www.VuzLib.com

Головна arrow Психологія arrow Психологічні особливості професійної ідентифікації в період ранньої дорослості
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Психологічні особливості професійної ідентифікації в період ранньої дорослості

О.Г. Угрин

ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПРОФЕСІЙНОЇ ІДЕНТИФІКАЦІЇ В ПЕРІОД РАННЬОЇ ДОРОСЛОСТІ

   Період ранньої дорослості пов'язаний із залученням особистості у всі сфери людської діяльності, стабілізацією особистості, побудовою власного способу життя, досягненням людиною найвищого розвитку її духовних, інтелектуальних і фізичних здібностей, встановлення своєї ідентифікації в близьких відносинах з іншими людьми, в професійній діяльності.
   Ідентифікація - неперервний процес самоототожнення з іншою людиною, групою та цінностями, що існують у суспільстві. Ідентифікація як процес й механізм соціалізації особистості розглядається вченими як динамічна структура, що нелінійно розвивається протягом усього життя людини і має складну структуру.
   Професійна ідентифікація - одна із важливих в житті людини. Вона є способом самоактуалізації особистості в сфері професійної діяльності, важливою лінією життєвого і особистісного самовизначення.
   Аналіз літератури показує, що й досі не існує єдності думок у визначенні психологічного змісту професійної ідентифікації, у визначенні закономірностей цього процесу. Поряд з поняттям “професійної ідентифікації” існує ряд тотожних понять: “професійне становлення”, “професійний розвиток”, “професійне самовизначення”, “самореалізація в професії” і т.д., які характеризують процес входження, оволодіння професією і охоплює весь професійний шлях людини.
   Проблемами професійної ідентифікації займалась такі дослідники якЛ.Б. Шнейдер, Е.Ф. Зеер, Є.П. Єрмалаєва, Н.І. Іванова, Е.А. Климов, Є.В. Конєва та ін.
   Е.Ф. Зеер визначає професійну ідентичність як професійний “Я -образ”, що містить професійні стереотипи та унікальність власного “Я”, усвідомлення своєї тотожності з професійним образом “Я” [3].
   Л. Б. Шнейдер [6] професійну ідентифікацію розглядає як багатомірний та інтегративний психологічний феномен, що забезпечує людині цілісність, тотожність і визначеність, що розвивається під час професійного навчання спільно із становленням процесів самовизначення, самоорганізації й персоналізації.
   Н.Л. Іванова та Є.В. Конєва розглядають профідентифікацію як концептуальне уявлення людини про своє місце у професійній групі й відповідно у суспільстві. Це уявлення супроводжують певні цінності та мотиваційні орієнтири, а також суб'єктивне ставлення до своєї професії [ 1 ].
   На думку Є. П. Єрмалаєвої [1], поняття професійна ідентичність стосується тієї категорії людей, для яких провідною основою ідентифікації є професійна праця. Більший чи менший статус професійної ідентичності в структурі ідентифікаційних основ особистості як фактор соціалізації й особистісного самовизначення значною мірою залежить від об'єктивної ролі інституту професії, яку він відіграє в даному суспільстві. У спільнотах з традиційно високим соціальним статусом професії професійна ідентичність виступає як провідний фактор психологічного благополуччя, що дає відчуття стабільності навколишнього світу і впевненість у своїх силах.
   Формування професійної ідентифікації відбувається в процесі професіоналізації. Професіоналізація є складовою частиною, одним з важливих компонентів соціалізації. Основними механізмами соціалізації є спілкування, діяльність і самосвідомість. Дані сфери створюють для індивіда “розширену дійсність”. Формування соціально-професійної ідентичності має генезис від первинного вибору професії до внутрішнього ціннісно - емоційного прийняття норм, цінностей, форм поведінки і зовнішньої “діяльнісної” майстерності. Професійна ідентифікація в процесі формування професіоналізації, інтеріорізує комплекс практичних знань, утворює позицію суб'єкта, також ідентифікує особу з професійною групою загалом [4].
   У процесі професійної ідентифікації виділяють зовнішні та внутрішні детермінанти, а саме:
   1. В якості зовнішніх детермінантів, що впливають на формування професійної ідентифікації в сучасних умовах можна назвати інформаційно насичене середовище, що є джерелом уявлень про предмет праці, способи отримання професійної освіти, вимоги професії до людини і т.д. На перших етапах формування професійної ідентифікації зовнішні фактори відіграють пріоритетну роль.
