www.VuzLib.com

Головна arrow Психологія arrow Оцінка показників психологічного тестування і дослідження психофізіологічного стану військовослужбовців при розподілі за спеціальностями
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Оцінка показників психологічного тестування і дослідження психофізіологічного стану військовослужбовців при розподілі за спеціальностями

В.Л. Володарський,
М.Г. Маслова,
А.П. Дебренюк,
А.Л. Краснопольський

ОЦІНКА ПОКАЗНИКІВ ПСИХОЛОГІЧНОГО ТЕСТУВАННЯ І ДОСЛІДЖЕННЯ ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНОГО СТАНУ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ ПРИ РОЗПОДІЛІ ЗА СПЕЦІАЛЬНОСТЯМИ

   Сучасні Збройні Сили - це складна і різнопланова структурна організація. Серед основних напрямків її діяльності існують найбільш важливі, до яких слід віднести удосконалення технічного оснащення і професійно-психологічну готовність особового складу частин і підрозділів до виконання функціональних обов'язків у мирний час і у бойових обставинах. Ускладнення умов військової служби (автоматизація і комп'ютеризація, інформаційне навантаження, сучасна техніка, екстремальні впливи еколого-професійних факторів та ін.) зумовлює підвищення вимог до фізичних, нервово-психічних і морально-вольових характеристик військовослужбовців контрактної армії [1,2]. Тому актуальною є об'єктивна оцінка сучасними методами психологічних і фізіологічних параметрів стану організму військовослужбовців на усіх етапах їх професійної діяльності.
   На етапі первинного професійного відбору в контрактну армію, який здійснюється територіальними центрами комплектування Збройних Сил України, важлива роль належить психологічному відбору Наступний етап - це раціональний розподіл за спеціальностями. У Сухопутних військах існує достатньо багато спеціальностей, які потребують певного психологічного відбору, так як професійна діяльність військовослужбовців пов'язана з приладами, різною технікою. В процесі подальшої професійної діяльності, при кадровому просуванні, необхідно проводити об'єктивну оцінку професійних якостей військовослужбовця, його психологічного і психофізіологічного стану.
   Підбір тестів для оцінки психологічного стану людини залежить від важливих якостей, які необхідні для виконання тієї чи іншої професійної діяльності. Зокрема для водіїв, операторів, стрільців, спеціалістів зв'язку і спостереження важливі такі загальні психологічні і психофізіологічні якості:
   - нервово-психічна стійкість;
   - добре розвинутий вербальний і невербальний інтелект;
   - високий рівень розвитку і концентрації уваги;
   - емоційна стійкість, добра вольова регуляція психічних процесів;
   - добра оперативна, наочно-образна пам'ять;
   - достатньо висока швидкість психомоторних реакцій.
   В рамках науково-дослідної роботи (шифр “Світанок”) проведені психологічні тестування і психофізіологічні дослідження військовослужбовців полку зв'язку з метою визначення інформативності певних тестувань для оцінки необхідних професійно-психологічних якостей.
   Досліджено 81 військовослужбовець-контрактник, серед яких було 19 жінок (23,4 %). Крім того, проведено психологічне тестування 35 військовослужбовців призовного контингенту за допомогою комп'ютерного варіанту тесту “Тривожність” (Спілберга - Ханіна в модификації Чайченка) і психофізіологічні дослідження. Зроблено аналіз тесування в окремих групах спеціалістів технічного профілю: операторів відеодисплейних терміналів (18 чол.), водіїв (35 чол), телеграфістів (21 чол.) та інших військовослужбовців - зв'язківців (7 чол). Алгоритм досліджень був таким: спочатку проводилося психологічне тестування, після перерви в той же день здійснювалися психофізіологічні дослідження. Дані всіх видів досліджень заносилися у спеціальні реєстраційні бланки.
   Аналіз психологічних тестувань показав, що деякі тести громіздкі, займають багато часу і не завжди виконуються повністю (Амтхауера, 16-факторний опитувальник Кеттела - форма А). Для подальшого аналізу використані такі тести: психодіагнотичний тест Мельникова-Ямпольского (ПДТ); багаторівневий опитувальник особистості (Б00) -“Адаптивність” і опитувальник структури темпераменту Русалова (ОСТ). Відомо, що за допомогою тестів ПДТ, Б00, ОСТ можно визначити рівень невротизму, загальну активність, психічну врівноваженість поведінкову регуляцію, рівень адаптаційних можливостей, особливість темпераменту, моторно-рухову і мовно-рухову активність.
   Результати тестувань надані у таблиці 1. В залежності від значення показників тестувань досліджувані расподілені на п'ять груп: з дуже високими; високими; середніми; нижче середніх, з низькими показниками. Розподіл проведено відповідно до того, який пропонується при комп'ютерному визначенні психофізіологічного (ПФ) рейтингу і при дослідженні показника рівня функціонального стану (ПРФС) для можливого порівняння даних.

