www.VuzLib.com

Головна arrow Психологія arrow Вплив соціально-психологічних настанов на сімейне життя та виникнення конфліктів у молодій сім’ї
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Вплив соціально-психологічних настанов на сімейне життя та виникнення конфліктів у молодій сім’ї

О. В. Шевчишена

ВПЛИВ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИХ НАСТАНОВ НА СІМЕЙНЕ ЖИТТЯ ТА ВИНИКНЕННЯ КОНФЛІКТІВ У МОЛОДІЙ СІМ'Ї

   Постановка та актуальність проблеми. Становлення гендерної ідентичності індивіда не обумовлено прямо і безпосередньо наявністю гендерної ролі та включених в неї соціальних стереотипів, уявлень, очікувань. Вони повинні стати засобами усвідомлення власної статевої приналежності та гендерної ідентичності, тобто із зовнішнього, “заданого” соціумом і культурою плану перейти в область внутрішнього, особистісно-осмисленого прийняття гендерної ролі і відповідних їй настанов [5].
   В сучасній психології вивченням соціально-психологічних настанов та гендерних ролей займались Ю.Е. Альошина, І.Ю. Борисов [1], Ш. Берн [2], І.С. Кліцина [5], І.С. Кон [4], В.І. Слободчиков, Е.І. Ісаєв [7], Л.В. Штильова [8].
   Настанова (установка) - це готовність, схильність певним чином сприймати, розуміти, аналізувати об'єкт або діяти з ним у відповідності з минулим досвідом або під впливом стереотипів [7]. Під установкою також розуміють неусвідомлену особистістю готовність, схильність до діяльності, за допомогою якої може бути задоволена та чи інша потреба [7]. Психологічні дослідження в структурі установки виділяють три складові: когнітивну, афективну і поведінкову [7]. Когнітивна - це вміння і переконання, яких ми дотримуємося стосовно тих чи інших предметів, людей і які дозволяють нам судити, що на нашу думку, правильно або правдоподібно. Афективна - складає позитивні або негативні емоції, пов'язані з цими переконаннями. Поведінкова - передбачає реакцію людини, яка відповідає його переконанням і переживанням. Подружні установки набуваються в основному через контакти в сім'ї [7].
   За нашим припущенням значну роль у виникненні конфліктів у молодій сім'ї відіграє наявність певних установок в сфері подружніх стосунків.
   Постановка завдання. Мета статті полягає у висвітленні результатів емпіричного дослідження взаємозв'язку між рівнем задоволеності подружжя шлюбом та наявністю неусвідомлюваних соціально-психологічних установок на сімейне життя в подружній парі.
   Опис вибірки і методів дослідження. Відповідно до мети роботи дослідницьку вибірку склали 250 осіб (125 молодих пар) віком від 19 до 29 років. Дослідження проводилися на базі Хмельницької педагогічної академії, Хмельницького національного університету, Хмельницької загальноосвітньої школи № 14, Хмельницької загальноосвітньої школи № 15. Респондентам було запропоновано наступні методики:
   1. Тест-опитувальник “Задоволеність шлюбом” В. Століна, Т. Романова і Г. Бутенка [3], який призначений для експрес-діагностики ступеня задоволеності - незадоволеності шлюбом обох членів подружжя. Опитувальник являє собою одномірну шкалу, яка складається із 24 тверджень, які відносяться до наступних сфер: сприйняття себе і партнера, поглядів, оцінок, установок.
   2. Для дослідження впливу установок на подружні стосунки ми використали методику РОД (рольові очікування і домагання) [6]. Дана методика містить 7 сімейних цінностей (функцій): сексуальна сфера, спільність інтересів, господарсько-побутові цінності, батьківське виховання, зовнішня соціальна активність, емоційно-терапевтична функція шлюбу, значення зовнішньої привабливості партнера. У методиці подані питання як чоловічого, так і жіночого варіанту. По кожній сімейній цінності виставляються оцінки як по рольових очікуваннях, так і по рольових домаганнях. Оцінки поділяються на низькі (0-3 бали), середні (4-6 балів) і високі (7-9 балів). Середня оцінка по фактору (з врахуванням очікування та вимог) є оцінкою значення функції. В основі опитувальника - принцип згоди чоловіка дружини в міжособистісних відносинах за різними параметрами.
   Результати дослідження. Кількісні результати діагностики рівня задоволеності шлюбом за допомогою тесту В.В. Століна, Т.Л. Романова та Г.П. Бутенко представлені у табл. 1.

