www.VuzLib.com

Головна arrow Педагогіка arrow Магістерська підготовка як умова формування професійної культури майбутнього керівника загальноосвітнього навчального закладу
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Магістерська підготовка як умова формування професійної культури майбутнього керівника загальноосвітнього навчального закладу

О.В. Лебідь,
асистент
(Бердянський державний педагогічний університет)

МАГІСТЕРСЬКА ПІДГОТОВКА ЯК УМОВА ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНЬОГО КЕРІВНИКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

   Постановка проблеми. Освіта в наш час є основою добробуту як суспільства загалом, так і кожної людини зокрема. Процес підготовки кваліфікованого фахівця є однією з головних проблем професійної педагогіки. У становленні професіонала актуальним завданням сьогодення є така підготовка, результатом якої виступає здатність легко адаптуватися до змін у житті, розвивати власну компетентність і культуру. Підготовлений до професійної діяльності майбутній фахівець зі сформованим високим рівнем професійної культури матиме можливість більш гнучко аналізувати різні ситуації, мобільно реагувати на зміни в соціальному, культурному й економічному житті суспільства, здійснювати ефективне ділове спілкування у процесі професійної діяльності, самовдосконалюватися протягом усього життя. Сучасні тенденції модернізації освіти зумовлюють оновлення управління загальноосвітніми навчальними закладами. Перед керівниками шкіл постають нові завдання, які потребують умінь аналізувати великий обсяг фактичного матеріалу, узагальнювати тенденції, прогнозувати розвиток педагогічної системи школи, приймати рішення, організовувати їх виконання, оцінювати результати. Керівники шкіл все більше відчувають вплив ринкових відносин, усвідомлюють, що управлінські процеси не обмежуються внутрішньошкільним управлінням. Посилюється вплив соціуму, громадськості на управлінську діяльність. Окремої уваги керівників шкіл потребує управління людськими ресурсами, залучення педагогів, батьків, учнів до вирішення шкільних проблем [2].
   За таких умов діяльність керівників загальноосвітніх навчальних закладів значно ускладнюється, оскільки вони вже не є пасивними виконавцями формальних інструкцій і вказівок. Практика показує, що більшість керівників шкіл добре усвідомили необхідність власної активності, самостійності, що вони повною мірою відчувають відповідальність за прийняті рішення. Важливо підкресли, що посаду керівника ЗНЗ незалежно від підпорядкування, типу і форми власності може займати особа, яка є громадянином України, має вищу педагогічну освіту на рівні спеціаліста або магістра, стаж педагогічної роботи не менше трьох років. Таким чином, офіційно визнаною професією керівника ЗНЗ є професія педагога. Існуюча практика призначення керівників загальноосвітніх навчальних закладів засвідчує, що цю посаду обіймають виключно педагоги, переважна більшість яких має тільки вищу педагогічну освіту, якої недостатньо для формування належного рівня управлінської компетентності. Отже, можна зробити висновок про те, що корінним чином повинен змінитися процес підготовки майбутніх керівників загальноосвітніх закладів, на нашу думку, повинна сприяти підготовка таких фахівців у магістратурі.
   З метою вирішення зазначених проблем в Україні активно здійснюються заходи, що покликані докорінно змінити на краще стан освіти. Указом Президента України "Про невідкладні заходи щодо забезпечення функціонування та розвитку освіти в Україні" № 101/2005 від 4 липня 2005 року передбачено здійснення заходів за для подальшого розвитку освіти в Україні, інтеграції в європейський освітній простір, створення умов для забезпечення доступу громадян до якісної освіти, утвердження високого статусу педагогічних працівників у суспільстві.
   Міністерством освіти та науки України розроблено і затверджено "Концептуальні засади розвитку педагогічної освіти України та її інтеграції в європейський освітній простір" (наказ МОН №998 від 31.12.2004р.), згідно з якими розвиток педагогічної освіти вбачається у контексті формування інформаційно-технологічного суспільства, докорінних змін у соціально-економічному, духовному розвитку держави, що потребує підготовки вчителя нової генерації. Метою розвитку педагогічної освіти визначено створення такої системи педагогічної освіти, яка на основі національних надбань світового значення та усталених європейських традицій забезпечує формування педагогічних працівників, здатних здійснювати професійну діяльність на