www.VuzLib.com

Головна arrow Психологія arrow Аналіз та інтерпретація результатів емпіричного дослідження комунікативної компетентності та уявлень вчителів про себе
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Аналіз та інтерпретація результатів емпіричного дослідження комунікативної компетентності та уявлень вчителів про себе

Ж.М. Дасюк

АНАЛІЗ ТА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ЕМПІРИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ТА УЯВЛЕНЬ ВЧИТЕЛІВ ПРО СЕБЕ

   У статті проаналізовано результати емпіричного дослідження комунікативної компетентності, успішності педагогічної діяльності та уявлень вчителів про себе. Зазначається, що вчитель із невисоким рівнем комунікативної компетентності може високо оцінювати себе як професіонала, знижуючи значимість міжособистісних відносин з учнями і комунікативною компетентністю вчителя, за умови, що він одержує підтвердження з боку уявлень про пріоритет знань учнів і методичної підготовки вчителя у професійному успіху.
   Ключові слова: комунікативна компетентність, вчитель, уявлення, професійний успіх.
   Комунікативну компетентність вчителів у професійному спілкуванні експерти оцінювали за схемою оцінки 12 вмінь у педагогічному спілкуванні [1]. Отримані нами величини погодженості експертних оцінок по кожному вмінню й у цілому за всіма 12 ознаками представлені у таблиці 1. Найбільш узгоджено експерти оцінили вміння вчителів вести дискусію на уроці і викладати матеріал захоплююче і зрозуміло для учнів. Найбільше розбіжностей в експертів викликали оцінки за такими вміннями як вміння створювати умови для вільного вираження позицій; вміння поставити себе на місце учня; вміння гармонійно супроводжувати мовлення мімікою, жестами, інтонаціями; вміння виражати свою позицію, не знижуючи самоповаги учня. Однак і за цими вміннями середній коефіцієнт варіації не перевищує 0,12, таким чином, отримані величини можуть бути оцінені як надійні. Експертні оцінки 8 вчителів виявилися неузгодженими за більшістю вмінь. Причини неузгодженостей можуть бути пов'язані з особистими симпатіями та антипатіями експертів до них.

Таблиця 1
Результати обробки експертних оцінок комунікативної компетентності вчителів

Показники вмінь вчителя у педагогічному спілкуванні

Кількість

погоджених

оцінок

Середній

коефіцієнт

варіації

1. Вміння проявляти теплоту і доброзичливість у спілкуванні з усіма учнями.

143

0,082

2. Вміння почувати зміни у настрої групи і управляти ними.

142

0,089

3. Багате і виразне мовлення.

144

0,084

4. Вміння створювати умови для вільного вираження позицій, у тому числі і критики.

127

0,113

5. Вміння володіти своїм настроєм.

136

0,104

б. Вміння домовитися, якщо знадобиться, практично з кожним.

142

0,098

7. Вміння гармонійно сполучити жести, міміку, інтонаціїзі змістом мовлення.

133

0,110

8. Вміння поставити себе на місце учня, глянути на проблему його очами.

129

0,111

9. Вміння захоплююче і зрозуміло для учнів викладати матеріал.

152

0,069

10. Вміння вести дискусію на уроці, створювати зв'язок виступу із загальним руслом міркувань, підводити підсумки.

150

0,065

11. Вміння відкрито виражати свою позицію так, що при цьому не знижується самоповага учнів.

135

0,110

12. Вміння визнавати і бачити досягнення кожного, а особливо слабкого учня.

140

0,102

Узагальнений показник комунікативної компетентності вчителя.

152

0,073

   Ці оцінки були виключені з подальшої обробки. Експертні оцінки за узагальненим показником комунікативної компетентності добре погоджені.
   Отже, обробка експертних оцінок комунікативної компетентності дала можливість проаналізувати оцінки 152 вчителів (з них 112 молодих, що мають педагогічний стаж менше 5 років). Якщо за окремими вміннями у педагогічному спілкуванні вчитель одержував недостатньо погоджені оцінки, у розрахунках використовувалася медіана, а не середнє значення.
   Аналіз результатів оцінювання (табл. 2) показує, що комунікативні вміння, у яких вчителі є більш успішними, ніж в інших, це: вміння проявляти теплоту і доброзичливість у спілкуванні з учнями, навички емоційної саморегуляції (володіння своїм настроєм), а також вербальні вміння (багате і виразне мовлення).

