www.VuzLib.com

Головна arrow Педагогіка arrow Формування культури професійної діяльності майбутніх учителів початкової школи на основі компетентнісного підходу
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Формування культури професійної діяльності майбутніх учителів початкової школи на основі компетентнісного підходу

О.В. Малицька,
кандидат педагогічних наук, доцент
(Бердянський державний педагогічний університет)

ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРИ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ НА ОСНОВІ КОМПЕТЕНТНІСНОГО ПІДХОДУ

   Постановка проблеми. Основну мету сучасної освіти можна визначити як підготовку компетентних спеціалістів, які вільно володіють професією, конкурентноздатних на ринку праці, спроможних до постійного професійного росту в сучасному середовищі.
   Інтерес до проблем вищої професійної освіти, обумовлений приєднанням вищої школи України до Болонського процесу, визначив необхідність прийняття компетентнісного підходу як однієї зі стратегій професійної освіти.
   Результати досліджень (П. Анісімов, І. Ковальова, Т. Панкова, М. Руткевич) свідчать, що зростають потреби студентів в одержанні належної освіти, яка б сприяла їх самореалізації в професійній діяльності й культурі. Слід зазначити, що суть цих дефініцій виявляється в органічній єдності з цінностями людини, за наявності ціннісного відношення, глибокої особистісної зацікавленості в означеному виді діяльності (В. Болотов, В. Сєріков, Л. Соколова) і їх інтеграції в культуру професійної діяльності. У цьому сенсі культура професійної діяльності виступає як соціально-професійна компетентність, спосіб життя майбутнього фахівця, в якому акумулюються його пізнавальні та творчі здатності.
   Культура професійної діяльності майбутнього вчителя початкової школи є цільовою й змістовною характеристикою сучасного фахівця, вона є складним синтезом когнітивного, предметно-практичного й особистісного досвіду професійної діяльності й може бути результатом саморозвитку студента. Культуру професійної діяль ності майбутнього фахівця, на думку вчених, не можна сформувати, якщо не задіяти студента в навчально-пізнавальній діяльності. Студент має опанувати послідовність ситуацій, близьких до реальних, які вимагають від нього компетентних дій, оцінок, рефлексії набутого досвіду (В. Серіков). Таким чином, культура професійної діяльності майбутнього фахівця є наслідком його саморозвитку на різних щаблях освіти, особистісного росту, цілісної самоорганізації культури особистості й культури діяльності.
   Мета статті полягає в необхідності виявлення змін у культурі професійної діяльності майбутнього вчителя початкової школи під впливом соціокультурних факторів і визначення педагогічного підходу, з позицій якого можна вдосконалювати освітній процес у педагогічному ВНЗ. З огляду на те, що окремі підходи не дозволяють виявити зміни, що відбуваються в професійній освіті, необхідно розробити стратегії виявлення соціокультурних змін й орієнтації на них практики формування культури професійної діяльності майбутнього вчителя початкової школи.
   Аналіз досліджень і публікацій. Теоретичне осмислення проблеми формування культури професійної діяльності майбутнього вчителя початкової школи є актуальним для сучасних педагогічних досліджень.
   У науково-методичній літературі досить ґрунтовно вивчено проблему формування культури професійної діяльності: ідеї філософської й історичної думки про провідну роль культури в становленні людства (В. Вернадський, Д. Лихачов, А. Лосєв, М. Мамардашвілі, В. Розанов, П. Флоренський); філософські підходи до структури, аналізу, характеристики соціокультурного середовища (С. Аверінцев, М. Бахтін, В. Біблер, Л. Буєва, Л. Волович, М. Каган).
   Питанням професійної підготовки присвячено роботи В. Кузнєцова, О. Сазонова, В. Шубкіна. Психофізіологічні та біологічні основи професійної діяльності викладені в працях Б. Ананьєва, Є. Клімова, О. Лєонтьєва, К. Платонова. Професійні якості особистості досліджували О. Гребенюк, Н. Сергеєв, В. Худяков.
