www.VuzLib.com

Головна arrow Педагогіка arrow Психолого-педагогічні аспекти сприйняття навчальної інформації у контексті застосування мультимедіа
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Психолого-педагогічні аспекти сприйняття навчальної інформації у контексті застосування мультимедіа

О.П. Мокрогуз,
аспірант
(Бердянський державний педагогічний університет)

ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ АСПЕКТИ СПРИЙНЯТТЯ НАВЧАЛЬНОЇ ІНФОРМАЦІЇ У КОНТЕКСТІ ЗАСТОСУВАННЯ МУЛЬТИМЕДІА

   Постановка проблеми. Сучасний період розвитку суспільства характеризується процесом його інформатизації, що змінює вимоги до освіти. Стрімкий розвиток інформаційних і комунікаційних технологій призвів до перебудови інформаційного середовища суспільства, відкриваючи нові можливості суспільного прогресу, що знаходить своє відображення і в освіті. З поняттям "інформація" тісно пов'язаний термін "мультимедіа", що є одним із засобів інформаційних і комунікаційних технологій. Термін "мультимедіа" (англ. multimedia від лат. multum -багато і media - medium - осередок; засіб, середовище) можна перевести як "багато середовищ". Ефективність застосування мультимедіа визначається їх роллю у навчальному процесі. Визначення цієї ролі випливає з психолого-педагогічних досліджень впливу складових мультимедіа на розвиток когнітивних можливостей учня.Аналіз досліджень і публікацій. На сьогодні значна кількість психолого-педагогічних досліджень стосується різних сторін впливу інформаційних технологій на ефективність навчального процесу. Значний вклад в теорію сприйняття і засвоєння різних видів інформації внесли Л. Виготський, О. Леонтьев, В. Безпалько, Н. Тализина, І. Якиманська та інші, їх дослідження стосувалися впливу на органи чуттів аудіо-візуальної інформації. Але з появою комп'ютера та сучасного програмного забезпечення постала проблема засвоєння на уроці саме мультимедійної інформації.
   Тому в методиці навчання історії останнім часом активно почала розроблятися проблема використання комп'ютера на уроці, що знайшло своє відображення у статтях В. Дрібниці, О. Желіби, О. Пометун, О. Худобці, А. Фоменка тощо.
   Метою статті є з'ясування впливу мультимедіа на сприйняття навчальної інформації.
   Вперше термін "мультимедіа" з'явився в 1965 році й активно використовувався аж до кінця сімдесятих років для опису екстравагантних, для того часу, театралізованих шоу, що використовують різні види і форми подачі інформації: слайди, кіно, відео-, аудіоифрагменти, світлові ефекти і живу музику. Наприкінці 70-х і початку 80-х років XX століття під мультимедіа розуміли представлення статичних або динамічних зображень від декількох проекторів, що супроводжувалися звуком або живою музикою.
   Таким чином, мультимедіа впливали відразу на кілька людських органів сприйняття подавали інформацію в різних формах: візуальній та аудіальній, що створювало більш глибокий емоційний вплив. Це і принесло успіх і популярність цьому видові театралізованих представлень. Останнім часом термін "мультимедіа" став ще більш багатозначним. Термін "мультимедіа" усе ще продовжує розвиватися, і в міру виникнення і використання нових технологій буде містити в собі нові властивості [8].
   Існує декілька значень терміну "мультимедіа": технологія, що описує порядок розробки, функціонування і застосування засобів обробки інформації різних типів; продукт, зроблений на основі мультимедійної технології; мультимедійна програма; комп'ютерне апаратне забезпечення, за допомогою якого стає можливою робота з інформацією різних типів; електронний носій інформації, що інформації, що включає декілька її видів, (текст, зображення, анімація тощо); інтеграція багатьох різних носіїв інформації на певній спільній базі, якою може слугувати комп'ютер.
   Важливим аспектом процесу використання мультимедійних технологій в освіті є когнітивна складова. Теоретичною базою для розробки нових педагогічних підходів в освітніх технологіях стали результати дослідження когнітивної психології про методи пізнання.
   Психолого-педагогічні дослідження відкривають величезний дидактичний потенціал мультимедійних технологій. їх можна об'єднати за основною проблемою - можливість використання програмного забезпечення комп'ютера як засобу, що підвищує ефективність навчання. Ці дослідження в області психології і педагогіки показали, що комп'ютер має можливості розвитку творчих здібностей в учнів і забезпечує засвоєння ними знань на високому рівні осмислення й інтерпретації.
   Потенціал комп'ютера дозволяє більш повно використовувати можливості зорових і слухових аналізаторів (відомо, що пізнання світу здійснюється за допомогою органів чуттів: дотик, нюх, зір, слух, смак). Це впливає, насамперед, на початковий етап процесу засвоєння знань- відчуття і сприйняття. Стосовно мультимедійних засобів навчання можна нагадати те, що писав Я. Коменський у своїй праці "Велика дидактика": "Якщо будь-які предмети відразу можна сприйняти кількома чуттями, нехай вони відразу сприймаються кількома чуттями...".
