www.VuzLib.com

Головна arrow Психологія arrow Вивчення гендерних характеристик особистості підлітків
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Вивчення гендерних характеристик особистості підлітків

H.I. Буркало

ВИВЧЕННЯ ГЕНДЕРНИХ ХАРАКТЕРИСТИК ОСОБИСТОСТІ ПІДЛІТКІВ

   Підлітковий вік - період життя людини від дитинства до юності в традиційній класифікації (від 11-12 до 14-15 років). В цей короткий по астрономічному часу період підліток проходить великий шлях в своєму розвитку: через внутрішні конфлікти із самим собою та з іншими, через внутрішні зриви та сходження він може набути почуття особистості [3].
   В цей час відбуваються зміни підлітка і на морфологічному рівні, а саме з перебудовою організму підлітка - статевим дозріванням. Усвідомлення і переживання статевої ідентичності передбачає наявність у підлітків певних зразків, тобто уявлень про найбільш привабливі і значущі якості особистості чоловіка і жінки, які виявляються в багатьох сферах життєдіяльності індивіда. Дані зразки включають як незалежні від статі моральні установки, стереотипи поведінки, так і специфічні, що пов'язані з розрізненням форм взаємостосунків чоловіків і жінок у суспільстві, діяльності, побуті [9].
   До основних чинників, що впливають на статево-рольову ідентифікацію відносять сім'ю, школу, однолітків, які в свою чергу є основними інститутами соціалізації. Таким чином, інститути соціалізації виступають соціально-психологічними чинниками, що безпосередньо впливають на формування та становлення статево-рольової ідентифікації [8].
   Крім соціальних чинників на формування статево-рольової ідентифікації особистості в підлітковому віці впливають етнокультурні чинники [12]. Культура впливає на всі сфери людського життя, зокрема на гендерні ролі. гендер в психології - це соціально-біологічна характеристика, за допомогою якої люди дають визначення поняттям “чоловік” і “жінка”. Оскільки “стать” є біологічною категорією, соціальні психологи часто посилаються на біологічно обумовлені гендерні відмінності як на “статеві відмінності” [1].
   Формуюча сила культурних очікувань проявляється в наших уявленнях про те, як повинні себе поводити чоловіки і жінки. В різних етнічних групах по-різному відбувається статево-рольова ідентифікація, бо кожна з цих груп має свою історично сформовану модель родини, свої усталені звичаї та норми, своє бачення жіночих та чоловічих ролей, а також власну позицію стосовно місця жінки та чоловіка в суспільстві. Вище перераховані чинники є джерелом того, що представники різних етнічних груп мають певну тенденцію до прояву тих чи інших типів статево-рольової поведінки, а саме: маскулінного, фемінного або андрогінного [5; 12]. Це чітко проявляється в підлітковому віці, бо саме в цей вік особистість є найбільш відкритою для різних етнічних та культурних впливів, а також саме в цей час відбувається видозміна підлітка як на морфологічному, гормональному, так і на соціальному рівні. Підліток шукає себе, своє місце в даному суспільстві, в даній культурі. Він є дуже чутливий до різних впливів. Підліток починає наслідувати моделі поведінки дорослих представників власної статі, які склалися в даному етносі, в даній культурі. На основі цього він формує власну статево-рольову поведінку. гендерні характеристики особистості в підлітковому віці в психології вивчаються за допомогою низки методів [5; 9].
   Метою даної роботи є вивчення гендерних характеристик особистості в підлітковому віці. Для досягнення даної мети було поставлено такі завдання: 1. Виявлення статево-рольових типів поведінки. 2. Розгляд особливостей статево-рольової ідентифікації особистості в підлітковому віці. 3. Висвітлення основних методик вивчення статево-рольової ідентифікації особистості, зокрема підлітків.
