірка є представницькою для контингентів хворих, які перебувають або перебували раніше в умовах стаціонару. Для пацієнтів з ендогенною патологію це обмеження незначне.
   Початковим способом перевірки є розрахунок кореляцій між ЗОФ на момент встановлення діагнозу та динамікою ЗОФ [1-5]. Якщо потенціал був відображений валідно, тобто рекомендації у психологічному діагнозі були вірними, то ресоціалізація хворих успішно здійснювалась рекомендованими засобами незалежно від того, якою була початкова ЗОФ, вищою чи нижчою, і це має відображатись близькими до нуля показниками кореляції між початковою ЗОФ та її змінами. З іншого боку, невисокий початковий ЗОФ дає змогу більш значно підвищити рівень функціонування за рахунок валідного психологічного діагнозу з вірно віднайденими рекомендаціями, що має відображатись обернено пропорціональним показником кореляції.
   Кореляційний аналіз показує, що рівень кореляції між початковою ЗОФ та показниками її динаміками складає -0,45. Тобто переважає останнє із викладених вище міркувань: чим нижча початкова ЗОФ, тим більше можливостей ми мали для підвищення рівня соціального функціонування. Однак цей показник кореляції є вочевидь недостатнім для оцінки валідності нашого психологічного діагнозу та, відповідно, вірності сформульованих у ньому прогнозів і рекомендацій.
   З іншого боку, реалізація потенціалу, здійснена за допомогою психологічного діагнозу, повинна корелювати з динамікою ЗОФ. І дійсно, має місце кореляція 0,70 (табл. 3).Насамкінець, якщо психологічний діагноз був невалідним і, відповідно, не дозволяв забезпечувати ресоціалізацію хворих, то початкова і кінцева ЗОФ повністю корелюють, а будь-яке відхилення від одиниці свідчить на користь валідності рекомендацій (табл. 3).

Таблиця З
Показники кореляції ЗОФ на етапах катамнестичного спостереження

 

Початкова ЗОФ

Кінцева ЗОФ

Динаміка ЗОФ

Початкова ЗОФ

1

0,33

-0,45

Кінцева ЗОФ

0,33

1

0,70

Динаміка ЗОФ

-0,45

0,70

1

   Як бачимо, рівень кореляції між початковою ЗОФ та кінцевою ЗОФ складає 0,33, що значно відхиляєтся від 1,0. Тобто шляхи ресоціалізації, визначені засобами психодіагностики, можна припускати, були досить впливовими, але за даним показником - з рахуванням сукупної оцінки з ефективністю впливу біологічної терапії.
   Тому ми вдалися до методу факторного аналізу, який враховує зв'язок кожного показника з кожним для кожного хворого індивідуально [1-5].
   З таблиці кореляції (табл. 4) бачимо, що з віком та статтю ані початкова ЗОФ, ані ЗОФ кінцева значно не корелюють. А корелюють динаміка ЗОФ з ЗОФ наприкінці катамнестичного дослідження.
   В результаті обробки методом факторного аналізу коваріаційної матриці, складеної із таких перемінних: бальних показників початкової та кінцевої ЗОФ, динаміки ЗОФ, статі, віку хворих, типу психічного дефекту та дотримання/недотримання рекомендацій психологічного діагнозу, було отримано 7 факторів, кількість яких після обертання методом Varimax було обмежено до 3 (табл. 5). Примітка: код психічного дефекту за МКХ-10 ми використосуємо як кількісний показник, оскільки цифри коду загалом підвищуються у зворотньому порядку до важкості дефекту.

Т. 4

   Результат можна вважати цілком очікуваним, виходячи з уявлень про різнорідність чинників, що впливають на динаміку ЗОФ пацієнта.
   Було проведено відбір найвагоміших факторів за критерієм Кеттеля (рис. 1).
   Із малюнку видно, що за принципом Кеттеля варто залишити мінімум 2, максимум 3 суттєвих факторів.
   Кінцевий результат представлено матрицею факторного відображення (табл. 6). У таблиці зліва представлені перемінні, справа - стовбці з показниками кореляції перемінних з факторами, тобто факторні навантаження.

Р. 1, Т. 6

   Аналізуючи, які перемінні були найвагомішими у складі окремих факторів, можна бачити, які явища відображаються цими факторами. Серед найвагоміших першим був фактор, що відображає реалізацію психодіагностичного потенціалу в соціальному функціонуванні -показує, що наявність потенційних можливостей в окремих шкалах психологічного діагнозу пов'язана з динамікою ЗОФ (“фактор психологічного діагнозу та рівня соціального функціонування”). Це, образно кажучи, пацієнт, який виконує рекомендації, визначені на підставі психологічного діагнозу, має високу позитивну динаміку ЗОФ, досягає високих ЗОФ та не має вираженого шизофренічного дефекту.
   В той же час на другому місці стоїть фактор, незалежний від психологічного діагнозу - фактор незалежної (автономної) поведінки, який не пов'язаний із динамікою ЗОФ і визначає випадковості у соціальному функціонуванні прогнозу. Його було названо “фактором автономних показників”.
   Тобто, як бачимо, значення психологічного діагнозу не можна абсолютизувати. Психологічний діагноз слугує ефективній ресоціалізації в тих випадках, коли це можливо. А якщо у хворого є виражене слабоумство або устояний стереотип життя (наприклад, під опікою сім'ї) - неможливо прогнозувати ефективність ресоціалізації.
   Таким чином, виявлення цих двох факторів, особливо фактору 1, є підтвердженням не лише валідності психологічного діагнозу, але й описує друге явище в житті хворих - явище автономності, незалежності від психолога, лікаря та ін.

ЛІТЕРАТУРА

1. Ермолаев О. Ю. Математическая статистика для психологов. -М., 2003. - 336 с.
2. Дж. Гудвин. Исследования в психологии: методы и планирование. -СПб.: Питер, 2004. - 558 с.
3. Мерков А. М. Санитарная статистика (пособие для врачей) / А. М. Мерков, Л. Е. Поляков. - М.: Издательство “Медицина”, 1974. -384 с.
4. Наследов А. Д. Математические методы психологического исследования. - СПб.: “Речь”, 2004. - 392 с.
5. Сидоренко Е. В. Методы математической обработки в психологи. - СПб.: “Речь”, 2006. - 349 с.
6. Островська О. I. Проблема психологічного діагнозу у хворих на параноїдну шизофренію // Психічне здоров'я. - 2004. - випуск 4(5). -С 51-53.
7. Осторовська О. І. Проблема психологічного діагнозу хворим на шизофренію // Проблема особистості в сучасній науці: результати та перспективи досліджень: Матеріали VII Всеукраїнської конференції молодих науковців (28 жовтня 2004 p.). - К., 2005. - С. 146- 148.

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
Зворотний зв'язок
© 2010 www.VuzLib.com