демократичних і гуманістичних засадах, реалізовувати освітню політику як пріоритетну функцію держави, що спрямовується на розвиток і самореалізацію особистості, задоволення її освітніх і духовно культурних потреб, а також потребу бути конкурентоспроможними на ринку праці. Сьогодні в Україні відповідно до змісту документів Болонського процесу здійснюється ступенева підготовка педагогів за спеціальностями навчальних предметів школи, основною ланкою якої є магістратура. Здійснюється також магістерська підготовка майбутніх керівників загальноосвітніх навчальних закладів за спеціальністю "Управління навчальним закладом". Це високий рівень професійної підготовки педагога до виконання ним функцій керівника навчального закладу [1 ].
   Аналіз досліджень і публікацій. Теоретично цьому питанню присвячено наукові праці таких науковців, як В. Берека, Л. Даниленко, Є. Березняк, В. Мадзігон, Л. Карамушка, В. Маслов та інші. Вагомим внеском у розвиток теорії управління загальноосвітніми навчальними закладами стали праці В. Пікельної, Н. Островерхової, Л. Даниленко, Г. Єльникової, Л. Калініної та інших. Значний внесок у розробку процесу формування професійної культури керівника загальноосвітньої школи взагалі й управлінської культури зокрема зробили: К Абульханова-Славська, В. Бегей, Є. Березняк, В. Бондарь, Л. Васильченко, О. Виговська, Г. Єльникова, І. Жерносек, І. Ісаєв, Л. Карамушка, Ю. Конаржевський, С Королюк, О. Мармаза, В. Маслов.В. Олійник, Л.Орбан-Лембрик, Є. Павлютенков, Ю. Палеха, В. Пікельна, М. Поташник, Г. Сиротенкота інші. У працях розкрито пріоритетні принципи управління, модернізовані управлінські функції керівника школи, сучасні форми й методи управління, стилі управління тощо.
   Метою статті є визначення основних напрямків удосконалення підготовки магістрів управління загальноосвітніми навчальними закладами, як основи формування їх професійної культури.
   Реалії сьогодення полягають у тому, що більшість педагогічних вищих навчальних закладів не готує своїх студентів до можливої управлінської діяльності, не виховує основи професійної культури. Перехід вищих навчальних закладів України на багаторівневу підготовку фахівців, введення освітньо-кваліфікаційного рівня - магістр - особи, яка здобула повну вищу освіту, спеціальні уміння та знання, достатні для виконання професійних завдань інноваційного характеру певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад, виявив ще низку суперечностей між: новою парадигмою педагогічної освіти, яка спрямована на підготовку висококультурного керівника загальноосвітньої школи, здатного транслювати систему загальнолюдських і професійних цінностей, та порівняно низьким рівнем сформованості професійної культури сучасного керівника школи; європейським вимогам до керівників й відсутністю науково обґрунтованих педагогічних умов, які забезпечують формування відповідної професійної культури майбутнього керівника у процесі магістерської підготовки; необхідністю підвищення рівня професійної культури майбутнього керівника загальноосвітньої школи й недостатньою розробленістю педагогічною наукою ефективних форм і методів, спрямованих на її розвиток в умовах магістратури.
   Аналіз теоретичних джерел дає можливість виокремити основні особливості магістерської підготовки в Україні. Зважаємо на те, що термін "магістерська підготовка" складається з двох понять "магістратура" і "підготовка", тому треба розглянути кожне з цих понять окремо. Згідно Закону Уфаїни "Про вищу освіту" [3] "магістратура" - це другий ступінь триступеневої системи вищої освіти, у процесі реформування уфаїнської освітньої системи згідно з Болонським процесом. У магістратурі продовжують навчання випускники бакалаврських програм і дипломовані спеціалісти. "Підготовка" визначається не як "набуття нової (додаткової) професії", а як процес набуття додаткових знань і умінь під час навчання керівника загальноосвітнього навчального закладу в магістратурі. Директор повинен проходити цю підготовку не як викладач конкретної навчальної дисципліни, а як керівник закладу освіти [5].
