www.VuzLib.com

Головна arrow Психологія arrow Психологічна експертиза агресивної підприємницької практики
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Психологічна експертиза агресивної підприємницької практики

М.-Л.А. Чепа

ПСИХОЛОГІЧНА ЕКСПЕРТИЗА АГРЕСИВНОЇ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ПРАКТИКИ

   До компетенції судово-психологічної експертизи включають питання встановлення ступеня розуміння підекспертною особою змісту укладених нею угод; здатність приймати осмислені, транзитивні (з урахуванням усіх необхідних умов) рішення; виявлення у дієздатного суб'єкта непатологічних психологічних аномалій, що перешкоджають адекватному відображенню дійсності. М.М. Коченов до цього переліку додає можливість експерта-психолога встановити основні мотиви (в психологічному значенні цього поняття) поведінки людини і мотивацію конкретних проступків як важливих психологічних обставин, що характеризують особу, провести діагностику індивідуально-психологічних особливостей (наприклад, підвищена навіюваність, імпульсивність, подразливість, ригідність і т.д.), що здатні суттєво вплинути на поведінку суб'єкта, а також встановити можливості виникнення у людини в конкретних умовах психічного стану (розгубленості, втрата орієнтації тощо) й експертно оцінити їх вплив на якість виконання професійних функцій.
   Метою пропонованої статті є аналіз конкретного випадку агресивної підприємницької практики, яка має ознаки застосування на покупця психічного тиску.
   Аналіз обставин справи. Із позовної заяви Р. Г. М. відомо, що у жовтні 2008 р. між нею та суб'єктом підприємницької діяльності І. А. В. було укладено Договір купівлі-продажу із розстроченням платежу системи прибирання і утримання будинку.
   “... у жовтні 2008 року до мене о 21.30 прийшов торговий представник І.А.В., який представився як Б. та пропонував провести мені презентацію товару, зокрема, провести прибирання в моїй оселі системою прибирання і утримання будинку “К. S.”. Я була проти, оскільки вже було досить пізно і погано почувалася через гіпертонічну хворобу, на разі в мене підвищився артеріальний тиск. Проте торговий представник наполягав на презентації, обіцяв, що вона не займе багато часу, та просив дати йому можливість виконати його роботу.
   Проте презентація затягнулася надовго, Б. постійно говорив про те, який цей товар гарний, постійно змінював насадки, проте самої презентації (прибирання), заради якої я його впустила так і не провів. Я не мала наміру купувати товар, оскільки його ціна була зависокою, проте після довгого вмовляння, під сильним психологічним тиском, я погодилася придбати товар з розстрочкою платежу. Представник сказав, що його ціна 4983 і що я маю сплатити завдаток у розмірі 1 500 грн. Оскільки завдаток попросили у гривні, то я вважала, що і ціну мені названо в гривні. Скориставшись моєю помилкою та поганим почуттям, Б. швидко передав мені для підписання якісь папери, я хотіла їх передивитися, проте представник І. дуже поспішав і сказав, що прийде наступного дня, щоб принести мені новий товар, оскільки той, яким він проводив презентацію був у вжитку та не мав повної комплектації відповідно до інструкції. Після того як Б. пішов, я змогла перечитати договір і тільки тоді зрозуміла, що ціна в 4983 вказана в доларах...”.
   Тобто, зі слів Р.Г.М., перебуваючи під сильним психологічним тиском вона погодилася придбати товар з розстрочкою платежу, не усвідомивши у повній мірі про яку вартість товару йдеться, і в якій валюті буде відбуватися розрахунок. Усвідомивши істотні умови підписаного Договору, позивачка наступного ж дня почала безуспішно домагатися його розірвання, посилаючись на порушення вимог закону України “Про захист прав споживачів” та Цивільного кодексу України.
   За всіма істотними правовими ознаками даний договір є договором роздрібної купівлі-продажу з розстроченням платежу і до нього застосовуються всі норми статей 698-711 Цивільного кодексу України.