   У навчальному процесі важливу роль відіграє процес сприйняття. Під сприйняттям розуміють здатність людини виявляти й інтерпретувати сенсорні стимули, наприклад, слухові та зорові. Для навчання за допомогою мультимедійних технологій важливими видами каналів пізнання є зір (графіка, відео, анімація, текст) і слух (звук).
   Тому звернемося до питання сприйняття інформації у мультисенсорному середовищі. Адже без розуміння цих процесів неможливо зрозуміти дидактичні засади мутьтимедіа. Вплив мультимедіа на відчуття, сприйняття, пам'ять, уяву, мислення, що є складовими психічних пізнавальних процесів, стає визначальним у питаннях подальшої розробки методики роботи з мультимедійними програмами.
   Теорія сприйняття мультимедіа ґрунтується на трьох положеннях обробки інформації: людська система сприйняття інформації включає канали: візуальної й аудіо-вербальної інформації; кожен канал сприйняття має обмежену пропускну здатність; активізація кожного каналу при обробці інформації [3, с 149]. Важливою частиною дослідження процесу навчання є обсяг сприйняття, що характеризує початкову стадію обробки інформації. Чим більше можливостей має учень одержувати зорову, слухову, текстову інформацію, повторно звертатися до неї, повторювати, тим більше інформації зчитується в іконічну (зорову) та екоїчну (слухову) пам'ять.
   Численними дослідженнями в психології доведено, що зорові аналізатори володіють значно більш високою пропускною здатністю, ніж слухові. За даними ЮНЕСКО, слухаючи людина запам'ятовує тільки 15% навчальної інформації, споглядаючи - 25%, а на слухаючи і споглядаючи одночасно -65% [4, с 180].У дорослої людини, яка слухає монотонну доповідь, вже через 20 хвилин починає послаблюватися увага [2, с.6]. Якщо ж ця доповідь супроводжується демонстрацією якихось об'єктів починає працювати зоровий аналізатор. Поява наочного образу активізує увагу слухачів і вони краще починають сприймати повідомлення. Цей рефлекс І.
   Павлов назвав "Що таке?".Візуальна форма подачі інформації є набагато продуктивнішою, оскільки пропускна здатність зорового каналу сприйняття інформації є набагато вищою за пропускну здатність слухового каналу (приблизно в 7,5 разів). Це пояснюється тим, що з 4 млн. нервових закінчень (волокон), які передають інформацію в людському організмі, близько 2 млн. припадає на зір і лише 60 тис. - на слух [5]. Око здатне сприймати мільйони біт інформації за секунду, вухо -тільки десятки тисяч.
   Під час сприймання візуальної інформації та її засвоєння зорові враження асоціюються з уявленнями про дійсні предмети, явища та процеси. Сприймання навчального матеріалу пов'язане з мимовільною увагою учнів, яких приваблює велике за розмірами зображення, яскрава проекція, деяка незвичайність демонстрування.
   Сигнали,, що сприймають органи чуттів, далі піддаються логічній обробці і потрапляють у сферу абстрактного мислення. У наслідок цього створюється основа для успішного протікання наступного етапу процесу пізнання - осмислення. На етапі осмислення використання виразних засобів ІКТ сприяє формуванню і засвоєнню понять, доказовості й обґрунтованості суджень і висновків, установленню причинно-наслідкових зв'язків тощо.
   На думку психологів, аудіовізуальні можливості сучасних комп'ютерів впливають на створення умов, необхідних для процесу мислення. Вони відіграють велику роль у запам'ятовуванні, тому, що, створюючи яскраві опорні сигнали, допомагають виявити логіку навчального матеріалу, сприяють систематизації отриманих знань. Як правило, у процесі навчання подаються досить складні сполучення сенсорних стимулів. І джерело формування знань учнів може бути різне: в одних випадках знання дійсно починаються з візуального сприйняття, спостереження або практичної дії, в інших - зі слова. Задача учня -розпізнати подану інформацію і засвоїти її. Одні учні у процесі запам'ятовування використовують наочні образи (пам'ять на словесний і цифровий матеріал у них розвинута недостатньо); інша група учнів запам'ятовує матеріал за допомогою словесно-логічних операцій (наочні образи в них знаходяться на другому плані); і, нарешті, третя група учнів користується у процесі запам'ятовування і наочними образами, і словесно-логічними операціям [6, с 152].
   Н. Менчинська зазначає, що одне з проведених досліджень показало те, що у процесі засвоєння історії можна виокремити основних типи учнів: 1) з відносною перевагою образного мислення над абстрактним; 2) з відносною перевагою абстрактного мислення над образним; 3) з гармонійним розвитком обох видів мислення [7, с.155].
   Серед школярів частіше зустрічаються учні третьої групи, у той час як учні з однобічною перевагою одного з видів мислення над іншим зустрічаються в 21 % випадків [7, с 156].
   Мультимедіа впливає на процес унаочнення інформації. Ми виходимо з того, що "... наочність означає доступність візуальному спостереженню за тим, що можна показати, побачити, безпосередньо сприйняти" [9, с.30].
   На нашу думку, навчальна інформаційне повинна бути видимою. Застосування наочності на уроках стосується як фіксації уваги, так і активізації запам'ятовування.
