www.VuzLib.com

Головна arrow Педагогіка arrow Самостійна робота учнів в контексті модернізації освіти
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Самостійна робота учнів в контексті модернізації освіти

О.М. Лобас,
завідувач лабораторії інноваційних технологій викладання фізики
(СДПУ імені А.С. Макаренка)

САМОСТІЙНА РОБОТА УЧНІВ В КОНТЕКСТІ МОДЕРНІЗАЦІЇ ОСВІТИ

   Постановка проблеми. Інноваційна політика в системі освіти спричинена потребою в усвідомленні системного саморозвитку, у діяльнісній самореалізації, що має чітко окреслений соціальний вимір, у становленні професійно компетентної та конкурентоспроможної в ринкових умовах особистості, людини з демократичним, високогуманним, державницьким світоглядом.
   Освіта повинна мати випереджальний характер, активізувати ініціативу та творчі здібності учасників навчального процесу.
   Нові освітні технології мають відповідати основним принципам якісного володіння системою знань, творчої, особистісно-орієнтованої спрямованості процесу навчання – сприяти демократизації партнерської взаємодії всіх учасників навчального процесу, розвиткові наукового характеру освіти.
   Аналіз досліджень і публікацій. Проблему підвищення ефективності застосування інформаційно-комунікаційних технологій у навчальному процесі розглядали у своїх працях Ю. Жук, С. Величко, С. Гайдук, М. Жалдак та ін.
   Мета статті. Система сучасних наукових знань передбачає насичення навчальних програм результатами вітчизняних наукових і професійних досягнень, широке впровадження у навчальний процес матеріалів науково-дослідних розробок і залучення студентів до виконання наукових проектів.
   Тому перегляд та модернізація традиційних освітніх моделей – потреба сьогодення, відповідь на нові виклики життя і в цьому випадку йдеться про перехід від вербальної передачі знань до вмотивованого залучення студентів до активної діяльності в технологічному ланцюжку “викладач-колектив – окрема особистість” [1].
   Під час здійснення такої модернізації освіти принципово важливим для забезпечення конкурентоспроможної підготовки дітей до життя в сучасному відкритому суспільстві є засвоєння навичок роботи з глобальними інформаційними освітніми масивами [2].
   До особистісних якостей випускника школи, які можуть бути стартовими параметрами під час проектування мети, змісту і технологій його освіти можна віднести: прагнення в розумних межах поєднувати особисті інтереси з інтересами суспільства, держави; спроможність адаптуватися до умов життя, що швидко змінюються і готовність впливати на ці умови для досягнення як особистого успіху, так і загального прогресу; комп’ютерна і загальнотехнологічна грамотність ; орієнтація в різноманітних інформаційних потоках, володіння пошуковими системами мережі Інтернет, навички роботи з базами даних і інформаційними ресурсами; вміння ставити та реалізовувати власну позицію відносно тих чи інших джерел інформації; спроможність ініціювати та підтримувати телекомунікації з віддаленими людьми; знання учнями своїх індивідуальних особливостей, використання їх для планування і здійснення навчальної діяльності; наявність особистісного розуміння суті кожного з навчальних предметів, що вивчаються, володіння базовими знаннями, вміннями і навичками; орієнтація у фундаментальних проблемах наук, які вивчаються; бачення мети своїх занять тими чи іншими навчальними предметами і вміння їх пояснити, чітке розуміння того, як учень реалізує себе в них; вміння поставити навчальну мету в заданій області знань або діяльності, скласти план її дослідження, виконати цей план, осмислити отриманий результат, порівняти його з аналогічними результатами однокласників і загальнокультурними дослідженнями; вміння формулювати правила діяльності, прогнозувати результати, володіти методами рефлексивного мислення, вміння будувати подальші плани навчання; виявлення змісту діяльності, зіставлення отриманих результатів з поставленою метою, самоаналіз і самооцінка; вміння вибирати методи пізнання, адекватні конкретному об‘єкту; різнонаукове бачення явищ і процесів, що вивчаються; вміння виконувати теоретичні й експериментальні дослідження, ставити запитання, бачити протиріччя, формулювати проблеми та гіпотези, володіти різними способами розв‘язання задач, виявляти закономірності, робити висновки й узагальнення; наявність досвіду реалізації своїх творчих властивостей у формі виконання і захисту творчих робіт, участі в конкурсах і олімпіадах; наявність особистісних результатів освіти, які відрізняються від мінімальних освітніх стандартів глибиною, тематикою і думкою, відмінною від загальноприйнятої; спроможність взаємодіяти з навколишнім світом; вміння відстоювати свої ідеї, “тримати удар”; цілеспрямованість, рішучість; спроможність до генерації ідей, їх реалізація як індивідуально, так і в комунікації (з іншими людьми, з текстом, з об’єктом пізнання).
