www.VuzLib.com

Головна arrow Психологія arrow Психолого-педагогічні особливості ціннісного самовизначення старшокласників
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Психолого-педагогічні особливості ціннісного самовизначення старшокласників

Г.М. Лялюк

ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЦІННІСНОГО САМОВИЗНАЧЕННЯ СТАРШОКЛАСНИКІВ

   В статті розглядається проблема ціннісного самовизначення особистості на етапі ранньої юності. Суть феномену ціннісного самовизначення особистості полягає в усвідомленні, добровільному прийнятті і відстоюванні своєї позиції в складноструктурованому багаторівневому спектрі суб'єктності індивіда, що еволюційно розгортається в різних видах людської життєдіяльності.
   Ключові слова: ціннісно-смислова сфера особистості,цінність, ціннісні орієнтації, ціннісне самовизначення, принципи, життєве самовизначення, Я-концепція, сенс життя.
   Актуальність дослідження. Сучасні соціально-політичні та соціально-економічні процеси, які відбуваються в Україні, зумовили суттєві зміни в сприйнятті світу та самих себе молодими людьми. Суспільство висуває до індивіда нові вимоги, потребує відповідальної, активної особистості, зі сформованими громадянськими, моральними якостями, високим професіоналізмом, гуманістичним світоглядом.
   На етапі ранньої юності відбувається інтенсивний розвиток ціннісно-смислової сфери особистості, вході якого мінливі індивідуальні інтенції узгоджуються з усталеними нормативними смислами. У цьому контексті ціннісне самовизначення старшокласників виступає контрапунктом у розвитку особистості, справляючи величезний вплив на все подальше життя людини. Тому вивчення передумов, чинників, тенденцій і закономірностей ціннісного самовизначення в ранній юності, виявлення шляхів оптимізації ціннісних пошуків старшокласників є важливим завданням сучасної психолого-педагогічної науки.
   Незважаючи на помітне пожвавлення у вивченні самовизначення, залишаються малодослідженими наступні проблеми: психологічні механізми ціннісного самовизначення в особистісному становленні, зв'язок ціннісного самовизначення з особистісним, соціальним, професійним, життєвим самовизначенням, з розвитком Я-концепції. Недостатньо усталеними є і методологічні підходи до вирішення цієї проблеми, зокрема вивчення особистості, що самовизначається, насамперед як суб'єкта життєтворчості.
   Об'єктом дослідження є феномен ціннісного самовизначення старшокласників.
   Предмет дослідження - психологічні механізми і тенденції ціннісного самовизначення старшокласників.
   Мета дослідження полягає в теоретичному обгрунтуванні й експериментальному дослідженні компонентів ціннісного самовизначення старшокласників.
   Прагнення до самовизначення, реалізації своїх можливостей, інтенцій є завжди актуальним для людини. Поняття самовизначення -одне з центральних у психології особистості. Проблема ціннісного самовизначення особистості є предметом дослідження гуманітарної, насамперед екзистенційної психології, де вона трактується з виразно суб'єктних позицій. Самовизначаючись щодо об'єктивно і суб'єктивно значущих аспектів дійсності, особистість реалізує свою життєву перспективу, свободу вибору і творчість в середовищі соціокультурних і діяльнісних обмежень, норм, стандартів і стереотипів.
   Методологічні основи психологічного підходу до проблеми самовизначення були закладені С.Л.Рубінштейном [8]. Проблема самовизначення розглядалася ним у контексті проблеми детермінації, у світлі висунутого ним принципу - зовнішні причини діють через внутрішні умови. У цьому контексті самовизначення виступає як самодетермінація, на відміну від зовнішньої детермінації; у понятті самовизначення, таким чином, виражається активна природа “внутрішніх умов” [8].
   На думку К.А. Альбуханової-Славської, самовизначення - це усвідомлення особистістю своєї позиції, що формується усередині координат системи відношень. При цьому вона зазначає, що від того, як складається система відношень (до суб'єкта, до свого місця в колективі, до інших його членів), залежить самовизначення і суспільна активність особистості.
