www.VuzLib.com

Головна arrow Педагогіка arrow Технологічний підхід до методів навчання мови
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Технологічний підхід до методів навчання мови

О.А. Кучерук,
кандидат педагогічних наук, доцент
(Житомирський державний педагогічний університет імені Івана Франка)

ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ПІДХІД ДО МЕТОДІВ НАВЧАННЯ МОВИ

   Постановка проблеми. На шляху формування нового образу сучасної мовної освіти окрема роль відводиться технологічному підходу до організації навчально-виховної діяльності, тобто застосуванню сукупності дидактичних технологій. Це зумовлено тим, що технологічний підхід сприяє цілеспрямованому синтезу методів навчання, відкриває нові можливості для методичної варіативності в організації особистісно орієнтованого навчально-виховного процесу. Сьогодні поширеною є думка: "Майбутнє за системою навчання, що вкладалося б у схему "учень - технологія - учитель", за якої педагог перетворюється на технолога, а учень стає активним учасником процесу навчання [7, с 22]".
   Аналіз досліджень і публікацій. Поняття технологічного підходу в галузі освіти з'явилося в середині XX століття на основі програмованого навчання, характерними ознаками якого було чітке формулювання навчальної мети і послідовне її досягнення. Нині технологічний пщхщ у сфері педагогічної теорії і практики (С. Бондар, С Гончаренко, С. Пальчевський, О. Пехота, О. Пометун, О. Савченко, Г. Селевко, С. Сисоєва, П. Сікорський та інші) визначається як орієнтація навчально-виховного процесу на гарантований освітній продукт заданого зразка. Звертає увагу на себе той факт, що проблема технології навчання досліджується в основному дидактами, у сфері вітчизняної лінгвометодики вчені виявляють до неї поодинокий інтерес, їй присвячено окремі роботи: Н. Голуб, О. Горошкіної, В. Дороз, С Карамана, Л. Кожуховської, Н. Остапенко, М. Пентилюк, К Плиско, О. Потапенка, Т. Симоненко, Г Шелехової та інших. Деякі питання технологій навчання української мови висвітлювалися у наших працях, зокрема [3; 5] тощо. З огляду на актуальність, важливість і різні тлумачення проблеми технологій навчання, необхідним є подальше теоретичне опрацювання її аспектів.Мета статті - поставити проблему технологізації методів у шкільній дидактичній галузі мовного спрямування й цим стимулювати теоретиків, практиків до участі в предметній дискусії з питань її розв'язання. Основні завдання: окреслити місце і роль технологій у навчальній діяльності з мови; визначити специфіку технологічного підходу до методів організації шкільної рідномовної освіти. Ми поділяємо думку тих учених, які вважають: "методика навчання - це модель навчально-виховного процесу, яка інтегрує зміст навчання і навчальну технологію [1, с 7]".
   Для з'ясування особливостей розвитку стратегії і тактики мовної освіти передусім варто вивчити специфіку традиційних та інноваційних методів. Разом із тим питання має і більш широкі межі, зокрема йдеться про необхідність вивчення механізмів функціонування методів, що забезпечують організацію й проведення навчальних технологій. Це пояснюється тим, що останнім часом проблема методів навчання набула нового акценту й виявилася як проблема технології. Так, за О. Рудницькою: "... всі нововведення залишаються нереалізованими, якщо домінують інформативні методи навчання, якщо залишається незмінною педагогічна технологія, яка не спрямовується на розвиток особистісного досвіду суб'єктів освітнього процесу [9, с 33]".
   Більшість учених визначають педагогічну технологію як цілісну педагогічну систему, складовими якої є цілі, зміст, методи і засоби, послідовність дій суб'єктів і об'єктів навчально-виховного процесу. За рівнем застосування в педагогічному процесі технології поділяють на: загальнопедагогічні (застосовуються до всіх навчальних дисциплін); предметнометодичні (враховують специфіку вивчення окремого предмета); локальні або внутрішньопредметні (враховують специфіку певної теми чи проблеми, стосуються окремого виду діяльності на занятті) - модульно-локальні мезотехнології і мікротехнології.
   Окрема педагогічна технологія в межах шкільного курсу української мови реалізується в частковій технології навчання- прикладній методиці. У межах досліджуваної проблеми виникає питання: оскільки метод - це система прийомів, об'єднаних певною логікою, то що таке система методів? Вважаємо, що система методів - це основа навчальної технології. Система методів стає засобом технологізації навчання в тому разі, коли активна пізнавальна діяльність учнів орієнтована на запланований освітній результат.
   Під технологією навчання можна розуміти комплекс форм, основних, допоміжних методів і засобів, пов'язаних з проектуванням, організацією та проведенням навчального процесу, що забезпечують досягнення запланованого результату. Технологічний підхід у контексті шкільної мовної освіти важливо розглядати з таких теоретичних позицій: технологічні дії в навчанні мови - це сукупність послідовних кроків від визначення цілей формування мовної особистості, попереднього проектування моделі навчально-виховного процесу з мови (навчальних ситуацій, уроків, позакласних заходів) до реалізації на практиці поставлених завдань, з подальшою оцінкою та аналізом досягнутих результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів; сучасні технології у сфері мовної освіти -навчальні системи, які відповідають найновішим досягненням дидактики, лінгвістики, теорії і практики навчання мови; вибір технології навчання залежить від мети, особливостей предметно-тематичного змісту навчальної діяльності учнів, рівня індивідуального розвитку, пізнавально-комунікативного досвіду школярів, методичної майстерності вчителя.
