www.VuzLib.com

Головна arrow Педагогіка arrow Управління самостійною діяльністю студентів: понятійний аспект
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Управління самостійною діяльністю студентів: понятійний аспект

Т.А. Лизогуб,
кандидат педагогічних наук, доцент,

Г.В. Лиходєєва,
старший викладач,

К.Ю. Ковальова,
аспірантка
(Бердянський державний педагогічний університет)

УПРАВЛІННЯ САМОСТІЙНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ СТУДЕНТІВ: ПОНЯТІЙНИЙ АСПЕКТ

   Постановка проблеми. Самостійність студентів є системоутворювальним фактором навчальної діяльності.
   Удосконалення та більш широке використання потенційних резервів самостійної діяльності залишається перспективним напрямком педагогічних досліджень, оскільки відкриває нові можливості підвищення якості підготовки фахівців, сприяючи формуванню всебічно розвиненої особистості, здатної не лише застосовувати здобуті знання у професійній діяльності, але й постійно поповнювати їх.
   За вимогами Болонського процесу має зрости роль самостійності студентів у навчанні, що, в свою чергу, потребує розробки і впровадження ефективних засобів управління самостійною діяльністю з боку викладачів.
   “Положенням про організацію навчального процесу у вищому навчальному закладі” та “Положенням про кредитно-модульну систему організації навчального процесу в університеті” передбачено, що самостійна робота студентів має становити 60% загального обсягу часу, відведеного на вивчення конкретної дисципліни [13]. Тому створення оптимальних умов для самостійної діяльності студентів є актуальним завданням кожного викладача.
   Аналіз досліджень і публікацій. Значення самостійності у навчальній і професійній діяльності були та залишаються предметом дослідження протягом усієї історії розвитку освіти. Це питання привертало увагу відомих науковців А. Алексюка, П. Підкасистого, А. Петровського, В. Буряка, Л. Колгатіної та ін. На сучасному етапі у роботах Н. Бойко, Н. Кардаш, З. Кучер, В. Луценко, М. Умрик, А. Цюприка, І. Шайдур, І. Шимко. та Н. Шишкіної досліджується організація самостійної роботи. М. Парфьонов розглядає керівництво самостійною роботою; Л. Журавська приділяє увагу управлінню самостійною роботою студентів. Окремі науковці кажуть про самостійну роботу студентів (І. Бобакова, В. Буринський, Н. Ванжа тощо), інші – про самостійну діяльність (Л. Головко, О. Муковіз, Б. Сусь, І. Хрипун тощо).
   Лише загальне ознайомлення з проблемою самостійності у навчальній діяльності студентів свідчить про неузгодженість термінології.
   Мета статті – поставити проблему аналізу понятійного апарату стосовно самостійної навчальної діяльності студентів та управління нею.
   У науково-методичній літературі, в залежності від тих чи інших підходів до сутності самостійної роботи, неодноразово були спроби визначення цього поняття.
   Найбільш загальним серед них є тлумачення самостійної роботи як “роботи розуму” [11]. При такому підході будь-які аспекти навчальної діяльності можна віднести до самостійної роботи (навіть конспектування лекції). Зокрема П. Підкасистий [11] до самостійної роботи включає всі творчі та відображальні дії і розглядає її як “дидактичний засіб навчання, як штучну педагогічну конструкцію”, за допомогою якої організовується пізнавальна діяльність студентів. Досить поширеним є трактування самостійної роботи як роботи без участі і контролю (або віддаленого у часі контролю) викладача [10]. Під таке визначення підпадають: підготовка студента до лекції, екзамену, колоквіуму, заліку та інше.
   Найчастіше під самостійною роботою розуміють індивідуальну або колективну навчальну діяльність, що здійснюється без безпосередньої участі викладача, але під його керівництвом і контролем (самостійна робота на занятті, домашня робота тощо) [2].
   Аналізуючи різні підходи до тлумачення самостійної роботи студентів, В. Буряк висловлює сумнів щодо можливості дати цьому поняттю визначення, вважаючи, що “самостійна робота є складним поліструктурним явищем, а тому не може отримати одномірного визначення” [3]. При цьому В. Буряк розглядає самостійну роботу як форму індивідуальної роботи, а самостійну діяльність як якість пізнавальної активності: використання ініціативної позиції, породження власних думок [3, с.12]. Одночасно він виокремлює такі суттєві ознаки самостійної роботи [3, с.15]: наявність завдання; відсутність безпосередньої участі викладача у виконанні завдання; наявність спеціально відведеного часу; опосередковане управління викладачем пізнавальною діяльністю студентів. Погоджуючись із ознаками, що визначені В. Буряком, вважаємо, що термін “самостійна діяльність” більше відповідає процесу пізнання, оскільки у науково-методичних дослідженнях все більше уваги приділяють діяльнісному підходу у навчанні. При цьому під діяльністю частіше розуміють процес, а під роботою – результат [4].Структура пізнавальної діяльності визначена у роботі М. Когана [7] і включає п’ять обов’язкових блоків: мотиваційний; орієнтаційний; змістовно-оперативний; енергетичний; оціночний.
