www.VuzLib.com

Головна arrow Педагогіка arrow Вимоги до організації самостійної роботи студентів педагогічних університетів у контексті Болонського процесу
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Вимоги до організації самостійної роботи студентів педагогічних університетів у контексті Болонського процесу

К.Ю. Ковальова,
аспірантка
(Бердянський державний педагогічний університет)

ВИМОГИ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ ПЕДАГОГІЧНИХ УНІВЕРСИТЕТІВ У КОНТЕКСТІ БОЛОНСЬКОГО ПРОЦЕСУ

   Постановка проблеми. Сьогодні Україна стала активним учасником інтеграції до Європи в усіх галузях. Не стала винятком і освіта, особливо вища. Термін “Болонський процес” уже не викликає здивування, а кредитно-модульна система починає набувати все ширшого застосування у ВНЗ України.
   Перехід до кредитно-модульної системи організації навчального процесу у вищій школі зумовлює суттєве посилення ролі самостійної діяльності студентів, спрямованої на засвоєння ними змісту навчання, набуття професійної компетентності. У таких умовах на перший план виходять проблеми підвищення результативності самостійної роботи студентів, розробки дидактично обґрунтованих підходів до її проектування та організації, впровадження ефективних методів управління її виконанням.
   Аналіз досліджень і публікацій. Проблема організації самостійної роботи студентів існувала завжди (відображена ще в працях Сократа, Демокріта, Ж.-Ж.Руссо, Я.А.Коменського, К.Ушинського, М.Скаткіна, М.Данилова та ін.) і постійно хвилює викладачів вищої школи, оскільки глибокі міцні знання й стійкі вміння можуть набуватися студентами тільки в результаті самостійної пізнавальної діяльності.
   Проте на сьогоднішній день проблема класифікації видів, типів самостійних робіт остаточно не вирішена. Не існує єдиної думки науковців щодо цього. Деякі з авторів виділяють у своїх дослідженнях види, інші – типи самостійних робіт студентів.
   Найбільш відповідною до завдань вищої школи можна вважати класифікацію типів самостійних робіт П.Підкасистого [3]: відтворюючі самостійні роботи за зразком; реконструктивно-варіативні; евристичні; творчі (дослідницькі).
   Мета статті – запропонувати низку вимог до організації самостійної роботи студентів, особливо майбутніх учителів, що сприяє підвищенню результативності навчання, розвиває довільну увагу студентів, формує в них здатність міркувати, запобігає формалізму у засвоєнні знань, розвиває активність та самостійність як риси характеру.
   При виконанні відтворюючих самостійних робіт студенти мають уважно прослухати (або розглянути), запам’ятати й відтворити певний обсяг інформації. Такі роботи дозволяють опанувати навчальний матеріал, але не сприяють розвитку творчої активності виконавців.
   Реконструктивно-варіативні самостійні роботи забезпечують відтворення не тільки окремих функціональних характеристик знань, але й структури цих знань у цілому.
   Під час виконання евристичних самостійних робіт пізнавальна діяльність студентів спрямована на розв’язування проблемної ситуації, яку створює педагог. При цьому в них формується вміння бачити навчальну проблему, самостійно виявляти причину її виникнення, розробляти план розв’язання проблеми.
   І, нарешті, при виконанні дослідницьких самостійних робіт студент навчається розкривати нові сторони досліджуваних явищ, об’єктів, подій, всебічно аналізувати завдання та висловлювати власні судження. Тут виявляються усі розумові здібності студента.
   Виділяють також індивідуальну, індивідуалізовану і колективну самостійні роботи [1].
   При організації індивідуальної самостійної роботи студентам пропонують такі види завдань:
   – фронтальні – усі студенти отримують однакові завдання;
   – групові – кожній групі студентів пропонуються різні (не однакові за складністю) варіанти завдань;
   – індивідуальні – окремим студентам або всій групі дають різні, але однакові за складністю завдання.
   При організації індивідуалізованої самостійної роботи студентам пропонують завдання з урахуванням індивідуальних відмінностей у їхніх здібностях до навчання.
   При колективній самостійній роботі завдання розподіляють по групах. При цьому посилюється фактор мотивації і підвищується інтелектуальна активність. Також забезпечується ефективність навчальної діяльності студентів шляхом посилення взаємоконтролю.
   У науково-педагогічній літературі існує і така класифікація видів самостійних робіт [1]:
   – набуття нових знань і оволодіння уміннями самостійно застосовувати знання у процесі роботи з навчальною літературою, організації спостережень, експериментів, виконання аналізу формул і графіків, роботи з роздавальним матеріалом;
   – закріплення й уточнення знань під час роботи з підручником, при розв’язуванні задач, перегляді навчальних фільмів;
   – формування уміння застосовувати знання на практиці у процесі розв’язування задач, креслення схем тощо;
   – формування умінь і навичок практичного характеру у процесі розв’язування задач, виконання лабораторних робіт практичного характеру;
   – формування творчих умінь і навичок при проведенні експериментів з елементами дослідження, виконанні завдань із технічного моделювання і конструювання, розв’язуванні задач, що вимагають комплексного застосування знань.
   Залежно від місця проведення виділяють два види самостійної роботи студентів [1]:
   – аудиторна самостійна робота (здійснюється під безпосереднім керівництвом викладача на лекціях, семінарських і практичних заняттях);
   – позааудиторна самостійна робота студентів (підготовка до занять, написання рефератів, виконання курсових і дипломних робіт тощо).
   За обов’язковістю виконання студентом завдань виділяють три групи самостійних робіт у формах навчання [1]:
   – обов’язкова – передбачена навчальними дисциплінами і робочими програмами (це виконання традиційних домашніх завдань, написання і захист курсових, дипломних і магістерських робіт, а також ті види завдань, які студенти самостійно виконують під час навчальної, виробничої і переддипломної практик);
   – бажана – наукова й дослідницька робота студентів у вищому навчальному закладі передбачає самостійне проведення досліджень, збирання й аналіз наукової інформації; до цієї ж категорії належать аудиторні заняття, участь у роботі наукового студентського товариства (гуртки, конференції, підготовка доповідей, тез, статей);
   – добровільна – робота в позааудиторний час (участь у внутрікафедральних, міжкафедральних, міжфакультетських, міжвузівських і всеукраїнських олімпіадах, вікторинах, конкурсах тощо).
