www.VuzLib.com

Головна arrow Педагогіка arrow Принципи структурування та відбору змісту професійно-практичної підготовки майбутніх інженерів-педагогів машинобудівного профілю
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Принципи структурування та відбору змісту професійно-практичної підготовки майбутніх інженерів-педагогів машинобудівного профілю

О. Є. Марковська,
старший викладач
(Кримський інженерно-педагогічний університет)

ПРИНЦИПИ СТРУКТУРУВАННЯ ТА ВІДБОРУ ЗМІСТУ ПРОФЕСІЙНО-ПРАКТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ-ПЕДАГОГІВ МАШИНОБУДІВНОГО ПРОФІЛЮ

   Постановка проблеми. Висунуті вимоги до формування професійно-практичної компетентності майбутніх інженерів-педагогів на сучасному етапі включають і рівень с формованих професійно-практичних умінь та навичок з відповідної робітничої кваліфікації у межах 2-4 кваліфікаційних розрядів. З цією метою до структури змісту професійних умінь майбутніх фахівців відносять уміння та навички з робітничої професії, зміст яких має ґрунтуватися на основі вимог дидактичних принципів відбору та структурування професійної підготовки.Аналіз досліджень і публікацій. Загальні принципи відбору та структурування змісту професійної підготовки розглядалися у працях Ю. Бабанського, А. Біляєвої, С. Батишева, С. Гончаренка, О. Коваленко, В. Краєвського, І. Лернера, В. Лозовецької, Л. Лук’янової, Л. Пуховської, В. Радкевич, М. Скаткіна, Л. Тархан.
   Метою статті є визначення підходів до відбору і структурування змісту професійно-практичної підготовки майбутніх інженерів-педагогів машинобудівного профілю на основі вимог дидактичних принципів.
   Практичні вказівки щодо здійснення процесу навчання закріплені в дидактичних принципах і правилах їх реалізації, а звідси дидактичні принципи є основними вимогами до практичної організації навчального процесу. У педагогічній енциклопедії принципи розглядаються як направляюча ідея, основне правило, основні вимоги до діяльності, поведінки тощо [5, с. 462]. Принципи мають вказівний характер, сфера застосування їх може бути різноманітною. Якщо витоки сучасного формування принципів ми бачимо у прагненні вказувати, яким чином можна досягти необхідного позитивного результату дидактичних дій, то звісно, що формування кожного принципу випливає зі закономірностей, які існують у цих діях.
   У професійній освіті існують дві групи принципів: загальнодидактичні і специфічні, які характерні тільки для професійного навчання. Разом з тим дидактичні принципи поділяються на групи принципів професійного навчання і принципи відбору та структурування змісту професійного навчання. Так, A. Біляєва для проектування змісту професійно-технічної освіти пропонує наступні дидактичні принципи: політехнічний, єдності та взаємозв’язку загальної політехнічної та професійної освіти, стабільності та динамічності, зв’язку теоретичного навчання з виробництвом [2, с. 86-89]. С. Батишев до принципів структурування змісту відносить принципи гуманізації, наступності у формуванні творчого потенціалу особистості, врахування змісту потреб особистості, відображення проблемної побудови знань [1, с. 603-604].
   B. Лозовецька наголошує на запровадження під час відбору змісту специфічних принципів таких, як принцип інтегративності, модульності, мобільності, індивідуалізації, варіативності [ 4]. Тобто, при відборі та структуруванні змісту професійно-практичної підготовки фахівців машинобудівного профілю необхідно враховувати сукупність основоположних законів, положень, теорій, які забезпечать формування у студентів професійних основ з означеної галузі, розвиток технічного мислення, формування професійних компетенцій.
   Розглянемо більш детально принципи відбору та структурування змісту професійно-практичної підготовки інженерів-педагогів машинобудівного профілю.
   Так, принцип гуманізації (олюднення) спрямовано на формування змісту професійно-практичної підготовки з урахуванням особистісно-орієнтованого підходу до навчання, забезпечення творчого підходу до майбутньої професійної діяльності інженерів-педагогів, їх професійної самореалізації.
   Принцип стандартизації забезпечує гарантований мінімум обов’язкової професійної компоненти майбутніх фахівців, єдині підходи до визначення рівня професійних знань і умінь, визначення єдиних критеріїв якості сформованих компетенцій. Водночас принцип стандартизації створює в узагальненому вигляді зміст професійно-практичної підготовки на основі кваліфікаційних вимог для кожного розряду з відповідної робітничої професії.
   Принцип відображення проблемної побудови знань на базі прогнозування розвитку професійно-кваліфікаційної структури робітничих кадрів означає, що зміст професійно-технічного навчання має враховувати випереджувальний процес виробничого обладнання та виробничих технологій і організацію виробничих процесів.
   Принцип науковості вимагає відображення в навчальних програмах сучасних досягнень науки відповідної галузі виробництва. Вважається, що зміст науки нинішнього та минулого, особливо її принципів і закономірностей, складає фундамент професійно-технічної освіти. Разом з тим він має бути достатньо стабільним навіть у тих випадках, коли в науці з’являється щось нове. Одночасно у зміст навчання необхідно включати матеріал, з яким майбутній фахівець може зіткнутися після закінчення навчання [1, с.183].
   Наприклад, відбираючи зміст професійно-практичної підготовки з професії “Токар”, ми включили сучасний верстат для спеціальної токарної обробки високої точності моделі 2504ТВМ.01, який призначався для виконання різнобічних токарних робіт в центрах, цангах або патроні та для нарізання метричної, модульної і дюймової різей. Позитивними сторонами цього верстату є широкий діапазон чисел обертів і подачі; швидке та своєчасне включення необхідного діапазону швидкостей шпинделя під час роботи верстата; універсальна коробка передач; мнемонічне управління подачами (однією рукояткою); фіксація різцевої головки на спіроїдному зубі ; механізм зупинки супорта, який захищає ланцюг передач від перевантажень.Відображення політехнічного принципу. Відомо, що кожен предмет має у своєму складі загальнонаукові та професійно-політехнічні поняття. До загальнонаукових відносяться поняття, які стосуються загальних основ класифікації техніки, обладнання, процесів виробництва, соціально-економічних умов праці. Професійно політехнічні поняття включають загальні принципи технології виробництва відповідної галузі, принципи влаштування та дії засобів виробництва конкретної галузі, наукові засади професійної діяльності й економічні фактори праці конкретної галузі.
