www.VuzLib.com

Головна arrow Інвестиційне право arrow Місце інвестиційного права в системі права України
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Місце інвестиційного права в системі права України

Реферат

   В системі норм права України, що регулюють інвестиційну діяльність, є норми різних галузей права: державного, адміністративного, цивільного, фінансового, земельного, трудового, кримінального та інших галузей. Це пояснюється тим, що процес інвестування складний за своїм правовим характером, його суб'єкти вступають у різного роду суспільні відносини. Такий предмет правового регулювання як інвестиційна діяльність має міжгалузевий характер.
   Так, норми конституційного права визначають загальний правовий статус і загальні засади діяльності іноземних громадян та осіб без громадянства на території України. У Конституції України (ст. 35) зазначено, що іноземним громадянам та особам без громадянства в Україні гарантуються'передбачені законом права та свободи. Аналіз змісту Закону України “Про правовий статус іноземців” визначає основні права іноземців, серед яких і право на інвестиційну та підприємницьку діяльність. Іноземці мають право займатися в Україні інвестиційною, а також зовнішньоекономічною та іншими видами підприємницької діяльності, передбаченими законодавством України. При цьому, що надзвичайно важливо, вони мають такі ж права і обов'язки, як і громадяни України, якщо інше не випливає з Конституції та законів України.
   Однією з галузей права та законодавства, які також використовуються як засіб державного управління іноземними інвестиціями є адміністративне право та законодавство. Це пояснюється широтою такої форми державної діяльності, як державне управління. В адміністративному законодавстві виділяються нормативні акти, які містять загальні норми, що регулюють процес управління, та нормативні акти, дія яких обмежується більш вузькими рамками, зокрема нормативні акти, що регулюють державне управління інвестиційною діяльністю. До групи нормативних актів, що містять спеціальні норми, якими регламентуються суспільні відносини в сфері державного управління інвестиційною діяльністю входять, наприклад, Концепція регулювання інвестиційної діяльності в умовах ринкової трансформації економіки (затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 1995р. № 384), положення про міністерства та відомства, (в тій частині, де вони безпосередньо визначають функції конкретних міністерств та відомств по державному управлінню інвестиційною діяльністю) та інші.
   Значну роль у регулюванні інвестиційної діяльності відіграє цивільне право. Його норми, що стосуються регламентації інвестиційної діяльності в Україні містяться у Цивільному кодексі України та у ряді цивільно-правових законів України: “Про власність”, “Про підприємництво”, “Про підприємства в Україні”, “Про господарські товариства” та ін.
   Ряд аспектів інвестиційної діяльності регулюється яормами фінансового права. Це такі, як державне інвестування, бухгалтерський облік, звітність, митне, податкове та валютне регулювання інвестиційних відносин.
   Суспільні відносини, що виникають у результаті здійснення інвестиційної діяльності регулюються також нормами земельного права. Зокрема, придбання інвесторами майнових прав на землю та інші природні ресурси має свої особливості і регулюється Земельним кодексом України, Лісовим кодексом України, Водним кодексом України, Кодексом України про надра та іншими законодавчими актами.
   Певне місце у регулюванні інвестиційної діяльності на території України займають також норми трудового права, які знаходять відображення у Кодексі законів про працю України та інших законодавчих та підзаконних нормативних актах.
   Важливого значення в регулюванні інвестиційної діяльності набувають норми кримінального права, оскільки останнім часом значно зросла кількість злочинів в економічній та фінансово-кредитній сфері. Так, згідно з Кримінальним кодексом України до злочинів проти держави відносяться виготовлення або збут підроблених грошей чи цінних паперів, порушення правил валютних операцій, приховування валютної виручки. Також кримінальне законодавство встановлює відповідальність за вчинення злочинів проти державної, колективної власності та власності громадян, господарських злочинів.
   Відомо, що будь-яке законодавство — це сукупність законів та підзаконних актів, які є формою вираження правових норм. Саме в них, як в юридичних джерелах, закріплюються норми права, що за предметом та методом правового регулювання об'єднуються в рамках відповідних галузей права. Відмінність між галузями законодавства та галузями права полягає в тому, що перші являють собою сукупність законів та підзаконних актів, які є формою зовнішнього вираження правових норм, а другі — це сукупність правових норм, що регулюють певне коло суспільних відносин.Структура права є структурою змісту, а структура законодавства — структурою форм права. Це, в свою чергу, дозволяє зробити висновок щодо того, що система законодавства є похідною від системи права. Проте, завдяки спільному елементу — правовим нормам — існує тісний зв'язок між системою права та системою законодавства. Іноді цей зв'язок настільки тісний, що ці дві системи співпадають. Такий зв'язок спостерігається, наприклад, між такими галузями права та законодавства, як цивільна, кримінальна,трудова.
   Поряд з цим, слід зазначити, що система законодавства, її окремі галузі не завжди співпадають із системою права та її галузями. Окремі галузі законодавства можуть виражати лише окрему підгалузь або декілька правових інститутів галузі права, а в ряді випадків можуть становити лише групу суміжних правових інститутів кількох галузей права.
   Не завжди структура галузей права кореспондує галузям законодавства. Існують комплексні нормативні масиви та галузі законодавства, що охоплюють норми декількох галузей права. До такої галузі законодавства можна віднести господарське право.
   Норми інвестиційного права закріплені в законодавстві різної галузевої належності (конституційному, адміністративному, фінансовому, цивільному, кримінальному та ін.). Таким чином, можна зробити висновок щодо того, що інвестиційне право має комплексний, міжгалузевий характер.
   На нашу думку, при визначенні місця в системі права України, інвестиційне право не може претендувати на виділення в окрему галузь або підгалузь права, хоч в юридичній літературі робляться спроби обгрунтування інвестиційного права як самостійної галузі права '. Така думка є спірною, оскільки предмет регулювання в даному випадку має міжгалузевий характер, як у відношенні до галузей права, так і у відношенні до галузей законодавства. Отож суспільні відносини, що виникають в процесі інвестування, регулюються правовими нормами різних галузей права. Виділення інвестиційного права в окрему галузь приведе до штучного відриву елементів предметів інших галузей права і об'єднання цих елементів в рамках предмету інвестиційного права. На нашу думку, інвестиційне право та його норми є міжгалузевим інститутом права та законодавства України (під інститутом права розуміють систему взаємопов'язаних, взаємодоповнюючих правових норм, що регулюють сукупність відокремлених однорідних суспільних відносин).
   Як вже зазначалося, інвестиційне право включає в себе норми різних галузей права. З урахуванням того, що окремі галузеві правові норми знаходять своє юридичне закріплення у відповідних нормативних актах, що складають певну галузь законодавства, можна зробити висновок, що норми інвестиційного права закріплюються в нормативних актах, об'єднаних рамками відповідних галузей законодавства. Тут відсутня єдність у структурі права та єдність у структурі законодавства, що стверджує висновок щодо неможливості виділення правових норм, які регулюють іноземні інвестиції, в окрему галузь права та законодавства. Якщо розглядати в такому випадку норми права, що юридичне закріплені та оформлені в нормативних актах різних галузей законодавства, з точки зору єдності предмету, то єдиним предметом, що дозволяє їх об'єднати, є суспільні відносини, які виникають у процесі інвестиційної діяльності.

 

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
© 2010 www.VuzLib.com