www.VuzLib.com

Головна arrow Психологія arrow Типи психологічних бар’єрів в професійному самовизначенні особистості
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Типи психологічних бар’єрів в професійному самовизначенні особистості

А. В. Массанов

ТИПИ ПСИХОЛОГІЧНИХ БАР'ЄРІВ В ПРОФЕСІЙНОМУ САМОВИЗНАЧЕННІ ОСОБИСТОСТІ

   Питання щодо психологічних бар'єрів відноситься до проблеми забезпечення продуктивності діяльності людини. Можна виділити різні умови, які сприяють даній продуктивності. Однією з умов виступає успішне подолання особистістю психологічних бар'єрів у професійній діяльності, спілкуванні, творчій діяльності, навчанні, у самовизначенні. З цього питання виконано багато досліджень. Проте, по теперішній час питання щодо психологічних бар'єрів і, зокрема, в професійному самовизначенні особистості ще потребує свого подальшого з'ясування в теоретичних і практичних аспектах.
   У зв'язку з цим мета нашого дослідження полягає в розкритті специфіки психологічних бар'єрів в професійному самовизначенні особистості. Завдання дослідження: 1) уточнити природу психологічних бар'єрів особистості, зокрема, типи бар'єрів; 2) визначити за результатами емпіричного дослідження особливості прояву психологічних бар'єрів у професійному самовизначенні особистості.
   Згідно першого завдання був проведений аналіз спеціальної літератури який засвідчив неоднозначне розуміння природи психологічних бар'єрів. У дослідженнях різних авторів зустрічаються наступні варіанти трактування понятійної сутності психологічного бар'єра: відбиття критичних ситуацій, свідчать про порушення значеннєвої відповідності свідомості й буття [6]; психічний стан, що виявляється в неадекватній пасивності суб'єкта [2]; мотив, що перешкоджає виконанню певної діяльності [5]; інтенсивні емоційні переживання, частіше негативного плану [1]; системостворююча психологічна категорія, що є необхідною умовою саморозвитку особистості [9].
   Узагальнення спеціальної літератури та результати власних досліджень дозволили нам визначити психологічний бар'єр яктензійний психічний стан, який з'являється перед виконанням діяльності або під час її протікання. У першому випадку бар'єр не дозволяє початися діяльності, а в другому - зупиняє її. Бар'єри розрізняються по своїй силі. їхнє подолання жадає від індивіда адекватних силі бар'єра дій.
   Причини, що викликали переживання бар'єра можуть не усвідомлюватися. Властивості особистості, головним чином її недоліки, виступають як внутрішні передумови виникнення психологічних бар'єрів. Психологічний бар'єр - результат взаємодії психічних регуляторів поводження, які формують прогноз успішності на майбутню діяльність, дію. Несприятливий прогноз успішності майбутньої діяльності це суб'єктивне подання. Суб'єктивне подання людини про неминучу невдачу в майбутній діяльності. Якщо прогноз містить надію на успіх, тоді психологічний бар'єр не з'являється, хоча суб'єктивні труднощі можуть бути. Як психічні регулятори поводження виступають мотиваційні, когнітивні, емоційні й вольові процеси індивіда. Тільки когнітивної або емоційної оцінки успішності майбутньої дії недостатньо для формування психологічного бар'єра. Потрібно, що б мотивація знизилася й вольові зусилля були недостатні. Можливі різні варіанти усунення психологічних бар'єрів, але в їхній основі лежить зміна психічного стан перешкоджаючої діяльності на стан, що дозволяє діяти. Прикладами психологічних бар'єрів у професійному самовизначенні особистості виступають стани: незацікавленості, невизначеності, непевності, сум'яття, сумніву, страху, тривоги та ін.
   В якості специфічних ознак психологічного бар'єру виступають:
   1) психічний стан який блокує здійснення індивідом наміру;
   2) неможливість індивіда через суб'єктивні причини задовольнити свій мотив, хоча є сприятливі об'єктивні умови для цього; цілком несприятливе передбачення індивіда щодо процесу і результату здійснення свого наміру;