   Отже, самостійна навчальна діяльність передбачає самостійну роботу як результат індивідуальної самостійності (контрольна робота, реферат, курсова робота та інше) [6].
   Враховуючи структуру діяльності, вважаємо за необхідне доповнити ознаки самостійної роботи В. Буряка ще двома: обов’язкова мотивація самостійної роботи (студент має чітко усвідомлювати мету, вимоги та наслідки виконання чи невиконання роботи у визначені терміни); контроль і оцінювання результатів (саме контроль виявляє ті, не завжди передбачувані фактори, що випливають і визначають подальше управління самостійною роботою студентів і самоуправління).
   При цьому виконання курсової та дипломної робіт містить елементи творчості, власної позиції щодо розглядуваної теми, тому вважатимемо більш доцільним називати їх курсовим і дипломним дослідженнями (проектами). Отже, це форма самостійної діяльності.
   У сучасній методичній літературі слова: “управління”, “керівництво”, “організація” виступають як синоніми. Дійсно, вони взаємопов’язані, але між ними є різниця.
   “Управління” пов’язано з поняттям “давати право, владу, повноваження” [5, с. 504]. Звідси управління самостійною діяльністю студентів нерозривно пов’язано з компетентністю викладача: глибоким розумінням матеріалу, знанням психологічних особливостей студентів, досконалим володінням методикою викладання предмета. Сюди ж віднесемо його комунікативні вміння.
   “Керівництво” останнім часом розглядають як одну з основних складових управління разом із плануванням, організацією, контролем. Тобто управління та керівництво відрізняються об’єктами та суб’єктами (управляти можна системами, процесами; керувати людьми, колективами). Вважають, що управляти можна – чимось, а керувати – кимось [9, с.44].
   Під організацією ж розуміють структурування, визначення складових системи та делегування їм відповідних завдань. Сюди відноситься планування, що має орієнтовний і неперервний характер: може здійснюватися перепланування. В організацію входить також контроль, що здійснює моніторингову й управлінську функції.
   Отже, система управління самостійною роботою студентів охоплює усвідомлення мети, організацію (створення умов, особливо інформаційно-методичне забезпечення), чітке планування, безпосереднє або опосередковане керівництво з боку викладача, систематичний контроль за поетапним і кінцевим результатами, оперативну фіксацію й усвідомлення як викладачем, так і студентом оцінки результатів і внесення відповідних коректив в організацію самостійної роботи.
   У процесі навчання самостійність студентів виявляється при: опрацюванні конспектів лекцій; вивченні обов’язкової та додаткової літератури; підготовці до практичних занять; виконанні домашніх розрахункових робіт за основними розділами курсу; підготовці рефератів; виконанні завдань дослідницького характеру.
   Студент має навчитися планувати та систематично організовувати власну самостійну діяльність. Результати цієї самостійної діяльності стають більш успішними, якщо студенти знають і приймають мету навчання, знають способи виконання, критерії оцінювання, форми звітності, мають план здійснення самостійної діяльності – графік самостійної роботи.
   Висновки. Самостійна діяльність є визначальною складовою навчання. Оскільки у процесі самостійної діяльності формуються не тільки навички роботи студентів із спеціальною літературою, іншими джерелами інформації, а й відбувається поглиблення та розширення знань, формування інтересу до знань, оволодіння прийомами пізнання. Все це разом сприяє розвитку самостійності, самоорганізації, самооцінки, самоосвіти, самовиховання та самореалізації особистості, що особливо важливо у формуванні готовності майбутнього вчителя до управління самостійною діяльністю учнів.
   Говорячи про самостійність у навчанні студентів, доцільніше використовувати термін “самостійна діяльність”, а самостійну роботу трактувати як форму діяльності, що передбачає результат, який певним чином оцінюється. Оскільки діяльність – процес, то з методичної точки зору краще вживати словосполучення “управління самостійною діяльністю”, поняття “організація самостійної діяльності” розглядати як складову управління. При цьому організація передбачає мотивацію, планування, методичне забезпечення, моніторинг знань і керівництво як опосередковане, так і безпосереднє спілкування зі студентами: настановчі бесіди, індивідуальні і колективні консультації та поради.
   Перспективи подальших пошуків у напрямку дослідження полягають у побудові і реалізації моделі управління самостійною роботою студентів.