Таблиця 1
Задоволеність шлюбом у молодій сім'ї

Рівень задоволеності шлюбом

Кількість

%

1

Абсолютно неблагополучна сім'я

15

12,0

2

Неблагополучна сім'я

24

19,2

3

Скоріше неблагополучна сім'я

19

14,4

4

Перехідна

18

9,6

5

Скоріше благополучна

12

15,2

6

Благополучна сім'я

21

16,8

7

Абсолютно благополучна сім'я

16

12,8

   Як свідчать дані таблиці 1 із 125 сімейних пар найбільший відсоток (19,2 %) становлять неблагополучні сім'ї, тоді як благополучні сім'ї становлять 16,8 %. Кількість абсолютно неблагополучних сімей (12 %) майже не відрізняється від кількості абсолютно благополучних сімей (12,8 %).Скоріше неблагополучні сім'ї становлять 14,4 %, а скоріше благополучні - 12,8 %. Найменший відсоток сімейних пар виявили перехідну задоволеність шлюбом (9,6 %).
   Наступним етапом нашого дослідження є діагностика сімейних пар, які включають в себе групу абсолютно неблагополучних (15), неблагополучних (24) і скоріше неблагополучних сімей (19). Ці сім'ї ми будемо називати сім'ями незадоволеними шлюбом. їх кількість становить: 15+24+19=58 і діагностика сімейних пар, які становлять групу абсолютно благополучних, благополучних сімей і скоріше благополучних. Ці сім'ї ми будемо називати сім'ями задоволеними шлюбом. їх кількість становить: 1 2 + 21+1 6=49. Дослідження проводилося за методикою РОД.
   Оскільки у методиці РОД рольові очікування розглядаються як міра того, що партнер візьме на себе ініціативу в реалізації даної функції (сімейної цінності), то чим вища оцінка по цій шкалі, то тим більші вимоги пред'являє суб'єкт до свого партнера в реалізації даної функції, тим більше значення мають для нього здібності і навички партнера, які застосовується під час реалізації даної функції. Оцінка по шкалі рольових домагань розглядається як вираження установки на особисте домінування по реалізації даної функції (сімейної цінності).
   Виходячи з цього, доцільно порівнювати шкалу очікувань дружини з шкалою домагань чоловіка. І навпаки - шкалу очікувань чоловіка з шкалою домагань дружини. І наскільки вони збігаються, можна судити про рівень згоди партнера з вимогами, які пред'являє їм суб'єкт.
   Тому на рисунках 1, 2, 3, 4 ми зобразили порівняльну характеристику середніх значень кількості осіб, які набрали відповідну середню кількість балів рольових очікувань жінок задоволених шлюбом та рольових домагань чоловіків задоволених шлюбом (рис.1); рольових очікувань чоловіків задоволених шлюбом та рольових домагань жінок задоволених шлюбом (рис. 2); рольових очікувань жінок незадоволених шлюбом і рольових домагань чоловіків незадоволених шлюбом (рис.З); рольових очікувань чоловіків незадоволених шлюбом і рольових домагань жінок незадоволених шлюбом (рис. 4).

Рис. 1

Рис. 2,3,4

   Як бачимо, рисунки, що характеризують рольові установки чоловіків та жінок задоволених шлюбом на відміну від рисунків, що характеризують рольові установки чоловіків та жінок незадоволених шлюбом, відрізняються. З рисунку 1 видно, що як в очікуванні жінок так і у домаганнях чоловіків задоволених шлюбом, переважають середні значення оцінювання. Середні значення переважають і у рольових очікуваннях чоловіків і у рольових домаганнях жінок (рис 2). Дещо інша ситуація у рольових установках подружніх пар незадоволених шлюбом. Так у рольових очікуваннях жінок переважають середні значення, а у рольових домаганнях чоловіків - низькі та високі значення (рис. 3) і навпаки у рольових очікуваннях чоловіків переважають високі значення, а у рольових домаганнях жінок - середні значення (рис. 4). Виходячи з цього можна висунути припущення, що індекс близькості розподілу ролей у подружніх пар задоволених шлюбом нижчий, ніж у подружніх пар незадоволених шлюбом.
   В основі методики РОД - принцип згоди чоловіка й дружини в міжособистісних відносинах за різними параметрами. Згода визначається порівнянням вибірок очікувань чоловіка і домагань дружини (і навпаки) респондентів задоволених шлюбом і незадоволених шлюбом. Вибірки порівнювалися за допомогою t-критерію Стьюдента, який дав змогу виявити відмінності між вибірками по всіх сімейних цінностях.
   Отримані нами результати дослідження наведені в таблиці 2.

