www.VuzLib.com

Головна arrow Педагогіка arrow Критичне творче мислення у контексті життєтворчої спрямованості вивчення української мови та літератури
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Критичне творче мислення у контексті життєтворчої спрямованості вивчення української мови та літератури

В.А.Нищета,
аспірант
(Бердянський державний педагогічний університет)

КРИТИЧНЕ ТВОРЧЕ МИСЛЕННЯ У КОНТЕКСТІ ЖИТТЄТВОРЧОЇ СПРЯМОВАНОСТІ ВИВЧЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ

   Пошук нового світорозуміння, педагогічного світовідчуття, здатного зазирнути в майбутнє, виступають ознаками сучасних реформаційних процесів в освіті України. Перед навчальними закладами всіх рівнів постає проблема становлення людини як суб'єкта життєтворчості, спроможної виробити свій життєвий проект, відповідально ставитися до життя. Більшість науковців поділяють думку, що має утвердитися нова філософія освіти, нова педагогіка - педагогіка компетентної людини. У світлі парадигми життєтворчості головними завданнями є формування й розвиток життєвої компетентності особистості.
   Сьогодні юна особистість входить у світ постіндустріального суспільства, фундаментальними особливостями якого є постійні зміни, що прискорюються. І мало володіти одним простим способом мислення. Трансформація самого способу життя людства обґрунтовує значущість володіння комплексними мислительними навичками, насамперед критичним і творчим мисленням. Педагоги та психологи поділяють думку, що критичність і творчість як властивості мислення існують паралельно й мають розглядатися в єдності. Усе це зумовлює необхідність вивчення особливостей критичного й творчого мислення в контексті педагогіки життєтворчості.
   Концептуальні положення педагогіки життєтворчості розробили у своїх працях І.Єрмаков, Л.Сохань, В.Доній, Г.Несен, І.Погоріла, С.Шевцова, Г.Ковганич, В.Ляшенко, В.Папу, Е.Помиткін, В.Циба, С.Шишов, В.Кальнєй та інші. Критичне та творче мислення досліджували І.Загашев, Д.Клустер, Т.Ноель-Цигульська, Дж.Стіл, К.Мередіт, Ч.Темпл, С.Терно, А.Тягло, Т.Воропай, Л.Сьоміна, Д.Халпер, А.Федоров, Н.Юліна. Разом з тим до цього часу залишається низка нерозв'язаних питань щодо життєтворчої спрямованості вивчення навчальних дисциплін, ефективних шляхів формування життєвої компетентності особистості та впливу на цей процес критичного творчого мислення. Ці проблеми й зумовлюють актуальність обраної теми.
   Метою наукової розвідки є комплексне вивчення впливу критичного творчого мислення на формування життєвої компетентності учнів у контексті життєтворчої спрямованості вивчення української мови та літератури. Досягнення поставленої мети передбачає виконання завдань обґрунтування теоретичних засад життєтворчої спрямованості філологічної освіти, визначення природи критичного творчого мислення, з'ясування його впливу на процес формування життєвої компетентності особистості.
   Життєтворча спрямованість вивчення української мови та літератури. На думку науковців, життєтворчість - це: спосіб навчання дітей самостійно діяти, навчатися, управляти власним майбутнім; сприятлива атмосфера для розвитку особистості; процес творення людиною свого життя; реалізація життєвих проектів засобом цільової дії; процес самовизначення (усвідомлення себе й світу, себе у світі своїх ціннісних орієнтацій); процес життєдіяльності (проектування й здійснення своїх бажань, утвердження власних цінностей); соціальна творчість, прагнення до самореалізації, самоконструювання, у процесі якого набувається життєвий досвід; свідома, творча побудова особистістю свого індивідуального життя, для якої необхідна життєва компетентність. Життєтворчість розглядається як особлива, вища форма вияву творчої природи людини, яка сприяє вибору особистістю стратегії її життя, розробці життєвих планів і програм, відбору й використанню засобів, необхідних для реалізації її індивідуального проекту.
   Життєва компетентність є домінантою нової школи. Вона являє собою інтегральне утворення, до структури якого відносять знання (про себе, законів життя, про світ); життєву мудрість; норми поведінки; аналітичні, поведінкові, прогностичні життєтворчі здібності; усвідомлений і неусвідомлений індивідуальний життєвий досвід; життєвий досвід інших осіб (у якості наслідування й творчого використання); життєві досягнення (особисте щастя, соціальний статус, самореалізацію) [2, с.169].
   У парадигмі компетентісного підходу життєва компетентність розглядається як комплекс компетенцій (компетентностей) особистості: аутопсихічної (позитивна "Я-концепція"), громадянської, методологічної, рефлексивної, конфліктної, рольової, полікультурної, професійної, соціальної, психологічної, функціональної, цивілізаційної, спільної творчості [3].