Таблиця 1
Розподіл досліджуваних за групами в залежності від значення показника психологічного тестування

Таблиця 1

   За даними таблиці 1 найбільш високими були показники за тестом Б00 “Адаптивність”: вони склали 72,8 % від чисельності досліджуваних; за тестом ПДТ високі показники спостерігалися у 18,5%; за тестом ОСТ - у 29,6% досліджуваних. За тестом Б00 високі результати отримані за рахунок даних за шкалою моральна нормативність - 86,4%. Слід відмітити значну кількість неправдивих відповідей, які виявилися за тестом Б00. Таких відповідей було 19 (23,4 % із 81 досліджуваного), з них у жінок 5 (26,3 % із 19 досліджуваних).
   Військові спеціалісти вважають, що в системі кадрового менеджменту при розподілі за спеціальностями особливу увагу слід звернути на психофізіологічний стан людини, оскільки від його якостей залежить 75 % успіху професійної діяльності [6, 7].
   Психофізіологічні (ПФ) дослідження складали комп'ютерне тестування психофізіологічного (ПФ) рейтингу і оцінку показника рівня функціонального стану військовослужбовця. ПФ-рейтинг є інтегральною оцінкою 14 показників психофізіологічного стану організму людини, у тому числі коефіцієнта сили нервової системи (КС), швидкості простої сенсомоторної реакції (ШПРС), роботи головного мозку (РГМ),показника розвитку короткочасної пам'яті та інших показників психомоторики і працездатності. Ця експрес-методика комп'ютерного тестування розроблена в КНУ імені Тараса Шевченка і апробована авторами у контингентах різних спеціалістів (пожежники, водії, оперуповноважені), у студентів університету, а нами - у 100 військовослужбовців-контрактників і 35 військовослужбовців строковой служби [3, 4]. Отже її висока інформативність доведена.Функціональний стан людини - це комплекс наявних характеристик тих функцій та якостей людини, які прямо або опосредковано зумовлюють виконання трудової діяльності [5]. Конкретизацію більш загального поняття функціонального стану являє собою психофізіологічний стан, який визначає особливості фізіологічних механізмів, що забеспечують реалізацію психічних процесів та явищ [6]. Традиційно важливими показниками функціонального стану організму людини є дані вимірювань артеріального тиску (AT), частоти серцевих скорочень (ЧСС),життєвої ємності легенів (ЖЄЛ), час затримки дихання (ЗД на вдиху та на видиху.
   Комплексна оцінка усіх перелічених показників можлива за допомогою узагальненого показника рівня функціонального стану (ПРФС). Для розрахунку ПРФС запрограмована нескладна формула, в якій використовуються дані вимірів AT, ЧСС, ЖЄЛ, співвідношення маси тіла військовослужбовця до зросту (М/Зр). У формулу ПРФС введений показник статичного балансування (СБ). Розрахунок ПРФС не потребує складних арифметичних дій. Для спрощення і прискорення розрахунку ПРФС розроблена комп'ютерна програма: дані досліджень функціонального стану людини заносяться в програму комп'ютера і він видає результат у вигляді кількісного та якісного показника. Детально визначення ПРФС надано в методичних рекомендаціях [4]. В залежності від показника ПФ-рейтингу і ПРФС досліджувани можуть бути поділени на 5 груп: з дуже високими показниками (1 група); з високими (2 група); з середніми (3 група); з нижче середніми (4 група);з низькими (5 група). Показники ПФ-рейтингу і ПРФС визначені у 81 військовослужбовця (19 жінок - 23,4 % В таблиці 2 наведені дані цих досліджень.