   В сучасній психології прийнято виділяти чотири основні статево-рольові типи: 1) маскулінний тип - високий показник вираженості чоловічих рис і якостей (маскулінності) при мінімальній наявності жіночих (фемінних); 2) фемінний тип - високий показник жіночих (фемінних) характеристик при мінімальній представленості чоловічих (маскулінних) рис і якостей; 3) андрогінний тип - поєднання високих показників маскулінності і фемінності в одному індивіді; 4) недиференційований тип - поєднання низьких показників маскулінності й фемінності особі. Така класифікація статево-рольових типів була запропонована Сандрою Бем [6; 17], які є альтернативою традиційній системі поділу, в якій виділяли два типи - маскулінний і фемінний.
   До типово чоловічих рис традиційно відносять такі, як незалежність, домінантність, агресивність, схильність до ризику, впевненість в собі, сміливість, наполегливість, рішучість, мужність і т. ін. Маскулінних індивідів відрізняє більша самоповага в цілому, а також більш висока самооцінка в області академічних досягнень і особистої зовнішності - фізичне Я. Вони обирають конфліктне, конфронтаційне, дуже дистанційоване спілкування [4; 6].
   До типово жіночих рис відносять такі, як поступливість, м'якість, чутливість, ніжність, спонтанність, відкритість, сердечність, здатність до співчуття, співпереживання і т. ін. [6]. Люди з високим рівнем фемінінності встановлюють гармонійні, поєднуючі, неконфліктні, дуже довірчі з високим ступенем близькості стосунки.
   В свою чергу, андрогінність - це гармонійне поєднання високого розвитку фемінності та маскулінності в одній людині, незалежно від статі. Андрогінність стирає зумовлені соціокультурними очікуваннями відмінності “чоловічого” та “жіночого”. Андрогінність дає людині більше свободи дій, а тому підвищує адаптивні можливості. При цьому м'якість, поступливість в соціальних контактах і відсутність явно виражених домінантно-агресивних тенденцій в спілкуванні ніяк не пов'язані із зниженням впевненості в собі, а навпаки, проявляються на фоні збереження високої самоповаги, впевненості в собі і само прийняття [5; 6].
   Сучасні тести розглядають М/Ф вже не як альтернативи, полюси одного і того ж континууму, а як незалежні виміри. Порівняння показників одного і того ж індивідуума по шкалам М/Ф дозволяє обчислити ступінь його психологічної андрогінності [5].
   Слід зазначити, що саме в процесі статевої соціалізації і засвоєнні індивідом статевих ролей формується індивідуальний статево-рольовий тип поведінки, який яскраво виражається в підлітковому віці.
   Підлітковий вік - важливий етап в житті кожної людини, це час переходу з дитинства до юності. Як вже зазначалося, в цей час відбуваються зміни підлітка на морфологічному рівні, а саме з перебудовою організму підлітка - статевим дозріванням. Останній аспект визначається на основі поняття пубертатності. Пубертатний період - це стадія, коли людина досягає статевого дозрівання. Лінії психічного та фізіологічного розвитку не йдуть паралельно, через що індивідуальні межі вступу в пубертат значно варіюють. В середньому пубертат триває 3-4 роки. Настання пубертатного періоду характеризується загальними змінами морфологічної будови організму. У дітей обох статей дозрівання стосується спочатку внутрішніх органів, а потім тіла. Пубертат характеризується також гормональною активністю. Гормональна регуляція здійснюється на різних рівнях: ендокринних залоз, гіпофізу, щитовидної залози які починають виділяти гормони росту і статеві гормони, а саме тестостерон, що впливає на формування маскулінних якостей особистості, та прогестерон і естроген, що впливають на формування фемінності [3; 9].