   Педагогіка життєтворчості проголошує мету формування життєвої компетентності шляхом життєвого проектування як свідомого творення особистістю свого життя, оскільки в проектуванні зберігається ідея вірогідного, попереднього розгортання життєвих процесів. Життєве творче проектування пов'язане з відкриттям себе для себе, творчим осмисленням особистісних ресурсів, використанням соціальних можливостей. У зазначеному контексті логічно впроваджувати в педагогічну діяльність життєтворчі проекти, в основі яких -конструювання особистісних концепцій життя, досягнення в ній успіху. На нашу думку, це особливо важливо у філологічній освіті: комунікативна компетентність є органічною, необхідною й обов'язковою складовою життєвої компетентності [1]; літературна компетенція за умови цілеспрямованого впливу може стати сходинкою до життєвої компетентності [5].
   Умови реформування вимагають переведення освітнього процесу на технологічний рівень, тобто передбачають вибір індивідуальних маршрутів навчання та виховання. Упровадження технології життєтворчих проектів у філологічній освіті - важлива необхідна умова проблемно зорієнтованих пошуків учнів на ґрунті реальної життєвої практики. Життєтворчий проект - розвивальна інновація нової школи, простір майбутнього дитини. Створюючи життєтворчі проекти, учні мають можливість здійснювати певні дії над душею, думками, поведінкою, способом життя, перетворювати себе для досягнення щастя, мудрості, досконалості, а здатність до самовдосконалення - один із складників успіху. У життєтворчому проектуванні однаково особистісно цінними є як кінцевий продукт (проект), так і сам процес, адже в результаті діяльності з проектування відбувається орієнтація зростаючої особистості в тому, якою вона є, якою може бути та якою хотіла б бути, створення й реалізація життєвого проекту, що є важливою умовою розвитку учнів протягом життя, вироблення життєвої стратегії самореалізації, в основі якої - творча активність. За такої умови метод проектів матиме життєво-компетентісний потенціал.
   Юна особистість, створюючи свій життєвий проект, виявляє себе як стратег, тактик або ситуативіст відповідно до моделі, за якою живе. Тому завдання педагога - створити методику творчого життєвого проектування, спрямовану на стратегічні життєві перспективи особистості учнів. У цьому контексті логічно впроваджувати в педагогічну діяльність життєтворчі проекти, в основі яких -конструювання особистісних концепцій життя, досягнення в ньому успіху.
   Авторська методика впровадження педагогічної технології життєтворчого проектування полягає в тому, що педагог організовує навчальний процес, у ході чого учні створюють проекти, які стосуються їх самих, їхньої поведінки, діяльності - усього індивідуального життя особистості в різних обставинах, у розмаїтій палітрі соціальних ролей. Школярі створюють своєрідні моделі життєвих проявів у реаліях сьогодення. Навіть у назвах проектів "звучить" "Я" учнів: "Я хочу бути людиною!", "Перлини духовності в мені", "Мої таланти", "Посміятися з себе", "Я й політика", "Я - українець" тощо. У назвах інших - суб'єктна присутність включеної в процес проектування особистості, адже учні пишуть про себе: "Бути щасливим", "Бережіть собори душ ваших!", "Кохання - це життя", "Бути відповідальним за все", "За здоровий спосіб життя" тощо. Певна якість також може бути винесена в назву проекту, і школярі писатимуть про аспекти формування зазначеної якості у своєму характері або про її викорінення: "Інфантильність", "Байдужість", "Гідність", "Інтелігентність" тощо. В основі життєтворчих проектів -активістська настанова на корисність у повсякденному житті, адже учні активно входять у суть життєвих проблем, які вимагають творчих зусиль інтелекту, винахідливості, уяви. Юні особистості звертають увагу на своє власне "Я", його духовні й тілесні іпостасі, на могутні інструменти розвитку - мовлення й мову. Учні залучають ціннісні компоненти, життєвий досвід, особистісну зрілість, когнітивні навички, чому слугує "фокусний" спіралеподібний характер розгляду життєвих проблем під час проектування (Н.Юліна).
   Технологію життєтворчих проектів доцільно впроваджувати на уроках розвитку зв'язного мовлення (на уроках мови) та на узагальнювальних уроках вивчення художніх творів (на уроках літератури). Змістові ресурси життєтворчого проектування зазначені на рис. 1.
   Розробка (опис) кожного з проектів може складатися з назви (теми), мети (для педагога та для учнів), очікуваних результатів (рекомендуємо вчителеві обов'язково їх формулювати), ключового питання, тематичних питань, операційних карт з розробкою тематичних питань. Назва проекту містить провідну тему подальшої роботи (про що буде йти мова) або основну думку роздумів (ідейний зміст), змістове наповнення діяльності з проектування. На перший план рекомендуємо ставити життєтворчу мету (формування, розвиток, виховання), яка свідчитиме про загальну спрямованість, завдання формування складових життєвої компетентності учнів. Очікувані результати -конкретні якості характеру, життєві компетенції особистості школярів як складові життєвої компетентності. Ключове питання - це проблема, яка складає сутність проекту. Тематичні питання - конкретизація ключового питання, шлях його розкриття.