   Принцип системності та технологічної послідовності вимагає розробки змісту навчального матеріалу, який має враховувати наступні умови: послідовне формування професійних знань й умінь; наступність змісту професійної підготовки; дотримання вимог технологічної послідовності виконання виробничих процесів; врахування системного зв’язку під час розробки структури змісту навчання.
   Наприклад, проектуючи зміст виробничого навчання, враховується поступове його ускладнення. Спочатку формуватимуться трудові рухи та прийоми з налагодження токарни х верстатів, прис троїв і закріплення заготівки та ріжучого інструменту, прийоми роботи з контрольно-вимірювальними інструментами. Наступні професійні дії студентів пов’язані з виконанням простих операцій і простих комплексних робіт, лише після їх засвоєння можна планувати виконання складних робіт, передбачених кваліфікаційними характеристиками 3-го та 4-го розрядів.Принцип інтеграції змісту професійного навчання виключає дублювання навчального матеріалу у програмах професійно-теоретичної та професійно-практичної підготовки. Інтеграція змісту навчання має здійснюватися у двох напрямах: по вертикалі – поєднання професійних знань й умінь у межах певної навчальної дисципліни, і по горизонталі, де враховується взаємозв’язок спеціальних знань з практичними уміннями та навичками. Для проектування інтегрованого змісту програм підготовки з професії “Токар” для початкового кваліфікаційного рівня необхідна така інтеграція предметів та їхнього змісту, яка б поєднала знання зі спеціальних предметів з виробничим навчанням. Такий підхід забезпечує тісний міжпредметний зв’язок і сприяє визначенню загального змісту професії . Під час проектування змісту професійної підготовки з професії “Токар” з 3-го та 4-го кваліфікаційних розрядів ми врахували зміст навчальних дисциплін інженерної складової підготовки, таких як технологія машинобудування, металорізні верстати та гнучке автоматизоване виробництво, теорія різання, технологія конструкційних матеріалів і матеріалознавство тощо.
   Сутність принципу модульності професійного навчання полягає в тому, що зміст формування професійних знань, умінь і навичок з кожного виду робіт має розроблятися у вигляді окремих модульних блоків. Розробляючи зміст професійно-практичної підготовки з професій машинобудівного профілю за модульними технологіями необхідно здійснити визначення змісту професійних навичок, забезпечити інтеграцію змісту професійного навчання, раціональність та ефективність структурування змісту відповідно до модульних блоків та їхньої структури.
   Принцип індивідуалізації та диференціації змісту відповідно до моделі поетапного формування професійно-практичних компетенцій майбутніх інженерів-педагогів машинобудівного профілю набуває особливої актуальності, оскільки він забезпечує всебічні професійні інтереси майбутніх фахівців, враховує їхній досвід, здібності й інші індивідуальні особливості, які впливають на розробку змісту індивідуальних програм навчання.
   Відбір змісту згідно принципу наступності та неперервності професійно-практичної підготовки забезпечує поступове вивчення теоретичних основ професії і неперервне формування та удосконалення професійних умінь і навичок з кожного кваліфікаційного рівня відповідно до етапів навчання. Так, після формування початкових умінь і навичок у процесі виробничого навчання та виробничої практики майбутні фахівці переходять до формування професійних навичок з 3-го та 4-го кваліфікаційних розрядів. Враховуючи те, що в токарній обробці металу в 2-му, 3-му та 4-му розрядах є багато спільних операцій і переходів, забезпечення реалізації принципу наступності та неперервності здійснюється на кожному з етапів формування професійних компетенцій.
   Принцип професійної мобільності передбачає відбір такого змісту професійної підготовки, який спрямовано на розвиток у тих, хто навчається, здібності швидко удосконалювати професійні уміння та навички й орієнтуватися в незвичайних умовах [1; 3; 6].
   Послідовний, поетапний і стадійний розвиток професійного навчання, де стрижнем навчального процесу є навчально-виробнича проблема, яка об’єднує знання, уміння й навички в єдину структуру, містить стабільні та динамічні компоненти. Тому принцип стабільності та динамічності навчання вимагає визначення у змісті навчання основної і спеціальної частини, співвідношення яких залежить від характеру і змісту праці робітників, рівня механізації й автоматизації виробництва [5, с. 472]. Стабільна частина є основною і по суті не змінюється, а спеціальну чи динамічну необхідно постійно корегувати.
   Принцип доступності під час розробки навчального змісту має два аспекти: обсяг знань, умінь і глибину понять. Обсяг знань буде залежати від тієї частки навчального матеріалу, завдяки якої формуються відповідні навички, а глибина знань буде залежати від складності змісту навчального матеріалу.
   Висновки. Під час визначення і структурування змісту виробничого навчання та виробничої практики необхідно керуватися принципами науковості й доступності, стандартизації, інтеграції змісту, системності та техно логічної послідовності, стабільності й динамічності навчання, гуманізації, індивідуалізації й диференціації змісту, модульності, відображення проблемної побудови знань, професійної мобільності. Завдяки реалізації визначених принципів структурування змісту забезпечується підґрунтя для якісного формування професійної кваліфікації фахівців у процесі професійно-практичної підготовки.
   Перспективи подальших пошуків у напрямку досліджень.
   Подальше наше дослідження буде спрямовано на розробку модульного змісту виробничого навчання і виробничої практики майбутніх інженерів-педагогів машинобудівного профілю на основі визначених принципів відбору та структурування змісту професійно-практичної підготовки.

