www.VuzLib.com

Головна arrow Педагогіка arrow Проблема формування лідерської компетентності майбутніх учителів іноземної мови
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Проблема формування лідерської компетентності майбутніх учителів іноземної мови

Н. В. Мараховська,
кандидат педагогічних наук, доцент
(Маріупольський державний гуманітарний університет)

ПРОБЛЕМА ФОРМУВАННЯ ЛІДЕРСЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ

   Постановка проблеми. Метою навчання учнів іноземної мови є оволодіння нею як засобом спілкування, формою взаємодії з іншими і здійснення у цьому процесі виховання, освіти й особистісного розвитку учнів. Навчальний предмет “Іноземна мова” створює такий мікроклімат, який сприяє розвитку лідерських якостей учня, оскільки передбачає обмін думками, ідеями, судженнями, відстоювання власної позиції в дискусії або суперечці, досягнення згоди; розвиває критичність, виховує моральне та духовне ставлення до процесу спілкування; сприяє набуттю суб'єктного досвіду життєдіяльності у спілкуванні. Підготовка лідерів шкільного колективу вимагає від учителя розвитку власних лідерських якостей, тому актуальною для сьогодення є проблема формування лідерської компетентності майбутніх учителів іноземної мови.
   Аналіз досліджень і публікацій. Питання підготовки майбутніх учителів іноземної мови та формування їх професійної компетентності розкрито у працях В. Баркасі [1], І. Валуєвої [2], Т. Гуріної [3], С. Ніколаєвої [5] та інших. Доцільно зазначити, що дослідники здебільшого ототожнюють поняття “компетенція” і “компетентність” і використовують їх як синоніми. Так, в учителя іноземної мови повинні бути сформовані такі компетенції, властиві зазначеному напрямку, зокрема: лінгвістична (лексична, граматична, фонетична), лінгвокраїнознавча, комунікативна, навчально-пізнавальна та лінгвометодична. Англійський педагог Е. Халмер [8] виокремлює медіа-компетенцію, оволодіння якою допоможе вчителеві бути гнучким у сучасному інформаційному суспільстві. Подана компетенція безпосередньо пов’язана із здобуттям і переробкою інформації та передбачає медіа-критичну, технологічну, інформаційну, креативну і соціальну компетенції. Р. Чернишова [6] виокремлює групи компетентностей, які вимагає від людини сучасне життя і якими молодь має оволодіти у процесі освіти , зокрема: політичні та соціальні, полікультурні, комунікативні, інформаційні, саморозвитку та самоосвіти. Як свідчить аналіз наукової літератури, питання формування лідерської компетентності майбутніх учителів іноземної мови досліджувалися недостатньо, оскільки її не виокремлено ні окремо, ні у структурі інших компетентностей. Проте погоджуємося з думкою іноземних дослідників Р. Боума та П. Сперроу [7], які зазначали, що створення умов для формування компетентності лідера протягом життя сприятиме продуктивності його роботи та його конкурентоспроможності.
   Метою нашої статті є визначення поняття “лідерська компетентність майбутнього вчителя іноземної мови” як складової професійної компетентності, а завданнями є розробка способів формування лідерської компетентності майбутніх учителів іноземної мови у процесі навчання у ВНЗ.
   Визначаючи поняття “лідерська компетентність (ЛК) майбутнього вчителя іноземної мови”, поділяємо думку А. Хуторського, який вважає, що поняття “компетентність” та “компетенція” не можна ототожнювати, оскільки компетенція – це “…деяка відчужена, наперед задана вимога (норма) до освітньої підготовки фахівця”, а компетентність – “…сукупність сформованих якостей і мінімальний досвід стосовно діяльності в заданій сфері [4, с. 141]”. Цінною є думка вченого, що компетентність – це мета та результат навчання.
   Визначаємо ЛК майбутнього вчителя іноземної мови як сукупність сформованих лідерських якостей (мотивів, знань, лідерських умінь і стійкої лідерської позиції) та практичного досвіду лідерства. Вважаємо, що формування лідерської компетентності доцільно здійснювати у процесі навчання дисциплін, які забезпечують професійну підготовку майбутніх учителів іноземної мови, зокрема дисциплін психолого-педагогічного та мовознавчого напрямків. Виокремлюємо наступні способи формування лідерської компетентності майбутніх учителів іноземної мови: проведення професійно-педагогічного тренінгу та організація навчально-дослідницького проекту. Зазначені вище способи було запроваджено в навчальний процес Маріупольського державного гуманітарного університету.
