www.VuzLib.com

Головна arrow Педагогіка arrow Лінгвістичні мініатюри як засіб мовленнєвого розвитку учнів
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Лінгвістичні мініатюри як засіб мовленнєвого розвитку учнів

Н. В. Мордовцева,
кандидат педагогічних наук, старший викладач
(Луганський національний університет імені Тараса Шевченка)

ЛІНГВІСТИЧНІ МІНІАТЮРИ ЯК ЗАСІБ МОВЛЕННЄВОГО РОЗВИТКУ УЧНІВ

   Постановка проблеми. Уроки української мови відкривають широкі можливості для розвитку креативних здібностей школярів. На думку багатьох учителів, методистів, стратегічним принципом розвиненого навчання української мови є принцип розвитку творчих лінгвістичних здібностей. З цього випливає, що на уроках української мови необхідно розвивати творчу активність у межах цього предмета (сприяти свідомому оволодінню багатством рідної мови й розвитком мовлення), а також стимулювати розвиток особистості учня та його прагнення до творчості. Загальновідомо, що складний теоретичний матеріал краще засвоюється в нестандартній, образній формі, оскільки мовна експресія відіграє виняткову роль у формуванні в учнів інтересу до вивчення мови. Актуальність статті зумовлена сучасними тенденціями в розвитку лінгвостилістики, лінгводидактики, що стосуються використання текстового дидактичного матеріалу як найважливішого засобу навчання; вимогами до мовних і мовленнєвих умінь і навичок учнів; потребою в розробці методики використання текстів лінгвістичної тематики, тобто лінгвістичних мініатюр з метою удосконалення мовної компетенції учнів.
   Мета статті полягає у диференціації лінгвістичних мініатюр за різними ознаками, а також з'ясування понять "мініатюра", "лінгвістична мініатюра", їх взаємозв'язок. Визначення теоретичних основ роботи з лінгвістичними мініатюрами, дослідження її джерел потребує з'ясування поняття "мініатюра" й "лінгвістична мініатюра", як вони пов'язані між собою.
   Аналіз досліджень і публікацій. Термін "мініатюра" в Українському енциклопедичному словнику визначається як "твір образотворчого мистецтва невеликого розміру, що потребує витонченої техніки виконання; невеликий віршований чи прозовий твір, чітко завершеної форми [10, с 205]". На думку авторів Великого тлумачного словника української мови, мініатюра - це "нарис, оповідання і т. ін. або театральна п'єса малого розміру [2, с 530]". Таке визначення подає загальне поняття про мініатюру як жанр малого розміру й не враховує його лінгводидактичного потенціалу. Автори "Словника-довідника з української лінгводидактики" тлумачать мініатюру як невеличку закінчену за формою і змістом творчу роботу, що має завершений цілісний характер, мета якої - дати учням змогу чітко визначити поняття абзацу, частини тексту, видів зв'язку, інтонації цілого тексту відповідно до теми висловлювання, стилю, жанру і типу мовлення [8, с 83]. Услід за авторами словника-довідника з лінгводидактики ми розуміємо під мініатюрою невеликий за обсягом і завершений за формою та змістом текст, що характеризується цілісністю, інформативністю, зв'язністю, має відповідне жанрове й стилістичне оформлення залежно від тієї інформації, яку покладено в його основу. З цього визначення випливає, що мініатюрою може бути незначний за обсягом текст будь-якого стилю, типу й жанру мовлення.
   Для нашого дослідження необхідним є з'ясування поняття "лінгвістична мініатюра". Вітчизняні методисти Т. Жулій, О. Теплицька вважають, що лінгвістична мініатюра - "цікаве висловлювання про мову - одна з форм такого нетрадиційного засвоєння та оперування лінгвістичними знаннями [3, с 6]". За визначенням 3. Смелкової, лінгвістичні мініатюри - "це короткі цікаві оповідання, які створюють образне уявлення про те чи інше лінгвістичне явище чи поняття [9, с 17]". На нашу думку, не можна повністю погодитися з цим визначенням, зважаючи на тлумачення поняття оповідання, поданого в літературознавчому словнику-довіднику: оповідання - невеликий прозовий твір, сюжет якого заснований на певному (рідко кількох) епізоді з життя одного (іноді кількох) персонажа [5, с 522].Лінгвістичні ж мініатюри можуть бути представлені як у прозовій, так і в поетичній формі (вірші Д. Білоуса, А. Бортняка та інших), щоправда, питома вага прозових значно більша. Лінгвістичне поняття, перетворюючись на "живі персонажі", набуваючи художньої форми, зберігає свої основні ознаки. Цим поєднанням лінгвістичних та позалінгвістичних чинників і пояснюється інтерес школярів до тексту, а його образність забезпечує запам'ятовування. Ми розуміємо під лінгвістичною мініатюрою образні невеликі за обсягом тексти лінгвістичної спрямованості, що розкривають певні мовні поняття чи явища, не втрачаючи своєї науковості. Подані вище визначення об'єднує низка спільних ознак - текстова основа - текстова побудова, невелика форма, цікавий спосіб донесення лінгвістичної інформації. Лінгвістична мініатюра - це висловлювання малого розміру, яке зараховуємо до науково-навчального стилю, бо "використовується для створення, трансформування різних типів навчальних текстів відповідно до мети і завдань спілкування [1, с 25]".