   Наше дослідження, виконане в теоретичному контексті, базується на основних підходах вітчизняних і зарубіжних психологів до проблеми розвитку особистості (Б. Ананьєв, К. Абульханова-Славська, О. Асмолов, Л. Виготський, О. Леонтьєв, С. Рубінштейн, Д. Узнадзе, Д. Фельдштейн) і, зокрема на культурологічно-компетентнісній основі (О. Деркач, Д. Єрмаков, Е. Зеєр, Ю. Шаронін).
   Метою статті є визначення теоретико-методологічних засад формування культури професійної діяльності майбутнього вчителя початкової школи на основі компетентнісного підходу.
   Вбачається, що культура професійної діяльності майбутнього вчителя початкової школи стає показником високого рівня компетентності, забезпечуючи його конкурентноздатність на сучасному ринку праці, якщо:
   – у навчально-виховному процесі педагогічного ВНЗ реалізувати культуровідповідну спрямованість, яка сприяє розвитку компетентністної основи формування культури професійної діяльності майбутнього педагога;
   – обґрунтування сутності, структури та змісту культури професіональної діяльності майбутнього педагога базується на множині ключових компетенцій: соціокультурної, особистісної, діяльнісної, інформаційної, що відповідають вимогам міжнародних стандартів якості професійної освіти;
   – виявлення закономірностей процесу формування культури професійної діяльності майбутнього педагога здійснюється з позиції компетентнісного підходу.
   Пріоритетним напрямком розбудови сучасної освіти визначено соціокультурний розвиток, особистісно зорієнтовану спрямованість професійної освіти, організацію духовного життя й моральних відношень в освітній установі, що відповідають новій професійній освіті, побудованій на моделі культури.
   Культура трактується в сучасних дослідженнях як загальнолюдська цінність. Це вимагає визнання суспільної значущості функцій культури, а також підвищує вимоги до освіти, яка формує розвинутий інтелект, внутрішню культуру людини. Ціннісні орієнтації майбутнього фахівця на культуру, зокрема професійну, є стратегічною метою професійної освіти [5].
   Культура має унікальні ресурси: творчий потенціал, що розвивають із покоління в покоління; культурна спадщина; культурні традиції. Отже, нагальним завданням сучасного суспільства є створення культурного освітнього середовища для трансляції цінностей загальнолюдської й української національної культури молодому поколінню.
   Осмислення значення й місця культури в житті суспільства та формуванні особистості протягом багатьох століть було актуальною проблемою низки наук. І. Кант, Г. Гегель, А. Тойнбі, Д. Шпенглер, М. Бердяєв, В. Розанов, М. Бахтін, Ж.-П. Сартр, М. Каган, С. Іконнікова, Є. Соколов й інші мислителі довели, що культура – це створене людиною матеріальне й духовне середовище її існування, процес і результат буття людини, умова розвитку її творчих здатностей, форма передачі духовного досвіду людства.
   Аналіз літератури дозволяє визначити культуру як ціннісно-змістовний, нормативно-регулятивний і символіко-інформаційний зміст будь-якої сфери суспільно значущої діяльності. У сучасній педагогіці культура трактується як головний аспект гуманізації суспільства, а єдино можливим способом впливу на процес формування цінностей особистості визначається цілеспрямована організація духовної діяльності людини, “організація її переживань” [3, с.65].
   Оскільки саме педагогові належить завдання розбудити й сформувати в суб’єкті потребу в культурі професійної діяльності, прагнення діяти, уміння розуміти й оцінювати навколишнє, культуру, себе, бажання досягати цілей і реалізувати особистісну позицію, то в діяльнісному аспекті культура професійної діяльності полягає d залученні й освоєнні суб’єктом норм його професійної діяльності.
   Культура професійної діяльності нами визначена як інтегративна якість особистості, що містить мотиваційно-ціннісний, когнітивний, діяльнісний, емоційний компоненти, які сприяють усвідомленій реалізації в діяльності майбутнього фахівця змістів, значень, нормативів професійної культури як особистісно й професійно значущих, і як спосіб свідомої організації професійної діяльності, в якому забезпечується повнота опанування студентами знаннями, уміннями, досвідом, цінностями для організації саморозвитку, самоосвіти, самовдосконалення. Індикатором культури професійної діяльності є моральне відношення суб’єкта до професійної діяльності.