Рівень відмінностей між очікуваннями і домаганнями партнерів

Рівень відмінностей між очікуваннями і домаганнями партнерів

   Як бачимо, спрямованість розходжень між вибірками така, що вибірки, представлені респондентами задоволеними шлюбом, на відміну від вибірок, представлені респондентами незадоволеними шлюбом, демонструють нижчі показники розходжень.
   За підсумками дослідження ми дійшли висновку, що за шкалою “господарсько -побутові цінності” вибірка “очікування жінок” перевершила вибірку “домагання чоловіків” (респондентів задоволених шлюбом) на нижчому рівні статистичної значущості (р?0,05), а вибірка “очікування жінок” перевершила вибірку “домагання чоловіків” (респондентів незадоволених шлюбом) на вищому рівні статистичної значущості (р<0,001). Між вибірками “очікування чоловіків” і “домаганнями жінок” респондентів задоволених шлюбом статистично значущих розходжень не виявлено, тоді як вибірка “очікування чоловіків” перевищила вибірку “домагання жінок” респондентів незадоволених шлюбом на вищому рівні статистичної значущості.
   За шкалою “батьківське виховання” статистично значущих розходжень не виявлено лише між вибірками “очікування чоловіків” та “домагання жінок”. Вибірка “очікування жінок перевершила вибірку “домагання чоловіків” на нижчому рівні статистичної значущості (р<0,05). Тоді яку респондентів незадоволених шлюбом розходження даних вибірок на рівні високої статистичної значущості (р<0,001).
   Якщо порівняти статистичну значущість вибірок респондентів незадоволених шлюбом, то розходження між вибірками “очікування жінок” і “домагання чоловіків” більше, ніж розходження між вибірками “очікування чоловіків і домагання жінок”. Це означає, що чоловіки, особливо з неблагополучних сімей, на відміну від жінок проявляють меншу ініціативу як в реалізації господарсько-побутової функції, так і у вихованні дітей. Про це говорять такі дані: розділити господарсько-побутові функції на рівні з дружиною готові 55,1% (27 досліджуваних) чоловіків задоволених шлюбом і лише 25,9 (15 досліджуваних) чоловіків незадоволених шлюбом; взяти на себе ініціативу в реалізації господарсько побутової функції готові 8,16% (4 досліджуваних) чоловіків задоволених шлюбом і 1,72% (1 досліджуваний ) чоловік незадоволений шлюбом. Тоді як 75,5% (37 досліджуваних ) жінок задоволених шлюбом очікують від чоловіків реалізації господарсько-побутової функції на рівні з собою, а 44,8% ( 26 досліджуваних ) жінок незадоволених шлюбом взагалі вважають, що ініціативу в реалізації даної функції повинен взяти на себе чоловік.
   За шкалою “зовнішня соціальна активність” у респондентів, задоволених шлюбом, розходження між вибірками не виявлено, тоді як у респондентів незадоволених шлюбом розходження виявлено на високому рівні статистичної значущості (р<0,001). Так 63,3% (31 досліджуваних) чоловіків задоволених шлюбом вважають, що зв'язки із зовнішнім оточенням сім'ї повинен підтримувати чоловік, 16,3% (8 досліджуваних ) чоловіків задоволених шлюбом вважають що зв'язки із зовнішнім оточенням сім'ї повинна підтримувати дружина. 62,1% (36 досліджуваних) чоловіків незадоволених шлюбом вважають, що перевагу у реалізації даної функції надається чоловіку, а 6,89% (4 досліджуваних) чоловіків незадоволених шлюбом вважають, що -дружині. 24,4% (12 досліджуваних ) чоловіків задоволених шлюбом не бажають, щоб дружина була соціально активна. Таку думку висловили 62,1% (36 досліджуваних ) чоловіків незадоволених шлюбом. 42,8% (21 досліджуваних) жінок задоволених шлюбом виявили посередню зовнішню активність (4-6 балів) і 30,6% (15 досліджуваних) високу соціальну активність (7-9 балів). 48,2% (28 досліджуваних ) жінок незадоволених шлюбом виявили посередню соціальну активність і 25,8% (15 досліджуваних) жінок - високу соціальну активність. 4,08% (2 досліджуваних) чоловіків задоволених шлюбом проявляють низьку соціальну активність, тоді як 10,3% (6 чоловіків) незадоволених шлюбом соціально неактивні. Це все говорить про те, що чоловіки, особливо з неблагополучних сімей проявляють більшу активність в реалізації функції “зовнішня соціальна активність”, вірніше, мають більшу можливість, на відміну від жінок, це робити, адже вони менш зайняті вихованням дітей і господарською частиною. Але все таки жінки прагнуть до професійної діяльності, суспільної і ділової активності. Не отримуючи підтримки з боку чоловіків, особливо з неблагополучних сімей, відбувається змішування ролей, що призводить на напруженості і відтак до конфліктності.