   Наочні засоби мають дві основні функції. Перша функція наочності - це конкретизація понять, інакше ми називаємо її ілюстрацією. Друга, набагато важливіша функція, носить психолого-педагогічний характер і полягає в тому, що наочні засоби допомагають розкрити сутність явища або поняття, створити умови для усвідомлення зв'язків між явищами, переходу від явища до сутності. З цього погляду наочні засоби повинні не тільки сприяти сприйняттю навчальної інформації, але і направляти розумовий процес на переробку та систематизацію цієї інформації.
   Говорячи про засоби наочності, слід зазначити їхнє величезне різноманіття. Наочно можуть демонструватися властивості (ознаки), можуть відтворюватися також загальні, сутнісні закономірні зв'язки та відносини, що чуттєво в самих об'єктах не виступають. Наочними є їхні теоретичні моделі. Наприклад, багато історичних процесів і явищ ми не можемо спостерігати безпосередньо, але вони опосередковано описуються за допомогою різних графічних моделей, які під час демонстрації безпосередньо впливають на наші органи чуттів.
   Використання наочності, конкретні шляхи її моделювання, організація сприйняття визначаються змістом засвоєння матеріалу. Наприклад, там, де у школярів формуються знання про властивості конкретних об'єктів, більш ефективними будуть наочні зображення.
   Завдання навчання полягає в тому, щоб від чуттєво-наочного образу підвести учнів до глибинної сутності явища або об'єкта. Цей перехід пов'язаний з абстрактним мисленням, із введенням і використанням абстрактних понять.
   Для формування, наукових узагальнень (системи понять) недостатньо презентувати наочний матеріал. Необхідно так організувати навчальну діяльність, щоб було створено умови для самостійного розчленовування й узагальнення учнями істотних і несуттєвих ознак. "Через досвід учнів має бути проведено якомога більшу кількість предметів і явищ, при цьому їхній добір необхідно виконувати з таким розрахунком, щоб вибір предметів полегшував і як би підказував учневі аналітичну та синтетичну роботу" [1, с.211].
   Мультимедіа дозволяє це зробити власними програмними засобами. Тому одним із найважливіших завдань навчання є формування у школярів активного ставлення до сприйняття і перетворення наочного матеріалу.
   Важливо не тільки вміти сприймати подану наочність, переосмислювати її з урахуванням навчального завдання але й перекодовувати її зміст. Ця вимога пов'язана з тим, що, працюючи з мультимедіа, учні постійно мають справу з різнотипною наочною інформацією, переходять від використання одних видів умовних зображень до інших.
   Ми вже зазначали, що наочність виконує ілюстративну функцію, але ця функція, хоча й одна з найважливіших, але далеко не єдина. Наочний матеріал може виконувати функцію пояснювальну, оперувальну, тобто не тільки ілюструвати зміст знань, але й інтерпретувати, показувати спосіб дії з матеріалом. Наочність - засіб матеріальної фіксації різного змісту засвоюваних знань. Як підкреслює О. Леонтьев, "... одна справа, коли у процесі навчання виникає завдання - надати учням живий, барвистий образ не досить відомого їм шматочка дійсності, розширити в цьому напрямку їхній чуттєвий досвід, збагатити їхні враження, - словом, зробити для них можливо більш конкретним, більш реально і точно представленим те або інше коло явищ... Зовсім інша справа у випадку, коли наочність включається безпосередньо у процес навчання відповідно до спеціального педагопчного завдання" [6].
   Водночас слід зазначити, що "... розумовий процес протікає одночасно і в образах, і в поняттях (тому, що немає образа поза поняттям). Мова, отже, повинна йти не стосовно протиставлення образного і понятійного в мисленні, а щодо переваги оперування тією або іншою формою знання у процесі вирішення завдань, оперуванні, що носить рухливий, динамічний характер, що припускає постійне перекодування інформації на всіх стадіях і рівнях її використання (при прийомі, збереженні, перетворенні, інтерпретації інформації)" [10, с.7].
   Для ефективного використання наочності у процесі засвоєння знань велику роль відіграє не тільки ретельний добір наочних засобів відповідно до змісту знань, але й організація їхнього сприйняття. Саме вказування на спосіб роботи з наочним матеріалом формує активність динамічність і усвідомленість сприйняття, без чого не може бути повноцінного засвоєння знань.
   Емоційний вплив від застосування мультимедіа у процесі навчання сприяє концентрації уваги учнів на змісті пропонованого матеріалу, викликає інтерес і позитивне емоційне налаштування на сприйняття. Емоційно яскравий матеріал запам'ятовується за інших рівних умов - краще, ніж емоційно нейтральний.
   Висновки. Застосування мультимедіа у навчальному процесі змушує поглянути більш детально на психолого-педагогічні аспекти роботи з різними видами інформації. Вплив мультимедіа на сприйняття, що є складовою психічних пізнавальних процесів, стає одним з головних питань щодо визначення ролі мультимедіа у процесі навчання. Врахування цієї ролі дозволяє говорити про ефективність застосування мультимедіа у навчальному процесі.
   Перспективи подальших пошуків у напрямку дослідження можуть полягати в розробці конкретних методик застосування мультимедіа на уроках історії та перевірці їх ефективності.