Рис. 1

   Варто окремо зупинитися на процесі захисту (презентації) учнями проектів. Учитель відповідно до окремої конкретної ситуації може вирішувати, яку форму заняття для цього запропонувати школярам. У випадку глобальності запропонованої тематики проекту доцільно підготувати й провести підсумкову конференцію (епізодичний захід у межах позакласної роботи з навчального предмета). Якщо паралельно з навчальними заняттями учні відвідують, наприклад, предметний гурток (заходи систематичної роботи з навчального предмета), презентацію (захист) проектів логічно планувати на позакласних заняттях. Останній етап проектування можна організувати й провести у формі нестандартного уроку або виділити для цього частину уроку.
   Технологія життєтворчих проектів може стати альтернативою "зунівській" системі освіти, оскільки визначає мету формування життєвої компетентності, що є особливо актуальним з позиції компетентнісного підходу, який нині входить у практику навчально-виховної роботи шкіл.
   Життєтворча спрямованість філологічної освіти означає появу потужної, чітко окресленої виховної та розвивальної домінанти з орієнтиром на формування життєвої компетентності учнів.
   Критичне творче мислення. Сьогодні існує безліч визначень критичного мислення: лаконічні без конкретності формулювання, філософськи орієнтовані з акцентуванням уваги на теоретичних аспектах. У контексті педагогічної технології життєтворчих проектів заслуговують на увагу такі дефініції:
   - психологічної орієнтації (акцент на мотиваційних аспектах розвитку здібностей до критичного мислення):
   "Критичне мислення носить рефлексивний характер і має відношення до спілкування, до психології особистості. Воно пов'язане не тільки з пізнавальною (когнітивною), але й з мотиваційною сферою, із самосвідомістю" (Т.Ноєль-Цигульська);
   "Одна з основних рис критичного мислення - наявність трансцендентальної рефлексії, яка вимагає від мислячого суб'єкта самозвіту в тому, для якої з функцій свідомості мислення використовується: для ціннісної орієнтації, для пізнання чи пошуків засобів досягнення цілей" (Л.Калінніков).
   - педагогічної орієнтації (акцент на методичних і практичних аспектах розвитку здібностей до критичного мислення):
   Критичне мислення є мислення соціальне й самостійне. Інформація є початковим, а не кінцевим пунктом критичного мислення. Воно починається з постановки запитань і проблем, які потрібно розв'язати (Д.Клустер);
   "Критичне мислення - це використання когнгтивних технік або стратегій, які підвищують вірогідність отримання бажаного кінцевого результату. Це визначення характеризує мислення як дещо, що відрізняється контрольованістю, обґрунтованістю та цілеспрямованістю..." (Д.Халпер).
   - життєтворчої орієнтації:
   "Критичне мислення - це передусім усвідомлене ставлення до своїх дій (освітніх у тому числі): уміння вибрати з усього об'єму культурної спадщини саме те, що приваблює саме тебе, уміння пояснити свій вибір, дібрати яскраві приклади - сформувати життєву позицію з певного питання" (Є.Полюдова).
   Варто зазначити, що "критичність" мислення не зводиться до заперечення негативного через розкриття його природи, а спрямована на виявлення в ході критичного осмислення та утвердження позитивного (О.Короченський). Таке конструктивне вираження позитивного й негативного становить оцінювальний компонент критичного мислення, який відноситься також до оцінки самого мислительного процесу. В аспекті психології критичне мислення відносять до "спрямованого мислення", адже воно націлене на отримання бажаного результату (Д.Халпер). А результатом може бути саме мислення, адже критичне мислення - це "мислення про мислення", коли людина розмірковує з метою покращити своє мислення (А.Тягло).
