www.VuzLib.com

Головна arrow Педагогіка arrow Конструктивно-проектувальний компонент діяльності педагога в умовах впровадження комп’ютерно орієнтованих технологій у навчальний процес
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Конструктивно-проектувальний компонент діяльності педагога в умовах впровадження комп’ютерно орієнтованих технологій у навчальний процес

М.М. Олейник,
аспірантка
(Бердянський державний педагогічний університет)

КОНСТРУКТИВНО-ПРОЕКТУВАЛЬНИЙ КОМПОНЕНТ ДІЯЛЬНОСТІ ПЕДАГОГА В УМОВАХ ВПРОВАДЖЕННЯ КОМП'ЮТЕРНО ОРІЄНТОВАНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У НАВЧАЛЬНИЙ ПРОЦЕС

   Постановка проблеми. Інформатизація вищої освіти диктує необхідність розв'язання проблеми створення умов для задоволення інформаційних потреб усіх учасників освітнього процесу (студентів, педагогів, співробітників ВНЗ), розвитку їх інтелектуального потенціалу, самореалізації та самовдосконалення, забезпечення підготовки до повноцінної професійної діяльності та життя в інформаційному суспільстві. А це можливо за умови використання комп'ютерно орієнтованих технологій (КОТ) в освітній галузі.Поряд з певними успіхами процес інформатизації вищої освіти в Україні виявив цілий комплекс проблем, питань, що потребують вирішення. До їх числа можна віднести необхідність дослідження тих змін, що вносять КОТ у діяльність педагогічних працівників.
   Аналіз досліджень і публікацій. Аспекти педагогічної діяльності у сучасних умовах впровадження комп'ютерних технологій у навчально-виховний процес досліджували Р.Гуревич, Р.Гурін, М.Жалдак, М.Корець, Ю.Машбиць, Н.Мойсенюк, О.Христіанінов, С.Яшановта ін.
   Мета статті - дослідити конструктивно-проектувальний компонент діяльності педагога в умовах впровадження комп'ютерно орієнтованих технологій у навчальний процес.
   Водночас у педагогічній науці недостатньо розглянуто проблему вдосконалення конструктивно-проектувального компонента діяльності педагога в умовах інформатизації освіти.
   Ми поділяємо точку зору Р. Гуревича, М.Корця, М.Жалдака, О.Христіанінова стосовно того, що процес навчання у вищій школі в усіх аспектах і структурі вимагає компетентного впровадження педагогами нових досягнень науки, техніки і технологій, в тому числі й  КОТ, у навчальний процес.
   Зазвичай під комп'ютерно орієнтованими технологіями розуміють сукупність методів, процесів та програмно-технічних засобів, інтегрованих з метою збирання, обробки, збереження, розповсюдження та використання інформації задля інтересів її користувачів.
   Важливість упровадження комп'ютерно орієнтованих технологій у навчальний процес як загальноосвітньої, так і вищої школи вже доволі відома. Адже зазначені технології, як зазначає Н.Мойсенюк [3], дають можливість:
   - активізувати навчання шляхом використання привабливих і швидкозмінних форм подання інформації (анімація, колір, звук та ін.);
   - залучати учнів та студентів до активної навчально-пізнавальної діяльності завдяки новизні та нетрадиційності;
   - поліпшити сприймання матеріалу за рахунок наочності, підкреслювання, обертання, кольорового зображення, графіки, мультиплікації, музики, відео тощо;
   - стимулювати рефлексію, аналіз учнями, студентами власної діяльності шляхом отримання наочного зображення наслідків власних Дій;
   - реалізувати індивідуалізацію навчання;
   - оперативно керувати навчанням;
   - здійснити доступ до "банків інформації";
   - організувати дистанційне навчання з використанням КОТ тощо.
   Крім того, як зазначає О.Христіанінов [5], упровадження комп'ютера (як елемента КОТ) у навчальний процес не тільки звільняє викладача від рутинної роботи з організації навчального процесу, а й надає змогу створити багатий довідковий та ілюстративний матеріал, поданий у найрізноманітніших формах, як-то, текст, графіка, анімація, звукові й відеоелементи. Інтерактивні комп'ютерні програми активізують усі види діяльності людини: розумову, мовленнєву, фізичну, перцептивну, що прискорює процес засвоєння матеріалу. Отже, застосування мультимедійних засобів і технологій дає змогу побудувати таку схему навчання, в якій доречне поєднання звичайних і комп'ютерних форм організації навчального процесу, створює нову якість передавання й засвоєння системи знань.Але визначені можливості та переваги елементів КОТ набувають чинності залежно від того, як вони використовуються та з якою метою. А це визначається вчителем під час його конструктивно-проектувальної діяльності.
   До змісту діяльності педагога входять конструктивно-проектувальний, організаторсько-комунікативний та гностичний (дослідницький) компоненти. Але, на нашу думку, слід приділити особливу увагу саме конструктивно-проектувальному компоненту тому, що від якості його здійснення залежить реалізація наступних.
   Конструктивно-проектувальному компоненту відповідає здатність вчителя до проектування змісту, засобів, технологій навчання. Цей компонент також припускає діяльність, пов'язану з побудовою занять, позакласних заходів, перспективне планування педагогічного процесу. На цьому етапі педагог виступає творцем, що конструює та проектує певну структуру навчально-виховного процесу, обирає певну послідовність дій, результатом якої є формування в учнів або студентів знань, умінь та навичок з даної дисципліни.
   При зростаючому обсягу інформації сучасному вчителю дуже важливо вміти вибрати саме те, що є найбільш актуальним, цікавим та значущим для розвитку учнівської молоді. Більш того, важливо вміти представити цю інформацію в такій формі, яка б сприяла розвитку мотивації до засвоєння виучуваного матеріалу.