   В.Ф.Сафін і Г.П.Ніков здійснили спробу побудувати загальний підхід до самовизначення особистості в суспільстві. Автори стверджують, що у психологічному плані розкриття сутності самовизначення особистості варто спиратися на суб'єктивну сторону самосвідомості - усвідомлення свого “Я”, що виступає як внутрішня причина соціального дозрівання. Особистість, що самовизначилась розглядається ними як “суб'єкт, що усвідомив, що він хоче (цілі, життєві плани, ідеали), що він може (свої можливості, нихили, дарування), що він є (свої особистісні й фізичні властивості), що від нього чекає суспільство; суб'єкт, готовий функціонувати в системі суспільних відносин. Самовизначення, таким чином, це “відносно самостійний етап спеціалізації, сутність якого полягає у формуванні в індивіда усвідомлення мети й сенсу життя, готовності до самостійної життєдіяльності на основі співвіднесення своїх бажань, наявних якостей, можливостей і вимог, висунутих до нього з боку оточуючих і суспільства”.
   Основними критеріями границь і етапів самовизначення “варто вважати рівень розуміння особистістю сенсу життя, зміну відтворюючого виду діяльності й повноту рівня співвіднесення “хочу” - “можу” - “є” -“вимагають” у конкретної особистості. Іншими словами, конкретна форма прояву самосвідомості - самооцінка - стосовно Я - концепції виступає як оцінний аспект, тоді як стосовно самовизначення - як його когнітивний аспект, один із механізмів, і тому вона є внутрішньою умовою саморегуляції поведінки.
   У віковому аспекті проблема самовизначення найбільш глибоко й повно була розглянута Л.І. Божович. Характеризуючи соціальну ситуацію розвитку старшокласників, вона вказує, що самовизначення являє афективний центр їхньої життєвої ситуації, є особистісним новоутворенням старшого шкільного віку, що пов'язане з формуванням внутрішньої позиції дорослої людини, з усвідомленням себе членом суспільства, із необхідністю вирішувати проблеми майбутнього.
   До спроби створення єдиної теорії самовизначення в юнацькому віці вдався вітчизняний психолог М. Гінзбург. Основою, із позицій якої автор підходить до вирішення проблеми самовизначення є уявлення про ціннісно-смислову природу особистісного самовизначення. Рівень особистості - це рівень ціннісно-смислової детермінації, рівень існування у світі змістів і цінностей. “Цінність у першу чергу є тим, що дає ідеальній (тобто реально ще не здійсненій) меті силу впливу на спосіб і характер людської діяльності, спонукальну силу”. Таким чином, цінності, ціннісна свідомість лежить в основі цілепокладання.
   П. Герстманн указує на зв'язок життєвого плану з цінностями. Вони також пов'язані з уявленням про сенс життя, що є одночасно і підставою розвитку особистості, і його результатом. Наявність інтересу до сенсу життя і його активне обговорення, на думку М. Гінзбурга, свідчать про активний хід процесу самовизначення; їхня відсутність - про його спотворення.
   В. Франкл розглядає прагнення до пошуку і реалізації людиною змісту свого життя як природжену мотиваційну тенденцію, властиву усім людям, що являється основним двигуном поведінки і розвитку дорослої людини [11].
   У пошуках змісту свого існування, у найбільш загальній формі виявляється ціннісно-смислова природа особистісного самовизначення. Потреба в сенсі життя характеризує дорослі форми поведінки і тому не може не враховуватись, коли ми маємо справу з процесом формування особистості, становлення людського “Я”.
   Головним завданням, що постає перед індивідом у ранній юності, за Е. Еріксоном, є формування почуття ідентичності на противагу рольової невизначеності особистісного “Я”. Ідентифікація передбачає прийняття певних соціокультурних цінностей, ототожнення з ними. Доповненням до ідентифікації є індивідуалізація, яка передбачає критичне осмислення соціальних цінностей та побудову на цій основі власної системи ціннісних орієнтацій, що, зрозуміло, і є проявом ціннісного самовизначення особистості.