   Мислення в широкому розумінні трактується як усвідомлення своєї свідомості й можливе двома принципово різними способами: за рахунок рефлексії - виходу за межі контуру свідомості (при цьому втрачається флексія - почуття, емоції, переживання), і за рахунок інверсії- перетворення зовнішнього контуру у внутрішній і навпаки (при цьому виникає співпереживання, емпатія, співчуття). Перший спосіб пов'язаний із критичністю й забезпечується самовизначенням суб'єкта, а другий спосіб - із творчістю й забезпечується соціокультурною ідентифікацією особистості. Зазначені способи взаємодоповнюють один одного (Р.Редюхін). А.Хуторський, визначаючи освітні стандарти, розглядає їх як особистісні якості, які підлягають розвитку, і серед них виділяє креативні, до яких відносить критичність.
   Існує думка, що критичне мислення дуже близьке до логічного й системного, але його слід відмежовувати від творчого мислення. Однак провести чітку межу між ними важко. На переконання С.Заір-Бека, критичне мислення як оціночне, рефлексивне, відкрите, яке не приймає догм і розвивається шляхом накладання нової інформації на життєвий особистісний досвід, є відправною точкою для творчого мислення, яке не передбачає оціночності, а продукує нові ідеї, що виходять за межі життєвого досвіду, зовнішніх норм і правил [4, с.44].
   Н.Юліна зівставляє характерологічні ознаки критичного й творчого мислення і попри яскраві відмінності, зазначає, що обидва види мислення в цілісному спонтанному мислительному процесі взаємодіють, між ними існує зворотний зв'язок, їх єдність - це комплексне мислення вищого порядку. Із критичним мисленням пов'язано поняття раціональності як організаційного принципу, який відноситься до оптимального поєднання цілей і засобів. Критичне творче мислення побутує в царині людських стосунків, царині поведінки. Засобами раціональності неможливо розв'язати етичні, національні, сімейні, міжособистісні конфлікти. У цих сферах необхідна "м'яка раціональність" (Ліпман) або розумність, пов'язана з домовленостями, компромісами, життєвими рішеннями, налагодженням контактів тощо. Таким чином, у контексті педагогіки життєтворчості логічно вести мову про критичне творче мислення, покликане виховувати розумну особистість, яка здатна мислити обґрунтовано, критично, зважено, аргументовано, контекстуально, але поряд з когнітивними достоїнствами має ще й етичні якості. Виховання й розвиток розумної особистості зорієнтовані на практику, на логіку звичайного життя, повсякденної мови, на використання множинності критеріїв [6, с.41].
   Педагогічна технологія життєтворчих проектів пов'язана з розвитком критичного творчого мислення та являє собою систематичне, послідовне тренування творчих, критичних, дослідницьких навичок з метою зробити учнів гнучкими, відкритими для викликів сьогодення, з метою вироблення в них навичок рефлексивного ставлення до свого "Я", моральної й соціальної відповідальності. Це нескінченний пошук задля відкриття нових особистісних перспектив. А саме критичне творче мислення можна означити як уміння критично осмислювати проблеми та приймати рішення з ряду альтернатив на основі творчого пошуку (рис 2). Особистість, яка володіє таким мисленням вищого порядку, розумна: гнучка, здатна розпізнавати проблеми, парадокси, володіє комплексом мислительних операцій, цілісністю сприйняття, спроможна з легкістю генерувати ідеї.