   За шкалою “емоційно-терапевтичні функції шлюбу” статистично значущих розходжень не виявлено тільки між вибірками “очікування чоловіків - домагання жінок” респондентів з благополучних сімей. За цією ж шкалою виявлено розходження на нижчому рівні статистичної значущості (р < 0,05) між вибірками “очікування жінок - домагання чоловіків” респондентів задоволених шлюбом. У респондентів незадоволених шлюбом в обох випадках виявлено розходження на вищому рівні статистичної значущості. Так 46,9% (23 досліджуваних) жінок з благополучних сімей і 34,4% (20 досліджуваних) жінок із неблагополучних сімей мають бажання, щоб чоловік розділив з ними реалізацію емоційно-терапевтичної функції шлюбу. 55,1% (27 досліджуваних) чоловіків задоволених шлюбом задовольняють цю вимогу дружин, тоді як всього 24,1% (14 досліджуваних) чоловіків згідні з вимогами дружин щодо спільної реалізації емоційно-терапевтичної функції шлюбу. Зате, 43,1% (25 досліджуваних) чоловіків незадоволених шлюбом проявляють низьку ініціативу при забезпеченні моральної підтримки і психологічного клімату у сім'ї, з них 17,2% (10 досліджуваних) взагалі нейтральні у цьому плані, а 58,6% (34 досліджуваних) вважають, що роль емоційного лідера сім'ї належить виключно дружині. Низьку ініціативу в реалізації емоційно-терапевтичної функції шлюбу проявляють 18,4% (9 досліджуваних) чоловіків з благополучних сімей і жоден з них не виявився нейтральним при забезпеченні моральної підтримки і психологічного клімату у сім'ї, 26,5% (13 досліджуваних ) чоловіків з благополучних сімей вважають, що роль емоційного лідера належить дружині. Виходячи з одержаних даних, можна зробити висновок, що причина розходжень у поглядах на дану установку полягає в тому, що чоловіки, особливо з неблагополучних сімей мало приділяють уваги емоційно-терапевтичній функції шлюбу. У жінок з неблагополучних сімей очікування по відношенню до своїх чоловіків більші, ніж у жінок з благополучних сімей: 44,8% проти 40,8%. Низьку ініціативу в реалізації даної функції проявляють 27,6% (16 досліджуваних ) жінок незадоволених шлюбом, тоді як у жінок задоволених шлюбом цей показник становить всього 4,08% (2 досліджуваних). Як бачимо, що залучення жінок у різні сфери життєдіяльності накладає свій відбиток на емоційно-терапевтичній функції шлюбу. Все це створює у сім'ї дисгармонію і провокує конфліктні ситуації.
   За шкалою “значення зовнішньої привабливості” 38,8% (19 досліджуваних) жінок задоволених шлюбом вважають, що чоловік повинен бути дуже привабливим, тоді як цього бажають 70,7% (41 досліджуваних) жінок незадоволених шлюбом. 6,12% ( 3 досліджуваних) жінок задоволених шлюбом і 13,8% (8 досліджуваних) жінок незадоволених шлюбом байдужі до зовнішньої привабливості чоловіка. 42,9% (21 досліджуваних) жінок задоволених шлюбом приділяють велику увагу своїй зовнішності, а 10,2% (5 досліджуваних) - байдужі до своєї зовнішності, тоді як у жінок з неблагополучних сімей цей показник такий: 43,1% (25 досліджуваних) і 53,4% (31 досліджуваних) відповідно. 53,1% (26 досліджуваних) чоловіків задоволених шлюбом хочуть, щоб дружина була дуже приваблива, цього очікують і 51,72% (ЗО досліджуваних) чоловіків з неблагополучних сімей. Як бачимо розходжень між чоловіками майже не виявилось. Але 6,1% (З досліджуваних) чоловіків задоволених шлюбом на відміну від 22,4% (13 досліджуваних) чоловіків незадоволених шлюбом не надто хвилює привабливість дружини, а 3,4% (2 досліджуваних) чоловіків з неблагополучних сімей проявляють повну байдужість до зовнішнього вигляду дружини (у благополучних сім'ях таких чоловіків не виявилось). 24,5% (12 досліджуваних) чоловіків задоволених шлюбом дуже слідкують за своєю зовнішністю, а 22,4% (11 досліджуваних) чоловіків не придають цьому особливої уваги, у чоловіків з неблагополучних сімей цей показник такий: 48,3% (28 досліджуваних) і 34,5% (20 досліджуваних) відповідно. Отже, можна зробити висновок, що у жінок з неблагополучних сімей вищий рівень нереалізованих очікувань щодо привабливості чоловіка і самої себе. Це пояснюється тим, що у жінок не вистачає часу на слідкування за собою, адже більшу частину сімейних обов'язків доводиться їм виконувати самим.