Таблиця 2
Показники психофізіологічних досліджень

Таблиця 2 

   За даними таблиці 2 в обстежених військовослужбовців середні і високі показники ПФ-рейтингу були у 27,2 % , а нижче середні і низкі, у 72,8 % осіб. Більш детальний аналіз отриманих результатів показав, що низькі показники ПФ-рейтингу обумовлені недостатньо швидкою реакцією на рухомий об'єкт і недостатньо швидкими розумовими процесами (оперативна пам'ять, увага). Показники ПРФС кращі ніж показники за ПФ-рейтингом: середні і високі їх значення спостерігалися у 72,7 % досліджуваних. Слід відзначити, що показники ПФ-рейтингу і ПРФС у жінок були нижчими ніж у чоловіків і це позначилося на погіршенні показників в цілому. ПФ-рейтинг переважно відображає психологічні і психомоторні процеси в організмі людини, стан центральної нервової системи. Перевагою методики є якісна і кількісна характеристика ПФ-рейтингу.
   Показник ПРФС переважно свідчить про стан фізіологічних процесів. Тому кількісні значення цих показників суттєво відрізняються.
   Надаємо деякі результати по кореляційному аналізу показників психофізіологічного стану і психологічного тестування. Коефіцієнт кореляції розраховано при Р=0,05. Найслабкіші показники ПФ-рейтингу корелюють з низькими показниками стану нервової системи за тестом ПДТ (г=0,4),особливо за шкалою психічної неврівноваженості - PN (г=0,5). В тій самій групі показників ПФ-рейтингу спостерігається кореляція за шкалою поведінкової регуляції - ПР (г=0,5) за тестом Б00 і за шкалою емоційності - ЕМ (г=0,5) за тестом ОСТ.Низькі показники ПРФС також корелюють з нервово-психічною неврівноваженістью за ПДТ (г=0,4). В групах осіб з більш високими показниками невротизму (NV) і психічної неврівноваженості (PN) тесту ПДТ (г=0,5) існує кореляція з показником поведінкової регуляції - ПР (г=0,5) тесту Б00. Таким чином, достатньо переконливе існує прямий кореляційний зв'язок між низькими показниками ПФ-рейтингу, ПРФС психічною неврівноваженістю, емоційністю, поведінковою регуляцією.
   Проведено аналіз результатів комп'ютерного психофізіологічного тестування в різних групах спеціалістів. Середньостатичний показник роботи головного мозку ( РГМ ), так звана “норма”, дорівнює 16,2 ± 2,76. Показник на рівні норми і нижче слід вважати добрим. Більш високі значення цього показника свідчать про зниження працездатності головного мозку.
   На рисунках 1 і 2 надано порівняльні показники роботи головного мозку водіїв, операторів, телеграфістів. Робота головного мозку операторів краща ніж у водіїв. Цей показник краще у телеграфістів, ніж у водіїв. Напевно це відповідає умовам і особливостям діяльності вказаних спеціалістів.
   При комп'ютерному тестуванні водіїв ПФ - рейтинг середній і високий спостерігався тільки у 14,4 %, у операторів середній і високий ПФ - рейтинг був у 50,0 % досліджених. Отримані результати дозволяють зробити висновок про необхідність більш детального психофізіологічного дослідження спеціалістів операторського профілю, зв'язку і спостереження в період розподілу за спеціальностями. А в процесі моніторингу діяльності спеціалістів низькі показники психологічних тестувань і психофізіологічних досліджень повинні бути приводом для додаткової професійної підготовки, проведення спеціальних тренінгів.

Рис 1,2

   Цікаві результати отримані при аналізі даних РГМ і реакції вибору (РВ) - важливого показника якості психомоторики у курящих і некурящих спеціалістів. Так, у курящих спеціалістів всіх профілів РГМ значно гірше, ніж у некурящих (рис.3).Реакція вибору у некурящих операторів значно краща, ніж у курящих (рис.4). Встановлено: чим вищий рівень невротизму, тим нижчий показник РГМ.
   Таким чином, отримані результати комп'ютерного психофізіологічного \\тестування свідчать про інформативність і об'єктивність методу. Його доцільно застосовувати при розподілі військовослужбовців за спеціальностями.