   У науковій літературі відсутня класифікація текстів-мініатюр, однак, зважаючи на те, що тексти-мініатюри характеризуються тими ж ознаками, що й тексти великі за обсягом, на нашу думку, цілком можливим є класифікувати тексти-мініатюри за обсягом за тими ж ознаками, що й великі тексти. Беручи до уваги усі зазначені класифікації текстів за способом викладу, ми виділяємо такі тексти-мініатюри: опис, розповідь, роздум, повідомлення. Охарактеризуємо кожен з видів тексту.
   Суттєвою особливістю текстів розповідного характеру є їх динамічність, акціональність, тобто закономірна, послідовна, неперервна поступова зміна моментів розвитку чогось. В основу розповіді покладено часові відношення, розвиток подій, процесів; повідомлення про дії предмета в певній послідовності. До текстів-мініатюр розповідного характеру відносимо усну й письмову розповідь, казку, репортаж, анотацію та інше.
   Опис передбачає розкриття ознак предмета (постійних, однорідних), перерахування яких відбувається в різній послідовності залежно від мети висловлювання, композиційної структури, теми й плану тексту. Виокремлюють науковий, художній, діловий опис [4, с 33-37]. Структура описів однакова: оцінка, загальний вигляд, призначення. Залежно вщ предмета, який описують, текста-описи поділяються на описи місця (природи, інтер'єру, пам'яток тощо) і зовнішності (описи-портрета, описи-характеристики). Серед текстів-описів у гуманітарних науках можна виокремити такі різновиди: опис наукового поняття, абстрактного поняття або конфетного предмета чи явища; опис ознак, властивостей, якостей різних предметів дослідження; опис структури або змісту статті (монографії, підручника тощо). До текстів-мініатюр описового характеру можна віднести: нарис, замальовку, етюд, лінгвістичну казку тощо.Обґрунтування поглядів, з'ясування будь-яких подій, звернення уваги на причинно-насліцкові відношення між фактами, явищами, пояснення причини того чи іншого явища - це характерні ознаки роздуму [6, с 56-58]. Серед різновидів роздуму виокремлюємо: доведення, пояснення і міркування. До текстів-мініатюр цього виду відносимо аналіз висловлювання, есе, притчу, байку та інше.
   Повідомлення є досить продуктивним у науковому й публіцистичному стилі. Способом повідомлення передаються відомості про події, що відбулися, відбуваються або відбуватимуться, за допомогою повідомлення передають інформацію про матеріальні об'єкти, процеси, окремі властивості об'єктів. Серед мініатюр-повідомлень можна виокремити такі: текст параграфа підручника, визначення, замітка, телеграма, цитата, лінгвістична мініатюра тощо.
   Кожен спосіб викладу характеризується особливим, характерним лише для нього комплексом ознак і має власну певну структурну організацію. У складі цілого тексту всі вони взаємопов'язані й взаємопроникливі. Залежно від домінування певних стильових та жанрових ознак виділяємо лінгвістичні мініатюри художнього і наукового стилю. Лінгвістичні мініатюри художнього стилю складні й багатопланові, оскільки завданням їх інтерпретації є вияв максимуму закладених у них думок і почуттів художника (автора) [8, с 7]. До цих мініатюр належать: лінгвістична казка (граматична, історична), байка, оповідання, лінгвістичний детектив, гуморески, лінгвістична гра. У лінгвістичних мініатюрах художнього стилю Т. Ладиженська наділяє героїв лінгвістичних казок та оповідань людськими якостями, які живуть та діють за законами мови [7, с 16].Лінгвістичні мініатюри наукового стилю характеризуються тим, що в них виклад думок здійснюється у формі чіткої побудови роздуму, пояснення, доказів, використання образних засобів зведене до мінімуму, думка в таких текстах передається з максимальною точністю, однозначністю [3, с 11-12]. До лінгвістичних мініатюр цього виду ми відносимо: аналіз тексту наукового стилю, текст параграфа, мовлення вчителя, міні-твір (роздум, опис, розповідь), віршовані визначення та римовані правила, авторські лінгвістичні мініатюри.
   Висновки. Отже, текст лінгвістичної мініатюри ілюструє наочне уявлення і взаємозв'язок мовних понять з погляду їх родової належності та виконує дидактичні функції. Під час звернення завдань, що передбачають використання лінгвістичних мініатюр, важливо прослідкувати за єдністю лінгвістичних та позалінгвістичних понять (відповідність змісту мініатюри науковій мовній проблемі).
   Перспективи подальших пошуків у напрямку дослідження полягають у розробці системи вправ щодо розвитку мовлення учнів засобами лінгвістичної мініатюри.