   У пошуках особистої ідентичності людина вирішує, які дії є для неї важливими, і виробляє певні норми для оцінки своєї поведінки й поведінки інших людей. Цей процес пов'язаний також з усвідомленням власної цінності й компетентності. Молодій людині важливо уникнути головної небезпеки - розмивання почуття свого “Я”, унаслідок розгубленості, сумнівів у можливості направити своє життя у визначене русло.
   Вивчення ціннісного аспекту самовизначення тісно пов'язане з дослідженням природи і сутності цінностей як регуляторів людської поведінки, уявлень особистості про майбутнє, формування сенсу життя, становлення суб'єктного потенціалу людини. Ціннісне самовизначення безпосередньо пов'язане з вибором, адже здійснюючи його, особистість повинна вибрати певні цінності.
   Визначальною характеристикою особистості, джерелом її саморозвитку є суб'єктність. В основі суб'єктності лежить здатність індивіда до самодетермінації, до керування власним життям, здійснення зважених життєвих виборів. Самовизначення, більшість психологів розглядають як реалізацію індивідом свого суб'єктного потенціалу. Таким чином, суть феномену ціннісного самовизначення особистості полягає в усвідомленні, добровільному прийнятті і відстоюванні своєї позиції в складноструктурованому багаторівневому спектрі суб'єктності індивіда, що еволюційно розгортається в різних видах людської життєдіяльності.
   В останні роки спостерігається тенденція до застосування холістичного підходу до вивчення особистості та ціннісного самовизначення зокрема. На засадах цього підходу побудована концепція аксіопсихіки і аксіогенезу З.С. Карпенко [6]. В ній індивід розглядається в єдності його ієрархічно-структурних (особистість) та динамічно-функціональних (суб'єкт) характеристик, тобто у вертикальному та горизонтальному вимірах. Самовизначення зумовлюється складним динамічним співвідношенням елементарних суб'єктних здатностей (компонентів “хочу”, “можу” і “володію”), системних (емерджентних) суб'єктних властивостей з особистісними новоутвореннями ціннісного змісту: нормовідповідної поведінки як результату прийняття особистістю мотивів і цілей конкретної діяльності (“треба”), соціальних установок і ціннісних орієнтацій як морально-смислових переживань (“мушу”), часових і смислових (екзистенційних) цілей загальної життєдіяльності (“буду”), есхатологічних устремлінь індивіда (“приймаю”).
   Виникнення потреби в самовизначенні передбачає наявність специфічної соціальної ситуації розвитку особистості, певного рівня розвитку когнітивної, афективної та конативної підсистем сфери мотивації. В юнацькому віці всі ці онтогенетичні передумови актуалізуються. Зокрема доцільно виділити повне структурування самосвідомості, високий ступінь розвитку моральної самосвідомості, становлення абстрактно-логічного, теоретичного мислення, відрефлексованість емоційної сфери, формування життєвих планів, програм, зрілість ціннісних орієнтацій, світогляду, визначеність життєвих позицій, становлення індивідуального стилю саморегуляції.
   Дослідження ціннісного самовизначення в ранній юності доцільно поєднувати з вивченням особливостей формування Я-концепції.
   Ціннісне самовизначення як функція Я-концепції особистості старшокласників по-різному конституюється її компонентами: афективний компонент задає інтенцію поведінки, когнітивний забезпечує цю інтенцію відповідними ресурсами, конативний інтегрує афективно-когнітивний імпульс і спрямовує його в русло ціннісного вибору. У поведінковому компоненті найчіткіше виявляється зв'язок переконань з об'єктивною дійсністю.
   Пріоритетними сферами ціннісного самовизначення старшокласників є рольове, соціальне, моральне, життєве (екзистенційне) і професійне самовизначення, що репрезентують основні сфери життєздійснення особистості. Отже, говорячи про структуру ціннісного самовизначення виходячи з аналізу теоретичних положень проблеми ціннісного самовизначення можна стверджувати, що це досить складне системне утворення, до якого входять взаємодоповнюючі елементи. Основними компонентами ціннісного самовизначення є: “Я”-концепція, мотивація, цінності, життєва позиція.
