www.VuzLib.com

Головна arrow Психологія arrow Релігійна свідомість як складова духовності особистості майбутнього фахівця
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Релігійна свідомість як складова духовності особистості майбутнього фахівця

Н.І. Жигайло

РЕЛІГІЙНА СВІДОМІСТЬ ЯК СКЛАДОВА ДУХОВНОСТІ ОСОБИСТОСТІ МАЙБУТНЬОГО ФАХІВЦЯ

   У статті представлено результати дослідження психологічних особливостей процесу формування духовності студентської молоді вищих навчальних закладів та соціально-психологічних факторів розвитку релігійної свідомість як складової духовності особистості майбутнього фахівця.
   Ключові слова: духовність, релігійна свідомість, емпатія, соціальна тривога, соматична тривога, показники зміни настрою, задоволення життям.На думку вітчизняних та зарубіжних психологів, у юнацькому віці відбувається становлення світогляду, у тому числі і релігійного. Існують деякі відмінності в поглядах на визначення вікових меж юнацького віку, його особливостей, на відміну від інших періодів. Найбільш визначними зарубіжними теоріями є теорія рекапітуляції Дж.С. Холла, спіральна модель розвитку А. Гезелла, психоаналітична теорія 3. Фрейда, психосоціальна теорія Е. Еріксона, когнітивна теорія Ж.Піаже, теорія соціального пізнання Р. Селмана, екологічна теорія У. Бронфенбреннера, теорія соціального научіння А. Бандури, теорія поля К. Левіна, антропологічна теорія М. Мід і Р. Бенедикт та ін.
   Вищеперераховані теорії можна звести до таких основних напрямків:
   1) біологічний - теорії розглядають юність як певний етап еволюції організму;
   2) психологічний - теорії розглядають закономірності психологічної еволюції, особливості внутрішнього світу і самосвідомості;
   3) психоаналітичний - теорії розглядають юність як етап психосексуального розвитку;
   4) соціологічний - теорії розглядають юність передусім як певний етап соціалізації, як перехід від залежного дитинства до самостійної діяльності дорослого.
   Вітчизняна психологія вважає, що проблеми юності слід розглядати комплексно, з урахуванням соціально-психологічних факторів та внутрішніх закономірностей розвитку. Рання юність визначається, як період завершення фізичного розвитку людини, якого дівчата досягають в 16-17 років, а юнаки в 17-18, як період, коли людина може пройти шлях від невпевненого підлітка, що претендує на дорослість, до дійсно дорослого. Психологи завжди приділяли юнацькому вікові багато уваги. Детально вивчались і описувались закономірності статевого дозрівання, розумові інтереси, форми соціальної активності і зміст внутрішнього світу.
   Подальша наукова розробка теоретичних і прикладних аспектів формування духовності молоді на ґрунті релігійної свідомості є актуальним питанням сучасності. Формування духовності молоді на ґрунті релігійної свідомості - це запорука прогресивного розвитку суспільства, державного благополуччя.
   Зважаючи на соціальну значущість проблеми духовності студентської молоді в сучасній картині світу та її недостатню розробку в психолого-педагогічній науці, нами була обрана тема наукової статті “Релігійна свідомість як складова духовності особистості майбутнього фахівця”.
   Релігійна свідомість - це сукупність образів, уявлень, почуттів та переживань, що мають своїм предметом священне, вище та істинне буття (або ж - чудесне, надзвичайне буття), та спрямовані до означених предметів.
   Під структурою релігійної свідомості розуміють сталу сукупність необхідних елементів її змісту разом із певними стабільними зв'язками між ними. Структура релігійної свідомості постає умовою стабільності та впорядкування її змісту. В змісті релігійної свідомості та її предметному спрямуванні виділяються перш за все особливі терміни, які поділяють на:
   - ті, що стосуються проявів священного в реальному, фізичному світі (“одкровення”, “диво”, “ікона”, “храм”, “реліквія”, “священик” );
   - ті, що виражають саму сутність священного, істинного, першого буття (“Божество”, “дух”, “Трійця”, “всемогутність”, “Творець” та ін.);