ЛІТЕРАТУРА

1. АлексюкА. М. Ефективність методів навчання на уроці / А. М. Алексюк. - К. : Рад. шк., 1965. - 234 с
2. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад, і гол. ред. В. Т. Бусел. - К., Ірпінь : ВТФ "Перун", 2002. - 1440 с.
3. Жулий Т., Теплицкая О. Сказки и были... Лингвистические миниатюры /Т. Жулий, О. Теплицкая. -Луганск : Янтарь, 2003. - 124 с.
4. Ладыженская Т. А. Система упражнений по развитию связной речи / Т. А. Ладыженская // Совершенствование методов обучения русскому языку : Сб. ст. / Сост. А. Ю. Купалова. - М.: Просвещение, 1981. - С. 43-47.
5. Літературознавчий словник-довідник/ Р. Т. Гром'як, Ю. І. Ковалів та ін. - К. : ВЦ "Академія", 1997. - 752 с (NOTA-BENE).
6. Лосева Л. М. Как строится текст / Л.М.Лосева. - М. Просвещение, 1980. - 94 с.
7. Подгаецкая И. М. Воспитание у учащихся интереса к изучению русского языка / И. М. Подгаецкая. - М. : Просвещение, 1985. - 208 с.
8. Словник-довідник з української лінгводидактики : навч. посібник/ Кол. авт.; за ред. М. Пентилюк. - К. : Ленвіт, 2003. - 149 с
9. Смелкова 3. С. Педагогическое общение: Теория и практика учебного диалога на уроках словесности/3. С. Смелкова. - М.: Флинта, Наука, 1999. -232 с.
10. Українська мова. Енциклопедія / Редкол.: В. М. Русанівський, О. О. Тараненко (співголови), М. П. Зяблюкта ін. - К : Укр. енцикл., 2000. - 752 с.

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
Зворотний зв'язок
© 2010 www.VuzLib.com