   Професійно-педагогічний тренінг (ППТ) – це система тренувальних вправ для набуття лідерських умінь, навичок та утвердження на лідерській позиції. Під час проведення ППТ мотиваційно-ціннісна сфера студентів збагачувалася мотивами лідерства завдяки створенню ситуацій успіху, зміст яких відбивав акмеологічні ідеї, зокрема: “прагнення до лідерства спрямовує людину на досягнення вершин особистісно-професійного розвитку, внесення корисного, доброго в життя інших людей”, “шлях до вершин складний, але відкритий для кожного”, “у кожній людині закладено лідерський потенціал і, наполегливо працюючи, вона здатна його розкрити”. Студенти заповнювали персональні карти досягнень, складали груповий “контракт” (норми і правила групи, дотримання яких контролює обраний лідер).
   З метою здобуття знань про лідерство викладач і студенти доповнювали зміст навчального матеріалу цікавими фактами про взаємодію лідера з послідовниками (ораторське мистецтво Стародавньої Греції, взаємодія релігійних конфесій з паствою, публічні виступи політичних діячів тощо); використовували різні форми презентації нового матеріалу (інтерактивні, “сократичні” лекції), прийоми ейдетики (системи запам’ятовування за допомогою образної пам’яті, “малювання” в думках образів слів, понять, пов’язаних із темою лідерства). Наведемо приклад вправи “Тридцять кілограмів книг”. Викладач приносив в аудиторію книги, посібники, газетні статті, відео й аудіоматеріали, комп’ютерні програми тощо. Протягом однієї хвилини він здійснював огляд підготовлених ним інформаційних джерел. Студенти розподілялися у діади або пошукові групи. Їм давалося півгодини на опрацювання поданого матеріалу та передбачення його теми , проблеми та її вирішення, на отримання та презентацію результатів у формі дискусії, рольовій або діловій грі. Такий спосіб вивчення нового матеріалу поєднував якості комунікативного тренінгу і тренінгу зустрічей. Учасники знаходилися в ситуації фрустрації та змушені були брати на себе відповідальність за все, що проходить під час заняття. Таким чином, студенти здобували знання у штучно створеній напруженій ситуації, яка передбачала пошук та обробку великого обсягу інформації за обмежений період часу.
   Проведення тренінгів умінь , досягнень, зустрічей, упевненої поведінки, сенситивності, “мішанін” та “криголамів” (комунікативних вправ, метою яких було подолати психологічні бар’єри у спілкуванні, навчитися легко входити в контакт з іншими людьми); моделювання й програвання у формі ділових і рольових ігор педагогічних ситуацій, що вимагають вирішення конфліктів між учасниками педагогічного процесу, у яких учитель виконує ролі як лідера, так і підлеглого; організація студентами аутотренінгів, виконання вправ на регуляцію та самоуправління емоціями сприяло збереженню стійкої лідерської позиції та розвитку лідерських умінь, зокрема: організаторських (умінь згуртовувати колектив), комунікативних (умінь звертатися до іншої людини, привертати її увагу, ініціювати взаємодію у процесі спілкування), перцептивних (умінь сприймати, розуміти й оцінювати себе та інших), прогностичних (умінь передбачати поведінку іншої людини у процесі діалогу та визначати способи впливу на неї), креативних (умінь виявляти оригінальні ідеї, які ініціюють діалогічні форми взаємодії з іншою людиною), саморегуляції (умінь зберігати рівновагу між внутрішнім станом та зовнішніми обставинами).
   Набуття майбутніми вчителями іноземної мови практичного досвіду лідерства уможливило поширення ними досвіду проведення тренінгів серед учителів загальноосвітніх навчальних закладів і безпосереднє їх використання у процесі проходження педагогічної практики. Як зазначали самі студенти, цьому передувала велика підготовка як в плані добору необхідної інформації , так і в плані засвоєння і відпрацювання рекомендацій щодо підвищення ефективності усних виступів, оволодіння ораторським мистецтвом. Наведемо одне із висловлювань студентів: “Підготовка до проведення тренінгу передбачала не тільки складання моєї промови як ведучої, а й виконання вправ на розвиток дихання, голосу, дикції, вправ театральної педагогіки, адже дуже важливим є тембр голосу ведучого, його усмішка, спокійні жести. Я багато працювала над тим, щоб моє мовлення було яскравим, живим, намагалася засобами мови малювати картини, образи...”Навчально-дослідницький проект (НДП) – засіб саморозкриття студентами педагогічного і лідерського потенціалу в груповій дослідницький діяльності. Під час організації НДП мотиваційно-ціннісна сфера студентів збагачувалася мотивами лідерства завдяки вирішенню проблем, пов'язаних з лідерством (“Злі генії історії – лідери з негативною харизмою”). Також майбутні вчителі іноземної мови тлумачили й обговорювали афоризми, цитати, пов'язані із темою лідерства (“У птахів, що високо літають, не тільки крила великі, а й дзьоби важчі”), які виховували моральні норми; студенти за власними інтересами об'єднувалися у пошукові групи для роботи над проектом, обирали лідерів, котрі координували роботу проектної групи.