   Зокрема, відповідно до статті 698 ЦКУ за договором роздрібної купівлі-продажу продавець, який здійснює підприємницьку діяльність з продажу товару, зобов'язується передати покупцеві товар, що звичайно призначається для особистого, домашнього або іншого використання, не пов'язаного з підприємницькою діяльністю, а покупець зобов'язується прийняти його і оплатити його.
   У діях працівників СПД яскраво виражаються порушення норм статті 19 (“Заборона нечесної підприємницької практики”) Закону України “Про захист прав споживачів”, а саме:
   - частина 1 ст. 19 передбачає заборону нечесної підприємницької практики, яка включає в себе заборону вчинення дій, що кваліфікуються законодавством як прояв недобросовісної конкуренції та будь якої діяльності (дії або бездіяльності), що вводить споживача в оману або є агресивною;
   - відповідно до п. 2, 3 та 5 ч. 2. ст.. 19, якщо підприємницька практика спонукає або може спонукати споживача дати згоду на здійснення правочину, на який в іншому випадку він не погодився б, така практика вводить в оману стосовно:
   - будь-яких застережень щодо прямої чи опосередкованої підтримки виробником продавця або продукції (торговий представник І.А.В. ніяким чином не повідомив про той факт, що підприємство, яке він представляє, не ж офіційним представником компанії виробника та про той факт, що між ними та виробником не укладено договору про співпрацю);
   - ціни або способу розрахунку ціни чи наявності знижок або інших цінових переваг (називаючи ціну продавець назвав суму проте не озвучив валюту, а враховуючи той факт, що завдаток продавець вимагав у гривнях, у Покупця склалося оманливе враження, що яку він назвав, теж має бути у гривнях. Також надзвичайно важливим моментом, який свідчить про свідоме бажання Продавця ввести покупця в оману стосовно ціни товару, є той факт, що у жодному документі не вказана повна ціна товару в гривнях).
   Дії продавця є порушенням і відповідно до вимог Цивільного кодексу України, адже продавець (особа, що надає певні послуги) зобов'язана повідомити покупця щодо якості товару, його недоліків. Продавець відповідає за недоліки товару, які не були застережені ним при продажу. Так, відповідно до п. 17 Правил продажу непродовольчих товарів, затвердженим наказом Міністерства зовнішньоекономічних зв'язків і торгівлі України від 27 травня 1996 р. № 294, при продажу товарів вітчизняного й іноземного виробництва господарюючий суб'єкт зобов'язаний надати покупцям достовірну інформацію про товар, зокрема:
   - назву нормативних документів, вимогам яких повинен відповідати товар;
   - недоліки основних споживчих якостей товару;
   - ціну та умови придбання товару;
   - гарантійні зобов'язання виробника;
   - правила й умови ефективного використання товару;
   - строк придатності товару, інформацію про дії покупця після його закінчення, а також можливі наслідки при невиконання цих дій;
   - назву й адресу виробника, а також підприємства, яке приймає претензії від покупців і здійснює ремонт та технічне обслуговування товару.
   Нормою, що закріплена у п. 1 ч. 1 ст. 21 Закону України “Про захист прав споживачів” прямо встановлено, що права споживачів вважають у будь-якому разі порушеними, якщо при реалізації продукції будь-яким чином порушується право споживача на свободу вибору продукції.
   Також відповідно до п. 5. ч. 2. ст. 19 Закону України “Про захист прав споживачів” якщо підприємницька практика спонукає або може спонукати споживача дати згоду на здійснення правочину, на який в іншому випадку він не погодився б, така практика вводить в оману стосовно характеру, атрибутів та прав продавця або його агента, зокрема інформації про його особу та активи, кваліфікацію, статус, наявність ліцензії, афілійованість та права інтелектуальної або промислової власності, його відзнаки та нагороди.
   Представник Продавця (відповідача) Б. не представився, і не надав жодної інформації, яка перерахована у п. 5ч. 2 ст. 19 Закону України “Про захист прав споживачів”. Те що прізвище торгового представника Б. - Н-ко позивачка дізналася лише згодом від інших працівників СПД І.А.В.