   Основою подальшого розвитку профідентифікації є внутрішні умови і детермінанти.
   2. Внутрішніми детермінантами процесу формування професійної ідентифікації є: біопсихологічні та індивідуально-типологічні властивості особистості: статеві, вікові особливості, властивості темпераменту, характеру, здібностей; особливості психічних процесів та властивостей: відчуття, пам'ять, уява, емоції, почуття; досвід: знання, уміння, навиків, звичок, стиль діяльності; особливості направленості: інтереси, мотиви, ідеали, світогляд, переконання. До внутрішніх джерел становлення професійної ідентифікації Л.Б.Шнейдер відносить наступні:
   - Емоційно - позитивний фон, на якому відбувалось отримання інформації про професії.
   - Позитивне сприйняття себе в якості суб'єкта професійної діяльності.
   - Емоційно-позитивне прийняття своєї приналежності до професійної громади
   - Успішне засвоєння прав і обов'язків, норм і правил професійної діяльності.
   - Готовність спеціаліста прийняти на себе професійну відповідальність; характер вираженості і самоприйняття екзистенційного і функціонального Я; мотиваційна активність до реалізації себе в певній професійній галузі [6].
   Існує чотири типи ідентифікації в професії (К.А. Абульханова -Славська) [4]:
   1. Ідентифікація відбувається через вибір професії, що максимально відповідає характеристикам особистості (наприклад, якщо особистість схильна до ризику, то вибирає відповідно професії, пов'язані з роботою в трудових умовах, небезпечних для життя).
   2. Ідентифікація з професією така, що вона дає можливість руху особистості в професії, по ступеням службової кар'єри і ступеням майстерності.
   3. Тип ідентифікації, при якому рух в професії здійснюється через розвиток, вдосконалення якостей і здібностей особистості. Якщо в момент вибору професії здібності знаходяться в потенційному стані, то професія актуалізує їх і тим самим відкриє перспективу розвитку особистості.
   4. Ідентифікація, для якої співпадіння з професією обумовлено не тільки наявністю здібностей, але й творчою активністю особистості в цілому.
   Ідентифікація особи з професією включає поєднання життя професіонала з його діяльністю, при якій набуті ним типові риси починають проявлятися у всіх інших сферах життєдіяльності і визначають відношення людини до дійсності. Саме ідентифікація в області професійної діяльності, досягнення і статус в трудовій діяльності виступають в якості умов і форм прояву дорослості [ 5].
   Метою дослідження було виявити закономірності співвідношення ступеня задоволеності життям, мотивацією до успіху та показником професійної ідентифікації в період ранньої дорослості.
   У дослідженні використано опитувальник для оцінки якості життя Н.Е. Водольянової, методику діагностики особистості на мотивацію до успіху Т. Єлерса, методику діагностики особистості на мотивацію до уникнення невдач Т. Єлерса, методику діагностики ступеня готовності до ризик Шуберта, тест кольорових відношень: вивчення професійної ідентифікації особистості Ж.П. Вірної.
   На основі критеріїв сформованості професійної ідентифікації Л.Б. Шнейдера, створена анкета на визначення показника професійної ідентифікації. Шнейдер виділила чотири критерії, зокрема когнітивний, мотиваційно-ціннісний, емоційно-вольовий та діяльнісно-практичний критерій. Кожен із критеріїв поділяється на складові частини. Запитання анкети охоплюють чотири критерії. Кожній складовій певного критерію відповідає конкретне запитання. Оскільки складових є 16, відповідно запитань теж є 16. Існує два варіанти відповідей: за відповідь “Так (+)” досліджуваний отримує 1 бал, за відповідь “Ні (-) - 0 балів. Чим більше балів отримує досліджуваний в сумі, тим вищий показник професійної ідентифікації. Мінімальний бал -1, максимальний -16 балів. Відповідно особа, яка отримала в сумі 16 балів характеризується сформованістю професійної ідентифікації.
   Досліджено 114 осіб, віком від 21 до 44 років, з яких 58 осіб чоловічої статі, 56 - жіночої. З них 55 досліджуваних з вищою освітою, 43 - із незавершеною вищою, і 16 осіб з середньою спеціальною освітою.
   Аналіз отриманих результатів здійснено за допомогою математико -статистичних методів опрацювання даних (порівняльний аналіз на основі показників t- критерія Стьюдента та кореляційний аналіз).
   На основі порівняльного аналізу були виявлені відмінності серед чоловіків та жінок віком від 21 до 44 років (див. табл.1).