   Зміни у підлітків відбуваються не лише на морфологічному і гормональному рівнях, а й на соціально-психологічному. Підлітки починають більш глибше усвідомлювати і переживати власну статеву ідентичність, яка тісно пов'язана з певними статевими ролями. Статева роль - це уявлення про себе, як про істоту чоловічої та жіночої статі, в термінах установок і поведінки, що проявляються в соціальних ситуаціях. Засвоєння статевої ролі припадає на короткий період між пубертатом і початком дорослості. В перехідному віці соціальний тиск дорослих і групи однолітків вимагає від підлітка соціально схвалювану статеву роль з усім набором властивих їй поведінкових характеристик.
   Статева роль інтегрує в собі специфічні особливості індивіда, як представника конкретної статі. Це визначається у хлопчиків у проявах мужності (маскулінності), а у дівчаток - жіночності (фемінності). Маскулінність (фемінність) можна представити як сукупність найбільш значущих ознак, властивостей, притаманних чоловіку (жінці) на відміну від жінки (чоловіка). Від своєчасності і повноти процесу опанування статевої ролі через формування психологічних рис маскулінності і фемінності залежить у підлітків впевненість у собі, цільність переживань, визначеність установок і, в кінцевому рахунку, ефективність спілкування та взаємодій з оточуючими [9; 10].
   Загалом, як ми можемо бачити з вище викладеного, статево-рольова ідентифікація має безпосередній вплив на формування особистості підлітка і процес формування та особливості її протікання залежить від низки чинників, а саме: від біологічних, що виражаються на морфологічному та гормональному рівнях розвитку й від соціальних та етнокультурних, які змістовно представлені впливом сім'ї, школи та ровесників, які є представниками певного етносу та носіями певної культури [3;5].
   Гендерні характеристики особистості в підлітковому віці в психології вивчаються за допомогою низки методів, а саме за допомогою певних методик, таких як: методика “маскулінності-фемінності” С. Бем [7], Шкала “маскулінності-фемінності” із Фрайбургського особистісного запитальника (FPI) [7], методика “Жіночність” із тесту загальної оцінки особистості, описаного в книзі В.М. Мельникова та Л.Т. Ямпольського [7], Методика “Семантичний диференціал” [14], Асоціативний експеримент [11], Методика “Хто Я?” (М. Кун, Т. Макпартленд) [15], а також проективна методика “Намалюй людину” Тест за К. Маховер [13].Методика “маскулінності-фемінності” була запропонована Сандрою Бем в 1974 р. для діагностики психологічної статі і визначає ступінь андрогінності, маскулінності та фемінності особистості. Опитувальник містить 60 тверджень (якостей), на кожне з яких досліджуваний відповідає “так” або “ні”, оцінюючи тим самим наявність або відсутність у себе названих якостей. Опитувальник може застосовуватися і у формі експертного рейтингу. В такому випадку оцінка досліджуваного по даним якостям здійснюється компетентними суддями - людьми, які знають добре знають досліджуваного (чоловік, дружина, батьки та ін.) [7].
   Отже, за допомогою методики “маскулінності-фемінності” С. Бем ми можемо визначити психологічну стать досліджуваного, прояви андрогінності, маскулінності або фемінності.
   В ході роботи роздаються бланки з методикою, яка містить інструкцію та 60 тверджень (зразок бланку знаходиться в додатку).
   Інструкція: Вам пропонується ряд тверджень (якостей), кожне із яких відповідає або не відповідає якимось Вашим особливостям (якостям). Якщо Ви вважаєте, що така відповідність має місце, то дайте відповідь “так”, в протилежному випадку - відповідь “ні”.