   Як вважає М.Корець [2], розробка навчальних програм складається з таких етапів:
   1. Аналіз змісту предмета з виділенням найбільш професійно-орієнтованих розділів, на які слід звернути особливу увагу.
   2. Аналіз матеріалу вибраних розділів з точки зору техніко-дидактичних можливостей комп'ютерної техніки.
   3. Складання програм системи навчального матеріалу.
   4. Експериментальна перевірка отриманих результатів.
   За досвідом О.Христіанінова [5], процес створення мультимедійного супроводу лекцій можна розділити на три етапи: проектування курсу; підготовка матеріалу для курсу; компонування матеріалів у єдиний програмний комплекс.
   Виходячи з цього, на нашу думку, до складових конструктивно-проектувального компонента діяльності педагога можна віднести: визначення мети створення навчального курсу; теоретичну розробку матеріалу курсу (конструювання дисципліни на рівні ідеї); вибір оптимальних комп'ютерно-орієнтованих засобів для створення навчального курсу відповідно до ідеї; технічне проектування (створення комп'ютерно-орієнтованого навчального забезпечення до курсу); компонування матеріалів у електронний навчальний комплекс (підручник) курсу.
   Стрімкий науково-технічний прогрес призводить до постійної модернізації стандартів фахівців, підвищення вимог до їх кваліфікації. Тому мета створення курсу має відповідати державним стандартам освіти, соціальному замовленню.
   Якщо ж розглядати зміну соціального замовлення суспільства з появою КОТ, то, як зазначають Р.Гуревич та ін. [1], на першому етапі комп'ютерної революції головними героями були фахівці з обчислювальної техніки, з апаратних засобів. Комп'ютери вимагали ретельного обслуговування та чисельного персоналу. Саме вони були в центрі уваги.На другому етапі центр ваги переноситься на програмні засоби, на людей, які створюють програмні продукти. Символом першого етапу є гігантська імперія IBM, а символом другого етапу є більш мобільний і багаточисельний персонал.
   Сьогодні ми перебуваємо на порозі третього етапу, коли в центрі інформаційного середовища буде стояти людина, не лише як спеціаліст з моделювання, алгоритмів, організації, а й як єдине джерело змісту та цінностей нашого суспільства. У процесі переходу від другого до третього етапу саме вміння використовувати комп'ютери по-новому, вміння формулювати завдання будуть особливо цінними.
   Тому згідно з вимогами, що ставить сьогодення, метою створення навчального курсу в загальному розумінні повинна бути підготовка підростаючого покоління до сучасного життя, а також формування таких фахівців, які здатні самостійно шукати засоби раціонального вирішення проблем, грамотно працювати з інформацією та інформаційними технологіями. У вузькому значенні метою будь-якого курсу є формування знань, умінь та навичок з окремої дисципліни за умови використання у навчальному процесі найбільш ефективних методів, засобів, технологій та ін.
   Отже, при створенні курсу необхідно враховувати вимоги державних програм, освітньо-кваліфікаційної характеристики, в яких узагальнюється зміст освіти, тобто відображаються цілі освітньої та професійної підготовки, визначається місце спеціаліста у структурі господарства держави, основні вимоги до його компетентності та інших соціально необхідних властивостей і якостей.
   Теоретична розробка курсу першочергово потребує збирання, пошуку й обробки інформації для добору навчального матеріалу. Для цього доцільно, окрім традиційних, використовувати комп'ютерно орієнтовані засоби навчання: бази даних, програмні засоби, електронні бібліотеки та підручники, ресурси Internet і т. п.
   Наступним етапом конструктивно-проектувального компонента діяльності викладача є вибір оптимальних комп'ютерно орієнтованих засобів для створення навчального курсу.
   Розглянемо деякі комп'ютерно орієнтовані засоби сучасних комп'ютерів, які, на наш погляд, є одними з найбільш оптимальних та водночас простих для створення електронних навчальних матеріалів, враховуючи дидактичні цілі та рівень інформаційної культури педагогів.
   Програма Microsoft Word дозволяє вводити, редагувати, форматувати, естетично оформляти текст і грамотно розміщувати його на сторінці. За допомогою цієї програми можна вставляти в документ малюнки, автофігури, формули, таблиці, діаграми, схеми, а також автоматично виправляти орфографічні та граматичні помилки, добирати синоніми, використовувати гіперпосилання. Крім того, MS Word дозволяє зберігати електронний документ у форматі веб-сторінки.
   Програма Microsoft Excel є потужним програмним засобом для роботи з таблицями даних, що дозволяє впорядковувати, аналізувати і графічно представляти різноманітні види даних, а також дає можливість автоматичного їх обчислення. Наприклад, доречним є застосування зазначеної програми для ведення журналу успішності учнів, оскільки вона дозволяє в будь-який момент підрахувати середньоарифметичну оцінку групи, побудувати діаграми, графіки досягнень тих, хто навчається. Одним з аспектів застосування цієї програми у навчальному процесі освітніх закладів є також створення тестів для поточного, проміжного та підсумкового контролю знань і вмінь учнів або студентів.
