www.VuzLib.com

Головна arrow Психологія arrow Шляхи оптимізації впливу на формування особистості офіцера оперативно-розшукового підрозділу
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Шляхи оптимізації впливу на формування особистості офіцера оперативно-розшукового підрозділу

В. О. Лук'янець

ШЛЯХИ ОПТИМІЗАЦІЇ ВПЛИВУ НА ФОРМУВАННЯ ОСОБИСТОСТІ ОФІЦЕРА ОПЕРАТИВНО-РОЗШУКОВОГО ПІДРОЗДІЛУ

   Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із науковими чи практичними завданнями. Аналіз результатів практичної діяльності офіцерів оперативно-розшукових підрозділів (ОРП) свідчить, що дехто з них далеко не завжди має повний набір професійно важливих якостей необхідних для успішної оперативно-розшукової діяльності (ОРД). Крім того, змінено порядок комплектування оперативно-розшукових підрозділів персоналом. Тепер офіцерами-оперативниками стають не слухачі, які пройшли спеціальну підготовку, а вже діючі офіцери, у яких немає спеціальної освіти, проте є певний досвід служби у підрозділі охорони кордону. Отже, в сучасних умовах формування і коригування особистісних характеристик офіцерів ОРП здійснюється спочатку на курсах перепідготовки, а потім в процесі професійної діяльності та на заняттях з професійної підготовки, які проводяться безпосередньо у оперативно-розшуковому підрозділі. У цьому разі, перспективним напрямом удосконалення підготовки офіцерів ОРП до професії є більш повне врахування їх психологічних особливостей у процесі адаптації до умов майбутньої професійної діяльності.
   Метою нашого дослідження є аналіз можливостей удосконалення впливу на формування особистості офіцера оперативно-розшукового підрозділу в процесі його адаптації до майбутньої професійної діяльності та професійної підготовки.
   Аналіз останніх досліджень та публікацій. Питання психологічного забезпечення (супроводу) навчальної та професійної діяльності широко представлені у дослідженнях з психології діяльності в особливих умовах, в тому числі і в охороні державного кордону. Слід відзначити роботи А. П. Журавля [1], В. В. Журавльова [2], О. А. Матеюка [3], Є. М. Потапчука [4]. Узагальнення підходів до сутності психологічного забезпечення (супроводу) професійної підготовки та професійної діяльності прикордонників, висвітлених у зазначених роботах, дозволило нам уточнити його зміст по відношенню до офіцерів ОРП. На нашу думку психологічне забезпечення підготовки офіцерів ОРП спрямоване на створення оптимальних умов для їх ефективного навчання, формування і розвитку особистісних якостей, надання психологічної допомоги і психологічної просвіти. Таким чином, психологічне забезпечення підготовки офіцерів ОРП це сукупність взаємозв'язаних і взаємообумовлених компонентів психологічного впливу спрямованого на формування і розвиток соціально цінних і професійно значущих якостей, позитивно-мотивованого ставлення до професії офіцера-оперативника, які зумовлюють його подальшу ефективну професійну діяльність.
   Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Рекомендації з організації психологічного забезпечення діяльності з охорони державного кордону, які розроблені і науково обґрунтовані дослідниками, стосуються, в першу чергу, формування особистості тих, хто проходить службу у підрозділах охорони державного кордону і несе службу у прикордонних нарядах. Психологічні особливості оперативно-розшукової діяльності суттєво відрізняються від особливостей служби з охорони державного кордону. Це робить актуальним пошук шляхів оптимізації психологічного забезпечення формування особистості офіцера ОРП.
   Виклад основного матеріалу дослідження і отриманих наукових результатів. Виходячи з особливостей підготовки персоналу для оперативно-розшукових підрозділів, процес професійного становлення особистості офіцера ОРП проходить кілька етапів: етап профорієнтації; етап розвитку професійно важливих якостей особистості на курсах перепідготовки; етап адаптації особистості до умов оперативно-розшукової діяльності; етап самостійної оперативно-службової діяльності. Найбільш важливим етапом професійного становлення ми вважаємо розвиток професійно важливих якостей особистості офіцера ОРП на курсах перепідготовки. У цей період слухачі курсів піддаються найбільш глибокому, послідовному і цілеспрямованому психологічному впливу. Крім того, організація курсів перепідготовки дозволяє використовувати різні форми психологічного впливу на особистість слухачів в тому числі і психологічний тренінг. Саме за допомогою психологічного тренінгу ми пропонуємо оптимізувати вплив на формування особистості офіцера ОРП.
