www.VuzLib.com

Головна arrow Педагогіка arrow Розвиток критичного мислення учнів засобами проектної технології на уроках історії
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Розвиток критичного мислення учнів засобами проектної технології на уроках історії

В.О.Мирошниченко,
аспірант
(Бердянський державний педагогічний університет)

РОЗВИТОК КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ УЧНІВ ЗАСОБАМИ ПРОЕКТНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ НА УРОКАХ ІСТОРІЇ

   Останнім часом у світовій освітній практиці все більшої ваги набувають ціннісно-орієнтаційні складові змісту навчання, які неможливо уявити без чіткого спрямування на розвиток усіх видів мислення учнів. Реформування системи освіти України багато в чому враховує подібні тенденції і визначає їх пріоритетними в освітній політиці майбутнього.
   Кожен учень в процесі свого розвитку формує такі властивості розуму, які характеризують ті чи інші сторони і форми мислення. Серед його видів називають діалектичне мислення, логічне, абстрактне, узагальнене, категоріальне, теоретичне, індуктивне і дедуктивне, алгоритмічне, технічне, репродуктивне і продуктивне, творче, системне і критичне.
   На сьогоднішньому етапі розвитку суспільства першочерговим завданням школи є розвиток в учнів такого типу мислення, який надасть змогу адекватно оцінювати нові обставини та формувати стратегію подолання проблем, які виникатимуть, пристосування до нових, часом не передбачуваних, політичних, економічних або інших обставин.
   Подібним запитам найбільш відповідає критичне мислення. За умов становлення молодої української демократії критичне мислення виступає вкрай актуальним елементом громадянської освіти. У нашій державі проблема розвитку навичок критичного мислення в школярів стоїть дуже гостро і вимагає застосування негайних заходів щодо її розв'язання [6, с.17].
   Термін "критичне мислення", який поширюються в практиці навчальних закладів різних країн світу з кінця XX століття, пройшов непростий шлях свого становлення в системі освіти України. У слові "критичний" до тих пір часто бачили негативний аспект - словосполучення "критичне ставлення" скоріше ототожнювалося із фразою "негативне ставлення", тобто таке, що містить зауваження, критику або несприйняття.
   На думку відомого фахівця з цієї проблеми М.ЛІпмана, критичне мислення є вміле відповідальне мислення, що дозволяє людині формулювати надійні вірогідні судження, оскільки воно: а) засновується на певних критеріях; б) є таким, що самокоректується; в) випливає з конкретного контексту.
   Прийняте в Україні визначення терміна "критичне мислення" наводиться, наприклад, в "Концепції громадянської освіти та виховання в Україні", яка розроблена проектом "Освіта для демократії в Україні": "Критичне мислення - здатність особистості долати в собі схильність до однозначно-догматичного сприйняття світу, вміння аналізувати ту чи іншу проблему з різних боків, користуватися інформацією з різних джерел, відрізняючи об'єктивний факт від суб'єктивної думки про нього, логічний умовивід від упередженого припущення чи забобону. Це вміння людини адекватно визначати причини й передумови наявних в її житті проблем, готовність докласти зусиль для їх практичного (а не лише риторичного) подолання".Взагалі над проблемою розвитку критичного мислення працювало досить багато зарубіжних і вітчизняних психологів та педагогів: Дж.Андерсон, М.Векслер, Н.Поспелов, Р.Стернберг, О.Тягло, Д.Халперн, а також методистів: К.Баханов, В.Мисан, О.Пометун, С.Терно та ін. Та на сьогодні важливим і не до кінця вирішеним залишається питання добору форм і методів навчання, що забезпечували б розвиток критичного мислення учнів.
   Метою даної статті є акцентування уваги на проектній технології, як засобустворення одного з варіантів сприятливого середовища для розвитку критичного мислення старшокласників у процесі вивчення історії. Для її досягнення необхідно вирішити низку завдань:
   1) розкрити суть, мету, прийоми та способи розвитку критичного мислення в межах проектної технології;
   2) описати елементи проектної технології;
   3) на конкретних прикладах показати механізм дії навчальних проектів для учнів старших класів з розвитку критичного мислення.
   Одним з найдієвіших методів формування критичного мислення на уроках історії є метод проектів.