   Яскравим є порушення ще однієї норми зазначеної у статті 19 Закону України “Про захист прав споживачів”, зокрема: “Підприємницька практика є такою, що вводить в оману, якщо під час пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору”.
   Відповідно до ч. З ст. 203 ЦК України “Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі”.
   Також дії представників СПД І.А.В. можна кваліфікувати, як агресивну підприємницьку практику, якою відповідно до ч. 4 ст. 19 Закону України “Про захист прав споживачів” є:
   “Агресивною вважається підприємницька практика, яка фактично містить елементи примусу, докучання або неналежного впливу та істотно впливає чи може вплинути на свободу або поведінку споживача стосовно придбання продукції.
   При встановленні того, чи містить підприємницька практика елементи примусу, докучання або неналежного впливу, до уваги береться:
   1) час, характер та повторюваність пропозицій щодо придбання продукції;
   2) встановлення обтяжливих або непропорційних позадоговірних перешкод для здійснення споживачем своїх прав за договором, включаючи положення про право споживача розірвати договір або замінити продукцію чи укласти договір з іншим суб'єктом господарювання”.
   Прямим порушенням, законодавства про захист прав споживачів є п. 4. 1. Договору купівлі-продажу, де вказано, що “відмова покупця від купівлі товару і оплати повної його вартості можлива тільки до підписання акту передачі-приймання товарно-матеріальних цінностей”. Відповідно до зазначеного Закону споживач має право у передбачених законом випадках відмовитися від товару та вимагати повернення коштів. Ця вимога також є незаконною і відповідно до ч. 4 статті 698 ЦКУ, адже передбачає, що умови договору обмежують права покупця.
   Очевидна наявність у практиці Продавця агресивних форм підприємницької діяльності, що передбачені ч. 5. ст. 19 Закону, а саме: як агресивні забороняються такі форми підприємницької практики:
   1) здійснення тривалих та/або періодичних візитів до житла споживача, незважаючи на вимогу споживача про припинення таких дій або залишення житла;
   2) здійснення постійних телефонних, факсимільних, електронних або інших повідомлень без згоди на це споживача;
   Перелік форм агресивної підприємницької практики не є вичерпним.
   Таким чином, Договір № 39-02 купівлі-продажу із розсроченням платежу що був підписаний між Р.Г.М., та відповідачем, суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою І.А.В., є недійсним відповідно до ч. 6 статті 19 Закону України “Про захист прав споживачів” а саме “Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними”. Згідно із ст. 216 ЦК України “недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю”.
   Суб'єкти господарювання, їх працівники несуть відповідальність за нечесну підприємницьку практику згідно із законодавством.
   Відповідно до ч.1 та п. 2 ч. 2 ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способам захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання правочину недійсним.
   Із представленої амбулаторної карти Р. Г. М., 1951 р. н., проживає у м. Києві по вул. В-ській, № ЗО, кв. 1 відомо, що у неї з 2004 року, наявне захворювання: “Гіпертонічна хвороба II ст. ДЄП 2 ст, Ішемічна хвороба серця” з приводу чого вона неодноразово зверталася зі скаргами на: “... слабкість, нездужання, головні болі, запаморочення, болі в області серця. АД 170-190/100 мм. рт. ст.”.
   На вирішення спеціалістів-психологів були поставлені наступні питання:
   1. Який стан здоров'я та індивідуально-психологчні особливості притаманні Р. Г. М.? Чи могли вони істотно вплинути на свободу вибору або поведінку Р. Г. М. при придбанні системи прибирання і утримання будинку?
   2. Чи має характер продажу системи прибирання і утримання будинку ознаки психічного тиску? Якщо так, то чи могла перебувати Р. Г. М. з урахуванням стану її здоров'я в стані, що істотним чином вплинув на її поведінку на момент підписання договору купівлі-продажу системи прибирання і утримання будинку?