   У контексті нашого дослідження ми розглядатимемо тренінг як форму активного навчання, метою якого є перш за все передавання психологічного знання, а також розвиток професійно важливих якостей, умінь та навичок. Режим тренінгової роботи може бути різним, але навчальний день слухачів чітко регламентований, тому тренінги ми рекомендуємо проводити після навчальних занять, тривалістю півтори години тричі на тиждень.
   Аналіз практичної діяльності молодих офіцерів ОРП свідчить, що особливу увагу у психологічному забезпеченні їх професійного становлення необхідно приділити формуванню професійної мотивації; розвитку інтелекту; підвищенню емоційно-вольової і стресової стійкості; розвитку комунікативних здібностей.
   Розглянемо зазначені напрями психотренінгової роботи детальніше.
   1. Формування професійної мотивації.
   Ефективним методом формування професійної мотивації до оперативно-розшукової діяльності є мотиваційно-орієнтований психологічний тренінг, що складається з ділової гри, тренінгу сенситивності та групової дискусії. Необхідність включення в програму тренінгу сенситивності обумовлено тим, що без правильного розуміння особистісних рис і актуальних станів партнерів і взаємин між людьми неможливі ефективне планування, прийняття рішень, вирішення проблемних і конфліктних ситуацій.
   Включення в програму тренінгу ділової гри спричинене тим, що в діловій грі закріплюються нові поведінкові навички, оптимальні способи взаємодії з іншими людьми. Гра ефективно впливає на створення умов для саморозкриття, виявлення творчого і управлінського потенціалів.
   Зміст тренінгу визначається психологічними особливостями професійної мотивації слухачів. Його метою є розвиток ціннісно-мотиваційної сфери особистості, стимулювання особистісного зростання, розвиток установок на досягнення високих результатів у навчальній діяльності, опанування професійних ролей оперативно-розшукової діяльності, формування упевненості в собі, актуалізацію психологічного потенціалу офіцерів ОРП.
   Мотиваційно-орієнтований соціально-психологічний тренінг передбачає можливість створення професійно-орієнтованих ситуацій і ігрових ролей, які є мотивуючими чинниками. В процесі освоєння ролей з'являються нові мотиви, відбувається супідрядність мотивів, видозмінюються цінності. Під час гри виявляються дійсні мотиви поведінки слухача, перш за все, важливі для нього самого, а це, у свою чергу, створює необхідні умови для їх коригування і розвитку.
   У процесі ігрового моделювання відбувається розвиток професійної мотивації, яка сприяє самоактуалізації, саморозумінню особистості, розвитку соціально-психологічної компетентності, впливаючи на особистісне і професійне зростання. Це і є специфічна дія, яка відрізняє соціально-психологічний тренінг від інших форм навчання. Зокрема самооцінка, рівень домагань формуються в активній взаємодії з соціальним оточенням людини. У грі слухач хоче зайняти соціальне положення, на яке він, на його думку, заслуговує. Відповідно, у учасників гри з'являється потужний соціальний стимул прагнути до успіху.
   Тренінг спрямовано на розвиток у слухачів таких властивостей:
   - здатності до самоаналізу, рефлексії, формування адекватної самооцінки;
   - здатності розуміти інших і враховувати їх психологічні особливості;
   - уміння використовувати оптимальний стиль управління;
   - здатності прогнозувати ділову, професійну поведінку партнерів по взаємодії;
   - уміння аналізувати методи і прийоми мотивування і використовувати їх у практичній роботі.
   2. Розвиток інтелектуального рівня слухачів.
   Принциповим підходом до вирішення проблеми підвищення інтелектуального рівня є також використання активних методів навчання. Зміст занять повинен бути максимально наближеним до реальної професійної діяльності. Розвиток інтелекту припускає вивчення пізнавальних особливостей майбутньої професійної діяльності і вимог до інтелекту слухачів; урахування рівня розвитку їхнього інтелекту; розробку програми розвитку професійно значущих інтелектуальних здібностей; розвиток цих здібностей у слухачів.
   Під час розробки програми щодо підвищення інтелектуального рівня офіцерів ОРП необхідно враховувати не лише окремі вимоги, що стосуються цієї професії, але і загальні вимоги до їх здібностей і умінь. Із загальних вимог до здібностей і навичок, які необхідно розвивати, виділяються і конкретизуються окремі вимоги, відповідно до яких складається певний комплекс вправ.