   Наприклад, проект "Центральна Рада: образи та міфи", який використовуватиметься в 10 класі під час вивчення теми "УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ". Мета проекту - розвиток уміння аналізувати ілюстративний матеріал, узагальнювати знання про реальну історичну спадщину Центральної Ради в період Української революції; розвиток уміння зіставляти образи дійсності з міфами; розробити самостійно пам'ятку "Як працювати з малюнком підручника?"; виховання поваги до вітчизняної історії з усією її різноплановістю. Кінцевим результатом проекту має бути створення статей молодих критиків.
   Педагогічна діяльність в рамках проектної діяльності включає в себе низку умовних етапів: пошуковий (визначення теми проекту, пошук і аналіз проблеми, постановка мети проекту); аналітичний (збірання і вивчення інформації, аналіз наявної інформації, пошук оптимального способу досягнення мети проекту, побудова алгоритму діяльності, складання плану реалізації проекту: покрокове планування робіт, аналіз ресурсів); практичний (виконання запланованих технологічних операцій, поточний контроль якості, внесення змін у роботу); презентаційний (підготовка презентаційних матеріалів, презентація проекту, вивчення можливостей використання результатів проекту ) та контрольний (аналіз результатів виконання проекту, оцінка якості виконання проекту), що в загальних рисах відповідає класифікації етапів формування критичного мислення учнів за О.Тягло, Т.Воропай:
   Перший етап - актуалізація знань, пробудження інтересу до теми, визначення мети вивчення конкретного матеріалу.
   Другий етап - осмислення нової інформації, критичне читання та письмо.
   Третій етап - роздуми або рефлексія, формування власної думки стосовно навчального матеріалу.
   Четвертий етап - узагальнення й оцінка власної діяльності.
   У конкретному проекті "Центральна Рада: образи та міфи", що триватиме орієнтовно п'ять уроків, такий поділ на етапи також простежується:
   Перший урок
   Початок вивчення теми "українська революція" у нашому плануванні розпочинається з перегляду наявної наочності. Предметна компетенція усвідомлення дійсності у десятикласників має бути розвинута на достатньому рівні задля того, щоб зрозуміти, що ця тема, як і кожна в історії, оповита певною низкою міфів. Щоб розвіяти міфи, розпочинаємо з аналізу саме ілюстративного матеріалу. Проблемою для учнів може бути існування протиріч між історично реальним сприйняттям певних подій та наявними образами з кінохроніки, картин із притаманною їм помпезністю.
   Використання картин та фото історичної тематики можна застосувати для розвитку критичного мислення. Чи завжди історична картина допомагає сформувати в учнів історично правдиве, історично реальне сприйняття певних подій? Мабуть, ні. З тієї простої причини, що будь-яка історична картина - це перш за все певна інтерпретація історичних подій. Тільки ті картини, що були написані сучасниками зображуваних подій, можуть бути віднесені до історичних документів. Ті ж, в яких художник намагався відтворити історичні події, свідком яких він не був, слід віднести до освітнього типу інтерпретацій минулого. А достовірність тієї чи іншої інтерпретації залежить від того, скільки і яких джерел вивчено.
   Застосовуючи наочність на уроці, вчитель досягає кількох результатів одночасно: 1) залучає учнів до безпосередньої діяльності під час уроку; 2) посилює увагу й пам'ять учня, пробуджуючи його цікавість до об'єкта споглядання; 3) сприяє кращому запам'ятовуванню учнем програмового матеріалу через виникнення в його свідомості певних логічних зв'язків; 4) удосконалює процес викладання історії, заохочує учнів до вивчення історії шляхом урізноманітнення не лише матеріалу, а й методів викладання; 5) розвиває в учнів спостережливість, уяву, пам'ять, зв'язне мовлення, навички аналізу окремих історичних подій та фактів і вироблення на основі даних цього аналізу певних висновків [3, с 17].На початку проектної діяльності створюється ініціативна група із трьох-чотирьох учнів, яка повинна буде впродовж наступних трьох занять написати статті, виступаючи в ролі молодих критиків, щодо образів революції 1917-18 pp. та презентувати їх на четвертому уроці.