   Здобуття знань про лідерство відбувалося у процесі підготовки студентами різноманітних типів проектів, при цьому майбутні вчителі іноземної мови актуалізували наявні професійно-педагогічні знання в контексті вивчення проблеми лідерства (“Лідерство в освіті”, “Як стати видатною людиною?”), працювали у пошукових групах з різними джерелами інформації, брали участь у телекомунікаційних проектах із зарубіжними однолітками, використовували евристичні методи вирішення проблемних ситуацій, складали глосарії, які містили ключові поняття лідерства.
   Залучення студентів до спілкування один з одним, колективних обговорень, дебатів, “мозкових штурмів”, “конференцій ідей”; створення команди зі змінною лідерською позицією і почерговим виконанням групових ролей (організатора, миротворця, генератора ідей, дипломата, ерудита, виконавця, критика тощо); виконання вправи “Життєвий урок”, під час якої студенти обговорювали те, чому вони навчилися, працюючи в пошуковій групі, сприяло збереженню стійкої лідерської позиції та розвитку зазначених вище груп лідерських умінь. Крім того, організація НДП забезпечувала опанування студентами конкретних дій лідерства, зокрема: планування, програмування, управління й рефлексії. Дії планування передбачали розробку плану вирішення завдання, втілення його у практичну діяльність і контроль за його виконанням. Дії програмування передбачали складання набору операцій, розробку комплексу практичних заходів щодо виконання наміченого плану. Управління передбачало залучення студентів до інтелектуальної діяльності та реалізацію наміченої програми. Рефлексія дозволяла осмислити, проаналізувати свої дії.
   Наведемо приклад організації студентами театральних проектів, які зокрема сприяли розвитку креативних умінь. Специфічним засобом презентації була сценічна дія, що виникала у процесі гри студентів-акторів перед публікою. Такі проекти найчастіше було присвячено роздумам над вирішенням загальносуспільних проблем. Студентам пропонувалося використовувати інтелектуальні жанри – параболи, у яких діючі особи ведуть ідейні, теоретичні спори, ілюструють ідею, п ов’язану зі суспільними проблемами. Розмова персонажів починалася з предмету, далекого від задумки й до нього поверталася у кінці. Тобто донесення основної ідеї до слухачів відбувалося в алегоричній формі. Важливим було те, ще завдання парабол - не приховувати, не маскувати проблеми, що висвітлюються, а переконливо та наочно донести до слухачів своє розуміння речей і змусити їх задуматися над цим, апелювати до почуттів і думок слухачів.
   Набуття майбутніми вчителями іноземної мови практичного досвіду лідерства здійснювалося у процесі проходження студентами педагогічної практики, під час якої вони керували підготовкою учнями навчально-дослідницьких проектів. Як зазначали самі студенти, їм сподобалося впливати на учнів вербально й невербально, передавати своє бачення проблем, активізувати їх своєю енергією, емоціями, цінностями тощо. Як свідчать результати дослідження, збільшилася кількість студентів, які бажали стати лідером у педагогічній діяльності. Майбутні вчителі засвоїли знання про лідерство, набули лідерські вміння для якісного здійснення педагогічної діяльності, були здатні зберегти стійку лідерську позицію у про цесі взаємодії та набули практичного досвіду лідерства під час педагогічної практики.Висновки. Таким чином, лідерська компетентність майбутнього вчителя іноземної мови – це сукупність сформованих лідерських якостей (мотивів, знань, лідерських умінь і стійкої лідерської позиції) та практичного досвіду лідерства. Виокремлено наступні способи формування лідерської компетентності майбутніх учителів іноземної мови: проведення професійно-педагогічного тренінгу й організація навчально-дослідницького проекту. Способи було запроваджено у процес навчання дисциплін, які забезпечують професійну підготовку майбутніх учителів іноземної мови, зокрема дисциплін психолого-педагогічного та мовознавчого напрямків. Запроваджені способи позитивно вплинули на сформованість лідерської компетентності майбутніх учителів іноземної мови.
   Перспективи подальших пошуків у напрямку дослідження.
   Подальшими перспективами дослідження може бути вивчення педагогічних умов формування лідерської компетентності майбутніх учителів іноземної мови, а також вивчення прояву гендерних особливостей майбутніх учителів у лідерстві.