   Звертання до особистості як цінності об’єктивно вимагає, щоб одним із провідних факторів формування культури професійної діяльності майбутнього вчителя початкової школи став компетентнісний підхід.
   Компетенції трактуються як соціальна вимога (знання, подання, програми дій, системи цінностей і відносин) до освітньої підготовки особистості, необхідної для його ефективної продуктивної діяльності в певній сфері. Компетентність – актуальна, формована особистісна якість, що ґрунтується на знаннях, інтелектуально й особистісно обумовлений досвід соціально-професійної життєдіяльності людини (тобто реальна діяльність у конкретних ситуаціях).
   Компетентнісний підхід передбачає застосування принципово нової методології до організації змістовної та процесуальної сторін вищої освіти. Його особливість полягає в створенні нової моделі освіти, яка, ґрунтуючись на результатах навчання, регулює саморозвиток студентів, викладачів, всієї системи вищої освіти [1]. Компетентнісний підхід дозволяє перейти від предметної диференціації до міждисциплінарної інтеграції і припускає, що на різних щаблях навчання пріоритет повинен надаватися завданням різного рівня.
   Компетентнісний підхід припускає пріоритетну орієнтацію на такі аспекти освіти: навченість, самовизначення, самоактуалізація, соціалізація й розвиток особистості. Метою процесу реалізації компетентнісного підходу в професійній освіті є формування компетентного фахівця, що володіє культурою професійної діяльності.
   Компетентнісний підхід дозволяє здійснити відбір змісту професійної освіти відповідно до потреб особистості й одночасно орієнтує його на інноваційний досвід успішної професійної діяльності в конкретній галузі.
   Методологічною підставою реалізації компетентнісного підходу в професійній освіті є принципи: варіативності освіти; центрації освіти на розвиток і саморозвиток особистості; сполучення автономності з колективними та груповими формами освіти; нестійкої динамічної рівноваги освітнього процесу як джерела розвитку взаємозв'язку особистості, освіти та професії.
   Компетентнісний підхід у досліджуваному процесі виконує методологічні функції, що дозволяє трактувати культуру професійної діяльності майбутнього фахівця як системну реконструкцію ключових компетенцій (І.Зимова), і як системне явище при аналізі якості підготовки майбутнього фахівця.
   Теоретичною основою виокремлення груп ключових компетенцій у структурі культури професійної діяльності майбутнього фахівця є сформульовані у вітчизняній психології такі положення:
   – людина є суб’єктом спілкування, пізнання, праці (Б. Ананьєв);
   – людина проявляється в системі відносин до суспільства, себе, інших, діяльності (В. Мясищев);
   – компетентність має культурологічну спрямованість (Є. Бондаревська, О. Гостєв);
   – основу професіоналізму становить цілісна соціально-професійна компетентність (І. Зимня).
   Із цих позицій можна розмежувати дві основні групи ключових компетенцій у структурі куль тури професійної діяльності майбутнього фахівця, що ставляться:
   – до самого себе як особистості, суб'єкта життєдіяльності;
   – до діяльності, що проявляється в усіх її типах і формах.
   Беручи це до уваги, суттєвоутворювальним компонентом виступає інтеграція ключових компетенцій: соціокультурної, особистісної, інформаційної, діяльнісної. Кожна з них має мотиваційний, когнітивний, діяльнісний, емоційний плани вибору. Це визначило вибір критеріїв (мотиваційно-ціннісний, когнітивний, діяльнісний, емоційний) і рівневих показників сформованості культури професійної діяльності майбутнього вчителя початкової школи:
   – мотиваційно-ціннісний (захопленість професією, прийняття самовдосконалення й самореалізації в професії як цінності),
