www.VuzLib.com

Головна arrow Педагогіка arrow Методологічні проблеми пошуку нової управлінської парадигми
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Методологічні проблеми пошуку нової управлінської парадигми

С. Г. Немченко,
кандидат педагогічних наук, доцент
(Бердянський державний педагогічний університет)

МЕТОДОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ ПОШУКУ НОВОЇ УПРАВЛІНСЬКОЇ ПАРАДИГМИ

   Постановка проблеми. Сьогодні динамічні зміни стали нормою у всіх сферах життя. Тому ілюзією є сподівання на те, що принаймні школа за нашого життя залишиться такою ж, як і була. Сучасні тенденції модернізації освіти зумовлюють оновлення управління загальноосвітніми закладами. Перед керівниками шкіл постають нові завдання, які потребують умінь аналізувати значний обсяг фактичного матеріалу, узагальнювати тенденції, прогнозувати розвиток педагогічної системи школи, приймати рішення, організовувати їх виконання, оцінювати результати. Керівники шкіл все більш відчувають вплив ринкових відносин, усвідомлюють, що управлінські процеси не обмежуються внутрішньошкільним управлінням. Посилюється вплив соціуму, громадськості на управлінську діяльність. Окремої уваги керівників шкіл потребує управління людськими ресурсами, залучення педагогів, батьків, учнів до вирішення шкільних проблем. За таких умов діяльність керівників шкіл значно ускладнюється, оскільки вони вже не є пасивними виконавцями формальних інструкцій і вказівок. Практика показує, що більшість керівників шкіл добре усвідомили необхідність власної активності, самостійності, що вони повною мірою відчувають відповідальність за прийняті рішення. Тому актуалізується проблема нових тенденцій управлінської діяльності керівників шкіл.
   Аналіз досліджень і публікацій. У наукових працях В. Бондаря, В. Григораш, О. Касьянова, Б. Кобзаря, Ю. Конаржевського, В. Крижка, М. Кондакова, О. Мармаза, В. Маслова, Є. Павлютенкова, М. Портнова, Н. Сунцова, П. Фролова, П. Худомінського та інших учених стають актуальними проблеми теорії і практики шкільного управління. Але не дивлячись на фундаментальність перерахованих вище досліджень, аналіз практичної діяльності шкіл свідчить про те, що у більшості випадків зміни в управлінську діяльність вносяться за допомогою різноманітних інновацій. Одночасно інновації часто не відповідають гуманістичній спрямованості школи, яка виявляється у визнанні самоцінності іншої особистості, у повсякденній співпраці, професійній взаємодії суб'єктів педагогічного процесу. Постає нагальна необхідність пошуку не модернізованої управлінської діяльності, а нової сучасної управлінської парадигми, яка б відповідала сучасним потребам.
   Мета статті: визначення існуючих проблем у практиці сучасної управлінської діяльності. Згідно з О. Авіловим, на сьогодні існують доволі суттєві проблеми у практиці управління і серед них насамперед необхідно виокремити наступні:
   1. Управління як специфічна діяльність практики часто не відповідає проблемам і завданням, що виникають перед ним. Керівники загальноосвітніх шкіл недостатньо озброєні професійно, але відповідно до службових обов'язків є "останньою інстанцією", тому змушені приймати рішення, використовуючи типові зразки, перебувати у постійному пошуку певної системи. Фактично така установка, спрямована на спрощення ситуації, стає для суб'єктів управління засобом позбавитися від проблем, а не засобом їх вирішення. Це породжує негативні наслідки, у вигляді керованих суспільних процесів - відбувається невиправдана уніфікація та стандартизація, що поглинає "природну тканину" цих процесів. У зв'язку з цим дуже важливо перенести акценти наукових досліджень на антропологічні, соціальні напрямки взагалі, та проблеми управління загальноосвітньою школою зокрема. Підтвердження цього висновку ми знаходимо у П. Друкера "Фундаментом сучасного суспільства, людських відносин є не технології, і не інформація... Фундаментом сучасного суспільства, людських відносин є така керована організація, як суспільний інститут, метою якого є досягнення результату [3, с 4]":
   2. Існування різноманітних теорій управління, які застосовуються на практиці, але не відповідають сучасності. На сьогодні склалася визначена еклектичність до підходів в управлінні, але одночасно можливо зауважити, що кількість таких підходів не велика, порівняно з фізикою, медициною, біологією. Управління не володіє достатньо відпрацьованими предметами та методами, які б створювали сталий науковий каркас - парадигму управління - та виключали б електику, не зважаючи на різноманітність підходів у цій області. О. Авілов дуже вдало порівнює цю ситуацію із ситуацією, що склалася у психології та характеризується думкою, яку висловив О. Леонтьев: "Головне, що характеризує сучасну світову психологію, - це велетенська прірва між горами, монбланами фактів, що накопичуються щоденно у сучасних лабораторіях і жебрацьким станом теоретичного, методологічного фундаменту нашої науки. Виконується багато тонких, розумних і корисних робіт - і все це на тлі дивовижної методологічної безтурботності. Гостра, невідкладна потреба психології сьогодення - знайти теоретичні орієнтири, без яких найкращі конкретні дослідження неминуче залишаються недалекозорими, не взаємопов'язаними та не ведуть до єдиної мети [7, с 90-91]". Тому методологічне відпрацювання наукового обґрунтування управлінської діяльності - її предмета, метода та інших базових понять - є виключно актуальне у наш час.