   - ті, що позначають особливості зв'язку земного та священного (“причетність”, “благодать”, “творення”, “одкровення”; “визначення”, “кара”, “страх божий”, “гріх”, “літургія” та ін.).
   Окрім релігійної термінології в структурі релігійної свідомості виділяють два її рівні: буденний та теоретичний.
   Буденний рівень релігійної свідомості формується в процесі повсякденного життя в силу прилучення людини до життя релігійних громад, до певних релігійних та культурно-історичних традицій, до участі в релігійних обрядах та дійствах. Як правило, на рівні буденної релігійної свідомості не виділяють та не формулюють якихось фундаментальних світоглядних проблем, а, головне, навіть в разі звернення до них для їх осмислення й обґрунтування не залучаються точні терміни, логічно та фактологічно виважені аргументи, глибокі знання вихідних положень релігійних джерел, історичних традицій, релігійних події та ін. Через це в буденній релігійній свідомості фігурують вірування, образи, уявлення, стереотипи, ситуативні приклади, настрої, ілюзії, міфологеми, певні психологічні установки і навіть певні пересуди та забобони. Характерною особливістю їх функціонування є безпосередність їх прийняття, їх злиття із життєвими діями та ситуаціями, успадкованими традиціями, внаслідок чого формується консервативне до них ставлення.
   На теоретичному рівні релігійна свідомість представлена перш за все богословськими дослідженнями (які на сьогоднішній день є досить деталізованими та розгалуженими). Тут фігурують не тільки і не стільки образи та уявлення, скільки догмати (незмінні, незаперечні положення), ідеї, положення священних або богословських текстів, факти релігійної або церковної історії, виважена термінологія, точно усталені способи опрацювання релігійних священних текстів (в християнстві такі способи називаються правилами екзегетики - тлумачення Святого Письма).
   На теоретичному рівні релігійної свідомості використовуються розумові чи логічні доведення, аргументація із посиланнями на точно фіксовані факти, формуються переконання, доводяться та обґрунтовуються певні засади віри, її переваги над знанням та людською премудрістю. Осереддям теоретичного рівня релігійної свідомості в більшості випадків в розвинених релігіях постає богослов'я (грецькою мовою - теологія). Богослов'я - це теоретична складова релігії. її основне завдання полягає в узгодженні між собою найперших релігійних заповідей та догматів, в їх впорядкуванні, проясненні та до певної міри - обґрунтуванні. Проте теологія не ставить і не може ставити під найменший сумнів їх зміст, незаперечну істинність та значущість.
   З метою вивчення рівня розвитку релігійної свідомості як складової духовності особистості студентської молоді та встановлення залежності і взаємовпливу особистісних факторів, які впливають на її формування в цьому віці, ми провели психологічне дослідження серед студентів спеціальностей “Менеджмент”, “Обліку та аудиту” та “Статистика” економічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка (250 осіб), яке складалося з двох етапів:
   На першому етапі дослідження (у вересні 2008 року, тобто, на початку навчання у ЛНУ ім. І.Франка) серед студентів нового набору ми провели констатуючий зріз рівнів розвитку релігійної свідомості студентської молоді та виявили особистісні фактори, які впливають на її формування в цьому віці.
   Зокрема, встановили залежність і взаємовплив між:
   - рівнем розвитку релігійної свідомості та інтелектом;
   - рівнем розвитку релігійної свідомості та емпатії;
   - рівнем розвитку релігійної свідомості та рівнем соматичної тривоги;
   - рівнем розвитку релігійної свідомості та рівнем соціального стресу;
   - рівнем розвитку релігійної свідомості та показниками зміни настрою;
   - рівнем розвитку релігійної свідомості та рівнем задоволення життям загалом;
   - рівнем розвитку релігійної свідомості та рівнем задоволення фізичним здоров'ям.
   В таблиці 1 представлено результати кореляційного аналізу досліджуваних характеристик:

Таблиця 1

   PI - рівень розвитку інтелекту
   PC - рівень розвитку релігійної свідомості
   Емп - емпатія
   Тр - тривожність
   РСТ - рівень соматичної тривоги
   ПЗмН - показник зміни настрою
   РСоцСтр - рівень соціального стресу
   СтЗПД - ступінь задов, повсякденною діяльністю
   ЗЖЗ - задоволення життям загалом
   ПізКСдЗ - пізнавальний компонент ставлення до здоров'я
   ПрКСЗ - практичний компонент ставлення до здоров'я
   Виявлені кореляційні зв'язки між рівнем релігійної свідомості та:
   а) рівнем розвитку інтелекту (r PC, PI = 0,512775) - прямий кореляційний зв'язок;
   б) тривожністю (r PC, Т = -0,920426) - обернений кореляційний зв'язок;в) емпатією (r PC, Емп = 0,967555) - прямий кореляційний зв'язок;
   г) рівень соматичної тривоги (r PC, РСТ = -0,889860) - обернений кореляційний зв'язок;д) ступінь задоволення повсякденною діяльністю (r PC, СтЗПД = 0,912537) - прямий кореляційний зв'язок;
   Представимо у вигляді порівняльних діаграм залежність і взаємовплив між:
   1. Рівнем розвитку релігійної свідомості та рівнем інтелекту;
   2. Рівнем розвитку релігійної свідомості та рівнем соматичної тривоги (рис. 2);
   Як бачимо з діаграм, на початок навчання у Львівському національному університеті імені Івана Франка серед студентів переважає низький рівень розвитку релігійної свідомості (38%), який прямо корелює із рівнем розвитку інтелекту, та обернено - із рівнем розвитку соматичної тривоги.

Рис. 2

   Представимо у вигляді порівняльних діаграм залежність і взаємовплив між:
   1. Рівнем розвитку релігійної свідомості та рівнем емпатії;
   2. Рівнем розвитку релігійної свідомості та показниками зміни настрою;

Рис. 3

   З рисунка 2 бачимо також пряму залежність між рівнем розвитку релігійної свідомості та емпатії і обернену залежність - із рівнем показників зміни настрою. Спостерігається, що в осіб з високим рівнем розвитку релігійної свідомості - високий рівень розвитку емпатії і низький показник зміни настрою, і навпаки, низький рівень розвитку релігійної свідомості характерний для осіб з низьким рівнем емпатії і високим показником змін у настрої.
   Представимо у вигляді порівняльних діаграм залежність і взаємовплив між:
   1. Рівнем розвитку релігійної свідомості та рівнем задоволення фізичним здоров'ям загалом;
   2. Рівнем розвитку релігійної свідомості та рівнем психосоціальго стресу;

Рис. 4

   Рисунок 4 демонструє залежність між рівнем розвитку релігійної свідомості та рівнем задоволення фізичним здоров'ям і обернену залежність - із рівнем психосоціального стресу. Як видно з діаграм, в осіб з високим рівнем розвитку релігійної свідомості - високий рівень задоволення фізичним здоров'ям та низький показник психосоціального стресу, і навпаки, низький рівень розвитку релігійної свідомості характерний для студентів із низьким рівнем задоволення фізичним здоров'ям і високим показником психосоціального стресу.
   На наступному етапі психологічного дослідження (на кінець навчального року), внаслідок впровадження комплексної системи формування духовності особистості студентської молоді на основі християнських цінностей, результати психологічного дослідження констатують наступні дані:
   Набули суттєвих змін показники рівня розвитку релігійної свідомості: якщо на початок навчання високий рівень розвитку релігійної свідомості виявлено лише у 21% студентів, то на кінець навчального року -у 42% молоді, і навпаки, низький рівень розвитку релігійної свідомості на початок навчання був притаманний 38% досліджуваних, то на кінець навчального року низький рівень розвитку релігійної свідомості лише у 19% студентської молоді( див. рис. 5).

