www.VuzLib.com

Головна arrow Психологія arrow Чинники, що впливають на компоненти суб’єктного самовизначення студентської молоді в системі економічних відносин
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Чинники, що впливають на компоненти суб’єктного самовизначення студентської молоді в системі економічних відносин

Л. В. Хитрош

ЧИННИКИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА КОМПОНЕНТИ СУБ'ЄКТНОГО САМОВИЗНАЧЕННЯ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ В СИСТЕМІ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН

   Постановка проблеми. Загострення кризових процесів в економіці, наростання соціальної напруженості породжує негативні процеси у всіх прошарках суспільства, але особливо в середовищі молоді. У результаті розламу старого соціально-економічного і суспільно-політичного устрою, формування нового принципово іншого суспільного укладу, нової системи вимог до особистості, утворився феномен розриву поколінь. Дослідження показують, що в певних соціально-психологічних груп відсутня психологічна готовність жити і трудитися в нових умовах, а так само моральна стабільність, що оберігає особистість від деформацій і деградації в умовах економіко-соціальної нестабільності. Відсутність інструментальних знань, практичних навичок, прагматичного мислення молодь становиться конкурентнонеспроможною на ринку праці, звідси падають її економічні, соціальні, політичний статуси.
   Аналіз досліджень та темою публікації. Дослідження з розвитку суб'єктності в онтогенезі показують, що кожна людина приходить у світ як потенційний суб'єкт, і протягом суспільного життя покликана актуалізувати всю закладену в неї суб'єктну силу, долаючи “об'єктність”, тобто її тотальну залежність від зовнішніх умов. Таким чином, основна спрямованість розвитку суб'єкта в онтогенезі включає в себе лінію сходження людиною до все більшої суб'єктності, досягнення її апогею і поступового згасання до практичного знищення.
   Усвідомлення себе як суб'єкта, бути творцем свого життя, змінювати хід подій дає людині, як вважає К.О. Абульханова-Славська, можливість здійснювати вчинки на підґрунті боротьби мотивів, діалогу з самим собою [1, с 27].
   Згідно з концепцією суб'єктності Б.О. Базими [4]: клітиною психічного виступає взаємодія двох живих істот, опосередкована інформацією один про одного; а взагалі можуть бути виокремлені не тільки суб'єкти життя і психіки, а також соціальні і духовні суб'єкти, які мають колективну природу.
   У концепції нужди С.Д. Максименка народження дитини - це продовження потреб її батьків, яке долає дискретність психічного; вона вказує, що нужда знаходиться поза межами індивіда [6].
   Проведений аналіз дозволяє стверджувати, що підставою для судження про те, чи є людина суб'єктом свого життя і діяльності, виступають конкретні емпіричні індикатори. Тому важливим для планування дослідження було визначення критеріїв, що розкривають механізми функціонування людини в професійній діяльності й у різноманітті реального життя в цілому. Н.Ю. Волянюк [5] пропонує структуру суб'єктної активності:
   - когнітивний компонент суб'єктної активності, спрямований на створення образу “Я-концепції”;
   - емоційний, що приводить до формування позитивного глобального самоставлення;
   - оціночно-вольовий, що виявляється в прагненні підвищити свою самооцінку, завоювати авторитет;
   - мотиваційний компонент, що передбачає свідомий вибір певної лінії поведінки, розуміння відповідальності за наслідки власного вибору;
   - поведінковий компонент, що характеризує зовнішню сторону активності та її реалізацію.
   Запропонована структура суб'єктної активності визначає самовизначення, самопізнання, самосвідомість особистості.
   Процес самовизначення є однією зі сторон соціалізації особистості-засвоєння норм та цінностей суспільства. Процес входження індивіда в економічну реальність суспільства визначається як економічна соціалізація в працях В.В. Москаленко [3]. Соціально-економічні зміни обумовлюють диференціацію людей в різних групах та соціальних прошарках населення. Відбувається трансформація соціальних відносин, ситсеми цінностей, зростання значимості матеріальних цінностей. Тому вивчення особливостей суб'єктного самовизначення студентської молоді в системі економічних відносин постає актуальною проблемою сьогодення. В суспільстві ми наблюдаемо процеси, які свідчать про кризове становище соціальної ідентичності. Криза може призводити до загальної дезадаптації особистості, знищення орієнтирів та деградації населення.
   Метою статті є аналіз чинників, які впливають на суб'єктне самовизначення студентської молоді в системі економічних відносин.
   Виклад основного матеріалу. Для вивчення структурних компонентів суб'єктного самовизначення студентської молоді в системі економічних відносин ми обрали анкетування як один з способів психологічного опитування.
   Дана анкета являє собою модифіковану автором дисертаційної роботи стандартизовану програму досліджень економіко-психологічних характеристик особистості, розроблену В. Хащенко [9], а в подальшому удосконалену А. Журавльовим [9], Н. Журавльовою [9] та А. Купрейченко [9]. Деякі елементи анкети були залучені з модифікованої анкети В. Комаровської [7], яка досліджувала особливості економічної свідомості студентів.
   Наша модифікація стандартизованої програми досліджень структурних компонентів суб'єктного самовизначення студентської молоді в системі економічних відносин полягала в наступному:
   - по-перше, ми включили в анкету питання до вивчення локусу контролю в сфері досягнень;
   - по-друге, ми включили впитання для дослідження мотиваційних компонентів особистості;
   - по-третє, ми включили до когнітивного компоненту уявлення особистості про позицію в системі економічних відносин.
   Емпіричне дослідження охоплювало:
   - 200 студентів 3-го, та 4-го курсу Макіївського економіко-гуманітарного інституту. Студенти навчаються на денній та заочній формах за спеціальностями: “економіка підприємства”; “правознавство”, “психологія”, “соціологія”.
   - 50 студентів спеціальності “Економіка підприємства”;
   - 50 студентів спеціальності “Правознавство”;
   - 50 студентів спеціальності “Психологія”;
   - 50 студентів спеціальності “Соціологія”.
   Загальна вибірка складалась з 200 особи, з яких 33,5% складали чоловіки та 67% - жінки. Середній вік респондентів 22 роки (мінімальний - 20 років, максимальний - 25 років).
   Організація проведення дослідження здійснювалась наступним чином. Респондентів окремих груп збирали в окремому приміщенні, повідомляли їм мету дослідження, умови анонімності опитування, напрям використання одержаних результатів та їх значення, правила заповнення анкети. Заповнення анкети тривало годину, тестування тривало півгодини.
   Зібрані матеріали підлягали математико-статистичній обробці. Для обробки отриманих даних використовувался статичничний пакет Statistica 6.0. З методів математико-статистичної обробки даних застосовувалися середні значення, дисперсійний аналіз Фішера (F-критерій), коефіцієнт кореляції Пірсона (г), коефіцієнт зв'язаності Пірсону (критерій X2), t-критерій Стьюдента. При описанні отриманих в ході дослідження результатів відповідно до загальноприйнятого аналізу враховувалося те, що статистичні відмінності, достовірність яких знаходилася у межах р<0,1 інтерпретуються як відмінності виявлені на рівні статистичної тенденції; р<0,05 - виявлені статистично достовірні відмінності; р^0,01 - відмінності, виявлені на високому рівні статистичної значимості; відповідно, якщо р>0,1, то статистично достовірні відмінності взагалі не виявлені.
   Дісперсійний аналіз сімейного статусу й компонентів суб'єктного самовизначення студентської молоді в системі економічних відносин.
   Аналіз дісперсії дозволяє зробити висновок про вплив сімейного статусу на деякі компоненти суб'єктного самовизначення студентської молоді в системі економічних відносин. На графіку 1.1. показані особливості впливу сімейного статусу.