   – когнітивний (знання про сутності понять, що лежать в основі культури професійної діяльності, особливостях сучасної культури, способах відтворення культури в собі);
   – діяльнісний (уміння самоаналізу, самооцінки, проектування й корекції професійної діяльності, саморозвитку особистості відповідно до норм професійної культури);
   – емоційний (емоційне залучення в процес професійного саморозвитку й самовдосконалення).
   На основі зазначеного вище, культуру професійної діяльності з позицій компетентнісного підходу можна пов’язати з формуванням цілісної особистості майбутнього вчителя початкової школи, його морально-гуманістичної спрямованості, здатності до самореалізації в діяльності, наближеної до норм культури.
   Культура професійної діяльності невіддільна від об’єктивної структури діяльності фахівця й характеризує міру його готовності здійснювати професійну діяльність як систему. Оскільки ця діяльність має системно-функціональну структуру, то в ході дослідження ми прийшли до висновку, що й культура професійної діяльності має таку ж структуру. Слід зазначити, що культура професійної діяльності за своєю структурою є системно-функціональною, за взаємозв’язком компонентів – технологічною, а за ознаками забезпечення ефекту в діяльності – системно синергетичною. Відповідно до компетентнісного підходу “культура професійної діяльності майбутнього фахівця” уточнюється нами як інтегративна якість особистості.
   Висновки. Культуру професійної діяльності з позицій компетентнісного підходу можна пов’язати з формуванням цілісної особистості майбутнього вчителя початкової школи, його морально-гуманістичної спрямованості, здатності до самореалізації в діяльності, наближеної до норм культури.
   Особистість компетентного вчителя початкової школи, здатного до культуровідповідного здійснення професійної діяльності виявляється в його внутрішній цілісності, де професійне й особистісне “Я” тісно пов’язані системою цінностей. Він виступає як людина, зорієнтована на виконання певних соціально-професійних функцій, як професіонал у всій своєрідності своїх можливостей і здатностей.
   Культура професійної діяльності вчителя початкової школи невіддільна від об’єктивної структури діяльності фахівця й характеризує міру його готовності здійснювати професійну діяльність як систему.
   У дослідженні було виявлено, що компетентнісний підхід у формуванні культури професійної діяльності майбутнього вчителя початкової школи є: методологічним регулятивом; ефективним віддзеркаленням сучасних вимог соціальних і професійних функцій; теоретичною основою побудови поетапного процесу формування культури професійної діяльності майбутнього вчителя початкової школи за допомогою інтеграції проектних і гуманітарних технологій; прогнозуванням результатів дослідження, яке виражається в ключових, спеціальних компетенціях відповідно до освітнього стандарту й критеріальної бази оцінки рівнів ефективності формування культури професійної діяльності майбутнього фахівця.
   Перспективи подальших пошуків у напрямку дослідження вбачаємо у визначенні теоретико-методологічних засад формування культури професійної діяльності майбутнього вчителя початкової школи на основі особистісного підходу.

ЛІТЕРАТУРА

1. Вища освіта України і Болонський процес : навчальний посібник / за ред. В.Г. Кременя. Авторський колектив : М.Ф. Степко, Я.Я. Болюбаш, В.Д. Шинкарук, В.В. Грубінко. – Тернопіль, – 2004. – 384 с.
2. Елагина Л.В. Мониторинг воспитания культуры профессиональной деятельности будущего специалиста : учеб.-метод. пособ. / Л.В. Елагина. – М., 2006. – 72 с.
3. Козлов Ф.М. Культура как фактор гуманизации общества / Ф.М. Козлов. – СПб. ИПЦ СП ГУТД. 2006. – 463 с.
4. Наукове та методичне забезпечення впровадження педагогічних інновацій // збірник наукових праць / ред. кол. Л.І. Даниленко та ін. – Херсон, 1999. – С. 5-17
5. Ціннісні орієнтації (аналіз соціально-філософських концепцій заходу 80-90-х рр.) – К. : Наукова думка. – 1995. – 189 с.

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
Зворотний зв'язок
© 2010 www.VuzLib.com