Рис. 3,4

   На основі проведенних досліджень можна зробити деякі важливі висновки: об'єктивні кількісні психофізіологічні дослідження виявили достатню надійність психодіагностичного тесту (ПДТ), опитувальника структури темпераменту (ОСТ) для оцінки психологічних особливостей військовослужбовця (нервово-психічної врівноваженості, ергічності, емоційності); тест “Адаптивність” (Б00) надає багато неправдиво-позитивних відповідей, особливо за шкалою моральна нормативність, тому його краще використовувати разом з іншими психологічними тестами. Комп'ютерний варіант тесту “Тривожність” можна характеризувати як зручний, оперативний, досить надійний в оцінці індивидуально-психологічних властивостей військовослужбовців.
   Слід звернути увагу на те, що при розподілі військовослужбовців за спеціальностями перевіряються професійні навички, освітні, соціально-біографічні дані.
   Висновки.
   1. Проведені психологічні тестування і психофізіологічні дослідження військовослужбовців (операторів, водіїв, телеграфістів та інших зв'язківців), порівняльний і кореляційний аналіз отриманих результатів виявив високу інформативність і доцільність запропонованих тестів і досліджень.
   2. Методики психологічних тестувань (ПДТ, Б00, ОСТ, тест “Тривожність”) і психологічних досліджень (ПФ-рейтинг і ПРФС) -нескладні для виконання, не потребують багато часу. Крім того, тест “Тривожність”, дослідження ПФ-рейтингу і обробка даних ПРФС проводяться за допомогою комп'ютерної техніки, яка прискорює тестування і робить обробку даних досліджень більш точною.
   3. За даними проведених досліджень існує прямий кореляційний зв'язок між низькими показниками ПФ-досліджень і психічною неврівноваженістю, емоційністю, поведінковою регуляцією особистості військовослужбовця.
   4. Вивчення наукових публікацій, власний досвід досліджень, проведених у військової частині, дозволяє рекомендувати комплексний підхід до оцінки професійно-психологічних і психофізіологічних властивостей військовослужбовців для вирішення питання щодо придатності на ту чи іншу посаду, пов'язану з оволодінням технікою.
   5. Проведені дослідження переконливо показали зниження працездатності головного мозку та реакції вибору при комп'ютерному тестуванні, з проявами невротизму у курящих військовослужбовців у порівнянні з тими, що не курять. Це підтверджує необхідність впровадження у військових частинах здорового способу життя.
   6. Запропоновані методики психологічних тестувань і ПФ -дослідження можуть бути виконані в умовах військових частин, що має значення в подальшому психологічному супроводі діяльності військовослужбовців і при необхідності здійснення заходів профілактики та корекції порушень працездатності спеціалістів і зміцнювання їх психологічного (психофізіологічного) стану.

ЛІТЕРАТУРА

1. Варус В.І., Буров О.Ю. Методичні проблеми професіонального відбору та способі їх розв'язання // Наука і оборона, 2004. - № 2. С. 7-50.
2. Кириченко CO. Реалізація Державної програми розвитку Збройних Сил України на 2006 - 2011рр в напрямі створення ефективної системи всебічного забеспечення військ (сил).// Наука і оборона, 2008. - № 2. - С 3-8.
3. Горго Ю.П., Філімонова Н.Б., Ян Т.Е. Визначення психофізіологічного статусу людини для розробки критеріїв її професійної придатності // Вісник Черкаського ун-ту.- Вип.13.- Серія біол.науки. - 1999. - С.28-31.
4. Маслова М.Г., Володарський В.Л., Поляков О.А., Горго Ю.П., Шекера О.Г., Іващенко СМ., Бобровим Л.М., ДручилоТ.Ф. Комплексна методика визначення психофізіологічного стану військовослужбовців на етапі професійного відбору для участі у міжнародних миротворчих операціях. - К.: ННДЦ ОТ і ВБ України, 2005 - 123 с
5. Червяк П.І. Медична енциклопедія. - К.: Просвіта, 2001. - 1022 с
6. Новиков B.C. Психофизиологическое обеспечение боевой деятельности военнослужащих// Воен.- мед. журнал, 1996.- Т. 317.-№ 4. - С. 37 - 40.
7. Москаленко В.Ф., Шекера О.Г. Медико-демографічні аспекти комплектування ЗСУ ( Монографія ). - К.: ЕКМО, 2007 . - 184 с.

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
Зворотний зв'язок
© 2010 www.VuzLib.com