   3. Відсутність в управління наукових обґрунтувань: "Управління - це практична дисципліна. В управлінні, на відміну від "класичних" природних наук, немає вічних законів. У менеджменті є теорії і концепції, які є узагальненим досвідом управління, і якщо настає мить, коли теорія не підтверджується практикою, теорія відходить, як така, що відповідає дійсності [2, с 5]". Аналізуючи висловлювання О. Виханського та О. Наумова, можливо зробити висновок про те, що дійсно на сьогодні не існує науки управління, є скоріш за все інженерія управління, яка створює різноманітні засоби і методи, але не спирається на науку. У цьому можна вбачати джерело чисельних труднощів у сучасній практиці управління. Це стосується, як управлінської практики взагалі, так і практики управління загальноосвітніми закладами.
   4. Відсутність в управлінні орієнтації на людину, яка відповідає гуманним, моральним принципам (конкретного) суспільства. Як це не парадоксально, але багато дослідників, визнають той факт, що людство не використовує найцінніший ресурс -людину як повноцінну, творчу, вільну особистість, що постійно розвивається. Орієнтація практики управління на неповноцінного робітника - на тип X за Макгрегором, призводить до того, що такий тип і породжується такою практикою. Проблема керівництва ідеальним робітником (цілісного, успішного, професійно ефективного), як свідчить управлінська практика, є досить складна та актуальна на сьогодні. Успішні, повноцінні люди як перші особи, зокрема директори загальноосвітніх шкіл - є пріоритетом, як соціальним, так і державним.
   5. Непрофесійність управління. Пояснюючи це положення, можливо підкреслити, що тільки східна парадигма, стверджує, що професійність управління це не наукова дисципліна, а мистецтво, харизма, існує й інша думка, яка більш за все поширена на Заході та в країнах колишнього СРСР- управління це насамперед адміністративне положення, основою якого є наявність влади. Це, на наш погляд, дуже хибна думка, оскільки, як свідчить сучасність, люди, які мають на сьогодні дуже велику владу, не знають, що з нею робити. Ця ситуація не може бути пояснена тільки нездарністю можновладців, але значною відповідальністю за цей стан наукового суспільства, яке дуже слабо підтримує практику управління дисциплінарно.
   На нашу думку, проблеми побудови й удосконалення діяльності керівників загальноосвітніх шкіл, повинні досліджуватися у трьох основних видах діяльності, зокрема: практиці, проектуванні та науці. Розглянемо ці види:
   1. Практика. Під практикою ми розуміємо будь-яку діяльність керівника загальноосвітньої школи, яка розглядається як смислова, цільова - як кінцева для себе, а не як допоміжна. Для практики допускається відсутність зовнішньої потреби в ній. Потреба має бути особистісною для суб'єкту практики. Знати та діяти, це різні поняття. У кінцевому результаті "робити справу" складає дійсність практики. Практику не можливо пояснити наукою, у ній теорії в "чистому вигляді" не працюють, не працює і наукове передбачення. Одночасно здібність суб'єкту практики до дії у значній мірі визначається його озброєністю проектними засобами та методами. Суб'єкт практики може відчувати незадоволеність у зв'язку з відсутністю адекватних методів і засобів, які дають йому можливість діяти. У цьому випадку практик, щоб подолати свою незадоволеність, спрямовує свої зусилля на проектну діяльність.
   2. Проектування. На наш погляд, дуже обґрунтовано на проблему недооцінки в управлінні проектною діяльністю звертає увагу О. Казарновський [5]. Проектна діяльність з'явилася як область, що здійснює зв'язок виробництва з наукою, але в наш час проектну діяльність орієнтовано на більш широкий спектр діяльності - на практику. Згідно з Г. Саймоном, "...ми займаємося проектуванням, коли розробляємо засоби перетворення ситуації в більш привабливу для нас, а інтелектуальна діяльність, допомагає створювати штучні матеріальні об'єкти [1, с 106]". Тому можливо зробити висновок, що проектування становить основу будь-якої професійної діяльності. Практична діяльність, у цьому випадку фактично зводиться до проектної діяльності, як діяльності щодо перетворення природного у штучне. Згідно з Б. Кедровим [6], "У галузі практичної діяльності "природне" співпадає зі стихійним, з тим, що нам дає природа, без участі людини, а "штучне" -це щось усвідомлено виготовлене людиною з "природного" у своїх інтересах, згідно зі своїми потребами, з визначеною раніше метою".
   3. Наука. Наукова діяльність повинна обмежуватися розробкою понять і пошуками законів досліджуваного природного явища. Ці поняття та закони необхідні суб'єкту проектування, який природне явище використовує під час створення засобів і методів, які необхідні суб'єкту практики. Як було зазначено вище, в управлінні проектна діяльність часто не ідентифікується, тому засоби практики управління з'являються як результат наукової праці з властивими їй особливостями: універсальністю та абстрактністю, тому введення подібних "засобів" у конкретну практику управління стає у більшості випадків складним процесом.
   Висновки. Таким чином, суб'єкти цих 3 видів діяльності різняться між собою: суб'єкт практики - "людина, що діє", суб'єкт проектування - "людина, що створює", суб'єкт науки - "людина, що розуміє". Розрізнення практики, проектування, науки, а також методології (філософії) важливе, оскільки багато, значних для науки, ідей можна взяти з філософії - для проектування в науці, для практики у проектуванні. Однак, це відбувається ще доволі рідко. Крім цього, все менше працює на вирішення цієї проблеми сучасна освіта, а це значить, що у фахівця (суб'єкта практики та проектування) на сьогодні менше шансів на ефективне використання ідей науки і тим більше філософії.
   Перспективи подальших пошуків у напрямку дослідження вбачаємо у визначенні проблем становлення нової управлінської парадигми, яка б не модернізувала стару, а відповідала вимогам сучасності.