Рис. 2

   Критичність мислення вищого поряду дозволяє особистості вдосконалювати свої аналітичні здібності, навички застосування знань, сприяє виробленню прагнення до нових знань. Таким чином формується суб'єктний досвід і використовується в продуктивній діяльності, що є необхідністю для творчої самореалізації особистості. Це відповідає постулатам педагогіки життєтворчості.
   Критичне творче мислення та життєва компетентність особистості. Педагогічна технологія життєтворчих проектів дозволяє педагогові значно наблизити навчальний процес до реального життя, яке протікає за стінами класної кімнати, і сам урок стає життям юних особистостей. Навчені основ критичного творчого мислення учні роблять крок за кроком до життєвої компетентності, до досягнення бажаних цілей, і педагогічна діяльність стає спрямованою на побудову ідеального суспільства.
   Зазначені вище аспекти критичного творчого мислення можуть бути втілені в різних видах і формах навчальної діяльності, але найкращим з них і для вчителя, і для учнів, на думку Д.Клустера, є письмова робота, адже на письмі процес мислення стає явним, очевидним, доступним для аналізу вчителем. Той, хто пише, завжди активний. Він мислить самостійно, користуючись при цьому наявним багажем знань, вибудовує чітку аргументацію, підкріплюючи свою думку. Так життєтворчий проект як письмова робота містить у собі вирішення певної життєвої проблеми. Він має за своєю природою соціальний характер, адже той, хто пише, завжди орієнтується на читача.
   Критичне творче мислення означають як таке, що веде до самовдосконалення, адже є однією з базових форм підготовки до успішної життєдіяльності в інформаційному й постінформаційному суспільстві (А. Тягло, Т. Воропай). Тому вчителям-словесникам варто зосередити увагу на вихованні розумної особистості з мисленням вищого порядку. У цьому процесі мають домінувати уроки мови та літератури, завдяки яким цілеспрямовано критичне творче мислення може й має стати підставою для формування здатності до життєтворчості (Н.Юліна ) (рис. 3).