   Для підвищення інтелектуального рівня офіцерів ОРП ми рекомендуємо використовувати певні способи формулювання завдань:
   - для розвитку пізнання: “охарактеризуйте...”, “назвіть...”, “розкажіть...”, “сформулюйте...”, “встановіть зв'язки...”, “опишіть...” тощо;
   - для розвитку розуміння - “розкажіть своїми словами”, “опишіть, що ви відчуваєте відносно...”, “зробіть висновки з...”, “покажіть взаємозв'язок”, “поясніть сенс” тощо;
   - для вдосконалення навичок із застосування знання -“продемонструйте...”, “поясніть мету застосування...”, “скористайтеся цим, щоб вирішити...”;
   - для розвитку аналітичних якостей - “розділіть на складові”, “поясніть причини”, “порівняйте”, “розкладіть за порядком”, “здійсніть класифікацію”, “поясніть, як і чому” тощо;
   - для вдосконалення навичок з оцінювання інформації - “встановіть норми”, “здійсніть вибір (добір)”, “зважте можливості”, “сформулюйте критичні зауваження”, “виберіть те, що вам більше подобається”, “що ви думаєте про...” тощо.
   Основна мета тренінгу пізнавальних процесів - розвиток особистісних ресурсів, що впливають на успішність професійної діяльності.
   У процесі занять вирішуються завдання розвитку таких властивостей: уваги, спостережливості; пам'яті; осмисленого сприйняття; творчого мислення; інтуїції.
   3. Підвищення емоційної стійкості слухачів.
   Підвищення емоційної стійкості до напружених ситуацій майбутньої професійної діяльності є одним з найважливіших напрямів психологічної підготовки офіцерів ОРП до професійної діяльності. Емоційна стійкість обумовлена легкістю виникнення, силою емоційних переживань (тривоги, неспокою, гніву, страху та ін.) і тривалістю цих переживань у конкретної особистості. Як відомо, біологічна значущість емоцій полягає в мобілізації ресурсів людини відповідно до вимог ситуації, проте залежно від індивідуально-психологічних особливостей людини (легкості виникнення, сили, стійкості перебігу емоційних проявів) емоційна реакція може бути надсильною або, навпаки, недостатньою. І недостатня, і надсильна емоційні реакції знижують емоційну стійкість і, як наслідок, продуктивність діяльності.
   Підвищення емоційної стійкості забезпечується оптимізацією емоційної реакції, тобто її зниженням або посиленням, відповідно до конкретної ситуації. Оскільки практика виконання службових обов'язків офіцерами ОРП супроводжується високими нервово-емоційними навантаженнями, проблема підвищення емоційної стійкості полягає, як правило, в зниженні надсильного емоційного реагування.
   Підвищення емоційної стійкості слухачів може забезпечуватися як формуванням у них навичок і умінь використовувати засоби саморегуляції психологічних станів, так і шляхом застосування засобів коригування психічного стану викладачами і психологами.
   Особливістю методів саморегуляції станів є їх спрямованість на формування адекватних внутрішніх засобів, що дають можливість людині здійснити спеціальну діяльність щодо зміни свого стану. Серед численних методів саморегуляції станів у результаті дослідження ми визначили два основних підходи: зміну емоційного реагування на екстремальну ситуацію завдяки виробленню нових стереотипів поведінки і вплив на особливості сприйняття, оцінку значущості ситуації шляхом зміни особистісних конструктів, наприклад, установок і переконань.
   Основу першого підходу становлять різні техніки нервово-м'язового розслаблення, тренінг управління тривогою, ідеомоторне тренування, прийоми відвернення уваги. До другого підходу належать методи на основі структурних змін особистості: переконань, установок, самооцінки. Найбільш поширеними серед них є раціонально-емотивна терапія, аутогенне тренування, самонавіювання, самопереконання.
   У будь-якому випадку, основна мета тренінгу саморегуляції - оволодіння індивідуалізованими прийомами саморегуляції і самодопомоги. У процесі занять вирішуються такі завдання: вироблення продуктивної установки до діяльності; вироблення індивідуального стилю подолання стресових станів; отримання доступу до ресурсів особистості; оптимізація функціонального стану слухачів.
   4. Розвиток комунікативних умінь слухачів.
   Для підвищення рівня комунікативної компетентності важливим є використання професійних знань і досвіду в психологічному тренінгу професійного спілкування. Одним із завдань психологічного тренінгу професійного спілкування майбутніх офіцерів є формування і розвиток психотехніки спілкування. Тут можуть бути корисними деякі процедури роботи в групах тренінгу умінь, де здійснюється узагальнення основних ситуацій, що викликають труднощі у спілкуванні; виділення елементарних (простих) умінь, якими повинен володіти офіцер ОРП; словесне (знакове) стимулювання учасників тренінгу за успішно виконані вправи тощо. Важливим методичним прийомом є програвання соціальних ролей за чітко розробленим сценарієм з подальшим груповим аналізом поведінки об'єктів тренінгу.