Графік 1.1

   Виявлено достовірні відмінності по компоненту “самооцінка матеріального становища”. Респонденти, що перебувають у шлюбі, оцінюють свій матеріальний становище, ніж респонденти, що не перебувають у шлюбі. Достовірні відмінності існують по компоненту “локус контролю в сфері діяльності”. У респондентів, що не вступили в шлюб, локус контролю в сфері діяльності вище, ніжу тих, які в шлюбі. Достовірні відмінності існують по компоненту “ставлення до бідних”. Ставлення до бідних позитивне в тих, хто перебуває в шлюбі. Достовірні відмінності спостерігаються по компоненту “бажання займатися дохідними видами діяльності”. Бажання займатися дохідними видами діяльності вище в тих, хто не перебуває в шлюбі. Достовірні відмінності спостерігаються по компоненту “задоволеність рівнем матеріального становища”. Вище оцінюють своє матеріальне становище ті, хто не перебуває в шлюбі. Достовірні відмінності існують по компоненті “задоволеність рівнем ділової активності”. Більше задоволені рівнем ділової активності ті респонденти, які не перебувають у шлюбі. На графіку 1.2. позначені особливості впливу сімейного статусу на мотиваційні компоненти суб'єктного самовизначення студентської молоді.

График 1.2

   Достовірні відмінності існують по компоненту “комфорт”. Ті респонденти, які не перебувають у шлюбі, більше прагнуть комфорту.
   Достовірні відмінності існують по компоненту “спілкування”. Більше прагнуть спілкування ті респонденти, які перебувають у шлюбі. Достовірні відмінності існують по компоненту “творча активність”. Вище оцінюють значимість творчої активності респонденти, які не перебувають у шлюбі. Достовірні відмінності існують по компоненту “соціальна корисність”. Вище оцінюють значення цього компонента ті респонденти, які не перебувають у шлюбі.
   Дісперсійний аналіз сімейного фактору та компонентів суб'єктного самовизначення студентської молоді в системі економічних відносин.
   На графіку 1.3. позначені особливості впливу сімейного фактору на компоненти суб'єктивного самовизначення студентської молоді.