Таблиця 2
Реалізація вмінь вчителів у педагогічному спілкуванні
(індекси середніх значень при максимальному =10)

Показники вмінь вчителя у педагогічному спілкуванні

Досвідчені вчителі

Молоді вчителі

Вся вибірка

1. Вміння проявляти теплоту і доброзичливість у спілкуванні з усіма учнями.

8,92

8,89

8,90

2. Вміння почувати зміни у настрої групи і управляти ними.

8,78

7,16

7,59

3. Багате і виразне мовлення.

9,04

7,75

8,09

4. Вміння створювати умови для вільного вираження позицій, утому числі і критики.

8,29

7,32

7,58

5. Вміння володіти своїм настроєм.

8,88

8,01

8,24

6. Вміння домовитися, якщо знадобиться, практично з кожним.

8,83

7,25

7,67

7. Вміння гармонійно сполучити жести, міміку, інтонації зі змістом мовлення.

8,69

6,48

7,06

8. Вміння поставити себе на місце учня, глянути на проблему його очами.

8,37

6,80

7,21

9. Вміння захоплююче і зрозуміло для учнів викладати матеріал.

8,72

7,54

7,85

10. Вміння вести дискусію на уроці, створювати зв'язок виступу із загальним руслом міркувань, підводити підсумки

9,01

6,66

7,28

11. Вміння відкрито виражати свою позицію так, що при цьому не знижується самоповага учнів.

8,66

7,55

7,84

12. Вміння визнавати і бачити досягнення кожного, а особливо слабкого учня.

8,56

7,28

7,62

Узагальнений показник комунікативної компетентності вчителя.

8,73

7,39

7,74

   При цьому у меншому ступені вчителя володіють невербальними виразними можливостями, вмінням зрозуміти позицію учня (глянути на проблему його очами), слабко володіють вміннями організатора дискусії, що особливо характерно для молодих вчителів. Досвідчені вчителі одержали більш високі експертні оцінки за всіма комунікативними вміннями, крім вміння проявляти доброзичливість у спілкуванні з учнями, за яким молоді вчителі оцінені нарівні. Частка високих експертних оцінок комунікативної компетентності у досвідчених вчителів значно вище, ніж у молодих (значення критерію ХІ2 7,55; розбіжності значимі на 1% рівні). Досвідчені вчителі частіше, ніж молоді, реалізують вміння вести дискусію на уроці, створювати зв'язок кожного виступу із загальним руслом міркувань, підводити підсумки; їхні невербальні прояви більш конгруентні; частіше вдається досвідченим вчителям відчути зміни у настрої класу і управляти ними; частіше досвідчені вчителі досягають успіху у переговорах і проявляють вміння глянути на проблему очами учня.Таким чином, експертні оцінки комунікативної компетентності добре погоджені і характеризують вчителів як вербально компетентних і здатних до емоційної саморегуляції комунікаторів. Разом з тим ці оцінки відображають обмеження комунікативної компетентності вчителів у володінні невербальними засобами спілкування, у вмінні зрозуміти позицію учнів, вести з ними дискусію на уроці. При цьому комунікативна компетентність досвідчених вчителів значно вище, ніж у молодих. Характеристика самооцінки комунікативної компетентності вчителя у професійному спілкуванні. Самооцінку комунікативної компетентності вчителі давали, оцінюючи за частотою реалізації в їхньому педагогічному спілкуванні 10 вмінь вчителя, орієнтованого на співробітництво. Аналіз самооцінок (табл. 3) показує, що вчителі оцінюють себе вище за такими вміннями як вміння проявляти теплоту і доброзичливість у спілкуванні з учнями, вислухувати і проявляти увагу до всіх ідей і речень учнів і відзначають часті випадки повідомлень учнів про помилки або нерозуміння навчального матеріалу. Високі, але нижче ніж за іншими вміннями самооцінки вчителів у вмінні показати учням, чому вони навчилися за урок, створювати умови для прояву ініціативи учнів на уроці, створювати умови для вільного вираження позицій, у тому числі і критики. Рівень самооцінок молодих і досвідчених вчителів э близьким. Можна стверджувати, що самооцінки досвідчених вчителів є більш помірними, тому що частка перевищень самооцінок над експертними оцінками комунікативної компетентності у них істотно нижче, ніжу молодих вчителів (значення критерію ХІ2 18,41; розбіжності значимі на 1 % рівні). Половину своїх вмінь у педагогічному спілкуванні молоді вчителі оцінили вище, ніж досвідчені. Зокрема, за самооцінками молодих вчителів їм частіше, ніж досвідченим вдається організувати урок і опитування знань так, щоб учнями ситуація не сприймалася як загрозлива.
   Таким чином, оцінюючи свою комунікативну компетентність, вчителі акцентують увагу на власних вміннях проявляти доброзичливість у спілкуванні, уважно вислухувати учнів, організовувати спілкування так, що учні вільно повідомляють про помилки або нерозуміння, тобто характеризують себе як налаштовані на педагогічну комунікацію. Самооцінки комунікативної компетентності показують і невирішені ще проблеми педагогічного спілкування, як їх бачать вчителі. їм важко показати учням вміння, які були придбані на уроці, прийняти ініціативні речення учнів, а не тільки їх вислухати, створювати умови для вільного вираження позицій учнів, критики у тому числі. Рівень самооцінок молодих і досвідчених вчителів близький.