Таблиця

   Після проведення тестування, отримані дані обраховуються за допомогою ключів до тесту:
   Маскулінність: відповіді “так” на пункти № 1,4, 7, 10, 13, 16, 19, 22, 25, 28, 31, 34, 37, 40, 43, 46, 49, 52, 55, 58.
   Фемінність: відповіді “так” на пункти № 2, 5, 8, 11, 14, 17, 20, 23, 26, 29,32, 35, 38, 41, 44, 47, 50, 53, 56, 59.
   Всі інші пункти - нейтральні.
   За кожне співпадіння відповіді з ключем нараховується 1 бал. Потім визначаються показники фемінності (F) і маскулінності (М) у відповідності із наступніми формулами: F= (сума балів по фемінності): 20; М= (сума балів по маскулінності): 20. Основний індекс IS визначається як: IS = (F-M): 2,322.
   Якщо величина індексу IS знаходиться в межах від -1 до +1, то робиться висновок про андрогінність. Якщо індекс менше -1(IS<-1), то робиться висновок про маскулінність, а якщо індекс більше +1 (IS>1) - про фемінність. У випадку, коли IS<-2,025 говорять про яскраво виражену маскулінність, а якщо IS > 4- 2,025 - говорять про яскраво виражену фемінність.Шкала “маскулінності-фемінності” із Фрайбургського особистісного опитувальника (FPI).
   Вона спрямована на виявлення маскулінності та фемінності. Дана шкала складається із інструкції та 14 тверджень, на кожне з яких досліджуваний відповідає “так” або “ні”, в залежності від того, відповідають чи не відповідають дані твердження особливостям поведінки досліджуваного [7]. В ході роботи роздаються бланки з методикою.
   Інструкція: Вам пропонується ряд тверджень, кожне із яких відповідає або не відповідає якимось Вашим особливостям . Якщо Ви вважаєте, що така відповідність має місце, то дайте відповідь “так”, в протилежному випадку - відповідь “ні”.
   1. Я майже щодня думаю про те, наскільки кращим було б життя, якби мене не переслідували невдачі.
   2. Можу застосувати фізичну силу, якщо необхідно відстояти свої інтереси.
   3. Я легко можу зніяковіти.
   4. Люблю такі завдання, коли можна діяти без тривалих роздумів.
   5. Часто у мене немає апетиту.
   6. Зазвичай я рішучий (-а) і дію швидко.
   7. Коли я чогось боюся, у мене пересихає в роті, тремтять руки і ноги.
   8. Мені приємно, так би мовити, тикнути носом інших в їх помилки.
   9. Активно приймаю участь в організації громадських заходів.
   10. Якщо сильно розсерджуся на когось, то можу його й ударити.
   11. Мене мало хвилює, що до мене хтось погано ставиться.
   12. Я надаю перевагу змусити людину зробити те, що мені потрібно, ніж просити її про це.
   13. В мене досить часто змінюється настрій.
   14. Я впевнений (-а) в своєму майбутньому.
   Після проведення тестування, отримані дані обраховуються за допомогою ключів до тесту: по 1 балу нараховується за відповіді “так” на пункти № 2,4,6,8-12,14 і відповіді “ні” на пункти № 1,3,5,7,13. Підраховується загальна сума балів. Чим вона більша, тим більш виражена маскулінність і менше - фемінність.
   Методика “Жіночність”. Вона являє собою виконане Є. П. Ільїним об'єднання двох шкал (“Жіночність” та “Естетична сприйнятливість”) тесту загальної оцінки особистості, описаного в книзі В.М. Мельникова та Л.Т. Ямпольського. [7].
   Інструкція: Дайте відповідь “так” чи “ні” на запропоновані Вам запитання. Довго не міркуйте, відповідайте перше, що спадає Вам на думку.
   1. Мені би хотілося бути медпрацівником.
   2. Я швидше придбаю книжку з мистецтва, ніж про особливості державного управління в різних країнах.
   3. Мені би сподобалася робота секретаря.
   4. Мене завжди цікавила техніка, наприклад автомобілі.
   5. Я люблю готувати їжу.
   6. В газеті мене більше зацікавить стаття із заголовком “Сучасні проблеми культури і мистецтва” ніж із заголовком “Покращення виробництва і торгівлі”.
   7. Якби я був (була) художником, мені би сподобалося малювати квіти.
   8. Я дуже чутливий (-ва) до прекрасного, естетичним сторонам життя.
   9. Мені би сподобалося бути знавцем квітів.
   10. Я більше зацікавлений (-а) в ділових і матеріальних успіхах, ніж в пошуках духовних і художніх цінностей.
   11. Я люблю дітей.
   12. Я краще прочитаю хороший роман, ніж статтю про наукові відкриття.
   13. Мене завжди мало захоплювали ігри з ляльками.
   14. Я люблю поезію, особливо лірику.
   15. Думаю, що мені би сподобалася робота шевця з жіночого одягу.
   16. Якби я був (-ла) журналістом, мені більше би подобалося писати про театр.
   17. Я люблю збирати квіти і вирощувати кімнатні рослини.
   18. По телебаченню я скоріше переглядаю передачі про політику, ніж серіали.
   Після проведення тестування, отримані дані обраховуються за допомогою ключів до тесту: за відповіді “так” на питання 1-3, 5-9, 11, 12, 14-17, і за відповіді “ні” на питання 4, 10, 13, 18 нараховується по одному балу. Чим більше набрано балів, тим більше виражена жіночність.
   Методика “Семантичний диференціал”. В основу характеристики і аналізу якісного змісту статево-рольової ідентифікації слід покласти три критерії: маскулінність, фемінність, андрогінність. Відштовхуючись від положення про те, що індивідуальна статево-рольова ідентифікація особистості проявляється у приписуванні собі (своїй статі) тих чи інших якостей, які є статевонейтральними, нами було модифіковано методику “Семантичний диференціал” [14]. Суть методики полягає в тому, що підліткам у формі бланку пропонували відповісти на запитання і оцінити по семибальній шкалі від -3 до +3, кому, хлопцям-чоловікам чи дівчатам-жінкам, властивіша та чи інша якість. Нами було обрано 20 пар понять, які є зрозумілими і значимими для підлітків.
   Нижче пропонуємо зразок тесту, який при необхідності, може видозмінювати свою змістовну наповненість в залежності від завдання та мети дослідження. Зазначимо - кількість шкал не є обмеженою.
   Інструкція 1. Стать____Вік____
   Оцінити поняття “чоловік-хлопець” за нижче перерахованими шкалами (поняттями-антонімами) від -3 до +3, тобто наскільки пов'язане це поняття з визначенням наведеним чи зліва чи справа. Ліва сторона шкал оцінюється від -3 до 0, права від 0 до +3.
   0 - невизначена відповідь; 1 - скоріше так; 2 - пов'язане; 3 - дуже пов'язане.