   За видами діяльності самостійну роботу студентів поділяють на навчально-пізнавальну (через мислення, синтез, аналіз тощо) і професійну (певні конкретні дії студента, що їх виконують спеціалісти в умовах виробництва).
   У своїх дослідженнях науковці [5] також розглядають:
   – репродуктивні самостійні роботи студентів (опрацювання лекційного матеріалу, вивчення нового матеріалу за вказаним джерелом інформації, використання теоретичного матеріалу для розв’язання задач за алгоритмом тощо);
   – частково-творчі самостійні роботи (вивчення або використання матеріалу за поданими питаннями, підготовка до практичної або лабораторної роботи, розв’язання задач тощо);
   – творчі самостійні роботи (ознайомлення з додатковою інформацією з теми лекції, підготовка доповіді, наукових повідомлень, рефератів, переклад спеціальної літератури, розв’язання задач нестандартними методами, виконання курсових, дипломних і магістерських робіт тощо).
   В умовах інтеграції України у світовий освітній простір особливої уваги набуває проблема професійного самовдосконалення майбутнього вчителя, особистість якого має бути неповторною, диференційованою і творчою; вчителя, який був би здатним здійснювати освітню діяльність на високому професійному рівні, гідно конкурувати на сучасному ринку праці та послуг.
   Вирішення цієї проблеми навряд чи можливе тільки шляхом передачі знань у готовому вигляді від викладача до студента. Необхідно перетворити студента з пасивного споживача знань на активного їх творця, що вміє побачити та сформулювати проблему, проаналізувати шляхи її розв’язання, знайти оптимальний результат і довести правильність свого вибору.
   Реформа вищої освіти, що відбувається сьогодні, пов’язана за своєю суттю з переходом від парадигми навчання до парадигми освіти. У цьому плані варто визнати, що самостійна робота студентів є не просто важливою формою освітнього процесу, вона має стати його основою [5]. При цьому для ефективної організації і проведення самостійної роботи та контролю за нею потрібна якісна та доступна науково обґрунтована інформаційно-методична база. Але, на жаль, сьогодні система освіти України, зокрема вищої, ще не має належної державної підтримки в забезпеченні сучасними навчальними та інформаційними засобами, зміцненні матеріально-технічної бази навчальних закладів, здійсненні наукового забезпечення інноваційних технологій. Також прикро, що у нас відсутні підручники і навчальні посібники, які б стимулювали активне самостійне творче мислення студента. Наші бібліотеки, на відміну від європейських, не наповнені достатньою кількістю літератури, аудіо- та відеотеками, електронними носіями інформації тощо.
   Майже без перебільшення можна стверджувати, що навчання – це самоосвіта, що ґрунтується на самостійній роботі студентів. Уся педагогічна та методична майстерність викладача полягає у створенні оптимальних умов для такої роботи. Він зобов’язаний зробити все, щоб сприяти розвитку здібностей кожного студента, бо від цього залежить якісний рівень вищої освіти взагалі – першочергове завдання модернізації освіти і створення зони Європейської вищої школи. Як це зробити – проблема змісту і методики викладання.
   Тому вважаємо доцільним сформулювати низку вимог щодо організації самостійної роботи:
   1. Організація самостійної роботи у всіх ланках навчального процесу, в тому числі й на етапі засвоєння нового матеріалу.
   2. Вмотивованість навчального завдання (для чого, чому сприяє).
   3. Чітка постановка пізнавальних задач.
   4. Алгоритм, метод виконання роботи, усвідомлення студентом способів її виконання.
   5. Комплексний підхід до організації самостійної роботи студентів за всіма формами аудиторної роботи.
   6. Поєднання всіх рівнів (типів) самостійної роботи.
   7. Забезпечення накопичення студентами фонду загальних прийомів, умінь, способів розумової праці, за допомогою яких засвоюються знання.
   8. Формування активної позиції студентів, студенти – безпосередні учасники процесу пізнання.
   9. Спрямованість завдань для самостійної роботи не стільки на засвоєння окремих фактів, скільки на розв’язання проблем.
   10. Навчання студентів бачити і формулювати проблеми, самостійно їх вирішувати, вибірково використовуючи для цього наявні знання, уміння і навички, перевіряти здобуті результати.
   11. Активізувати розумову діяльність студентів треба, надаючи їм роботу, що вимагає посильного розумового напруження.
   12. Диференціація та індивідуалізація самостійної роботи.
   13. Визначення видів консультаційної допомоги (консультації – настановчі, тематичні, проблемні).
   14. Визначення критеріїв оцінювання навчальних досягнень студентів.
   15. Забезпечення контролю за якістю виконання (вимоги, консультації). Урізноманітнення видів і форм контролю (колоквіум, контрольні роботи, тести тощо).
   16. Створення необхідного методичного матеріалу для організації самостійної роботи студентів.
   17. Грамотне управління самостійною роботою студентів і надання їм своєчасної допомоги для усунення недоліків.
   Лише така праця привчає студентів до постійної і активної розумової діяльності як в аудиторії, так і поза нею.
   Хочеться відзначити, що організація самостійної роботи студентів на різних етапах навчально-пізнавальної діяльності (під час вивчення нового матеріалу на лекції, застосування вивченого до розв’язування прикладів на практичному занятті, виконання індивідуального домашнього завдання тощо) сприяє підвищенню результативності навчання, розвиває довільну увагу студентів, формує в них здатність міркувати, запобігає формалізму у засвоєнні знань, розвиває активність та самостійність як риси характеру.
   При цьому дослідники виділяють, що ефективність самостійної роботи студентів зумовлюється насамперед [5]: сформованістю пізнавальних мотивів; адаптивними можливостями студентів до індивідуального самостійного розвитку в умовах процесу навчання у ВНЗ; якісною та доступною науково обґрунтованою інформаційно-методичною базою; чітким налагодженим контролем за її виконанням.
   Висновки. Підсумовуючи, відзначимо, що Болонський процес – це перехід на методи активного навчання, мета якого – якість. Саме тому процес організації самостійної роботи студентів займає чільне місце в сучасній вищій освіті й потребує уваги.
   При цьому вища школа має створити такі умови, які б спонукали студентів, особливо майбутніх учителів, до самостійного пошуку, саморозвитку, самовдосконалення, індивідуальної творчої роботи, адже вони в майбутньому навчатимуть підростаюче покоління, від якого залежатиме рівень розвитку нашої держави.