   Особливістю магістерської підготовки є більш глибока орієнтація на фундаментальні та професійні знання, спрямованість на розвиток навичок самостійного здійснення наукових досліджень, прийняття обґрунтованих професійних рішень і здобуття знань [4]. Це ставить перед процесом магістерської підготовки майбутніх керівників загальноосвітньої школи необхідність ґрунтовного вивчення і усвідомлення наукових підходів до управління школою, всебічного наукового аналізу діяльності школи. Директор школи має бути людиною високої педагогічної культури, всебічно компетентною в питаннях педагогіки і психології, теорії й практики, глибоко знати зміст предметів, які вивчаються в шкільному курсі, вміти згуртовувати колектив і вести його за собою, всебічно розвивати ініціативу, впроваджувати позитивний досвід у практику. Магістерська підготовка не тільки припускає, але і вимагає переходу до активних форм навчання, переносу акцентів на самостійну роботу студентів, що сприяє творчому розвитку особистості та вимагає уміння ставити перед собою задачі й вирішувати їх у міру виникнення. Теоретичні, практичні й особистісні здібності магістра будуть розвиватися в тісному зв'язку з навчанням і підготовкою в галузі управління, плануванням, удосконаленням і виконанням навчального плану з урахуванням загальноєвропейського підходу і наявних умов.
   Магістр - освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі кваліфікаційного рівня бакалавра здобула повну вищу освіту, спеціальні уміння та знання, достатні для виконання професійних завдань та об'язкових (робіт) інноваційного характеру, що передбачені для первинних посад у певному виді економічної діяльності, на дослідницькому рівні професійної діяльності. Виробничі функції, що здійснюють магістри, пов'язані зі всіма етапами циклу існування об'єктів їх діяльності. Задачі діяльності, які вони вирішують, припускають діяльність за складними алгоритмами, що містять процедуру конструювання рішень. В основу підготовки магістрів, на думку С Вгтвицької, мають бути покладені індивідуальна та дослідницько-орієнтована парадигми. Результатом професійного саморозвитку має стати готовність до педагогічної діяльності, що включає такі компоненти: цілемотиваційний (забезпечує спрямованість на особистісно-професійні зміни); змістовний (передбачає розробку системи особистісно набутих знань щодо механізмів професійної діяльності та саморозвитку, засвоєння системи понять, концепцій, що розкривають сутність особистісно зорієнтованих технологій, особистісно професійної рефлексії, отже продуктами професійної підготовки мати бути персоналізовані професійні знання, вміння і навички); операційний (передбачає систему шляхів, способів, прийомів здійснення професійної діяльності, науково-дослідницької діяльності та самовдосконалення); інтегративний (передбачає вміння проектувати програму самовдосконалення своєї особистості); аксіологічний (містить вміння формувати людські та загальнолюдські цінності); світоглядний (передбачає вміння створювати власну педагогічну концепцію).
   Висновки. Враховуючи зазначене вище, ми можемо без сумніву підкреслити, що магістерська підготовка керівника загальноосвітнього навчального закладу сприяє формуванню його професійної культури, оскільки саме в магістратурі керівник переходить на більш високий рівень розвиток своїх здібностей, а саме від педагога до менеджера освіти. Успішне формування професійної культури майбутнього керівника загальноосвітнього навчального закладу в процесі магістерської підготовки можливе за умов: зорієнтованості навчальнс-виховного процесу на формування професійної культури майбутнього керівника загальноосвітньої школи; цілеспрямованого формування позитивної мотивації до педагогічної діяльності та стійкої потреби в саморозвитку професійної культури; упровадження оптимальної сукупності форм і методів організації педагогічного процесу, спрямованого на розвиток професійної культури; орієнтації педагогічної практики на формування професійної культури магістрантів.
   Перспективи подальших пошуків у напрямку дослідження полягають в тому, що необхідно докладніше розглянути сутність поняття "професійна культура керівника загальноосвітнього навчального закладу", його особливості, компоненти та процес формування в умовах магістратури.

ЛІТЕРАТУРА

1. БерекаВ. Є. Фахова підготовка магістрів з менеджменту освіти: Теорія і методика: монографія / В. Є. Берека. -Хмельницький : ХГПА, 2008.-482 с
2. Возний І. В. Оновлення управління навчальним закладом / І. В. Возний // Управління школою. - 2009. - № 4 (232). - С 35-38.
3. Закон України "Про вищу освіту" / Верховна Рада. Інститут законодавства. - К., 2002. - 96 с
4. Конирпиія загальної середньої освіти (12-річна школа) // Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України. - 2002 - № 2. - С 12-17.
5. Підготовка керівника середнього закладу освіти : навчальний посібник/за ред. Л. І. Даниленко. - К. : Міленіум, 2004. -272 с

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
Зворотний зв'язок
© 2010 www.VuzLib.com