Чоловік, хлопець

-3

-2

-1

0

+1

+2

+3

Чоловік, хлопець

1. сильний

 

 

 

 

 

 

 

слабкий

2. розсудливий

 

 

 

 

 

 

 

наївний

3. добрий

 

 

 

 

 

 

 

егоїстичний

4. охайний

 

 

 

 

 

 

 

неохайний

5. чесний

 

 

 

 

 

 

 

нечесний

6. поступливий

 

 

 

 

 

 

 

впертий

7. дратівливий

 

 

 

 

 

 

 

стриманий

8. веселий

 

 

 

 

 

 

 

сумний

9. хороший організатор

 

 

 

 

 

 

 

поганий організатор

10.оптиміст

 

 

 

 

 

 

 

песиміст

11.жорстокий

 

 

 

 

 

 

 

ніжний

12.незалежний

 

 

 

 

 

 

 

залежний

13.кремезний

 

 

 

 

 

 

 

тендітний

14.начальник

 

 

 

 

 

 

 

підлеглий

15.розумний

 

 

 

 

 

 

 

дурний

16.пихатий

 

 

 

 

 

 

 

покірний

17.стриманий

 

 

 

 

 

 

 

імпульсивний

18.духовний

 

 

 

 

 

 

 

матеріальний

19.швидкий

 

 

 

 

 

 

 

повільний

20 .злий

 

 

 

 

 

 

 

добрий

   Інструкція 2. Стать____Вік____
   Оцінити поняття “жінка-дівчина” за нижче перерахованими шкалами (поняттями-антонімами) від -3 до +3, тобто наскільки пов'язане це поняття з визначенням наведеним чи зліва чи справа. Ліва сторона шкал оцінюється від -3 до 0, права від 0 до +3.
   0 - невизначена відповідь; 1 - скоріше так; 2 - пов'язане; 3 - дуже пов'язане.