   3) складний психічний стан, що має наступні структурні компоненти:
   a. переживання, що пов'язані з мотивацією до досягнення цілі;
   b. переживання, що пов'язані з раціональною та ірраціональною оцінкою умов та наслідків досягнення цілі;
   с. емоційні реакції на ситуацію досягнення цілі;
   d. функціональний стан вольових можливостей в ситуації досягнення цілі.
   До не специфічних ознак психологічного бар'єру відносяться:
   1) внутрішньо особистісний конфлікт;
   2) наявність психічного стану, який супроводжується емоційною напругою, тривожністю, страхом тощо;
   3) нездатність індивіда виявити волю й перебороти інертність, лінь, страх на шляху до цілі;
   4) виступає сумарним ефектом функціонування всіх рівнів особистості;
   5) виконує регулюючу функцію в поведінці особистості;
   6) виявляється на свідомому і неусвідомленому рівнях;
   7) різниться за інтенсивністю переживання (від сильного до слабкого бар'єру);
   8) тимчасова психологічна готовність особистості до діяльності розглядається антиподом психологічного бар'єру до даної діяльності.
   Розгляд питання про типи психологічних бар'єрів особистості розпочнемо з результатів дослідження Т.В. Ексакусто [10]. Автор виділяє кілька типів психологічних бар'єрів: мотиваційний, емоційний, інтелектуальний, сенсорний. Мотиваційний бар'єр проявляється в небажанні змінювати що-небудь у своєму житті, у загальній інертності, у відсутності віри в необхідності тих або інших дій і ін. Емоційний бар'єр виявлявся в негативному відношенні, страху. Інтелектуальний бар'єр часто пов'язаний зі страхом виявитися неуспішним. Цей страх викликає дезорганізацію мислення. Також цей тип бар'єра зустрічається в ригідних людей. Сприяє прояву інтелектуального бар'єра різні психологічні захисні механізми, які, в остаточному підсумку, перешкоджають ефективності інтелектуальної діяльності. Сенсорний бар'єр може провокуватися як особливостями сприйняття людини, так і його когнітивним стилем. Наприклад, ригідні індивіди не здатні швидко адаптуватися до незвичних умов одержання інформації.
   Наше розуміння утворення типів психологічних бар'єрів проілюструємо за допомогою блок-схеми вироблення передбачення успішності дії (див. мал. 1). Як бачимо з малюнка, передбачення успішності дії визначається взаємодією психічних регуляторів поведінки, таких як мотив дії, раціональна й емоційна оцінка ймовірності успіху дії, вольове зусилля. Психологічні бар'єри не утворяться при наступних сполученнях регуляторів поведінки: сильний мотив і позитивна емоційна оцінка, сильний мотив і позитивна раціональна оцінка, позитивні емоційна оцінка й раціональна оцінки, достатнє для здійснення дії вольове зусилля незалежно від характеру прояву інших регуляторів поведінки. При всіх інших сполученнях формується той або інший тип бар'єра. Так, наприклад, якщо слабкий мотив сполучається з негативною емоційною, або раціональною оцінкою, то з'являється мотиваційний тип психологічного бар'єра. Перевага серед регуляторів поведінки негативної емоційної або раціональної оцінки визначає відповідно емоційний або когнітивний тип бар'єра. У ситуації пов'язаної з ризиком нездатність індивіда виявити волю й прийняти рішення, коли мотив, емоційна й раціональна оцінки сприятливі, визначають появу вольового бар'єра. Нездатність виявити волю й перебороти інертність, лінь також свідчить про переживання вольового бар'єра. Якщо індивід зусиллям волі забороняє собі виконання дії, то це також вольовий тип бар'єра. У цілому, вольовий тип бар'єра має два варіанти свого прояву. 1. Вольове зусилля, що має стримуючий характер. 2. Неадекватна ситуації розслабленість волі. І той і інший варіант це психологічні бар'єри, які можна перебороти. У першому випадку зломити опір волі, у другому активізувати її. У першому випадку індивід вольовим зусиллям всупереч мотиву підтримує несприятливе передбачення, що викликає переживання бар'єра й дія не виконується, тобто ми спостерігаємо акт стримування індивіда від помилкової дії.