Таблиця З
Самооцінка вчителями комунікативної компетентності через оцінку вмінь у педагогічному спілкуванні
(індекси середніх значень при максимальному =10)

Вміння у педагогічному спілкуванні, які піддавалися самооцінці

Досвідчені вчителі

Молоді вчителі

Вся вибірка

1. Вміння проявляти теплоту і доброзичливість у спілкуванні з усіма учнями.

8,76

8,98

8,92

2. Вміння визнавати і бачити досягнення кожного, а особливо слабкого учня.

8,38

8,53

8,49

3. Вміння відкрито і ясно виражати свою позицію так, щоб при цьому не знижувалася самоповага учнів.

8,38

8,14

8,2

4. Вміння створювати умови для вираження позицій, утому числі і критики.

8,29

7,92

8,02

5. Вміння будувати спілкування з учнями так, що вони повідомляють про помилки або нерозуміння навчального матеріалу.

8,71

8,59

8,62

6. Вміння організовувати ситуацію уроку та опитування знань так, що вона не сприймається учнями як особиста погроза.

7,62

8,71

8,42

7. Вміння показувати учням, чому вони навчилися за урок, які вміння придбали для себе.

7,42

7,35

7,37

8. Вміння заохочувати ситуації, коли учні сперечаються між собою та обговорюють на уроці проблеми, пов'язані з темою уроку.

8,13

8,39

8,32

9. Вміння вислухувати і проявляти увагу реченням і ідеям учнів.

8,71

9,02

8,94

10. Вміння створювати умови для прояву учнів на уроці.

8,14

7,84

7,92

Узагальнений показниксамооцінки комунікативної компетентності вчителя.

8,25

8,35

8,32

   Адекватність самооцінок комунікативної компетентності оцінювалася величиною відстані між самооцінкою і середнім значенням експертних оцінок комунікативної компетентності вчителя. Середній розрив склав 1,11 бала. Частка вчителів з розривом між самооцінками та експертними оцінками менше середнього значно більше серед досвідчених вчителів, які одержали високі експертні оцінки комунікативної компетентності (розбіжності значимі на 5% рівні, ХІ2 = 3,87, табл. 4).

Таблиця 4
Розподіл високої і низької комунікативної компетентності у групах вчителів з адекватною і неадекватною самооцінкою комунікативної компетентності
(з розривом самооцінки та експертної оцінки нижче і вище за середню)

Комунікативна компетентність

Молоді вчителі

Досвідчені вчителі

Вся вибірка

Адекв. самооцінка

Неадекв. самооцінка

Адекв. самооцінка

Неадекв. самооцінка

Адекв. самооцінка

Неадекв. самооцінка

Вище за середній

28

23

22

7

50

ЗО

Нижче за середній

21

40

4

7

25

47

 