Жінка, дівчина

-3

-2

-1

0

+ 1

+2

+ 3

Жінка, дівчина

1.сильна

 

 

 

 

 

 

 

слабка

2. розсудлива

 

 

 

 

 

 

 

наївна

3. добра

 

 

 

 

 

 

 

егоїстична

4.охайна

 

 

 

 

 

 

 

неохайна

5.чесна

 

 

 

 

 

 

 

нечесна

6. поступлива

 

 

 

 

 

 

 

вперта

7. дратівлива

 

 

 

 

 

 

 

стримана

8.весела

 

 

 

 

 

 

 

сумна

9. хороший організатор

 

 

 

 

 

 

 

поганий організатор

10.оптимістка

 

 

 

 

 

 

 

песимістка

11.жорстока

 

 

 

 

 

 

 

ніжна

12.незалежна

 

 

 

 

 

 

 

залежна

13.кремезна

 

 

 

 

 

 

 

тендітна

14.начальниця

 

 

 

 

 

 

 

підлегла

15.розумна

 

 

 

 

 

 

 

дурна

16.пихата

 

 

 

 

 

 

 

покірна

17.стримана

 

 

 

 

 

 

 

імпульсивна

18.духовна

 

 

 

 

 

 

 

матеріальна

19. швидка

 

 

 

 

 

 

 

повільна

20.зла

 

 

 

 

 

 

 

добра

   Інтерпретація. Результати дослідження піддаються кількісному аналізу і, на основі приписування дитиною певної кількості понять представникам своєї і протилежної статі, робиться висновок про якісний зміст статево-рольової ідентифікації дітей: фемінний, маскулінний, андрогінний.
   Асоціативний експеримент [11] в психології, як відомо, використовують з різною метою і відповідно в різних варіантах проведення. Якщо дослідника цікавлять уявлення підлітків про себе як носія певної статевої ролі, в набір слів-стимулів, що задаються підліткам, дослідник може внести поряд з іншими словами такі: хлопець, дівчина, чоловік, жінка, мати, батько. Використовується вільний асоціативний експеримент з чисельними асоціаціями, тобто підліток може без будь-яких граматичних і кількісних обмежень видавати реакції на слово-стимул.
   Інструкція: Зараз вам буде прочитано низку слів, на які ви маєте дати відповідь у вигляді асоціації на це слово, тобто з чим, як вам здається, це слово пов'язане та уподібнюється. Наприклад, яблуко -червоне, кругле, смачне.
   Список асоціацій може варіювати як у змістовному плані так і в кількісному. Ми пропонуємо зразок списку слів-стимулів:

мати

 

чоловік

 

дівчина

 

край

 

батько

 

земля

 

хлопець

 

жінка

 

дім

 

   Інтерпретація. Асоціативний експеримент проводиться на великій кількості досліджуваних, і на основі поданих ними асоціацій можна побудувати таблицю частотного розподілення слів-реакцій на кожне слово-стимул.
   Методика “Хто Я?” (М. Кун, Т. Макпартленд) [15]
   Мета: виявлення ролі гендерних характеристик у структурі Я-концепції особистості, вивчення змістовних характеристик ідентичності особистості.
   Інструкція. Ви отримали опитувальні бланки, де в стовпчик 20 разів написано слово “Я” і далі залишений пустий рядок. Будь-ласка, протягом 15 хвилин відповідайте на питання: “Хто Я?”, використовуючи з цією метою будь-які слова або речення. Робіть це так, неначе Ви відповідаєте самому собі, а не комусь іншому. Записуйте свої відповіді в тому порядку, в якому вони спадають Вам на думку. Не турбуйтесь про логіку та важливість відповідей. Записуйте їх достатньо швидко.
   Ті характеристики, самого себе, котрі досліджуваний записує на початку свого списку, найбільше актуалізовані в його свідомості, і є більш усвідомлюваними та значущими для суб'єкта.
Бланк відповідей. Стать____Вік____

Хто Я такий?