Рис. 5

   І навпаки, знизилися показники соматичної тривоги серед досліджуваних, а саме: на початок навчання у Львівському національному університеті імені Івана Франка високий рівень соматичної тривоги був у 59% студентів, то на кінець навчання - лише у 15% досліджуваних (див.рис.6). Це свідчить про великий позитивний вплив розвитку релігійної свідомості на фізичне та психічне здоров'я особистості.
   Необхідною складовою майбутніх фахівців галузі управління є емпатія - здатність співчувати, співпереживати тощо. Запропонована нами система формування духовності молоді сприяє розвитку надважливої риси майбутнього фахівця. З рисунка 7 бачимо, що, якщо на початок навчання у Львівському національному університеті імені Івана Франка високий рівень розвитку емпатії спостерігався лише у 22 % досліджуваних, то на кінець навчання - у 57 % студентської молоді, і, навпаки, низький рівень розвитку емпатії спостерігався у 43 % молоді, а на кінець навчання низький рівень розвитку емпатії був лише у 12 % майбутніх фахівців.

Рис 6,7

   Суттєво змінилися показники рівня задоволення фізичним здоров'ям. Так, на початок навчання у Львівському національному університеті імені Івана Франка високий рівень задоволення фізичним здоров'ям був лише у 20 % студентів, а на кінець навчання високий рівень задоволення фізичним здоров'ям у 51 % досліджуваних; і навпаки, низький рівень задоволення фізичним здоров'ям на початок навчання спостерігався у 42 % досліджуваних, в той час, як на кінець навчання - лише у 18 % студентської молоді (див. рис. 8)

Рис. 8

Набули позитивних змін показники рівня задоволення життям загалом. Так, високий рівень задоволення життям загалом на початок навчання у Львівському національному університеті імені Івана Франка спостерігався лише у 24 % досліджуваних, в той час, як на кінець навчання - у 65 % студентів рівень задоволення життям загалом є високим (див.рис.9). Це свідчить про позитивний вплив розвитку релігійної свідомості на рівень задоволення життям загалом.

Рис. 9

   Сучасна українська педагогічна думка шукає систему вартостей у засадах християнської моралі, бо саме вона відповідає нашій виховній традиції, ментальності, культурі. І від того, наскільки духовність стане основою життя молоді, залежить майбутнє нашої держави.

ЛІТЕРАТУРА

1. Белорусов С.А. Психология духовности, веры и религии // Психология религиозности и мистицизма: Хрестоматия. - Мн.: Харвест, 2001. - С. 92-147.
2. Варій М.Й. Загальна психологія: Навч.посібник. - Львів: Вид-во “Край”, 2005. - 752 с.
3. Ващенко Г. Виховний ідеал. - Полтава: 1994.- С. 41.
4. Дидра М.М. Бог, церква і молодь: Проповіді. - Львів: Свічадо, 1998.
5. Максименко С.Д. Основи генетичної психології. - К.: НПУ Перспектива, 1998. - 320 с
6. Максименко С.Д. Загальна психологія: Підручник. - К.: Форум, 2000.- 543 с
7. Максименко С.Д. Розвиток психіки в онтогенезі: [В 2т.].- К.: Форум, 2002
8. Максименко С.Д. Генезис существования личности. - К.: Издательство 000 “КММ”, 2006.- 240 с.
9. Моргун В.Ф., Орлова Д.В. Релігійні почуття особистості: проблеми змісту, структури та ієрархії // Психологія у XXI столітті: перспективи розвитку. Матеріали VI Костюківських читань / За ред.С.Д.Максименка. - Т. І. - К.: Міленіум, 2003. - С 243-247.
10. Москалець В.П. Психологія релігії: Посібник.- К.: Академвидав, 2004.- 240 с
11. Острозька біблія: вступи, гравюри, дослідження.- Львів: Благодійний Фонд “Книга”, 2005. - 124 с
12. Психологія. З викладом основ психології релігії / Під ред. о.Ю.Макселона.- Львів: Свічадо, 1998. - 320 с
13. Савчин М.В., Василенко Л.П. Вікова психологія: Навч. посіб.-К.: Академвидав, 2005.- 360 с
14. Фромм Е. Психоанализ и религия// Сумерки богов. - М., 1989. 15. Хоронжий А. Соціологія релігії: Курс лекцій. - Львів, 2005.

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
Зворотний зв'язок
© 2010 www.VuzLib.com