Таблиця 1
Результати порівняльного аналізу отриманих даних на основі виокремлених груп: перша - чоловіки, друга - жінки

Шкали

ЧОЛОВІКИ

ЖІНКИ

t-value

Р

Робота

26,931

29,661

-2,230

0,028

Особистісні досягнення

28,759

30,821

-2,009

0,047

Підтримка

27,397

31,339

-3,436

0,001

Напруженість

26,948

29,071

-2,145

0,034

Мотивація досягнення успіху

15,638

16,982

-2,343

0,021

Ступінь готовності до ризику

4,707

-4,554

3,535

0,001

Професійна ідентифікація

12,431

14,518

-2,375

0,019

   Отже, жінкам, у порівнянні із чоловіками, характерні вищі показники за наступними шкалами: задоволеність роботою, задоволеність особистими досягненнями, задоволеність підтримкою як внутрішньою, такі зовнішньою; напруженість,мотивація досягнення успіху, професійна ідентифікація. На відміну від жінок, чоловікам притаманний вищий показник за шкалою схильність до ризику (див. рис.1).

Рис. 1

   Отримані дані можуть свідчити про те, жінки мають більш, ніж чоловіки відчувають підтримку (внутрішню, зовнішню - соціальну), задоволеність власною роботою та особистими досягненнями, що стимулює їх досягати успіх. Вони є більш професійно ідентифіковані, ніж чоловіки. Однак чоловіки для досягнення самореалізації, відчуття задоволеності собою та своєю роботою більш схильні до ризику. Вони відчувають менше напруження, ніж жінки.
   Порівняльний аналіз осіб з високими та низькими показниками професійної ідентифікації з партнером вказує на певні відмінності (див. табл. 2).

Таблиця 2
Результати порівняльного аналізу даних на основі високих та низьких показників професійної ідентифікації

Шкали

високі показники

низькі показники

t-value

Р

Задоволеність роботою

31,65385

25,43548

5,60327

0,000000

Задоволеність особистими досягнення

31,50000

28,32258

3,16193

0,002017

Спілкування з близькими

33,61538

30,35484

2,15775

0,033084

Підтримка

30,96154

27,96774

2,54245

0,012374

Оптимізм

30,34615

27,41935

2,24138

0,026973

Напруження

29,23077

26,95161

2,30082

0,023253

Мотивація до успіху

17,03846

15,67742

2,36451

0,019775

Мотивація уникнення невдач

13,88462

13,37097

0,64039

0,523230

Схильність до ризику

-4,03846

3,67742

-,88454

0,004702

   Отже, особам з високими показниками професійної ідентифікації, у порівнянні із особами з низькими показниками, характерні вищі показники за такими шкапами як: задоволеність роботою, задоволеність особистими досягненнями, задоволеність спілкуванням з близькими людьми, задоволеність підтримкою, оптимізм, напруження, мотивація до досягнення успіху.
   На відміну від осіб з високими показниками професійної ідентифікації, особам із низькими показниками професійної ідентифікації характерний вищий показник за шкалою схильність до ризику (див. рис.2).

Рис. 2

   Це може свідчити про те, що високі показники професійної ідентифікації дозволяють особам бути більшими оптимістами, відчувати задоволеність роботою, власними досягненнями, що стимулює їх досягати успіх. Однак вони відчувають певне психологічне чи фізіологічне напруження, яке може бути пов'язане із високим рівнем домагань, вимогливістю до себе, бажанням досягнути найкращих результатів.
   Що стосується кореляційного аналізу, то він вказує на існування прямих зв'язків між професійною ідентифікацією (г=0,54 при р<0,01), задоволеністю роботою (г=0,52при р<0,01), особистими досягненнями (г=0,36 при р<0,01), спілкуванням (г=0,26 при р<0,01) та підтримкою (г=0,31 при р<0,01) близьких людей.
   На основі рангової кореляції Спірмена було визначено форму професійної ідентифікації у осіб періоду ранньої дорослості.
   У тесті кольорових відношень: вивчення професійної ідентифікації особистості, Вірна Ж.П. визначила 5 форм професійної ідентифікації [2]. Аналіз результатів показав, що отримана форма професійної ідентифікації не є представленою серед запропонованих 5 форм.
   Отриманий варіант форми характеризується розбіжністю в оцінюванні реального Я та професійного Я і професійного Я та ідеального Я, що є результатом не тільки неадекватної самооцінки, а й розбіжності усвідомлення цілей і засобів професійної діяльності із власними можливостями людини (див. табл. 3).

