www.VuzLib.com

Головна arrow Педагогіка arrow Розвиток комунікативної компетентності учнів на уроках іноземної мови (на матеріалі автентичних казок)
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Розвиток комунікативної компетентності учнів на уроках іноземної мови (на матеріалі автентичних казок)

О. Г. Олейнікова,
учитель-методист, учитель вищої категорії
(Бердянська спеціалізована школа № 16 з поглибленим вивченням іноземних мов)

РОЗВИТОК КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВ НА УРОКАХ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ (НА МАТЕРІАЛІ АВТЕНТИЧНИХ КАЗОК)

   Постановка проблеми. У період соціально-економічних і політичних змін, що відбуваються нині в нашій державі, велика увага приділяється удосконаленню системи освіти. Одним з її основних завдань є формування національної еліти, здатної максимально ефективно взаємодіяти зі світом та спроможної вивести економіку й культуру України на якісно новий рівень. Саме тому знання іноземної мови має надзвичайно важливе значення, оскільки зростає потреба у спілкуванні та співпраці між країнами й народами з різними мовами та культурними традиціями. Інтеграція українського суспільства до міжнародного соціально-економічного, інформаційного, культурного простору зумовлює потребу в ефективній дидактичній технології, що забезпечувала б неперервну взаємодію співучасників навчання, умотивоване залучення їх до навчально-виховного процесу. Основною метою навчання іноземних мов у загальноосвітніх закладах стає формування та розвиток умінь і навичок іншомовного спілкування, що передбачає досягнення учнями такого рівня комунікативної компетенції, який був би достатнім для здійснення спілкування в певних комунікативних сферах. Відповідно до державної мовної політики навчання іноземних мов є одним із пріоритетів сучасної освіти.
   Згідно з положенням про "Критерії оцінювання навчальних досягнень у системі загальної середньої освіти", основними групами компетентностей, яких потребує сучасне життя, є соціальні, полікультурні, комунікативні, інформаційні, саморозвитку та самоосвіти [2]. Комунікативна компетентність проявляється в усіх життєвих сферах та від ступені її сформованості залежить здатність людини адекватно орієнтуватися, поводитися в різних соціальних ситуаціях. Тому головною метою навчання іноземної мови, як зазначається в програмі для загальноосвітніх навчальних закладів та спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземних мов, є формування в учнів комунікативної компетентності, базою для якої є комунікативні уміння, сформовані на основі мовних знань і навичок [4].
   Аналіз досліджень і публікацій. Останнім часом проблему мовленнєвого спілкування досліджували такі видатні науковці: М. Бахтіна, Н. Хомський. Теорію мовленнєвої діяльності розвивали І. Зимня, О. Леонтьев, Т. Рядова та інші послідовники видатного психолога та педагога Л. Виготського. Проблему розвитку комунікативної компетентності в процесі вивчення іноземної мови досліджено в працях Л. Биркун, О. Вишневського, І. Зимньої, Г. Китайгородської, Ю. Пассова, О. Полат, Т. Сірик та інших. Усі ці вчені внесли багато цікавого та нового в теорію й практику, незважаючи на відмінності методологій і технологій навчання. Не має сумніву той факт, що підхід кожного вченого до реалізації цієї проблеми своєрідний і має право на подальший його розвиток.
   Компетентність у навчанні мов часто асоціюється з поняттям "комунікативна компетенція". Відомий російський педагог А. Хуторський розрізняє терміни "компетентність" і "компетенція", пояснюючи, що компетенція- це сукупність взаємопов'язаних якостей особистості (знань, умінь, навичок, способів діяльності), які є заданими до відповідного кола предметів і процесів та необхідними для якісної продуктивної дії відносно них. Компетентність у визначеній галузі - це володіння людиною відповідною компетенцією, що містить її особисте ставлення до предмета діяльності [6]. Відповідно до визначень цих термінів компетенцію слід розуміти як задану вимогу, норму освітньої підготовки учня, а компетентність - як його реально сформовані особистісні якості та мінімальний досвід діяльності. Тому, на нашу думку, комунікативна компетенція - це знання, уміння та навички, необхідні для розуміння чужих і породження власних програм мовленнєвої поведінки, адекватних цілям, сферам, ситуаціям спілкування. Окремо зазначимо, що, на думку О. Коваленко, компетентність у процесі навчання іноземної мови передбачає: отримання та створення різних типів повідомлень; застосування різних інструментів відповідно до потреб аналізу різних текстів та культурних феноменів; інтегрування лінгвістичних та інтерпретаційних знань і умінь у різних ситуаціях спілкування; апробування та застосування інтеркультурної функціональної грамотності та відповідних усвідомлених знань [1 ].