ЛІТЕРАТУРА

1. Выготский Л.С. Педагогическая психология / под ред. В.В. Давыдова [автор комментариев В.В. Давыдов и др.] - М. : Педагогика, 1991.-479 с.
2. Дрига Ю.Л. Технические средства обучения в общеобразовательной школе : учеб. пособие для пед. ин-тов / И.И. Дрига, Г.И. Pax. - М. : Просвещение, 1985. -271 с.
3. Ловыгина Ю.И. Мультимедийные технологии педагогического дизайна : материалы интернет-конференции ["Основы педагогического дизайна и опыт его использования для проведения занятий в очной и заочной формах на курсах по повышению икт-компетентности -2007"].
4. Кукушин B.C. Дидактика (теория обучения) : учеб. пособие / B.C. Кукушин. - М. : ИКЦ "Март", Р-н/Д : ИЦ "март", 2003. - 368 с.
5. Застосування технічних засобів навчання у навчальному процесі / Львівський державний університет внутрішніх справ. Відділ технічних, засобів навчання та інформаційних технологій.
6. Леонтьев А.Н. Деятельность, сознание, личность / А.Н. Леонтьев. - М. : Политиздат, 1975. -268 с.
7. Менчинская Н.А. Проблемы учения и умственного развития школьников : избр. психол. труды / Н.А. Менчинская. - М. : Педагогика, 1989.-С. 7-30.
8. Что такое мультимедиа. Страницы из неопубликованной книги "КМ-Школа" - контентная образовательная информационная система школы / Под ред. Е.Н.Ястребцевой, авт. : М.Ю. Бухаркина, О.Н. Шилова, Е.Н. Ястребцева и др.
9. Якиманская И.С. Развивающее обучение / И.С. Якиманская. - М. : Педагогика, 1979. - 144 с.
10. Якиманская И.С. Основные направления исследований образного мышления / И.С. Якиманская // Вопросы психологии - 1985. -№5.-С. 5-16.

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
Зворотний зв'язок
© 2010 www.VuzLib.com