ЛІТЕРАТУРА

1. Батышев С. Я. Профессиональная педагогика / С. Я. Батышев – [2- е изд. перераб. и доп.]. – М. : Профессиональное образование, 1999. – 904 с.
2. Беляева А. П. Дидактические принципы профессиональной подготовки в профтехучилищах : метод. пос. / А. П. Беляева. – М. : Высшая школа, 1991. – 208 с.
3. Васильев И.Б. Профессиональная педагогика : конспект лекций для студентов инженерно-педагогических специальностей : у 2-х ч. / И. Б. Васильев. – Х. : ПП Маракін І. В., 2003. – Ч. 1. – 152 с.
4. Лозовецька В. Т. Теоретико-методологічні основи професійного навчання молодшого спеціаліста сільськогосподарського профілю : дис. … д-ра пед. наук : 13.00.04 / В. Т. Лозовецька. – К., 2002. – 579 с.
5. Педагогика. Большая современная энциклопедия. – Минск : Современное слово, 2005. – 719 с.
6. Подласый И. Г. Педагогика. Новый курс : в 2-х ч. / И. Г. Подласый. – М. : Гуманитарный издательский центр Владивостока, 1999. – Ч. 1. – 570 с.

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
Зворотний зв'язок
© 2010 www.VuzLib.com