   У ході пошукового й аналітичного етапів учні сформують проблему і мету проекту, збиратимуть інформацію; аналізуватимуть її; будуть складати план реалізації проекту. План поетапного виконання даного міні-проекту складається з відбору та аналізу ілюстрацій, присвячених цьому періоду, складання орієнтовного плану статті та її написання. Попередньо потрібно визначити стиль і тип мовлення, обґрунтувати свою думку про твір мистецтва або фото, добирати переконливі аргументи та дбати про мовленнєве оформлення відгуку. Також потрібно вживати лише ті мовні засоби, які характерні для обраного стилю і жанру мовлення.
   Другий - четвертий уроки.
   Практичний етап виконання міні-проекту частково здійснюється на уроках, так як більшу частину інформації учні будуть отримувати з додаткової літератури, музеїв, мережі Internet.
   Вибір учнів може зупинитися на ілюстраціях: "Київ у березні 1917р.", "Демонстрація в Харкові. Квітень 1917р.", "Повалення пам'ятника П.Столипіну. Київ, березень 1917р.", "Революційні солдати. Київ, 1917р.", "Проголошення 111-го Універсалу. Київ, листопад 1917р.", плакат 1917р. "Памятка Народної победи" та ін.
   На п'ятому уроці проекту "Центральна Рада: образи та міфи" може проводитися урок-презентація проектних доробків (статті критиків), що супроводжується демонстрацією ілюстрацій, які стали об'єктом прискіпливого погляду молодого критика.
   Як варіант, презентація може проводитися у вигляді "круглого столу". Такий вид дискусії є досить конструктивним. Кожен її учасник має однакове право на висловлювання власної думки, а обов'язковою умовою участі в дискусії є необхідність аргументації власної точки зору кожним учасником "круглого столу" [1, с.12].
   Матеріали до презентації мають бути наукового характеру і розкривати дискусійні, різкі питання, що не мають однозначної відповіді.
   Якщо вчитель ставить завдання розвитку критичного мислення учнів на матеріалі презентації, він повинен мотивувати її учасників, ставити запитання і висловлювати критичні зауваження з приводу проектів, що беруть участь у презентації. Варто також підготувати учасників презентації до того, щоб вони задавали питання різного типу, що просувають учнів у розвитку комунікативної компетентності. Так, для старшокласника - на дискредитацію, питання що піддають сумніву його позицію.
   Учасники міні-проекту по завершенні його мають розробити пам'ятку "Як працювати з малюнком підручника?". Ось один з можливих її варіантів:
   1. Розглянь малюнок у деталях, зроби їх аналіз.
   2. Знайди взаємозв'язок між окремими елементами малюнка.
   3. Зроби загальні висновки про те, що зображено на малюнку.
   4. Знайди в тексті параграфу матеріал, який розповідає про те, що зображено на малюнку; зв'яжи дані в одне ціле.
   Критичне мислення, розвиток якого має бути результатом зазнаеного проекту, є не тільки наслідком демократії, але й важливим чинником її формування, частиною підготовки громадян, не обізнаних у політичних маніпуляціях влади, до життя в лояльному демократичному суспільстві.
   Людина, яка критично мислить, уміє: визначити проблему; перевірити використану інформацію; проаналізувати твердження, що лежить в основі інформації; врахувати альтернативні точки зору; визначити наявність підтексту в інформації; синтезувати здобуті знання; зробити висновок; прийняти оптимальне рішення [2, с.18-19 ].
   Метод проектів на уроках історії може здійснюватися через: ігрові проекти; дискусії; творчі учнівські доробки (складання історичних задач, загадок, нестандартних запитань, віршів, інтерв'ю, тощо); логічні вправи, асоціативне конструювання; пошуково-дослідницькі проекти (аналіз історичних джерел, додаткової інформації, ілюстративного матеріалу, написання дослідницьких робіт); ілюстративне проектування (карикатури, малюнки, тощо). Під час виконання даних видів роботи у вчителя є можливість паралельно використовувати елементи технології розвитку критичного мислення.
   Суть і мета технології розвиткукритичного мислення полягає в тому, що шлях її застосування учні знаходять самі. Для цього вчитель має оволодіти новим мисленням, відповідним чином сприймаючи зміст програмового матеріалу, вибирати й застосовувати саме ті методи й прийоми навчання, які сприятимуть розвиткові критичного мислення. Найбільш оптимальними для цього є дослідницький, діалогічний, евристичний методи проблемного навчання. Вони досить чітко вписуються у класифікацію типів проектів учнів. Проекти, виконувані в рамках навчального процесу, можна класифікувати за декількома підставами.