Рис. 3

   Критичне творче мислення в технології життєтворчих проектів сприяє формуванню в учнів громадянської відповідальності, духовності й культури, самостійності, ініціативності, здатності до успішної соціалізації в суспільстві, самореалізації. Зазначені якості можуть бути реалізовані тільки творчою особистістю із сформованою життєвою компетентністю (Т. Олійник). З цих позицій життєтворчий проект як продукт критичного творчого мислення веде до життєвої компетентності особистості.
   Як уже було зазначено вище, у педагогічній технології життєтворчих проектів на перший план уроку висувається життєтворча (виховна) мета. Плануючи урок, учитель визначає очікувані результати роботи з проектування (конкретні якості характеру, компетенції особистості, здібності, здатності учнів, які мали б бути сформовані й виявлялися школярами в реальному житті). Комплексне впровадження педагогічної технології життєтворчих проектів у процесі навчання української мови й літератури дозволить сформувати в учнів життєву компетентність.
   Педагогічна технологія життєтворчих проектів передбачає наявність в учнів критичного творчого мислення - цей тандем є основою формування в них життєвої компетентності. Критичне творче мислення:
   - допомагає особистості усвідомити процеси розвитку, які відбуваються в психіці;
   - пробуджує мотивацію до розвитку особистості;
   - дозволяє усвідомлено визначати цілі розвитку й управляти ним;
   - виступає чинником формування аналітичних умінь, які, у свою чергу, дозволяють застосовувати знання й пробуджують прагнення до нових знань;
   - виступає підставою для формування досвіду (у тому числі продуктивної діяльності);
   - сприяє розвиткові творчих здібностей;
   - є умовою творчої самореалізації особистості.
   Кожна людина, виконуючи різні соціальні ролі, виступає ситуативістом, тактиком або стратегом. Проектний підхід у філологічній освіті формує в учнів навички проектної діяльності, здатність до прогностичного мислення, що є основою стратегічної компетентності. Працюючи над життєтворчими проектами, учні займаються активною й інтерактивною діяльністю, що під кутом зору діяльнісного підходу є підґрунтям для формування в них функціональної компетентності. Визначаючи серед очікуваних результатів прагнення особистості (до самовдосконалення, до творчого перетворення себе, бути корисним тощо), учитель проводить роботу з формування в учнів мотиваційної компетентності. У процесі виховання адаптивних якостей, рольової поведінки, здатності до самоідентифікації, самовизначення відбувається формування в них рольової компетентності. Ввічливість, здатність до емпатії, повага до людей, щирість у стосунках з ними, чутливість - ці якості як очікувані результати проектної діяльності означають формування в учнів пол і культурної компетентності. Пріоритет життєвих знань, самовдосконалення, творчого перетворення себе в методиці життєтворчих проектів означає формування в учнів самоосвітньої компетентності, тобто прагнення навчатися протягом усього життя. Кожний проект так чи інакше висуває в ролі очікуваного результату якості й здібності, які відносяться до формування соціальної компетентності. Таким чином, у комплексі в школярів формується життєва компетентність.
   Введення життєвої компетентності у філологічну освіту дозволить кожному учневі на прикладі життя героїв літературних творів усвідомити сенс свого життя; на основі знань про їхні ціннісні орієнтації оволодіти універсальними константами життєвого світу, на підставі чого визначити орієнтири власного розвитку, систему смисложиттєвих координат, у яких вони можуть існувати. Усвідомивши закони соціального розвитку та людського життя, вихованці матимуть цілеспрямованість у здобутті й використанні знань, переконання в необхідності безперервного самовдосконалення. Життєтворче спрямування у вивченні мови й літератури сприятиме виробленню в учнів уміння працювати з різними джерелами інформації, критично аналізувати їх. Життєва компетентність через призму філологічної освіти буде означати виховання порядних людей, справжніх громадян своєї держави, які будуть жити й працювати на користь суспільству, родині, собі. Випускник навчального закладу із сформованою життєвою компетентністю - це людина:
   - знавець (сприймає знання як цінність, пізнавально активний, знає норми поведінки й виконує їх);
   - полікультурна (готова й здатна сприймати культури, готова й спроможна взаємодіяти з представниками інших культур, толерантна);
   - соціальна (спроможна вирішувати соціальні проблеми, здатна до самореалізації, комунікації, соціальної адаптації);
   - творча особистість (здатна до життєстійкості, життєтворчості, з розвиненою культурою самопрояву, рефлексивними здібностями, здатна до творчого перетворення себе).

ЛІТЕРАТУРА

1. Вольфовська Т. Комунікативна компетентність молоді як одна з передумов досягнення життєвої мети // Шлях освіти. - 2001. - №3. - С 13-16.
2. Життєва компетентність особистості: Науково-методичний збірник/За ред. Л.В. Сохань, І.Г.Єрмакова. - К.: Богдана, 2003. -520 с
3. Життєва компетентність особистості: від теорії до практики: Науково-методичний посібник / За ред. І.Г.Єрмакова. - Запоріжжя: Центріон, 2005. - 640 с
4. Федоров А.В. Развитие критического мышления в медиаобразовании: основные понятия // Инновации в образовании. -2007. - № 4. - С. 30-47.
5. Фурсова П. Від літературної компетенції - до життєвої компетентності // Українська мова й література в середніх школах. -2005. - №5.-С 12-21.

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
Зворотний зв'язок
© 2010 www.VuzLib.com