1.

11.

2.

12.

3.

13.

4.

14.

5.

15.

6.

16.

7.

17.

8.

18.

9.

19.

10.

20.

   Для обробки використовується контент-аналіз:
   1. Соціальна ідентичність: сімейні і міжособистісні ролі (по типу: я -мати, дружина, син, чоловік, подруга і т.д.); професійні ролі (я - майбутній психолог, студент, підприємець, дослідник); інші соціальні ролі, які стосуються сфери дозвілля (я - колекціонер, спортсмен, читач, глядач).
   2. Особистісна ідентичність: фемінні характеристики (я -турботлива, чуттєва, залежна, лагідна, мрійлива); маскулінні характеристики (я - сильний, сміливий, цілеспрямований, самостійний, незалежний, агресивний); нейтральні характеристики (я - веселий, красивий, добрий, відданий, охайний, працьовитий, лінивий).
   Звертається увага на те, чи була наявною у самоописі характеристика, що визначає стать (я - “чоловік/жінка, юнак/дівчина), та визначається порядок її згадування (перші три місця свідчать про значущість цієї характеристики у структурі Я-концепції особистості -за перше місце нараховується 3 бали, друге - 2, третє і далі - по 1). Підрахувати кількість характеристик в кожній з виділених категорій та занести до таблиці.
   Велика кількість гендерно виокремлених самовизначень вказує на те, що гендерна ідентичність займає провідне місце у структурі Я-концепції особистості. Якщо в числі перших трьох відповідей є самоопис, який позначає стать, а сімейні ролі та фемінні характеристики у жінок домінують вад професійними й маскулінними (у чоловіків навпаки), можемо говорити про статевотипізовапу Я-концепцію (самовизначення та поведінка співпадають з тими, які вважаються в суспільстві гендерно-відповідними).
   Нестатевотипізована Я-концепція: стать не згадується взагалі або згадується в кінці списку, “інші соціальні ролі” та “нейтральні характеристики” мають більше згадувань, ніж інші категорії.
   Проективна методика “Намалюй людину” Тест [13] може бути використана для дослідження статево-рольової ідентифікації особистості в підліткового віку. Методика “Намалюй людину” Тест не була спеціально розроблена для діагностики статево-рольової ідентифікації проте в ній є окремі елементи діагностики статевої ідентифікації особистості. При інтерпретації даної методики нами були враховані зауваження авторів, що вже працювали з даною методикою: К. Маховер, А. Анастазі, Л. Ф. Бурлачук, С. М. Морозов, Ю. С. Савенко [2; 16]. Методика “Намалюй людину” Тест дозволяє діагностувати, в першу чергу, неусвідомлювану статево-рольову ідентифікацію дітей. Оскільки статево-рольова ідентифікація складається на основі статево-рольових уявлень (як усвідомлюваних, так і неусвідомлюваних), то фемінна, маскулінна, андрогінна орієнтація свідчить про відповідні змістовні характеристики даних уявлень, тобто їх фемінну, маскулінну, андрогінну спрямованість.
   Методика “Намалюй людину” Тест проводилась в три етапи. На першому етапі пропонуємо учню намалювати людину: “Намалюй, будь ласка, людину”. Малювати потрібно старанно, охайно, не поспішаючи”. При цьому експериментатор не вказує статі людини, яку потрібно намалювати. На другому етапі пропонуємо намалювати людину, протилежної статі, тобто, якщо дитина намалювала людину чоловічої статі, то пропонуємо намалювати їй людину жіночої статі, і навпаки. На третьому етапі пропонуємо намалювати себе. Інструкції щодо старанності й непоспішності мають бути присутні на всіх трьох етапах дослідження. Час виконання дитиною кожного завдання експериментатором не обмежувався (але не більше 25 хвилин). Для проведення дослідження необхідно було мати набір кольорових олівців (мінімум 6 кольорів), аркуш паперу (формату А-4) для кожного етапу експерименту, гумку для витирання. Додаткову інформацію може дати бесіда з учнем за змістом малюнка, яка проводиться після завершення кожного етапу. В процесі виконання малюнка бажано, і якщо є можливість, фіксувати в протоколі витирання і перемальовування, великі паузи (більше ЗО секунд), емоційні реакції і спонтанні коментарі. Для діагностики проводилося групове обстеження, проте, якщо було необхідно, проводилося обстеження окремо кожної дитини.
   При аналізі малюнків дітей враховувались всі аспекти, що вказуються дослідниками, які працювали з цією методикою [13], а також ми дотримувались гіпотези, що малюнок дитини - це певним чином її самопрезентація. Отже, оскільки нас цікавив вияв саме статево-рольових аспектів, то перш-за-все ми звернули увагу на те, фігуру якої статі дитина розпочинає малювати першою. З погляду статевої ідентифікації прийнято вважати найбільш нормальним, коли першою малюють фігуру своєї статі. Якщо дитина починає малювати фігуру протилежної статі, то це може вказувати на серйозні психосексуальні проблеми.
   Крім цих методик часто використовують Тест Лірі, проективний тест “Малюнок чоловіка і жінки” та ін. [6].
   Як ми бачимо існує низка методик, за допомогою яких ми можемо вивчати гендерні характеристики особистості в підлітковому віці. Звичайно створення нових методик дало б змогу нам більш глибше вивчати гендерні характеристики особистості, зокрема гендерні характеристики підлітка.