   Перераховані якості учня складають його образ, який доповнюється і розширюється залежно від віку, індивідуальних особливостей учня і освітніх областей. Одночасно, освітні області та предмети конструюються відповідно зі спектром особистісних якостей учня і орієнтацією на динаміку їх розвитку. Так завданням курсу фізики старшої школи є: формування в учнів системи фізичного знання на основі сучасних фiзичних теорiй (наукових фактів, понять, теоретичних моделей, законів, принципiв) i розвиток у них здатності застосовувати набуті знання у пiзнавальнiй практицi; оволодiння учнями методологiєю природничо-наукового пiзнання i науковим стилем мислення, усвiдомлення сутi фiзичної картини свiту та застосування їх для пояснення рiзних фiзичних явищ i процесiв; формування в учнiв загальних методів та алгоритмiв розв’язування фiзичних задач рiзними методами, евристичних прийомiв пошуку розв’язку проблем адекватними засобами фiзики; розвиток в учнiв узагальненого експериментального вмiння вести природничо-науковi дослiдження методами фiзичного пiзнання (планування експерименту, вибiр методу дослiдження, вимiрювання, обробка й iнтерпретацiя одержаних результатiв); формування наукового свiтогляду учнiв, розкриття ролi фiзичного знання в життi людини i суспiльному розвитку, висвiтлення етичних проблем наукового пiзнання, формування екологiчної культури людини засобами фізики [4].
   Програма профільного навчання значно перевищує за обсягом навчальних годин програму академічного рівня і її зміст спрямований головним чином на поглиблення знань, а не екстенсивне їх розширення [4]. Але незважаючи на цей факт, обсяг самостійної роботи учнів можна значно розширити. Радикальним засобом від усередненого підходу до навчання і виховання може бути, як показує експериментальна робота, застосування нових інформаційних технологій на уроках [3]. Їх необхідно розглядати не як мету, а як спосіб пізнання світу, джерело додаткової інформації, спосіб самоорганізації праці і самоосвіти вчителя й учнів, як можливість особистісно орієнтованого підходу і як спосіб розширення зони індивідуальної активності дитини.
   Учнів можна залучати до підготовки окремих питань як теоретичного, так і практичного курсу. Для того, щоб така діяльність була ефективною і виконувалася ними із зацікавленістю необхідно поступово збільшувати частину їх самостійної творчої роботи. Перші завдання можуть носити характер повідомлення на певне питання, що не потребує аналізу великої кількості літератури, базовий список якої необхідно запропонувати. У подальшому рівень складності завдань необхідно підвищувати, включати елементи аналізу декількох джерел інформації і збільшувати частину творчої роботи доповідача. У список літератури необхідно вносити й електронні ресурси.
   Програма профільних класів містить питання, які не розкриваються у підручниках, а кількість додаткової літератури, на жаль, в більшості випадків, недостатня. Саме в таких випадках найбільш ефективно можна використовувати інформаційні ресурси Internet. Це дасть учню можливість реалізувати свій творчий потенціал і зацікавить. У процесі підготовки ним буде отримана додаткова інформація з теми дослідження, що розширить його кругозір.
   Якщо розглянути проект програми з фізики для 10 класу (рівень профільного навчання), то можна побачити, що багато питань змісту курсу можна запропонувати учням підготовити самостійно та представити у вигляді повідомлення, доповіді, презентації. Розглянемо, наприклад, перші декілька питань вступу: зародження і розвиток фізики як науки; роль фізичного знання в житті людини і суспільному розвитку; методи наукового пізнання; теорія та експеримент; вимірювання; похибки вимірювання; фізичні величини; одиниці фізичних величин; міжнародна система одиниць (СІ); утворення кратних і частинних одиниць [4]. Як вже наголошувалося, для початку необхідно запропонувати список літератури, який повинен включати не тільки друковані видання, а й електронні ресурси. Найбільшою часткою інформаційних ресурсів Internet є різноманітні довідкові матеріали. Електронні онлайн-енциклопедії є основою для підготовки повідомлень і рефератів. Найбільш відомі: Рубікон – http://www.rubrikon .com; МегаБук (портал Кирила та Мефодія) http://www.km. ru; “Кругосвет” http://www.krugosvet.ru; Вікіпедія http://uk.wikipedia .org. Специфіка роботи з такими ресурсами полягає в тому, що кожна людина має можливість обирати власну освітню траєкторію. За характером доповіді можна з‘ясувати, що саме більш цікавить конкретну людину: теоретичне обґрунтування питання, його експериментальне підтвердження або практичне застосування. Цю інформацію можна в подальшому використовувати у процесі особистісно-орієнтованого навчання.Висновки. Практичне використання вчителем і учнями інформаційних ресурсів Internet, зокрема електронних енциклопедій, у навчанні фізики дозволяє зробити висновок, що вони є потужним засобом організації самостійної роботи учнів старшої школи.
   Перспективи подальших пошуків у напрямку дослідження стосуються використання інших можливостей інформаційних ресурсів Internet у навчальному процесі.

ЛІТЕРАТУРА

1. Жовта І. Реформування вищої освіти: [Болонський процес – Булонська декларація, підписана європейськими міністрами у 1999 році] / І. Жовта // Освіта України. – 2003. – 9 грудня. – С. 3.
2. Захарова И. Г. Информационные технологии в образовании: Учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений / И.Г. Захарова. – М. : Академия, 2003. – 192 с.
3. Мисловська С. К. Методика використання електронних додатків до підручників фізики в основній школі : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.02 “Теорія і методика навчання фізики” / С. К. Мисловська. – Київ, 2007. – 20 с.
4. Програма “Фізика. Астрономія. 7-12 кл.” – К. : Перун, 2005. – 80 с.

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
Зворотний зв'язок
© 2010 www.VuzLib.com