Рис. 2. Графічне зображення блок-схеми вироблення передбачення успішності дії в професійному самовизначенні особистості

Рис. 2. Графічне зображення блок-схеми вироблення передбачення успішності дії в професійному самовизначенні особистості

   Умовні позначки. “М” - сильний мотив. “РО” - сприятлива раціональна оцінка ймовірності успіху дії. “ЕО” - сприятлива емоційна оцінка. “В” -вольове зусилля здатне зміцнити мотив, незважаючи на несприятливі раціональні й емоційні оцінки.
   З метою визначення особливостей прояву психологічних бар'єрів в професійному самовизначенні молоді, що відповідає другому завданню нашого дослідження, було проведене тестування. Дана процедура здійснювалася за допомогою тесту-опитувальника для оцінки виду, типу й ступеня виразності психологічних бар'єрів у професійному самовизначенні особистості (автор А.В. Массанов). В якості випробуваних виступили студенти вищих навчальних закладів міста Одеси в кількості 67 чоловік, з яких 33 юнака і 34 дівчат, віком 18-22 років. За умовами тестування студентам було запропоновано дати ретроспективні оцінки свого психічного стану під час вибору професії по закінченню загальноосвітньої середньої школи. Зміст інструкції до тесту: “Відповідайте, користуючись шкалою оцінок, наскільки сильно заважали вам під час складного, відповідального вибору психологічні бар'єри, наведені в листі питань”. Шкала оцінок на яку орієнтуються випробувані під час відповідей: 0 балів - якщо даний психологічний стан не заважає професійному самовизначенню; 1 бал - трохи заважає; 2 бали - заважає; 3 бали - сильно заважає. Лист питань має наступний вигляд:
   1. Невизначеність своїх інтересів.
   2. Острах приймати самостійні рішення.
   3. Недостатня зацікавленість.
   4. Непевність у собі.
   5. Страх критики з боку однолітків і навколишніх.
   6. Стан невизначеності через не знання своїх можливостей.
   7. Острах піти проти думки батьків.
   8. Стан апатії, байдужності.
   9. Страх припуститися помилки.
   10. Переживання безпорадності у відповідальній ситуації вибору.
   11. Тривога за нездатність подолання труднощів у майбутній професійній діяльності.
   12. Стан сум'яття через недолік потрібної інформації.
   13. Стан ліні.
   14. Острах ризикувати.
   15. Побоювання виявити особисту ініціативу.
   16. Сумнів у правильності вибору.
   17. Сильне переживання відповідальності.
   18. Стан пригніченості через небажання робити те, що змушують.
   19. Нерішучість у ситуації вибору.
   20. Страх перед невизначеністю свого майбутнього.
   Обробка результатів проводиться шляхом підсумовування балів. Підраховується загальний бал виразності психологічних бар'єрів. Крім цього, аналізуються кожний бар'єр окремо залежно від виставленого йому бала. При аналізі результатів самооцінки варто мати на увазі, що загальний підсумковий показник ступеня виразності психологічних бар'єрів може перебувати в діапазоні від 0 до 60. При цьому, чим вище підсумковий показник, тим вище ступінь виразності психологічних бар'єрів. При інтерпретації показників можна використати наступні орієнтовні оцінки рівня виразності психологічних бар'єрів: до 23 балів - низький, 24-33 бала - середній, 34 і більше - високий.
   Даний тест-опитувальник дозволяє виявити типи психологічних бар'єрів у професійному самовизначенні особистості. Ключ для визначення типу психологічного бар'єра: мотиваційний тип психологічного бар'єру визначається номерами питань - 3,8,13,18; когнітивний - 1,6,12,16; емоційний - 2,5,7,9,11,15,17,20; вольовий -4,10,14,19. При математичній обробці всі ключі з набраними балами складаються по кожному типу бар'єра окремо, і знаходиться відсоток від максимально можливої суми балів для того або іншого типу бар'єра.
   Застосування опитувальника, опрацювання отриманих результатів дозволило нам зробити ранжування психологічних бар'єрів випробуваних в залежності від їх виразності. Найбільша виразність властива психологічним бар'єрам: “стан ліні при вирішенні питань свого професійного самовизначення” (середня оцінка 1,88 балів); “стан сум'яття через недолік потрібної інформації про обирані професії” (1,35); “недостатня зацікавленість у виборі професії” (1,25); “страх припуститися помилки у виборі професії” (1,22).
   До групи менше значимих бар'єрів відносяться: “стан невизначеності при виборі професії через не знання своїх можливостей”, “тривога за нездатність подолання труднощів у майбутній професійній діяльності”, “страх перед невизначеністю свого професійного майбутнього”, “стан пригніченості через небажання робити те, що змушують батьки”. Середній бал виразності цих бар'єрів відповідно: 1,2; 1,2; 1,2; 1,16.