Таблиця З
Результати форми професійної ідентифікації, отримані на основі дослідження (N=114) тесту кольорових відношень Вірної Ж.П.

 

Реальне Я

Професійне Я

Ідеальне Я

Реальне Я

 

-

+

Професійне Я

-

 

-

Ідеальне Я

+

-

 

   На основі кореляційного аналізу були встановлені додатні (+) та від'ємні(-) значення між реальним Я, ідеальним Я та професійним Я. В результаті співставлення отриманих результатів із запропонованими формами професійної ідентифікації Вірни, не було виявлено подібної форми.
   Також було встановлено, що особи професійне Я асоціюють із червоним кольором, що символізує активність, ціленаправленість, прагнення до успіху, бажання досягнути всіх життєвих благ, волю до перемоги.
   Висновки. Професійна ідентифікація входять до складу соціальної ідентифікації, що пов'язано із виконанням різних соціальних ролей.
   Не існує загального визначення поняття “професійна ідентифікація”. Саме тому вчені розглядають професійну ідентифікацію як багатомірний та інтегративний психологічний феномен, що забезпечує людині цілісність, тотожність і визначеність; професійний “Я-образ”, що містить професійні стереотипи, усвідомлення своєї тотожності з професійним образом “Я”; систесне утворення, що закономірно формується у процесі соціалізації індивіда та ін.
   Професійна ідентифікація відображає характеристику себе, обраного і реалізованого способу професійної взаємодії з оточуючим світом і набуття сенсу самоповаги через виконання цієї діяльності (хочу, можу, роблю - і це я). Передбачає наявність функціонального і екзистенційного поєднання людини і професії. Це поєднання включає розуміння своєї професії, прийняття себе в професії, вміння добре й з користю для інших виконувати свої професійні функції.
   На основі емпіричного дослідження встановлено взаємозв'язок між показником професійної ідентифікації, задоволеністю роботою, особистими досягненнями, спілкуванням та підтримкою близьких людей.
   Також були виявлені гендерні відмінності в період ранньої дорослості. Для професійна ідентифікація, рівень задоволеності роботою, особистісними досягненнями, підтримкою є вищий, ніж у чоловіків. Проте, для чоловіків, у порівнянні із жінками, характерний нижчий показник напруженості та високий показник схильності до ризику.
   Встановлено, що для осіб з високими показниками професійної ідентифікації характерна задоволеність станом власного здоров'я, мотивація до успіху, задоволеність роботою, особистими досягненнями, спілкуванням з близькими людьми,підтримкою, оптимізм, напруження. Для осіб з низькими показниками професійної ідентифікації характерна схильність до ризику.
   Особи періоду ранньої дорослості своє професійне Я асоціюють із червоним кольором, що символізує активність, ціленаправленість, прагнення до успіху, бажання досягнути всіх життєвих благ, волю до перемоги.

ЛІТЕРАТУРА

1. Бородулькіна Т.О. Вплив образу професії на становлення професійної ідентичності особистості // Проблеми загальної та педагогічної психології: Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України /За ред С.Д. Максименка. Т.IX.4.2. -К.,2007. -420 с.
2. Вірна Ж.П. Професійна ідентифікація: побудова і валідизація тесту кольорових відношень ( для діагностики усвідомлення професійного образу) // Практична психологія та соціальна робота. -2002. - № 3. - С.21-23.
3. Зеер Э.Ф. Психология професий: Учебное пособие для студентов вузов. -М., 2005. - 336 с.
4. Климов Е.А. Психология профессионального самоопределения. - Ростов н/Д.,1996.
5. Менделевич В.Д. Клиническая и медицинская психология. -М., 2005. -432 с.
6. Шнейдер Л.Б. Профессиональная идентичности: теория, эксперемент, тренинг. - М.,2004. - 600 с.

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
Зворотний зв'язок
© 2010 www.VuzLib.com