Х2=3,94; р<0,05

Х2= 3,87

; р< 0,05

Х2 =10,61 ;р< 0,01

   Частка вчителів з розривом між самооцінками та експертними оцінками вище за середню значно більше серед молодих вчителів, що одержали низькі експертні оцінки комунікативної компетентності (розбіжності значимі на 5% рівні, ХІ2 = 3,94). У цілому за вибіркою розбіжності значимі на 1% рівні, ХІ2 емпир. = 10,61. Адекватна самооцінка комунікативної компетентності характерна для вчителів з об'єктивно високим рівнем комунікативної компетентності. Таким чином, підтверджена перша гіпотеза: вчителі з високою комунікативною компетентністю оцінюють більш адекватно свою комунікативної компетентність у порівнянні із вчителями з низькою комунікативною компетентністю. З огляду на те, що у цілому рівень самооцінок комунікативної компетентності у педагогічному спілкуванні вище, ніж рівень експертних оцінок, можна припустити, що вчителі, чий рівень комунікативної компетентності невисокий, використовують захисне завищення самооцінки комунікативної компетентності.
   Порівняльний аналіз уявлень вчителів про педагогічну успішність і комунікативну компетентність [2]. Педагогічну успішність вчителів експерти оцінювали за схемою оцінки 5 базових вмінь вчителя. Отримані нами величини погодженості експертних оцінок по кожному вмінню і у цілому за всіма 5 ознаками представлені у таблиці 5.
   Найбільш узгоджено експерти оцінили вміння вчителів планувати навчальний процес на значний термін, а також вміння використати різноманітні форми і методи роботи, вибирати методичне рішення з багатьох можливих. Більш різноманітні думки експертів викликала оцінка вміння вчителя розвивати у школярів вміння вчитися. Аналіз відповідей показав, що шкільні психологи, у ряді випадків, що виступали в ролі експертів, давали вчителям менш високі оцінки за дане вміння, чим оцінки інших експертів. Таким чином, виявляються розбіжності між психологами і вчителями у розумінні того, як вчитель у своїй педагогічній діяльності реалізує завдання розвитку у школярів вміння вчитися. За цим вмінням середній коефіцієнт варіації експертних оцінок задовільний (0,149).

Таблиця 5
Результати обробки експертних оцінок педагогічної успішності вчителів

Показники педагогічної успішності: вміння вчителя, оцінювані експертами

Кількість погоджених оцінок

Середній коефіцієнт варіації

1. Вибирати методичне рішення з багатьох можливих, використати різноманітні форми і методи роботи.

149

0,096

2. Досягати гарного знання свого предмета учнями.

142

0,103

3. Домагатися зайнятості на уроці кожного учня справою, ефективно вирішувати проблеми, пов'язані з дисципліною.

125

0,114

4. Планувати навчальний процес на значний термін.

140

0,052

5. Розвивати у школярів вміння вчитися.

112

0,149

Узагальнений показник педагогічної успішності

148

0,092

Таблиця 6
Успішність у педагогічній діяльності досвідчених і молодих вчителів (індекси середніх значень при максимальному =10)

Вміння вчителя, оцінювані експертами

Досвідчені вчителі

Молоді вчителі

Вся вибірка

1. Вибирати методичне рішення з багатьох можливих, використати різноманітні форми і методи роботи.

8,84

7,71

8,01

2. Досягати гарного знання свого предмета учнями.

8,49

7,94

8,08

3. Домагатися зайнятості на уроці кожного учня справою, ефективно вирішувати проблеми, пов'язаніз дисципліною.

8,61

7,12

7,51

4. Планувати навчальний процес на значний термін.

9,71

7,63

8,18

5. Розвивати у школярів вміння вчитися.