   В ході дослідження нам вдалося встановити значну кількість кореляційних зв'язків, що існують між сімейними цінностями. Зокрема, існує кореляційний зв'язок високого рівня значущості позитивної спрямованості між господарсько-побутовими цінностями і батьківським вихованням (г = 0,231, р < 0,01); кореляційний зв'язок високого рівня значущості позитивної спрямованості між емоційно-терапевтичною функцією шлюбу і батьківським вихованням (г = 0,311, р < 0,01); кореляційний зв'язок негативної спрямованості між господарсько-побутовими цінностями і зовнішньою соціальною активністю (г = -0,164, р < 0,05); кореляційний зв'язок високого рівня значущості негативної спрямованості між зовнішньою соціальною активністю і батьківським вихованням (г = -0,212, р < 0,01); кореляційний зв'язок високого рівня значущості позитивної спрямованості між зовнішньою соціальною активністю і значенням зовнішньої привабливості.
   Спільне сімейне життя вимагає від подружжя готовності до компромісу, вміння враховувати потреби партнера, поступатися один одному, розвивати в собі такі якості, як взаємну повагу, довір'я, взаєморозуміння, що сприяє оздоровленню психологічного клімату в сім'ї і кращій взаємній адаптації подружжя. В таких випадках протиріччя в вираженні потреб не набирає гостроти і успішно долається. Невміння знайти правильну лінію поведінки в сім'ї приводить до такого загострення протиріч обох шлюбних партнерів, при яких задовольнити потреби кожного із членів подружжя в даній шлюбній діаді стає надзвичайно важко або навіть неможливо. Це приводить до виникнення фрустрацій у одного або обох партнерів, створює дисгармонію в подружніх взаємовідносинах. Протиріччя вимірюється модулем різниці між рівнем очікування одного з членів подружжя, що партнер візьме на себе ініціативу в реалізації даної функції та вираження установки другого члена подружжя на особисту участь в реалізації даної функції.
   Висновок. В ході дослідження з'ясувалось, що установки на сімейне життя впливають на рівень благополуччя в сім'ї. З точки зору домінування на конфліктність шлюбу впливає той факт, коли обидва члени подружжя претендують на домінуючу роль у сім'ї. Шлюб спокійний, кооперативно-асиметричний (патріархальний або матріархальний) тільки тоді, коли один з членів подружжя охоче бере на себе лідерство, а інший охоче підпорядковується. Але це окремі випадки. На сьогодні переважаючою моделлю є кооперативно-симетричний шлюб. В такому випадку подружжя взаємодіє на основі рівноправності, виникаючі протиріччя і проблеми розв'язуються на рівні. Гармонійне поєднання рівня очікування одного члена подружжя, що партнер візьме на себе ініціативу в реалізації даної функції та вираження установки другого члена подружжя на особисту участь в реалізації даної функції позитивно впливає на благополуччя в сім'ї.

ЛІТЕРАТУРА

1. Алешина Ю.Е., Борисов И.Ю. Поло-ролевая дифференциация как комплексный показатель межличностных отношений супругов // Вестник МГУ. Серия 14. Психология. - М.: Изд-во МГУ, 1989. - № 2. -С. 44-53.
2. Берн Ш. гендерная психология. - СПб.: Прайм. - ЕВРОЗНАК, 2001.
3. Ильин Е.П. Дифференциальная психофизиология мужчины и женщины. - СПб.: Питер, 2006. - 544 с.
4. Кон И.С. Половые различия и дифференциация социальных ролей // Соотношение биологического и социального в человеке: Материалы к симпозиуму. - М., 1975. - С. 763-776.
5. Практикум по гендерной психологии. - СПб.: Питер, 2003. -480 с.
6. Психологическая помощь и консультирование в практической психологии / Под ред. М.К.Тутушкиной, 1988.
7. Слободчиков В.И., Исаев Е.И. Психология человека. - М., 1995.
8. Штылева Л.В. Педагогика и гендер: развитие гендерных подходов в образовании

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
Зворотний зв'язок
© 2010 www.VuzLib.com