   Програма Microsoft Publisher надає можливість створення різноманітних публікацій: інформаційних бюлетенів, буклетів, журналів, оголошень, листівок, плакатів, власних веб-сайтів, а також редагування малюнків, фотографій та ін.
   Програма Microsoft PowerPoint призначена для створення та показу мультимедійних презентацій. За допомогою їх можна демонструвати різноманітні ілюстрації, фото- і відеоматеріали, портрети, історичні документи, механізми і явища. MS PowerPoint надаєкористувачу все необхідне для створення презентації - потужні функції роботи з текстом, включаючи окреслення контуру тексту, засоби для малювання, побудови діаграм, широкий набір стандартних ілюстрацій і таке інше. Презентація - це набір слайдів і спецефектів, що супроводжують їхній показ на екрані, роздатковий матеріал, а також конспект і план доповіді, що зберігаються в одному файлі. Слайд - це окремий кадр презентації, що може містити в собі заголовок, текст, графіку, діаграми, відеофрагмент і т.д. Створені засобами MS PowerPoint слайди можна надрукувати на принтері та використовувати як опорні конспекти.
   Як зазначає О.Христіанінов [4; 5], за допомогою цієї програми можна створювати презентації досліджуваного матеріалу. Однією з переваг таких навчальних презентацій є можливість створення на їхній основі навчальних засобів, які дозволяють поєднати кращі риси модульної побудови навчально-методичного комплексу дисципліни і мультимедійну ефективність його використання в навчальному процесі. Комп'ютерна презентація є новим інструментом у роботі викладача. Вона дає змогу створювати більш наочні й інформаційно насичені лекції і викладати ефективніше навчальні дисципліни.
   Програми Mira Scan та Fine Reader дозволяють сканувати тексти, малюнки, будь-які графічні об'єкти, які можна вставити в документ, який створюється. Це вирішує проблему друку текстової інформації вручну та знаходження і розмноження ілюстративного матеріалу, отже, вивільняє у вчителя багато часу та надає йому нових можливостей при підготовці до заняття.Програми Internet Explorer та Opera призначені для пошуку інформації у мережі Інтернет. Електронна пошта Outlook Express, Е-mail, а також ICQ і т.п. найбільшого свого застосування може знайти у таких освітніх програмах, де виникає необхідність: 1) швидкого спілкування з людьми без фізичного пересування; 2) розвитку навичок колективної роботи; 3) обміну з колегами ідеями, досвідом, даними або результатами; 4) консультацій зі спеціалістами, експертами різних рівнів; 5) безпаперового обміну поштовими відправленнями тощо.
   Технічне проектування курсу є не менш важливою складовою конструктивно-проектувального компоненту діяльності вчителя.
   На нашу думку, воно передбачає поділ навчального матеріалу курсу на електронні блоки за формою організації занять: блок повідомлення нових знань, лабораторно-практичний блок, блок контролю ЗУН. Кожний із цих блоків може використовуватися як безпосередньо на заняттях під керівництвом педагога, так і при самостійному навчанні школярів або студентів.
   Створення зазначених блоків можливе із використанням будь-яких з перелічених раніше комп'ютерно орієнтованих засобів. Крім того, для лабораторно-практичного блоку можна також застосовувати віртуальне устаткування та обладнання, анімаційну демонстрацію явищ, процесів, формувати комп'ютерну модель лабораторного експерименту (досліду, спостереження, вимірювання), пояснювати технологію розв'язування практичних задач за допомогою КОТ тощо.
   При створенні кожного блоку необхідно враховувати логіку викладу матеріалу, загальнодидактичні принципи процесу вивчення певних дисциплін.
   Як зазначає О.Христіанінов [5], для побудови навчального електронного ресурсу важливим є врахування досягнень теорії дизайну, створення сприятливих умов роботи користувача, дотримання ергономічних вимог. Щоб забезпечити максимальний ефект від застосування комп'ютерних технологій, треба навчальну інформацію подавати у різних формах. Необхідно продумувати інтерфейс (візуальне подання навчального матеріалу і прийоми організації доступу до інформації різного рівня), щоб він був інтуїтивно зрозумілим користувачеві і не потребував спеціальних інструкцій для його опанування.
   Компонування матеріалів у електронний навчальний підручник курсу є завершальним етапом конструктивно-проектувального компоненту діяльності викладача. Створені електронні блоки за відібраним теоретичним матеріалом складаються у єдиний комплекс. У зв'язку з підписанням Україною Болонської конвенції та впровадженням у заклади освіти кредитно-модульної системи навчання складання таких підручників набуває особливого значення.
   Висновки. Отже, проведений нами аналіз у рамках певної теми дозволяє дійти таких висновків. Ураховуючи вимоги до сучасного рівня підготовки майбутніх вчителів, стає необхідним включення до конструктивно-проектувального компонента діяльності педагога комп'ютерно орієнтованих технологій. Постає питання удосконалення навчальних дисциплін та створення електронного дидактичного забезпечення при дотриманні таких етапів: визначення мети курсу, теоретичної розробки матеріалу, вибору оптимальних комп'ютерно орієнтованих засобів, технічне проектування та компонування матеріалів у електронний навчальний комплекс з певної дисципліни.
   Доцільно проводити дослідження в напрямку систематизації та узагальнення змін, що відбуваються у діяльності педагогів у зв'язку з впровадженням та застосуванням інформаційних і комунікаційних технологій у педагогічному процесі навчальних закладів.