РЕЗУЛЬТАТИ ПСИХОЛОГІЧНОГО ОБСТЕЖЕННЯ

   (Особа Р. Г. М. була засвідчена її паспортом)
   Зміст поставлених питань обумовив використання психологічних методик, що виявляють особистісні та психологічні прояви реакцій людини та особливості їх динаміки під впливом конкретних життєвих подій.
   Використовувалися: методики Крепеліна, Шульте (виявлення особливостей уваги, темпу сенсомоторних реакцій тощо); методика К. Леонгарда; методика Спілбергера у модифікації Ханіна; психологічна, діагностично орієнтована бесіда; контент-аналіз суб'єктивної інформації (текст позовної заяви, усний самоопис).
   Виходячи із даних про наявність у досліджуваної гіпертонічної хвороби, були підібрані методики для обстеження психічної діяльності в умовах конкретних завдань, що потребують довготривалого утримання правильного способу дій, стійкості уваги та регулярних вольових зусиль.
   Результати, отримані при дослідженні методикою Крепеліна (проба Крепеліна), засвідчують порушення динаміки психічної діяльності. Крива динаміки психічної діяльності відображає переривчатість та лабільність продуктивності психічних процесів, наявність помірно вираженої виснажувальності (зменшення кількості обрахувань з кожною наступною спробою, допущення помилок тощо).
   Аналогічні результати були отримані при обстеженні темпу сенсомоторних реакцій. При пошуку чисел за “таблицями Шульте” було виявлено, що сумарний час, потрачений на роботу з усіма таблицями, завищений порівняно з вибіркою без судинної патології. У той же час на пошук чисел кожної наступної таблиці обстежувана затрачувала більше часу, відмічалися “паузи” уваги, коли вона непередбачувано “втрачала” чергове число. Такий модус діяльності свідчить про нерівномірність темпу окремих операцій, наявність виснажувальності, порушення стійкості уваги та перенапруження систем регуляції психічних процесів.
   Результати, отримані методикою К. Леонгарда, засвідчили наступне:
   1) у піддослідної переважає педантичний тип акцентуації, числове значення якого (24) відповідає ананкастичному типу особистості. Ананкасти досить нерішучі, коли їм приходиться приймати якесь рішення. Вони “тягнуть” з прийняттям рішення навіть тоді, коли стадія попереднього обдумування остаточно завершена. Вони хочуть, перш ніж почати діяти, ще й ще раз переконатися, що краще рішення прийняти неможливо, що вдаліших варіантів не існує. Ананкастична нерішучість може приносити шкоду людині через неможливість прийняття нею рішення про завершеність чи незавершеність дорученої роботи, про якість її виконання тощо. Хвилювання супроводжує педантичну особистість і вдома: прибирання квартири проводиться акуратно та ґрунтовно, приготування їжі вимагає багато часу через надмірне миття та перебирання продуктів тощо;
   2) високий показник акцентуації по параметру тривожності (21) дає підстави діагностувати ананкастичну полохливість, специфікою якої є внутрішня невпевненість у собі, яка може сполучатися з постійною настороженістю стосовно зовнішніх обставин;
   3) показник акцентуації рис характеру по показнику застрягання афекту (18) свідчить про чутливу, хворобливо образливу, занадто вразливу людину;
   4) педантичний та тривожний темперамент належать до різних психологічних площин. Але якщо обидва види акцентуації, як це має місце у нашому випадку, спостерігаються в однієї людини, тоді можливий ефект сумації, який обумовлений тим, що однією з важливих ознак ананкастичного характеру є страх;
   5) поєднання акцентуацій педантичності і застрягання також може спричиняти негативний результат у плані розвитку іпохондричної особистості, для якої характерні постійні легкі нездужання та зниження працездатності.
   Досить високі показники ситуативної та особистісної тривожності отримано за методикою Ч.Д. Спилбергера. Слід зауважити, що певний рівень тривожності - природна і обов'язкова особливість активної, діяльної людини. Для кожної людини існує оптимальний, або бажаний, рівень тривожності - це так звана корисна тривожність. Розрівняють ситуативну та особистісну тривожність. Особистісна тривожність є стійкою властивістю людини, що відображає схильність суб'єкта до тривоги та припускає наявність у нього тенденції сприймати широкий спектр ситуацій загрозливими, та відповідно на них реагувати. Ситуативна тривожність здебільшого виникає у стресових ситуаціях і характеризується емоціями, що суб'єктивно переживаються як неспокій, напруження, знервованість тощо.
   При інтерпретації отриманих даних використовують наступні критерії для оцінки показників тривожності: до 30 балів - низька, 31-44 бала - помірна, 45 і більше - висока.