   Одна з ідей Концепції мовної освіти 12-річної школи полягає в тому, що використання сучасних технологій в організації навчального процесу сприятиме вдосконаленню національної системи шкільної мовної освіти. Звертається увага передусім на такі перспективні педагогічні системи, як: особистісно орієнтовані технології, інформаційні освітні технології, технології модульного навчання, технології життєтворчості, вальдорфська педагогіка [2, с 64].
   Сьогодні мета і завдання шкільного курсу української мови розширилися. Система методів особистісно орієнтованого навчання мови зазнає змін, за певних умов трансформується в технологію і достатньо обґрунтовано визначається як технологія навчання услід за загальнодидакгичними тенденціями. Так, в окремих дослідженнях, присвячених, власне, методам інтерактивного навчання, ідеться про ототожнення їх з технологіями навчання: "Важливість технологічного підходу до реалізації інтерактивного навчання, складна структура кожного з таких методів дозволяють, на нашу думку, говорити про інтерактивні технології навчання [8, с 15]".
   Застосування технологічного підходу, спрямованого на модернізацію процесу мовної освіти, пов'язане з явними протиріччями між: 1)з одного боку, концептуально-методологічним оновленням засад процесу мовної освіти і традиційною системою методів його реалізації, а з іншого - сучасною соціальною вимогою у формуванні цілісної гармонійно розвиненої мовної особистості та недостатніми розвивальними можливостями традиційних методів навчання; 2) традиційною системою навчання, орієнтованою на формування базових мовних, мовленнєвих знань, умінь, навичок, і об'єктивною потребою в застосуванні нового педагогічного досвіду, зокрема компетентнісного підходу до навчання, інтерактивних методів, інтегрованих технологій, орієнтованих на посилення комунікативного аспекту у формуванні мовної особистості; 3) інтенсивним розвитком знань, інформаційних технологій і традиційною системою навчання мови, розвитку мовлення, що не дає змоги ефективно засвоювати знання, повною мірою входити в сучасний інформаційний простір; 4) повільним темпом навчальної діяльності учнів середнього рівня і підвищеним інтересом до мови в обдарованих дітей, пізнавальною активністю учнів високого рівня; 5) наявним рівнем навчальних досягнень учнів у сфері мовної освіти й об'єктивною потребою в постійному самовдосконаленні, самонавчанні, саморозвитку. Організація навчально-виховного процесу шляхом застосування системи методів на рівні сучасних технологій, спрямована на вирішення наведених протиріч, сприяє якісному вдосконаленню шкільного курсу української мови.
   Лінгвометодична теорія і шкільна практика свідчать, що перспективні технології мовного розвитку інтегрують більшість існуючих загальних і спеціальних методів навчання і надають їм, відповідно до суспільних вимог, якісно нового освітнього рівня. У результаті цього учні працюють з електронними виданнями підручників, словників, посібників на гнучких магнітних, лазерних або жорстких дисках, порівнюють на заняттях медіатексти, беруть участь у вщеоконференціях, самостійно виробляють правописні навички за допомогою комп'ютерних програм-тренажерів тощо. У світлі зазначеного не можна недооцінювати поняття "технологія навчання мови", як це роблять окремі автори сучасних науково-методичних праць і деякі вчителі, оскільки це сповільнює природний розвиток лінгводидактичної (методичної) думки, стримує інноваційні підходи до модернізації процесуальної складової мовної освіти.
   Вибираючи педагогічну стратегію і тактику, важливо враховувати такі пріоритетні напрямки технологічного підходу до організації процесу навчання мови: особистісно орієнтований (формування мовної особистості школяра як активного суб'єкта навчального процесу в різних видах мовленнєвої діяльності; для реалізації особистісно орієнтованого змісту навчання мови можна застосовувати різні технології, спрямовані на розвиток лінгвістичного світогляду, зв'язного мовлення й духовного начала підростаючого покоління); системно-змістовий (розгляд мови як цілісної системи з урахуванням мовних і екстралінгвальних чинників, що впливають на функціонування мовних одиниць; при цьому особлива роль відводиться когнітивним методам, структурному аналізу слів, словосполучень, речень, тексту); філологічний (міждисциплінарний, пов'язаний з мовознавством і літературознавством; для реалізації цього напрямку показовими є інтегровані технології розвитку мовлення учнів); культурологічний (поетапне розширення соціокультурних і лінгвокультурологічних знань шляхом орієнтації навчальних технологій на загальнолюдські і національні цінності, використання системи методів, спрямованих на пізнання й розуміння навколишньої картини світу через призму культурологічних понять - духовність, естетичний смак, етичні норми, моральні цінності, культура мовлення тощо); комунікативно-діяльнісний (моделювання на заняттях з мови життєвих і уявних соціально-комунікативних ситуацій, які стимулюють спілкування; використання контекстуально-інтерпретаційного аналізу тексту, аналізу монологічного, діалогічного мовлення; домінування діалогічних методів навчання); продуктивний (застосування різних комбінацій поєднання методів - алгоритмічних, евристичних, креативних тощо; залучення учня до активної самостійної пізнавальної діяльності, спрямованої на створення навчального продукту з подальшою рефлексією й осмисленням навчальної діяльності).