   Розумінню сутності поняття комунікативної компетентності сприяє аналіз його структури. Ми вважаємо за доцільне зупинитися на структурі комунікативної компетенції учнів, що складається з таких чинників: а) мовленнєвої компетенції, що ґрунтується на чотирьох видах компетенцій: в аудіюванні, говорінні, читанні, письмі та передбачають уміння здійснювати усне спілкування, розуміти на слух основний зміст автентичних текстів, читати й розуміти тексти різних жанрів і видів, передавати письмово необхідну інформацію; б) мовної компетенції, що є інтегративною та включає мовні знання (лексичні, граматичні, фонетичні й орфографічні), відповідні навички. Знання лише мовного матеріалу не забезпечує формування мовленнєвих умінь, учні мають здобути відповідні мовні знання, і в них необхідно сформувати конкретні мовленнєві навички для створення та розпізнавання інформації; в) дискурсивної компетенції, що включає вміння керувати мовленням та структурувати його за допомогою тематичної та логічної організації, зв'язності, стилю, риторичної ефективності тощо; г) соціокультурної та соціолінгвістичної компетенцій, що включають знання, уміння вибирати та використовувати в спілкуванні та пізнанні іншомовні соціокультурні й соціолінгвістичні реалії; д) стратегічної компетенції, що передбачає уміння вибирати ефективні стратегії для розв'язання комунікативних завдань; розвиток здатності учнів до самостійного навчання і самовдосконалення, бажання спілкуватися, слухати й розуміти інших, планувати навчальний процес, адекватно оцінювати власні знання.
   Компетентнісний підхід у навчанні іноземних мов досить новий, але, у разі його успішної реалізації, може стати засобом забезпечення учнів корисними знаннями, необхідними для успішного досягнення цілей у реальних життєвих умовах. У світлі зазначеного вище підходу до навчання іноземних мов особлива увага звертається на автентичність і ціннісну значущість іншомовних матеріалів.
   Включення останніх до навчально-пізнавального процесу дозволяє створити умови для формування в учнів уявлень про сучасний полікультурний і багатомовний світ, про загальнолюдські й національні цінності, культурну спадщину рідної країни і країн, мову яких вивчають учні. На нашу думку, для реалізації зазначених вище завдань доречно використовувати іншомовні казки, які додають необхідний позитивний емоційний компонент і залучають школярів до автентичних джерел іноземної культури. Уведення казок у навчально-пізнавальний процес сприяє індивідуалізації останнього та підвищенню мотивації мовленнєвої діяльності учнів. Разом з цим казки мають великий виховний потенціал. Слід зазначити, що великий вітчизняний науковець В. Сухомлинський звертав особливу увагу на те, що без живої, яскравої казки, яка оволодіває свідомістю й почуттям дитини, не можна уявити дитяче мислення і дитяче мовлення як певний ступінь людського мислення і мовлення [5]. Тому важливе значення для нашого дослідження мають наукові роботи, у яких висвітлюються питання введення казкових творів до структури уроків іноземної мови таких учених, як Дж. Брюстер, Г. Еліс, Е. Райт Останнім часом російські дослідники О. Гербач, С Захаркіна, В. Карташова звертаються до такого засобу роботи з казками у школі, як інсценізація і драматизація. Подібний підхід створює сприятливі умови для оволодіння новим матеріалом, розвитку комунікативної компетенції, формує стійку мотивацію до вивчення іноземної мови. Слід зазначити, що у вітчизняній педагогічній і методичній літературі активне практичне використання автентичних казок на уроках іноземної мови не набуло достатнього поширення.
   Метою статі є розробка комплексу завдань для формування комунікативної компетенції за допомогою англомовних казок на уроках домашнього читання з англійської мови. Не викликає сумнівів той факт, що використання казок на уроках сприяє індивідуалізації процесу навчання та розвитку вмотивованості мовленнєвої діяльності учнів, при цьому, на думку М. Кхерибиш, розвиваються два види мотивації, а саме: самомотивація, коли казка сама по собі цікава та мотивація, яка досягається тим, що учневі буде показано, що він зможе зрозуміти мову, яку вивчає, опрацьовуючи казки [3]. Безсумнівними перевагами казкових творів є автентичність, інформаційна насиченість, концентрація мовних засобів, емоційний вплив на школярів. Необхідно підкреслити, що не всі казкові твори мають однакове дидактичне значення для формування комунікативної компетенції учнів. Автентична казка може виявитися занадто складною в мовному плані або мати великий обсяг, і таким чином втрачатиметься увага учнів. Отже, на нашу думку, тексти для розвитку навичок мовленнєвої діяльності слід відбирати за наступними критеріями: яскрава та цікава фабула тексту, емоційність та образність викладення, тематична близькість казки до життєвого досвіду та інтересів школярів, виховна цінність. Казкові твори можуть бути використані як навчальний матеріал на уроках домашнього читання з англійської мови, під час яких опрацьовується вміння спілкуватися, удосконалюється вимова, активізується лексичний і граматичний матеріал у життєвих комунікативних ситуаціях, розвиваються навички вдумливого, зосередженого читання.
   Учень повинен навчитися самостійно розуміти основний зміст тексту, повністю опановувати інформацію, подану в тексті, та знаходити й розуміти додатковий пізнавальний матеріал. Це кінцеві практичні цілі навчання читання, успішна реалізація яких залежить насамперед від самостійної та системної домашньої роботи учня, від копіткої роботи на кожному уроці, від методично доцільно організованого розв'язання пізнавальних завдань, в основу яких покладено аналіз, синтез, узагальнення, прогнозування, конкретизацію, експериментування, доведення думки та її спростування тощо. Ефективність використання казок на уроках домашнього читання іноземної мови залежить від раціональної організації навчально-виховного процесу. Тому можна запропонувати наступну поетапну роботу над казковими творами:

Рис. 1. Етапи роботи з казкою на уроці англійської мови

Рис. 1. Етапи роботи з казкою на уроці англійської мови

   Першим етапом на шляху вмотивування учнів до роботи над тематичним блоком є підготовча робота, основними функціями якої є організаційна (школярі організуються до роботи), актуалізаційна (повторюється лексичний і граматичний матеріал), мотиваційна (в учнів з'являється мотив до читання або слухання тексту), стимулююча (стимулюється пізнавальна активність школярів). Так, на цьому етапі роботи над казкою необхідно використовувати рецептивні та рецептивно-репродуктивні, як некомунікативні, так і умовно-комунікативні вправи, які сприяють повторенню засвоєного й ознайомленню з новим мовним матеріалом. Можна також запропонувати завдання на прогнозування змісту тексту наступних видів: з'ясуйте, спираючись на заголовок, про що (кого) йдеться у цій казці; прочитайте текст, знайдіть підтвердження або заперечення вашій думці; прочитайте перші речення абзаців і передбачте, назвіть питання, які буде розглянуто в казці; прочитайте останній абзац тексту і поясніть, який зміст передує поданому висновку; уважно роздивіться фотографію або малюнки, використовуючи цей орієнтир, спробуйте здогадатися, про що йтиметься в казці; прочитайте ті абзаци, які відмітив учитель та, спираючись на їхній зміст, передбачте, про що йтиметься в тексті, прочитайте всю казку та обґрунтуйте, чи правильними були ваші передбачення; визначте, спираючись на які слова заголовку можна встановити, що йдеться про... (варіанти можуть бути найрізноманітнішими, залежно від рівня творчого потенціалу учня).
   Пред'явлення (читання) казки є наступним етапом. Основними функціями виступають інформаційна (надається нова інформація) та активуюча (активізуються процеси мислення й уваги). Обов'язковим завданням учителя після читання учнями казки є контроль того, як школярі зрозуміли загальний зміст тексту, з'ясування, чи він сподобався їм та забезпечення усвідомлення соціокультурних відомостей, що містяться в казці. Під час читання та опрацювання твору виконуються рецептивні комунікативні у читанні та рецептивно-продуктивні, умовно-комунікативні дії, спрямовані на контроль розуміння змісту казки. Після читання казкового твору на останньому етапі здійснюється активізація мовного матеріалу під час усного та писемного мовлення. На цьому етапі домінують умовно-комунікатівні вправи репродуктивного і продуктивного характеру. Завдання на формування допитливості: з'ясуйте коло питань, які розглядаються в казці; з'ясуйте, яку проблему намагається розв'язати автор; сформулюйте запитання, на які б ви хотіли дістати відповідь, стосовно проблеми, що розглядається в казці; доведіть правомірність думки автора щодо проблеми, порушеної в казці, використовуючи приклади з реального життя; підкресліть у казці висновок, формулювання проблеми та доведіть правильність вашого вибору. Такі завдання сприяють розвитку уміння знаходити проблему, усвідомлювати її та формулювати для сприйняття іншими, ставити проблемні запитання за текстом.
   Завдання на формування творчого мислення: спираючись на зміст казки..., спробуйте визначити можливий подальший розвиток зображених подій і розв'язання проблем, які порушуються автором; установіть причинно-наслідковий взаємозв'язок головних фактів твору; спираючись на зміст казки..., спробуйте спрогнозувати його розв'язку; спробуйте дати оцінку розв'язці твору; якщо ви вважаєте, що вона невдала, запропонуйте свій варіант; спростуйте думку про те, що...; використовуйте факти з реального життя; уявіть себе на місці головного героя, запропонуйте ваші дії у поданій ситуації; визначте, чи співпадає ваша думка відносно головної проблеми твору з думкою автора; спробуйте передбачити поведінку героїв за інших обставин.
   Завдання на розвиток уміння об'єктивно оцінювати вчинки, характер героїв тексту: Скажіть, що ви думаєте про головного героя оповідання? Які його вчинки вплинули на ваше позитивне ставлення до нього? Усебічно схарактеризуйте стосунки героїв, ставлення автора до останніх. Аргументовано оцініть вчинки, поведінку героїв. Простежте динаміку розвитку образу героя та оцініть його з позиції загальнолюдської моралі. Чи подобається вам розвиток подій у казці? Якщо ні, чому? Доведіть свою думку. Уявіть, що ви головний герой. Дайте свою оцінку подіям, зображеним у творі.