   Важливою психологічною умовою виникнення і розвитку самовизначення старшокласників є їх ціннісні орієнтації. Саме ціннісні орієнтації детермінують процес особистісного самовизначення старшокласників що, дозволяє досліджувати психологічні особливості названого процесу шляхом виявлення рівня сформованості ієрархічної структури ціннісних орієнтацій та аналізу їх змісту.
   Ранній юності притаманне оптимальне поєднання умов для формування ціннісних орієнтацій як стійкої властивості особистості. Розвиток особистості в цьому віковому періоді характеризується якісною перебудовою всієї системи ціннісних орієнтацій, початком її становлення як цілісної структури. Висновок про те, що саме ціннісні орієнтації детермінують процес особистісного самовизначення старшокласників, дозволяє досліджувати психологічні особливості названого процесу шляхом виявлення рівня сформованості ієрархічної структури ціннісних орієнтацій та аналізу їх змісту, одночасно досліджуючи особливості формування Я-концепції.
   Сама Я-концепція може бути як позитивною, так і негативною, але незалежно від цього людина прагне до внутрішньої гармонії. Р. Берне відзначає потрійну роль Я-концепції: “...вона сприяє досягненню внутрішньої узгодженості особистості, визначає інтерпретацію набутого досвіду і є джерелом очікувань відносно самої себе”. Новий досвід, що не суперечить знанням про себе, асимілюється, входить всередину певної умовної оболонки, в якій міститься Я-концепція. Якщо виявляються протиріччя, то ця ж оболонка не пропускає інформацію [1, 41].
   Ставлячи перед собою прямо чи опосередковано мету самоприйняття, особистість з'ясовує найтиповіші, проте глибоко суб'єктивні й універсальні шляхи, способи і засоби досягнення та здійснення цього. Завдяки емпіричному та теоретичному порівнянню, зважуванню та узгодженню приймається рішення діяти. Залучення механізмів рефлексії, ідентифікації, відособлення, абстрагування, конкретизації дозволяє здійснити виконання прийнятого рішення. Аналіз продуктів самосприймання, трансформація оцінок зовнішнього середовища, закріпившись на рівні синтезованої адекватної самооцінки й позитивного образу Я, дозволяють дати оцінку всьому виконаному. Фіксування і закріплення результату відбувається у стабільній Я-концепції та повноцінному самоприйнятті, а значить, позитивно позначається на процесі ціннісного самовизначення в цілому.
   Грунтуючись на вище наведених точках зору, ми дослідили особливості Я -концепції юнаків, та особливості їх ціннісних орієнтацій. У дослідженні брали участь 82 учні ЗОСШ №5 та ЗОСШ №16 м. Дрогобича, віком 16-17 років.
   Із існуючих класифікацій цінностей ми вибрали ту, в основу якої покладені цілі та завдання, досягненню яких слугують певні цінності. Це дозволяє всі цінності розділити на дві великі групи: 1) цінності-цілі, або термінальні цінності, основні цінності, що характеризують тривалу життєву перспективу людини; 2) цінності-засоби, або інструментальні цінності, тобто ті, що слугують досягненню перших. Найважливішими серед цінностей є термінальні соціально значущі, які, трансформуючись у процесі індивідуальної життєдіяльності, формують стрижневий компонент психологічної структури особистості.
   Під час експериментальної роботи застосовувалася методика вивчення термінальних та інструментальних цінностей, адаптована для учнів старшого шкільного віку. Методика дослідження передбачала пред'явлення респондентам у довільному порядку основних термінальних і інструментальних цінностей. Кожну з них слід було оцінити за трибальною шкалою з точки зору її значущості як мети життя. В інструкції підкреслювалося, що кожній цінності, відповідно до її особистісної значущості, приписується бал від 3 до 1, де 3 вказує на найвищу, а 1 - на найнижчу значущість.
   Сформованість ієрархічної структури ціннісних орієнтацій визначалася за варіативністю тих оцінок, які юнаки та дівчата використовували при визначенні значущості для себе тієї чи іншої цінності. Це дозволило виокремити групи з високим (використовувались всі три оцінки шкали), низьким (використовувались переважно дві оцінки шкали) та відсутнім (використовувався один і той самий бал або оцінка взагалі була відсутня) рівнем сформованості диференційованої структури ціннісних орієнтацій.