ЛІТЕРАТУРА

1. Концептуальні засади інформатизації підготовки гуманітарно-технічної еліти / Р. С Гуревич, А. М. Коломієць, Д. І. Коломієць // Проблеми та перспективи формування національної гуманітарно-технічної еліти: Другі Кримські пед. читання: 36. наук, пр./ Нац. техн. ун-т "ХПІ"; Ін-т педагогіки і психології проф. освіти. - X., 2002.-Вип. 4.-С 209-216.
2. Корець М. С Науково-технічна підготовка вчителів для освітньої галузі "Технологія". Монографія / М.С.Корець. - К.: НПУ. -2002. - 257 с
3. Мойсенюк Н.Є. Педагогіка: Навчальний посібник / Н.Є.Мойсенюк. -2001. -608 с
4. Христіанінов О.М. Комп'ютерні мультимедійні презентації як структурна основа електронного модульного навчально-методичного комплексу дисципліни / О.М.Христіанінов // Навчально-методичне забезпечення кредитно-модульної системи організації навчального процесу в галузевих університетах: Матеріали VII Всеукраїнської науково-методичної конференції 9-10 листопада 2005 року. - Рівне: НУВГП, 2005.
5. Христіанінов О.М. Концептуальні підходи до створення і застосування комп'ютерних презентацій навчального призначення / О.М.Христіанінов // Інформатика та інформаційні технології в навчальних закладах. - 2006. - № 2. - С 59-69.

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
Зворотний зв'язок
© 2010 www.VuzLib.com