ЛІТЕРАТУРА

1. Балабанов Л. И. Методологические проблемы проектировочной деятельности /Л. И. Балабанов. - Новосибирск: Наука-Сиб. отд., 1990. -199 с.
2. Виханский О. С, Наумов А. И. Менеджмент. Практикум / О. С. Виханский, А. И. Наумов. - М. : ГАРДАРИКА, 1998. -450 с.
3. Друкер П. Ф. Задачи менеджмента на XXI век/ П. Ф. Друкер. - М. : Диалектика, 2002. -272 с.
4. Дункан Д. У. Основополагающие идеи в менеджменте : учебное пособие / Д. У. Дунган ; пер. с англ. - М. : Дело, 1996. - 230 с.
5. Казарновский А. С. Организационное проектирование на предприятии (игровой подход)/ А С. Казарновский. - К : Наукова думка, 1990.-214 с.
6. Кедров Б. М. Естественное и искусственное в познании и деятельности человека / Б. М. Кедров // Вопросы философии. -1959. - № 11. - С. 18.
7. Леонтьев К. Византизм и Славянство (1875) / К. Леонтьев // Леонтьев К. Н. Избранное. -М.: Рарогь, Московский рабочий, 1993. -С. 19-118.

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
Зворотний зв'язок
© 2010 www.VuzLib.com