   Змістовна сторона ієрархічної структури ціннісних орієнтацій визначалася за величиною рангу, одержаного тією чи іншою цінністю. З цією метою використовувалися результати групування отриманих даних за вхідними ознаками.
   Процедура обробки результатів полягала в наступному. За результатами рангування старшокласниками запропонованих цінностей (з урахуванням рівня їх диференційованості) виділили тих, у кого співпали оцінки одних і тих же цінностей. Згрупувавши на цій основі результати рангування, ми вирахували середній бал по кожній з цінностей, який визначався шляхом ділення суми всіх оцінок по певній цінності на число респондентів у даній групі. Відповідно до бальної ваги кожної цінності, ми розподілили їх за значущістю для даної групи старшокласників. При цьому цінності, розташовані згідно приписаним значенням, описують змістовну сторону ієрархічної структури ціннісних орієнтацій юнаків та дівчат.
   Подальший аналіз проводився за результатами оцінок старшокласників, які характеризувалися високим та низьким рівнем диференціації структури ціннісних орієнтацій (респонденти з відсутнім рівнем сформованості диференційованої структури ціннісних орієнтацій з аналізу були виключені).
   Під час експериментальної роботи також застосовувалися методи анкетування, спостереження та індивідуальної бесіди, що дозволило істотно доповнити результати якісного аналізу.
   Узагальнення отриманих результатів свідчить про низький рівень дифе-ренційованості структури термінальних цінностей у 81,34 % старшокласників, а інструментальних у 87,87 %, що, у свою чергу, дозволяє зробити висновок про те, що юнаки та дівчата ще не спроможні здійснювати чіткий і усвідомлений вибір цінностей, вибудовувати стійку та добре структуровану їх систему.
   Високий рівень сформованості термінальних цінностей був зафіксований лише у 13,24 %, а інструментальних - у 7,46 % старшокласників. Повна несфор-мованість ( відсутній рівень) основного механізму виділення цінностей - диференціації - була виявлена у 1,41% (для термінальних цінностей) і 2,78 % (для інструментальних цінностей) старшокласників.
   Більшість старшокласників обирають для себе такі цінності як “здоров'я” - 63 %, “хороші друзі” - 40 %, “любов” - 36 %, “матеріальне забезпечення” - 21 %, “розвиток” - 19 %. Серед інструментальних цінностей найбільш значущими є “освіта” - 53 %, “вихованість” - 52%. “акуратність” - 37 %, “відповідальність” - 28 %.
   Результати проведеного нами кількісного та якісного аналізу дозволяють також говорити про відсутність серед старшокласників учнів респондентів з несформованою системою ціннісних орієнтацій.
   Окрім того, проведене дослідження показало наявність значного інтересу до знань про власні індивідуально-психологічні та характерологічні особливості у старшокласників.
   Аналіз даних дозволяє зробити висновок про низький рівень сформованості ієрархічної структури ціннісних орієнтацій, притаманний більшості старшокласників, про їх низьку орієнтацію на соціально значущі цінності, низьку моральну зрілість.
   Для вимірювання інтегрального ставлення “за” і “проти” власного “Я” ми використали тест-опитувальник “Самооцінка”, розроблений В. Століним.
   Опитувальник містить 57 запитань, на які потрібно відповісти “так” або “ні”, оцінюючи твердження стосовно власної особистості. Інтерпретація даних виділяє 5 основних і 7 додаткових шкал, що дає змогу чітко виділити структуру самооцінки.
   Дослідження проводилось фронтально з цілими класами учнів. При роботі ми спостерігали, яким чином юнаки та дівчата виконували завдання, що давало додаткову інформацію при інтерпретації результатів. Повільне виконання і наявність численних поправок вказувало на значні труднощі в оцінці себе. Дуже швидке виконання свідчило про формальне ставлення до роботи.
   Результати статистичного аналізу даних засвідчили, що в юнацькому віці самооцінка має певні особливості. Результати статистичного аналізу даних наведені в табл. 1.