   Зміст мовної освіти у школі має відповідати позитивному запланованому результату й розкриватися у процесі виконання послідовних взаємопов'язаних технологічних дій, спрямованих на формування комунікативної компетентності школярів. Лише за таких умов навчання буде якісним і продуктивним. У зв'язку з цим технологічний підхід до методів організації навчання мови передбачає логічну послідовність взаємопов'язаних етапів: 1) чітке формулювання навчальних, розвивальних і виховних цілей, конкретизація їх з урахуванням специфіки теми, мовної, мовленнєвої, соціокультурної і діяльнісної змістових ліній і запланованого результату; 2) визначення, з одного боку, індивідуальних особливостей учнів, рівня їхніх мовних, мовленнєвих знань, умінь, пізнавального досвіду, а з іншого -лінгводидакгичних умов і низки ефективних навчальних дій, методів, орієнтованих на практичне досягнення запланованого результату; 3) добір тематичного дидактичного матеріалу, проектування відповідно до заздалегідь визначених цілей організаційної моделі заняття з мови - оптимальних форм, методів, навчальних технологій; 4) покрокова реалізація поставлених цілей, спрямування процесу формування мовної особистості на досягнення позитивних результатів; 5) оцінювання поточних результатів, корегування системи форм, методів і засобів навчання мови з огляду на показники виконання поставлених завдань;
6) підсумкова оцінка й аналіз кінцевих результатів навчання мови та способів їх досягнення.
   Складові процесу мовної освіти в школі мають забезпечити розвиток не тільки зовнішніх показників рівня мовних, мовленнєвих умінь та інших навчальних здобутків учнів, а й внутрішніх пізнавальних потреб, особистісних утворень, ціннісних орієнтацій, когнітивного досвіду шляхом ефективного використання доступних методів, перспективних технологій навчання, спрямованих на включення учня в активну навчально-пізнавальну діяльність з метою досягнення заданого кінцевого результату. Відповідно до того, що час висуває прагнення до синтезованих способів навчання, потрібно звернути увагу на поняття функціональної системи методів навчання рідної мови, пов'язане з проблемою технологізації методичних прийомів і співвідносне з поняттям "технологічна система методів навчання", яке за своєю суттю є більш об'ємним і глибшим від суми окремих методів (з огляду на синергетичний показник, у складних системах число зв'язків між елементами зростає швидше, ніж число елементів). Технологічна система методів - це практично функціональна система методів, оскільки її можна розглядати і як у дії, і як теоретичну модель окремої технології, потенційно функціональну. На відміну від багаторівневої теоретичної системи методів [4, с 13-14], функціональна складає основу певної технології навчання (візьмемо до уваги те, що у загальному первісному тлумаченні технологія - це сукупність способів, тобто методів, проведення виробничих операцій; іншими словами, у буквальному розумінні виходить, що технологія - це система методів).
   Методи навчання мови здійснюють дидактичний вплив не поодинці, а сукупно; вони тісно взаємопов'язані, часто взаємопроникають один в інший, у результаті чого можуть складати цілісне процесуальне новоутворення -технологію, спрямовану на формування компетентної мовної особистості. У межах конкретної навчальної технології система методів набуває якісно нового змісту. Отже, функціональна система методів навчання рідної мови - це практична лінгводидакгична технологія, тобто технологія навчання мови, що ґрунтується на сукупності методів, форм, засобів, які в конкретних навчальних умовах дозволяють педагогу, ураховуючи індивідуальні потреби учнів, забезпечити, з одного боку, суспільні потреби в національно свідомій, духовно багатій, комунікативній мовній особистості, а з іншого - актуальний рівень власне предметної підготовки школярів.
   У світлі зазначеного аналіз функціонування навчальних технологій дає змогу до головних недоліків багатьох технологічних систем методів навчання (тобто впорядкованої сукупності методів, які використовуються у межах конкретних технологій) віднести: формування виконавця навчальної інструкції; робочий шум; зменшення ролі живого слова вчителя на уроці; неможливість передбачення поведінки учнів під час нелінійних елементів структури уроку (при цьому поєднання творчого підходу і технологічних систем методів навчання дозволяє розглядати вимоги чітких інструкцій як орієнтир для виходу за межі послідовних дій під час нелінійного мислення); вияв фрагментарності навчального змісту; збільшення затрат часу на виконання навчальних дій, передбачених інструкцією тощо. Незважаючи на вказані недоліки, технологічні системи методів, орієнтовані на заданий результат, більш ефективні для організації навчання. Вони, як правило, легко адаптуються до нових технологій навчального процесу і що головне - ведуть розвиток учня в напрямку від лінійного до нелінійного (багатовекторного) і творчого мислення.
   Дослідження теорії і практики застосування технологічного підходу до системи традиційних та інноваційних методів навчання мови дозволяє стверджувати, що: 1) нехтування інноваційними методами в навчальних технологіях унеможливлює перспективний розвиток системи рідномовної освіти; 2) системний метод - це технологія навчання (за В. Паламарчук, системно-структурний метод навчання полягає у зведенні розрізнених елементів у єдину систему й розгляді будь-якого об'єкту як складної системи [6, с 115]); 3) ефективна система методів навчання має спиратися на принципи природовідповідності, інтенсивності, інтерактивності, гнучкості, креативності, культурологічності, текстоцентризму; 4) однією з найбільш перспективних технологій організації навчання мови є технологія продуктивного навчання, орієнтована на формування мовної особистості.
   Висновки. Таким чином, застосування технологічного підходу до методів навчання відкриває широкі можливості для модернізації процесуальної складової мовної освіти, ефективного становлення й розвитку мовної особистості учнів. Усвідомлення цієї думки дасть змогу дидактам-філологам і вчителям-словесникам творчо реалізувати її у процесі створення різнорівневих варіативних методик продуктивного навчання за такими специфічними напрямками мовної освіти, як мовний, мовленнєвий і комунікативний.
   Перспективи подальших пошуків у напрямку дослідження. Проблема синтезу методів на рівні технологій навчання мови не вичерпується викладеним у цій статті. Вивчення питань функціонування сучасних методів і технологій формування мовної особистості буде продовжено в подальших дослідженнях автора.