ЛІТЕРАТУРА

1. Баркасі В. Формування професійної компетентності в майбутніх учителів іноземних мов : автореферат дисертації на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.04 “Теорія і методика професійної освіти” / В. Баркасі. – Одеса, 2004. – С. 6-7.
2. Валуєва І. Актуальні напрямки формування фонетичної компетенції майбутніх учителів англійської мови початкової школи / І. Валуєва // Зб. наук. пр. Херсонського державного університету. Серія : педагогічні науки. – Херсон : Херсонськ. держ. ун-т, 2007. – Вип. 45. – С. 217-219.
3. Гуріна Т. Сутність, зміст і структура інформаційної компетентності викладача іноземних мов / Т. Гуріна // Педагогіка та психологія : зб. наук. пр. – Харків : Курсор, 2004. – Вип. 26. – Ч. 2. – С. 56-57.
4. Ключевые компетенции как компонент личностно-ориентированной парадигмы образования : сборник научных трудов / под ред. А. Хуторского. – М. : ИОСО РАО, 2002. – 488 с.
5. Ніколаєва С. Ступенева підготовка вчителя/викладача іноземної мови в університеті : вихідні положення / С. Ніколаєва // Іноземні мови. – 1999. – № 2. – С. 6.
6. Чернишова Р. Мета сучасної школи – компетентність / Р. Чернишова, В. Андрюханова // Директор школи. Україна. – 2001. – С. 91-96.
7. Boam R. Designing and Achieving Competency / R. Boam, P. Sparrow. – London : McGraw-Hill, 1992. – 460 р.
8. Halmer E. 21st-Century Literacy / E. Halmer // English Teaching Professional. – UK, 2003. – Issue 36. – Р. 4-6.

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
Зворотний зв'язок
© 2010 www.VuzLib.com