   Метою соціально-психологічного тренінгу спілкування є формування умінь і навичок конструктивної професійної поведінки в проблемних (нестандартних, конфліктних) службових ситуаціях. Завдання тренінгу:
   - розвиток умінь, що допомагають усвідомлювати наявність проблемних професійних ситуацій;
   - розвиток здатності аналізувати конкретну ситуацію і свою поведінку в ній;
   - розвиток здатності гнучко реагувати на ситуацію і швидко перебудовуватися в ній.
   - формування навичок конструктивного професійного спілкування і поведінки, пов'язаної з виконанням певних функціональних обов'язків;
   - формування й розвиток умінь вирішувати типові скрутні ситуації, що виникають у процесі оперативно-розшукової діяльності.
   Зазначений тренінг, на наш погляд, доцільно здійснювати з використанням методів ділової гри і групової дискусії, передбачених технологією активного соціально-психологічного навчання. Метод ділової гри дає змогу відтворити наочний і соціальний зміст професійної діяльності завдяки ігровому імітаційному моделюванню і вирішенню професійно орієнтованих ситуацій при доцільному поєднанні індивідуальної і групової ігрової діяльності учасників тренінгу. Не менш важливим у цьому напрямі є організація і проведення відеотренінгів, спрямованих на формування найбільш ефективних способів поведінки в тій чи іншій професійній ситуації. Такі тренінги вирішують завдання:
   - коригування непродуктивних установок у сфері спілкування;
   - підвищення рівня самосвідомості;
   - розвиток рефлексії, емпатії;
   - розвиток навичок взаємодії та інтуїції в спілкуванні;
   - оволодіння конкретними навичками, що визначають ефективність спілкування офіцера ОРП (надання психологічної допомоги, прогнозування дій партнера, розвиток конструктивної поведінки у конфлікті, уміння аналізувати невербальну поведінку тощо).
   У результаті групового обговорення і перегляду відеозапису кожен член групи отримує зворотний зв'язок. Вже перший аналіз своєї поведінки дає могутній поштовх до самокоригування. Особливо незамінним є відеозворотний зв'язок під час тренінгу невербальної поведінки, тренінгу ведення бесіди і переговорів. Тренінги вчать контролювати себе, не зациклюватися на психотравмувальних моментах, а бачити ситуацію повністю, не дозволяти емоціям переважати над розумом. На наш погляд, важливо підкреслити, що тренінг тільки тоді буде корисним для майбутніх офіцерів, коли кожен слухач сам буде активно і свідомо працювати у процесі тренінгу. Сформовані під час тренінгу навички спілкування, самоаналізу і самокоригування є вельми необхідними в майбутній оперативно-службовій діяльності на Державному кордоні України.
   Таким чином, соціально-психологічний тренінг можна розглядати як ефективну форму навчання, засоби розвитку характеристик колективної і індивідуальної психології.
   Відносно методичних особливостей організації і проведення тренінгів, то слід відзначити, що навчально-тренінговий курс як система організаційних, методичних і психологічних заходів повинен містити підготовчий, основний та завершальний етап. Підготовчий етап керівник занять має розпочинати з визначення персонального складу майбутніх учасників тренінгу. З огляду на специфіку деяких процедур, що використовуються під час навчання, оптимальною ми вважаємо групу чисельністю 5-7 чоловік. До складу тренінгової групи можна включати офіцерів ОРП ДПС України усіх категорій незалежно від статі, віку, отриманої базової освіти; безпосереднього характеру професійної діяльності; посадового становища; службового стажу. Після проведення діагностики і остаточного визначення персонального складу тренінгової групи керівник занять повинен реалізувати програму навчально-тренінгової роботи на основі запропонованої нами концептуальної моделі.
   Керівник повинен також визначити методичні прийоми, які під час проведення навчально-тренінгових занять дозволять кожному їх учаснику отримати адекватну та зрозумілу інформації про рівень розвиненості своєї пізнавальної сфери і допоможуть підвищити його. Навчально-тренінгове заняття буде ефективним лише тоді, якщо використані під час занять форми та методи навчання (лекція, ігрові та індивідуальні вправи та ін.) будуть гармонійно відповідати загальній меті курсу та узгоджуватися з його структурно-динамічними особливостями.