   Завдання на розвиток уяви, фантазії: Уяви зовнішність героя оповідання та, використовуючи текст, дай його словесний портрет. Уявіть, що ви герой цього твору: висловіть думки, які могли б виникнути у вас за певної життєвої ситуації; опишіть почуття, які виникли у вас. Поставте запитання автору казки. Проілюструйте художньо образи твору, а потім зіставте виконані вами малюнки зі словесними образами, створеними письменником. Доведіть, чому ви уявили героя саме таким. Виконання подібних завдань вимагає від учня спроможності зорієнтуватися в ситуації, уявити себе в іншій ролі, передати думки, почуття, умотивувати вчинки героїв. На нашу думку, у роботі з автентичними казками доцільно використовувати проектні завдання. Так, можна запропонувати групам виконувати наступні завдання: 1) зробити колаж прочитаного тексту за допомогою малюнків до нього або створити власну книжку; 2) організувати "позакласну зустріч": вигадати і створити власноруч костюми, маски, плакати, програмки, запрошення; 3) здійснити власне дослідження за текстом, зробити презентацію проекту; 4) оформити книжковий куточок з прочитаних казок, доглядати його тощо.
   Розвивати комунікативну компетенцію, образне мислення, уяву, фантазію, пробуджувати творчість учня можуть письмові завдання, які доцільно використовувати на останньому етапі роботи з казкою. Учитель вибирає з художнього тексту проблемні питання, крилаті вислови, теми для філософських роздумів, які доречно запропонувати учням для інтелектуального розвитку. Учневі можна надати можливість виступити в ролі головного героя твору і дати свою оцінку подіям, зображеним у ньому, або написати листа автору книги, даючи критичний огляд його твору. Важливо дібрати тему так, щоб вона відбивала не тільки необхідність застосування раніше набутих знань, а й змушувала критично мислити, зіставляти події й факти, прогнозувати можливі результати. Зміст таких завдань викликає зацікавленість вивченням іноземної мови.
   Висновки. Така система роботи з розвитку комунікативної компетенції учнів на уроках іноземної мови найбільш доречна й виправдана, оскільки спрямована на самого учня, свідоме й міцне засвоєння ним необхідних знань і навичок, які школяр може використовувати в реальних життєвих ситуаціях. На нашу думку, введення казкових творів до структури уроків значно підвищує мотивацію та інтерес учнів до вивчення іноземної мови, що є однією з головних умов ефективності навчання, закріплює знання учнів через вирішення різноманітних завдань творчого характеру, розвиває індивідуальні можливості й творчі здібності школярів, формує навички аналізу, синтезу, моделювання, прогнозування, доведення істини та її спростування тощо.
   Перспективи подальших пошуків у напрямку дослідження полягають у розробці й описі змісту рекомендацій щодо застосування проектної методики під час роботи над автентичними казками.

ЛІТЕРАТУРА

1. Книга для вчителя іноземної мови : довщково-методичне видання/ Упоряд. О. Я. Коваленко, І. П. Кудіна. - Харків: ТОРСІНГ ПЛЮС, 2005. - 240 с
2. Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти. - К. : Перун, 2004. - 176 с.
3. КхерибишМ. Лексикографическое описание русских народних сказок в учебных целях: автореф. дис.... канд. фил. наук/ М. Кхерибиш. - М., 2007. -25 с.
4. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів та спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземних мов. Іноземні мови 2-12 класи. - К.: Перун, 2005.-208 с.
5. Сухомлинский В. А. Избранные педагогические сочинения : в 3-х тт. / В. А. Сухомлинський. - М.: Педагогика, 1979. - Т. 1. -1979. - С. 177.
6. Хуторской А. Ключевые компетентности как компонент личностно-ориентированной парадигмы образования / А. Хуторской // Народное образование. -2003.-№2.-С. 58-64.

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
Зворотний зв'язок
© 2010 www.VuzLib.com