   За типом продукту, що є результатом проектної діяльності, їх можна розділити на: технологічні - проекти, націлені на модернізацію існуючих і розробку нових технологій; дослідницькі - проекти, цілком підлеглі логіці дослідження і ті, що мають структуру, наближену до наукового дослідження; творчі проекти - не мають детально опрацьованої структури спільної діяльності учасників, вона розвивається, підпорядковуючись кінцевому результату, інтересам учасників проекту; інформаційні - проекти, націлені на збирання, оформлення і представлення інформації, її аналіз і узагальнення фактів; практико орієнтовані - проекти, в яких результат діяльності учасників чітко визначено з самого початку, він орієнтований на соціальні інтереси учасників.
   Наш приклад проекту "Центральна Рада: образи та міфи" належить до дослідницьких проектів.
   Взагалі, під методом проектів, більшість науковців розуміють -технологію організації освітніх ситуацій, у яких учень ставить і вирішує власні проблеми. Вона включає в себе комплекс дій учня і способи (техніки) організації педагогом цих дій, тобто є педагогічною технологією. Метод проектів став результатом включення в освітній процес проектування як виду діяльності.
   Технологія проектного навчання (метод проектів, проектне навчання) випливає з ідеї проблемного навчання та ґрунтується на розробці і створенні учнем під контролем учителя нових продуктів, що характеризуються суб'єктивною або об'єктивною новизною та практичним значенням [5, с.228].
   У проектному навчанні проявляється раціональне сполучення теоретичних знань і практичних дій при вирішенні конкретної проблеми, використовується сукупність проблемних, дослідницьких, практичних методів роботи, за своєю сутністю завжди творчих.
   Сучасна вітчизняна й зарубіжна педагогіка виділяє наступні найбільш перспективні ідеї, що містяться в роботі за методом проектів: зміцнення зв'язку школи з життям; розвиток індивідуальних здібностей і схильностей учнів; розвиток умінь планувати свою навчальну працю й самостійно виконувати її; система контролю й самоконтролю.
   Чіткість організації проектування визначається конкретністю постановки мети, запланованими результатами, виясненням вихідних даних. Дуже ефективним є використання невеликих методичних рекомендацій чи інструкцій, де вказується необхідна і допоміжна література для самоосвіти, вимоги вчителя до якості проекту, форми і методи кількісної оцінки результатів, алгоритми проектування.
   Необхідно організувати роботу таким чином, щоб учні навчалися: визначати основні і поточні (проміжні) мету і завдання; шукати шляхи їх вирішення, обираючи оптимальні; здійснювати й аргументувати вибір; передбачати наслідки вибору; діяти самостійно (без підказки); порівнювати отриманий результат з тим, що потребується; об'єктивно оцінювати процес (саму діяльність) і результат проектування [4, с.7].
   Отже, у рамках проектної технології для формування в учнів критичного мислення найбільш ефективними прийомами є: критичне обговорення наукових і публіцистичних статей; рецензування своїх і чужих творчих робіт; створення проектів аналітичного характеру з виявленням та порівнянням різних поглядів на проблему; розв'язання логічних задач, що ґрунтуються на застосуванні критики та самокритики; обговорення помилок, яких припустились учні при розв'язанні проблем у дискусіях під час презентації проекту; формування вмінь аргументовано спростовувати висунуті помилкові гіпотези пщ час проведення роботи над проектом; організація та проведення дискусій, як форми презентації проекту, з будь-яких актуальних проблем сучасності з подальшим критичним аналізом їхнього перебігу.

ЛІТЕРАТУРА

1. Вєнцева Н. Де народжується істина? // Історія в школах України. - №7. -2004. - С 12-17.
2. Вукіна Н. Навіщо українцям критичне мислення? // Директор школи. - №10-11.- 2006. - С 18-19.
3. Десятое Д. Використання картин історичної тематики на уроці: створення образів чи міфів? // Історія в школах України. - №5. - 2007. -С 17-23.
4. Ісаєеа Г. Метод проектів - ефективна технологія навчання // Підручник для Директора. - К.: Плеяди. - №9-10. -2005. - С 4-10.
5. Селееко Г.К. Энциклопедия образовательных технологий. - В 2 т. -Т. 1-М.: НИИ школьных технологий, 2006. -816 с.
6. Терно С. Чи навчені наші учні мислити критично? // Історія в школах України. - 2007. - №7 - С 17-24.

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
Зворотний зв'язок
© 2010 www.VuzLib.com