   Готуючись до проведення кожного заняття, необхідно пам'ятати, що, крім викладу основного змісту запланованої теми, є ще декілька невід'ємних складових успіху, це насамперед вітання, відповіді на запитання, підведення підсумків та прощання. Плануючи хронометраж навчання, керівник повинен врахувати і час для цих частин. Зокрема, це може бути вступ на 15-20 хвилин - вітання, ознайомлення з метою заходу, коротке з'ясування рівня підготовленості учасників (метою такого вступу є встановлення контакту з учасниками). Можна запланувати також 10-15 хвилин для відповідей на запитання, підведення підсумків, оцінку зробленого і завершення навчального-тренінгового заходу.
   Для того, щоб офіцери змогли максимально засвоїти весь навчальний матеріал, його необхідно розбити на декілька частин. Залежно від того, які методи викладання буде використовувати керівник занять, тривалість цих частин буде різною. Чим більше інтерактивних і динамічних форм роботи він зможе застосовувати, тим цікавіше буде учасникам, і відповідно тим легше йому буде утримати їх увагу. Ураховуючи жорстко розраховану тривалість заняття - 4 години, ми рекомендуємо поділити його на три частини тривалістю 70 хвилин з двома десятихвилинними перервами.
   Досвід проведення навчально-тренінгових занять свідчить, що необхідно підвищувати мотивацію учасників до участі в ньому. Для цього особливу увагу необхідно приділяти роз'ясненню мети навчально-тренінгової роботи та її результатів, ознайомленню учасників з результатами проведеної діагностики, встановленню взаємин довіри між членами групи і керівником занять та між собою.
   На третьому, завершальному етапі навчально-тренінгової роботи потрібно оцінити її результати:
   - підсумувати результати тренінгу, зробити основні висновки;
   - звернути увагу учасників на зміст отриманих навчальних матеріалів;
   - коротко повторити найважливіші факти та аргументи;
   - запропонувати учасникам визначити найближчі можливі практичні кроки;
   - подякувати учасникам за увагу та співпрацю.
   Оцінка результатів групової роботи - це фактично перевірка того, чи досягнуто цілі курсу, чи всі поставлені завдання виконано. З одного боку, це можливість переконатися, що все проведено згідно з планом, а з іншого - своєчасно змінити у схемі подальших занять те, що не спрацьовує або що можна покращити, а також врахувати висновки в наступній роботі.
   Для саморефлексії результатів проведеної роботи необхідно дати відповідь на наступні питання:
   Чи досягнуто цілей і завдань курсу?
   Чи досягнуто індивідуальних цілей?
   Що думають учасники про заняття? Чи влаштовують їх організаційні моменти? Змістовна частина?
   Наскільки ефективними виявилися використані Вами методи?
   Наскільки добре було організовано і підготовлено заняття? Які навчально-тренінгові заходи ще будуть необхідні у майбутньому?
   Про результати навчально-тренінгової роботи необхідно доповісти керівнику курсів перепідготовки, начальнику оперативно-розшукового відділу та начальнику органу охорони державного кордону. Ці результати потрібно враховувати у роботі з підлеглими, їх також може використати психолог в процесі індивідуальної психологічної роботи з офіцерами.
   Висновки і перспективи подальших розвідок. Перевага запропонованої нами програми соціально-психологічного тренінгу полягає в тому, що її застосування дає змогу слухачам удосконалити здатність до емпатії, до розуміння переживань, станів і інтересів інших; набувати навичок адекватного рівноправного спілкування, сприяючих запобіганню і вирішенню міжособистісних конфліктів, розвиваючи у них здатність до саморегуляції і самоконтролю, яка сприяє формуванню психічної стійкості майбутніх офіцерів в екстремальних умовах оперативно-розшукової діяльності.

ЛІТЕРАТУРА

1. Журавель А. П. Психологічний супровід оперативно-службової діяльності особового складу підрозділів охорони державного кордону України: автореф. дис. на здобуття наук, ступеня канд. психол. наук. -Хмельницький, 2006.- 20 с
2. Журавльов В. В. Морально-психологічне забезпечення несення служби прикордонними нарядами: автореф. дис. на здобуття наук, ступеня канд. психол. наук. - Хмельницький, 2001. - 18 с
3. Матеюк О. А. Психологічний вплив командира на підлеглих у військово-професійній діяльності: автореф. дис. на здобуття наук, ступеня доктора психол. наук. - Хмельницький, 2006. - 32 с
4. Потапчук Є. М. Соціально-психологічні основи збереження психічного здоров'я військовослужбовців: автореф. дис. на здобуття наук, ступеня доктора психол. наук. - Хмельницький, 2006. - 32 с

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
Зворотний зв'язок
© 2010 www.VuzLib.com