График 1.3

   Значимо відрізняються студенти по мотиваційному компоненту суб'єктного самовизначення в системі економічних відносин: студенти, що не мають дітей, вище оцінюють комфорт, спілкування, творчу активність, загальну активність і соціальну корисність. Спостерігаються значимі відмінності у студентів, що мають дітей і бездітних. У студентів, які не мають дітей, локус контролю в сфері діяльності вище, ніж у студентів, дітей не мають. На графіку 1. 4. позначені особливості впливу сімейного фактору на компоненти суб'єктного самовизначення студентської молоді.

График 1.4

   Більш щедрими виявляються студенти, що не мають дітей. Цікавий факт: студенти, що мають дітей більш позитивно ставляться до бідних.
   Більше задоволені рівнем матеріального становища студенти, що не мають дітей. Так само виявляються більше задоволені рівнем ділової активності студенти, дітей не мають.
   Висновки. Здійснений у даному дослідженні аналіз проблеми соціально-психологічних чинників суб'єктного самовизначення студентської молоді в системі економічних відносин довів, що незважаючи на те, що цей соціально-психологічний феномен упродовж не одного десятиріччя привертає до себе увагу з боку представників різних наукових дисциплін, багато його теоретичних і прикладних аспектів залишилися недостатньо розробленими, що є особливо характерним для вітчизняної соціальної та економічної психології.
   Адекватне розв'язання проблеми дослідження соціально-психологічних чинників суб'єктного самовизначення студентської молоді в системі економічних відносин можливе лише при різнобічному аналізі впливу різноманітних факторів на структурні компоненти.
   Узагальнення результатів дослідження дозволяє зробити такі висновки:
   1. Встановлено, що суб'єктне самовизначення студентської молоді в системі економічних відносин націлено на освідомлення, осмислення своєї позиції в системі економічних відносин та удосконалення існуючої економічної реальності. Показано, що під суб'єктним самовизначенням студентської молоді в системі економічних відносин треба розуміти відносно стійку систему уявлень суб'єкта про самого себе в соціально-економічному плані, своєї позиції в системі економічних відносин, на основі якої він цілеспрямовано будує поведінку, взаємовідносини з іншими суб'єктами економічної системи і оцінює себе.
   2. Показано, що суб'єктне самовизначення є структурно організованою, містить цілісну систему різних компонентів, що перебувають між собою у відношеннях структурного та процесуального характеру. Нами виокремлено та докладно схарактеризовано когнітивні (економічні уявлення, знання, економічне мислення), емоційні (економічні емоції та почуття, що виникають при переживанні людиною економічних процесів), оцінні, вольові (економічні норми, ціннісні орієнтації особистості, економічний інтерес) та мотиваційні структурні компоненти суб'єктного самовизначення студентів в системі економічних відносин.
   3. Доведено, що сімейний статус та наявність дітей впливає на такі структурні компоненти суб'єктного самовизначення студентів в системі економічних відносин, як-от: ставлення до бідних та багатих людей; цілі, оцінку та ступінь задоволеності людини власною діловою активністю; інтенсивність та самооцінку готовності займатися прибутковими видами діяльності; позицію в системі економічних відносин.
   4. Доведено достовірний вплив соціально-демографічного фактору на такі структурні компоненти суб'єктного самовизначення студентів в системі економічних відносин, як-от: ставлення до багатих та бідних людей; самооцінку рівня власної ділової активності; уявлення про причини досягнення успіху у житті; ставлення до конкуренції; переважаючі мотиви заощаджень; переважаючі мотиви здійснення покупок; переважаючі мотиви трудової діяльності; посадові прагнення; уявлення про бажані місця роботи.

ЛІТЕРАТУРА

1. Абульханова-Славская К.А. Мировоззренческий смысл и научное значение категории субъекта // Российский менталитет: вопросы психологической теории и практики. - М.: ИПРАН, 1997. - С. 56-75.
2. Абульханова-Славская К.А. О субъекте психической деятельности. - М.: Наука, 1973. - 287 с.
3. Авер'янова Г., Москаленко В. Особливості економічної соціалізації молоді в умовах трансформації українського суспільства // Практична психологія та соціальна робота. - 2004. - № 7. - С. 49-55.
4. Базима Б.О. Соціальний і духовний суб'єкти // Наукові записки Інституту психології/ За ред. С.Д. Максименка. Вип. 26: В 4 т. Т. 1. -К., 2005.
5. Волянюк Н.Ю. Феноменологія суб'єктної активності // Соціальна психологія. - № 3(5). - 2004. - С. 97-109.
6. Максименко С.Д. Теоретичні засади психології особистості (генеза нужди) // Наукові записки Інституту психології. Т. 1.
7. Комаровська В.Л. Особливості економічної свідомості студентів вищих навчальних закладів: Дис...канд.психол.наук: 19.00.10. -К., 2006. - 217 с.
8. Татенко В.А. Субъект психической активности: природа, функции, развития // поиск новой парадигмы// Психологический журнал,-1995-т.16,-№3. - С. 23-34.
9. Хащенко В.А. Социально-психологические детерминанты экономической идентичности личности// Проблемы экономической психологии. Т 2. - М., 2005. - 644 с.

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
Зворотний зв'язок
© 2010 www.VuzLib.com