ЛІТЕРАТУРА

1. Мороз О.Г., Сластьонін В.О., Філіпенко Н.І. Підготовка майбутнього вчителя: зміст та організація: [навч. посібник] / О.Г.Мороз, В.О.Сластьонін, Н.І.Філіпенко. – К., 1997. – 168 с.
2. Основні засади розвитку вищої освіти України в контексті Болонського процесу (документи і матеріали) / За ред. Кременя В.Г. / авт. М.Ф.Степко, Я.Я.Болюбаш, В.Д.Шинкарук, В.В.Грубіянко, І.І.Бабін – Київ-Тернопіль: Вид-во ТДПУ, 2004. – 114 с.
3. Пидкасистый П.И. Самостоятельная познавательная деятельность в обучении: Теоретико-экспериментальное исследование / П.И. Пидкасистый.– М.: Педагогика, 1980. – 240 с.
4. Самостійна пізнавальна діяльність у контексті Болонського процесу // Рідна школа. – 2005. – №1. – С. 3-5.
5. Стратегія посилення самостійної роботи студентів у контексті приєднання України до Болонського процесу: Матеріали Всеукраїнської науково-методичної конференції, 14-15 грудня 2004р. / Г.В.Стадник та ін. (ред.). – Х.: ХНАМГ, 2004. – 243 с.
6. Стратегія розвитку освіти в Україні: проблеми і перспективи / О.Коловіцкова, Ю.Луковенко, В.Нікітін та ін. // Психологія і суспільство. – 2005. – №2. – С. 100-141.
7. Тимошенко З. Болонський процес: сутність, витоки та етапи розвитку / З.Тимошенко // Економ. часопис. – 2004. – №7/8. – С. 46-48.

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
Зворотний зв'язок
© 2010 www.VuzLib.com