Таблиця 1
Структура самооцінки старшокласників

Шкапи

Юнаки16-17 р.

Інтегральна самооцінка (IS)

18,6

Самоповага (SP)

10,32

Аутосимпатія (SS)

11,03

Очікування позитивного ставлення від Інших (OPS)

10,75

Самозацікавлення (IDS)

7,90

Самовпевненість (Svp)

5,85

Відношення інших (Ovi)

6,56

Самоприйняття (Spr)

7,75

Самопослідовність.самокерування (Sps)

6,23

Самозвинувачення (Szv)

4,48

Самоінтерес (Is)

7,98

Саморозуміння (Rs)

3,90

   Результати дослідження вказують на недостатній розвиток таких важливих процесів як самоаналіз, самоспостереження, рефлексія. Саме ці процеси дають особистості юнака можливість вирватись з позиції, що задається матрицею відносин, роблять її вільнішою у визначенні та самоприйнятті себе.
   Юнаки усвідомлюють необхідність брати до уваги думку навколишніх людей, у них виробляється здатність бачити себе зі сторони, що додає їхнім думкам про себе певної об'єктивності, однак цей процес вимагає удосконалення.
   Саме в юнацькому віці в результаті активізації механізмів самодетермінації, тобто саморозвитку, відбувається активна “зміна детермінант” - перехід від об'єктивної детермінації до самодетермінації, який засвідчує, що якісно новим фактором психічного розвитку є особистість самого юнака, інтерес до себе. Якісно новий рівень самосвідомості створює умови для розвитку самовизначення.
   Отже, у старшому шкільному віці ціннісне самовизначення є актуальною потребою і насущним екзистенційним завданням. Його здійсненню сприяють наступні передумови: розвиток когнітивної (абстрактно-понятійної) і емоційно-вольової (довільність, ієрархізованість, інтелектуалізованість, опосередкованість) сфер, підвищена сензитивність до засвоєння соціокультурних цінностей та норм, становлення індивідуальної оцінно-ставленнєвої структури, зокрема світогляду, усвідомлена необхідність обрати професію чи рід заняття. Ціннісне самовизначення в ранній юності відбувається на наступних рівнях, які підпорядковуються принципу ієрархії: реактивне (дорефлексивне) самовизначення - рівень відносного суб'єкта, прагматичне (рольове) самовизначення - рівень моносуб'єкта, моральне і соціальне самовизначення - рівень полісуб'єкта, екзистенційне, в т. ч. професійне самовизначення - рівень метасуб'єкта, есхатологічне самовизначення - рівень абсолютного суб'єкта. Самовизначення на кожному з цих рівнів спрямовується ціннісними орієнтаціями на істину (пізнавальна діяльність), користь (практична діяльність), справедливість (комунікативна діяльність), добро (моральна діяльність), красу (творча діяльність) і гармонію зі світом і собою (духовна практика). Головним смислоутворювальним мотивом кожної діяльності є мотив самореалізації в цій діяльності, який необхідно усвідомити. Через недостатній розвиток ціннісно-смислової сфери останні два рівні самовизначення у старшокласників можуть не проявлятися.
   Висновки.
   1. Ціннісне самовизначення часто вимагає перебудови ціннісно-смислової сфери особистості, що пов'язано з гармонізацією диспозиційної структури Я-концепції.
   2. Незважаючи на інтенсивний розвиток особистості в ранній юності, ціннісно-смислова сфера старшокласників, як і їхня Я-концепція, ще перебувають на стадії становлення. Тому учням буває важко здійснити професійне, моральне, соціальне самовизначення. У зв'язку з цим актуальною є потреба в створенні розвивально-корекційних методик, спрямованих насамперед на розвиток та оптимізацію аксіогенезу старшокласників.

ЛІТЕРАТУРА

1. Берне Р. Развитие Я-концепции й воспитание. - М., 1986. - 420 с
2. Карпенко З.С. Аксіопсихологія особистості. - К., 1998. - 216 с
3. Кон И.С. Психология ранней юности. - Москва, 1989.
4. Кулагина П.Ю. Возрастная психология. Развитие ребенка от рождения до 17 лет. - М., 1997.
5. Максименко С.Д. Розвиток психіки в онтогенезі. - К., 2002. -319 с.
6. Мудрик А.В. О воспитании старшекласников. - М., 1981.
7. Ремшмидт X. Подростковий и юношеский возраст. Проблема становления личности. - М., 1991.
8. Рубинштейн С.Л. Самосознание личности и ее жизненный путь // Психология личности. - Самара:, 2000. - С. 240-315.
9. Савчин М.В. Духовний потенціал людини. - Івано-Франківськ: “Плай” Прикарпатського ун-ту, 2001. - 203 с.
10. Столин В.В. Самосознание личности. - М., 1983. - 285 с.
11. Франкл В. Человек в поисках смисла. - М., 1990.

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
Зворотний зв'язок
© 2010 www.VuzLib.com