ЛІТЕРАТУРА

1. Алексюк А.М. Педагогіка вищої освіти України : підручник для вузів / А.М. Алексюк. – К. : Либідь, 1998. – 220 с.
2. Андреева В.М. Методика организации самостоятельной работы студентов в процессе изучения общественных наук / В.М. Андреева. – Вып. 6. – Л. : Изд-во ЛГУ, 1989. – С. 24-28.
3. Буряк В. Самостійна робота як системоутворюючий елемент навчальної діяльності студентів / В. Буряк // Вища школа. – 2008. – № 5. – С. 12-24.
4. Голобородько В.В. Наукова робота учнів / В.В. Голобородько. Програма організації науково-дослідної діяльності учнів / В.М. Гнєдашев. – Х. : Основа, 2005. – 208 с.
5. Даль В. Толковый словарь : в 4 т. / В. Даль. – М. : Цитадель, 1998.
6. Есипова Б.П. Самостоятельная работа учащихся на уроках / Б.П. Есипова. – М. : Учпедгиз, 1961. – 239 с.
7. Коган М.С. Человеческая деятельность (опыт системного анализа) / М.С. Коган. – М. : Политиздат, 1974. – 327 с.
8. Колгатіна Л.С. Управління самостійною роботою студентів в умовах нових інформаційних технологій : збірник наукових праць / Л.С. Колгатіна. – Харків : ХДПУ, 2001. – Вип. 19. – Ч. 2. – С. 132-135.
9. Молчанов Л., Опріщенко Я. Управління самостійною роботою студентів / Л. Молчанов, Я. Опріщенко // Технікуми, коледжі. – 2007. – №1 (16). – С. 44-46.
10. Никишин-Потанич В.А. Проблема самостоятельной работы студентов в педагогике высшей школы / В. Никишин-Потанич // Совершенствование форм и методов самостоятельной работы студентов. – Симферополь. : Изд-во СГПИ, 1985. – 218 с.
11. Пидкасистый П.И., Коротяев В.И. Организация деятельности ученика на уроке / П. Пидкасистый, В. Коротяев. – М. : Знание, 1985. – 80 с.
12. Попов Ю. Самостоятельная работа студентов : проблемы и ответы / Ю. Попов, А. Вербицкий, В. Подлесков, Е. Андросюк // Высшее образование России. – 1995. – № 2. – С. 137-145.

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
Зворотний зв'язок
© 2010 www.VuzLib.com