   У нашому дослідженні ми отримали у Р. Г. М. показник ситуативної тривожності 66 балів, особистісної - 65, що засвідчує високий рівень ситуативної та особистісної тривожності у обстежуваної.
   Психологічний аналіз особистості і поведінки підекспертної з урахуванням виявлених об'єктивних і суб'єктивних психологічних факторів у досліджуваних обставинах справи свідчить про наступне.
   Р. Г. М. протягом більшої частини трудового життя виконувала інтелектуальну інженерну працю. Зважаючи на її характерологічну педантичність та прогресуючу гіпертонічну хворобу, високу особистісну тривожність, розумова праця з часом стає для неї обтяжливою та втомливою. Г.М. Р. вирішила поміняти розумову працю на фізичну, яка видавалася їй легшою. Вона влаштувалася прибиральницею у приватну фірму на умовах повного робочого дня. Але педантичне і втомливе прибирання на роботі протягом восьми годин на добу доповнилося педантичним і втомливим прибиранням вдома: оскільки прибирання офісу і прибирання квартири проводиться акуратно та ґрунтовно, гіпертонічна хвороба прогресує з віком, піддослідна астенізується до краю.
   У цей момент їй пропонують придбати “чудо агрегат” - систему прибирання і утримання будинку “К. S.”, що підсвідомо трактується Г.М. Р. як можливість вирішити всі особистісні проблеми та проблеми зі здоров'ям. Будучи досить нерішучою особою, особливо коли приходиться приймати якесь важливе рішення Р. Г. М. “тягне” з прийняттям рішення навіть тоді, коли стадія попереднього обдумування остаточно завершена. Як це не парадоксально виглядає, але у цьому випадку особистісна тактика прийняття рішення позивачкою співпала з агресивною формою підприємницької практики відповідача. Результатом чого, зважаючи на різницю у віці, психофізіологічному статусі, втомлюваності представника відповідача та позивачки, здійснення правочину (підписання Договору) не було вільним і не відповідало внутрішній волі позивачки.
   Висновки. У відповідності до поставлених питань спеціалісти в галузі судово-медичної експертизи та психології дійшли наступних висновків:
   1. Р. Г.М. хворіє на гіпертонічну хворобу II ступеня, ДЕП 2 ст., ішемічну хворобу серця, з приводу чого неодноразово зверталася за медичною допомогою. Характер захворювань передбачає особливе ставлення до стану свого здоров'я, а саме контроль артеріального тиску, виключення хвилювання, в разі порушення яких виникає швидка втомлюваність та астенізація при фізичному та психоемоційному перенапружені. Зважаючи на обставини справи, які вказують на те, що демонстрація приладу відбувалась пізно ввечері та тривала значний час, не можна виключити, що це мало вплив на фізичний стан здоров'я, наслідком якого стали вищезазначені симптоми.
   За результатами психологічної діагности було встановлено, що для неї характерний педантичний тип акцентуації у сполученні з високою тривожністю та застряганням, що могло приносити їй шкоду та істотно вплинути на свободу вибору та поведінку у ситуації прийняття рішення стосовно придбання системи прибирання і утримання будинку “К. S.”
   2. Характер продажу товару Р. Г.М. представником І. А.В.: пізня година презентації, її тривалість, нав'язливе розхвалювання товару та його можливостей, довге вмовляння продавця щодо необхідності його придбання, придбання в кредит, приховування валюти за якою оцінено товар, що стало можливим внаслідок швидкого підписання паперів без їх вивчення, має ознаки психічного тиску на покупця - Р. Г.М.
   Аналіз медичних даних та результати судово-психологічного обстеження Р. Г.М. з урахуванням обставин справи та стану її здоров'я вказують на те, що на момент підписання договору купівлі-продажу придбання системи прибирання і утримання будинку “К. S.” Р. Г. М. мала порушений стан фізичного здоров'я (внаслідок наявних в неї захворювань) та особливий психологічний стан (про свідчить наявність виснажувальності, порушення стійкості уваги та перенапруження систем регуляції психічних процесів), що істотним чином вплинуло на її поведінку та прийняття рішення щодо придбання даного товару.

ЛІТЕРАТУРА

1. Судова експертиза: нормативно-правове регулювання та наукові коментарі. - X.: ТОВ “Одіссей”, 2004.
2. Шляхов А.Р. О предмете судебной экспертизы // Некоторые вопросы теории судебной экспертизы / Тезисы научных сообщений на 7 теоретическом семинаре - криминалистических чтениях 26 июня 1975 года. - М.: ВНИИСЭ, 1975.
3. Моисеев О.М. Експертна технологія та предмет, об'єкт, задачі судової експертизи // Право і безпека: Науковий журнал. - Харків: НУнВС МВС України, 2005. № 2. - С 26-28.
4. Експертизи у судовій практиці / За заг. ред. В.Г. Гончаренка. -К.: Юрінком Інтер, 2004.

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
Зворотний зв'язок
© 2010 www.VuzLib.com