ЛІТЕРАТУРА

1. Биков В. Ю. Теоретико-методологічні засади моделювання навчального середовища педагогічних систем відкритої освіти / В. Ю. Биков // Наукові записки. Серія: Педагогічні науки. - Кіровоград : РВВ КДПУ ім. В. Винниченка. -2008. -Випуск 77. -Частина 1. -С. 3-12.
2. Концепція мовної освіти 12-річної школи // Дивослово. - 2002. -№ 8. - С 59-65.
3. Кучерук О. А. Дидактичні технології: стратегія лінгвокультурологічного розвитку школярів / О. А. Кучерук // Дивослово. - 2008. - № 5. - С 2-7.
4. Кучерук О. А. Концепція системи методів навчання мови в основній школі / О. А. Кучерук // Українська мова і література в школі. - 2008. - № 7-8. - С 10-16.
5. Кучерук О. А. Перспективні технології навчання в шкільному курсі української мови : навчальний посібник / О. А. Кучерук. - Житомир : ЖДУ ім. І. Франка, 2007. - 182 с.
6. Паламарчук В. Ф. Як виростити інтелектуала / В. Ф. Паламарчук. -Тернопіль : Навчальна книга - Богдан, 2000. - 152 с
7. Подранецька Н. Застосування проектних технологій на уроках української мови та літератури як один із напрямків розвитку мовної особистості / Н. Подранецька // Українська мова і література в школі. - 2006. - № 4. - С 22-25.
8. Пометун О. Активні й інтерактивні методи навчання: до питання про диференціацію понять / О. Пометун // Шлях освіти. - 2004. - № 3. - С 10-15.
9. Рудницька О. П. Педагогіка: загальна та мистецька : навчальний посібник. - Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2005. - 360 с

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
Зворотний зв'язок
© 2010 www.VuzLib.com