ЛІТЕРАТУРА

1. Берн Ш. гендерная психология. - М., 2001.
2. Бурлачук Л.Ф. Введение в проективную психологию. - К.: Ника-Центр, 1997. - 128 с. (Серия “Новейшая психология”; Вып. 3). - С.78-79.
3. Вікова та педагогічна психологія: Навч. посіб. / О.В. Скрипченко, Л.В. Долинська та ін. - К.: Просвіта, 2001. - С. 175-232.
4. Говорун Т.В. Соціалізація статі та сексуальності. Монографія. -Тернопіль: Навч. книга - Богдан, 2001. - 240 с
5. Говорун Т.В., Кікінежді О.М. гендерна психологія: Навч. посібник. - К.: Видавничий центр “Академія”, 2004. - 308 с
6. Данильченко Д.В. Психологія статі: Навчальний посібник. - Ніжин, 2006.- 208 с
7. Ильин Е. П. Дифференциальная психофизиология мужчины и женщины. - СПб., 2002. - С. 395-399.
8. Корнєв М.Н., Коваленко А.Б. Соціальна психологія: Підручник.-К., 1995. - С.235-236, С. 238-239.
9. Крайг Грейс. Психология развития. - СПб.: Питер, 2003. - С. 555-594.
10. Кулагина И.Ю. Возрастная психология: Учебн. пособ. - М.: РОУ, 1996. - С. 140-150.
11. Леонтьев А.А. Основы психолингвистики. - М., 1999.
12. Майерс Д. Социальная психология. - СПб.: Питер, 2002. - С. 66.
13. Маховер К. Проективный рисунок человека. - М.: Смысл, 2000. -154 с.
14. Петренко В.Ф. Основы психосемантики. - М.: Питер, 2005.-480 с.
15. Практикум по гендерной психологии / Под ред. И.С. Клециной. -СПб., 2003. - С. 166.
16. Савенко Ю.С. Методика “Рисунок человека” // Вопросы патопсихологии.- М.: НИИ психиатрии, 1970. - С. 113-119.
17. Bern S. Sex role adaptability - one consequence of psychological androgyny// J. of Pers. and Soc. Psychol., 1975. №31 . - P.634-643.

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
Зворотний зв'язок
© 2010 www.VuzLib.com