8,18

7,36

7,58

Узагальнений показник педагогічної успішності

8,77

7,55

7,87

   Експертні оцінки за узагальненим показником успішності у педагогічній діяльності погоджені краще. Таким чином, отримані величини можуть бути оцінені як відносно надійні. Експертні оцінки 12 вчителів виявилися неузгодженими більш ніж за 2 вміннями. Ці оцінки були виключені з подальшої обробки. Якщо за окремими вміннями у педагогічному спілкуванні вчитель одержував недостатньо погоджені оцінки, у розрахунках використовувалася медіана, а не середнє значення. Отже, обробка експертних оцінок педагогічної успішності дала можливість проаналізувати уявлення про успішність у педагогічній діяльності 148 вчителів.
   Експертні оцінки педагогічної успішності показали, що вчителі є більш успішними, ніж в інші, у таких професійних вміннях, як планування навчального процесу, управління засвоєнням знань. Менш високі оцінки вчителі одержали за вміння виховувати дисципліну на уроці, домагатися зайнятості кожного учня справою і за вміння розвивати у школярів вміння вчитися (заохочувати їх активні навчальні дії і самоконтроль). У цілому рівень оцінок педагогічної успішності у досвідчених вчителів вище, ніжу молодих. Досвідчені вчителі частіше, ніж молоді, реалізують вміння планувати навчальний процес на тривалий термін. Молоді вчителі частіше зіштовхуються на своїх уроках із проблемами, пов'язаними з дисципліною.
   Кореляційному аналізу Пірсона були піддані дані за ЗО перемінними, включаючи уявлення вчителів про себе, а також експертні оцінки комунікативної компетентності і педагогічної успішності. Усього виявлено 148 значимих на 1%-ному рівні зв'язків (г>0,21). З них 24 внутрішньотестові, вони були виключені з подальшого розгляду. Аналіз зв'язків між експертною оцінкою педагогічної успішності і уявленнями вчителя про себе показав, що рівня нульової січної площини досягає тільки зв'язок з показником саморозуміння (г=0,221) Між експертною оцінкою успішності у педагогічній діяльності та оцінкою тими ж експертами комунікативної компетентності вчителів не виявлено значимого лінійного зв'язку (г=0,084) Виходить, не можна стверджувати, що експерти тим вище оцінюють успішність педагога у професійній діяльності, чим вище його комунікативна компетентність. І також невірним буде твердження, що педагогічну успішність пов'язують із низькою комунікативною компетентністю.
   Простежимо значимі зв'язки між експертною оцінкою комунікативної компетентності вчителя та уявленнями вчителя про себе [3]. Експерти оцінили вище комунікативну компетентність вчителів, що володіють гарними знаннями психології підлітків і розумінням педагогічних ситуацій, а також високим соціальним інтелектом. Ці вчителі задоволені тим, як проявляються їхні лідерські якості, і хотіли б більшої незалежності. Про це говорять зворотні зв'язки експертної оцінки з відривами ідеального Я від актуального Я за авторитарністю і залежністю, з огляду на їхні середні значення. Значимий прямий зв'язок з мотивацією схвалення може бути обумовлений тим, що експерти оцінювали вище комунікативну компетентність тих вчителів, які очікують сприятливих зовнішніх оцінок.
   Для перевірки другої гіпотези проведений підрахунок рангової кореляції Спірмена, що показав відсутність значимого зв'язку між експертною оцінкою комунікативної компетентності та експертною оцінкою педагогічної успішності. Коефіцієнт кореляції за вибіркою досвідчених вчителів г=0,14, а за вибіркою молодих вчителів г=0,107. Таким чином, гіпотеза підтверджена. В уявленнях педагогів зв'язок між комунікативною компетентністю вчителя та успішністю у педагогічній діяльності відсутній. Експерти з адміністрації шкіл не пов'язують обмеження комунікативної компетентності вчителів з оцінкою загальної ефективності педагогічної праці. Вчитель із невисоким рівнем комунікативної компетентності може високо оцінювати себе як професіонала, знижуючи значимість міжособистісних відносин з учнями і комунікативною компетентністю вчителя, за умови, що він одержує підтвердження з боку уявлень про пріоритет знань учнів і методичної підготовки вчителя у професійному успіху.

ЛІТЕРАТУРА

1. Батаршев А.В. Психодиагностика способности к общению, или Как определить организаторские и коммуникативные качества личности. - М.: ВЛАДОС, 1999. - 176 с.
2. Макаренко С.С. Психологічні умови розвитку комунікативної компетентності учителя: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.07/ Ін-т психології ім. Г.С. Костюка АПН України. - К., 2001. - 18 с
З. Донцов А.И., Белокрылова Г.М. Профессиональные представления студентов-психологов // Вопросы психологии - М.: 1999, № 2. - С.41 -45.

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
Зворотний зв'язок
© 2010 www.VuzLib.com