   Такі бар'єри як “непевність у собі при виборі професії”, “переживання безпорадності у відповідальній ситуації вибору професії”, “сильне переживання відповідальності при виборі професії” “нерішучість у ситуації вибору професії”, “стан апатії, байдужності в ситуації професійного самовизначення” мають середній бал виразності відповідно: 1,13; 1,11; 1,11; 1,08; 1,05.
   Інші психологічні бар'єри, середній оцінка яких менше 1 балу, (“невизначеність своїх професійних інтересів”, “острах приймати самостійні рішення щодо свого професійного майбутнього”, “страх критики з боку однолітків і навколишніх про зроблений вибір”, “острах піти проти думки батьків”, “острах ризикувати у виборі професії”, “побоювання виявити особисту ініціативу у виборі професії”, “сумнів у правильності вибору професії через нездатність обґрунтувати свій вибір”) рідко зустрічаються при виборі професії.
   Визначено прямий сильний зв'язок між проявом видів психологічних бар'єрів у юнаків ті дівчат (г = 0,85; при р< 0.01). Проте зауважимо, що юнаки частіше переживають такі бар'єри як
   Аналіз загальних показників виразності психологічних бар'єрів в професійному самовизначенні випробуваних показав, що 10 % від загальної кількості випробуваних мають високий ступінь виразності бар'єрів; 34 % випробуваних виявили помірний ступінь; 56 % - низький.
   Статевих відмінностей виразності психологічних бар'єрів в професійному самовизначенні особистості не зафіксовано.
   Розгляд питання про типи психологічних бар'єрів в професійному самовизначенні випробуваних засвідчив наступне. Мотиваційний тип психологічного бар'єру по загальній виборці має показник 48,38 %; когнітивний - 36,9 %; емоційний - 32 %; вольовий - 34,3 %.
   Цікаво, що у випробувані які виявили високу ступінь виразності психологічних бар'єрів в першу чергу вказують на такі бар'єри як стан ліні при рішенні питань свого професійного самовизначення (2,8), страх критики з боку однолітків і навколишніх про зроблений вибір (2,5), тривога за нездатність подолання труднощів у майбутній професійній діяльності (2,2), непевність у собі при виборі професії (2,1).
   Випробувані які виявили низьку ступінь виразності психологічних бар'єрів також в першу чергу вказують на такий бар'єр як стан ліні при рішенні питань свого професійного самовизначення (2,8).Крім такого виду бар'єра значимими для них є стан пригніченості через небажання робити те, що змушують батьки (2,3) та стан сум'яття через недолік потрібної інформації про обирані професії (2,2).
   Отриманні емпіричні данні дозволили нам зробити наступні узагальнення. Показано, що стан ліні який спостерігається при вирішенні питань професійного самовизначення у більшості випробуваних вказує на тенденцію відтягнути момент прийняття рішення про вибір професії, через те, що ще складний і відповідальний крок. Тому потрібні зусилля для опрацювання профорієнтаційної інформації, потрібно обмежувати себе, бо вибір одного напрямку життєвого шляху усуває інші можливі. Це підтверджується виразністю такого бар'єру як сум'яття через недолік потрібної інформації. Тому що подолання цього стану як раз потребує активності особистості. Таку активність виявляють коли є усвідомлення свого покликання чи стійкий інтерес до певної професійної діяльності, або необхідність приймати рішення за об'єктивних обставин через завершення навчання в загальноосвітній середній школі. Відсуванню прийняття рішення на потім сприяє й таке популярне переживання молоді як страх припуститися помилки у виборі професії. Дана ситуація свідчить про те, що у більшості молоді не сформовані стійкі професійні інтереси, вже не кажучи про освідомлення ними свого професійного покликання. Крім того об'єктивна ситуація на ринку праці обмежує можливості молоді в реалізації своїх уподобань щодо професійного самовизначення. Водночас ранжування психологічних бар'єрів молоді засвідчило, що вони вважають себе впевненими, рішучими, самостійними. Не зважаючи на це вони при можливості ухиляються від вирішення складних питань свого професійного самовизначення.
   Визначенні особливості поведінки особистості в ситуації професійного самовизначення в однаковій мірі притаманні юнакам і дівчатам.
   Серед тих хто виявив високий рівень прояву психологічних бар'єрів зустрічаються особи переважно з певними ускладненнями в розвитку особистості, що виявляється в заниженій самооцінці, тривожності, невпевненості та ін. Для них притаманні психологічні бар'єри емоційного та вольового типу. Особи які не виявили схильність до переживання психологічних бар'єрів зазвичай виявляють когнітивний тип бар'єрів. Зауважимо що мотиваційний тип бар'єру в однаковій мірі притаманний для осіб чутливих і менш чутливих до психологічних бар'єрів.
   Таким чином, проведене дослідження висвітлило питання щодо типів психологічних бар'єрів та особливостей їх прояву в професійному самовизначенні молоді.

ЛІТЕРАТУРА

1. Конюхов Н.И. Словарь-справочник практического психолога. -Воронеж, 1996. - 224 с
2. Краткий психологический словарь. - М.: Политиздат, 1985. - 431 с.
3. Лупьян Я.А. Барьеры общения, конфликты, стресс... - Мн., 1986. - 206 с.
4. Маноха І.П. Професійний потенціал особистості: досвід отнологічного дослідження: Автореф.дис...канд.психол.наук. - К., 1993.- 22 с.
5. Платонов К.К. Краткий психологический словарь системы психологических понятий. -М., 1984. -174 с.
6. Подымов Н.А. Психологические барьеры в педагогической деятельности. - М.:Прометей, 1998. - 238 с.
7. Прохоров А.О. Неравновесные (неустойчивые) психические состояния // Психологический журнал, 1994, том 20, № 2. - С. 115-124.
8. Профконсультационная работа со старшеклассниками. - К.: Рад.школа, 1980. - 160 с.
9. Шакуров Р.Х. Барьер как категория и его роль в деятельности // Вопросы психологии. - 2001. - №1. - С. 3-18.
10. Эксакусто Т.В. Практикум по групповой психокоррекции: тренинги, упражнения, ролевые игры. - Ростов-на-Дону, 2008. - 339 с.
11. Hilgard E.R., Atkinson R.C. Introduction to psychjlogy. - N.Y.; Chicago: Harcourt, Brace & World, 1967. - 686 p.
12. Kisker G.W. The disorganised personality. - N.Y.: McGrow Hill, 1972. - 562 p.
13. Lewin K. The dynamic theory of personality. - N.Y.: McGrow Hill, 1935. - 286 p.
14. Marcia J. Identity in adolescence. In J.Adelson (Ed)., Handbook of adolescence psychology. - New York: Wiley, 1960. - 138 p.
15. Super D.E. The psychology of careers. - N. Y.: Harper & Brothers, 1957.  - 319 p.

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
Зворотний зв'язок
© 2010 www.VuzLib.com