www.VuzLib.com

Головна arrow Педагогіка arrow Діагностика сформованості організаційно-управлінської компетентності вчителя фізики
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Діагностика сформованості організаційно-управлінської компетентності вчителя фізики

М.В. Опачко,
кандидат педагогічних наук, доцент
(Ужгородський національний університет)

ДІАГНОСТИКА СФОРМОВАНОСТІ ОРГАНІЗАЦІЙНО-УПРАВЛІНСЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВЧИТЕЛЯ ФІЗИКИ

   Постановка проблеми. Проблема діагностики якості фахівців була і залишається актуальною на сьогодні, особливо, в умовах впровадження у систему вітчизняної вищої освіти принципів Болонської декларації. Як відомо, одним із базових принципів є забезпечення якості підготовки фахівців.
   Діагностика якості підготовки майбутнього вчителя фізики, значною мірою, залежить від розробки діагностичних процедур, які, насамперед, передбачають визначення змісту того, що підлягає діагностиці. Причому, діагностика якості підготовки пов'язана із розробкою діагностичних методик не лише для визначення теоретичної складової якості (повнота, ґрунтовність, міцність знань, рейтинг студента як показник успішності у навчанні), оцінка якої забезпечується впровадженням модульного (тестового) контролю, оцінюванням всіх видів робіт студентів (самостійних, індивідуально-пошукових, реферативних, кваліфікаційнихтощо).
   Діагностичні методики слід розробляти і впроваджувати для вимірювання (визначення) практичної складової якості підготовки. Іншими словами, йдеться про з'ясування готовності випускника до реалізації професійних функцій.
   Аналіз досліджень і публікацій. Готовність випускника до професійно-педагогічної діяльності визначається сформованістю сукупності компетентностей, до яких відносять: методологічну, фахову, методичну, технологічну, психолого-педагогічну, соціально-культурну, інформаційно-комунікативну. В останні роки в Україні захищено велику кількість дисертаційних досліджень, присвячених удосконаленню змісту підготовки майбутнього вчителя. Зокрема проблеми удосконалення змісту і процесу підготовки розглядаються у дослідженні О. Іваницького (підготовка вчителя фізики до впровадження інноваційних технологій навчання), В. Мендерецького (удосконалення змісту експериментальної складової методичної підготовки), В. Сергієнка (удосконалення рівня фахово-професійної підготовки вчителя фізики), В. Шарко (формування технологічної складової підготовки вчителя фізики) та ін. Але в цих та інших дослідженнях не розглядається проблема управлінської компетентності вчителя фізики.
   Відносно методичної складової підготовки вчителя фізики (у змісті практичного компоненту якості підготовки) виокремлюємо готовність до управління засвоєнням учнями змісту фізичної освіти. Обґрунтована нами система дидактичного менеджменту спрямована на формування компетентності управління.
   У попередніх дослідженнях нами було визначено структуру дидактичного менеджменту [4], розкрито сутність окремих його компонент [5-7]. Але питання діагностики сформованості складових дидактичного менеджменту залишаються не розробленими.
   Організаційно-управлінська діяльність як одна із складових дидактичного менеджменту передбачає як визначення її сутності, так і з'ясування особливостей формування компетентності та діагностики сформованості.
   З огляду на актуальність проблеми мета дослідження полягала у визначенні сутності діагностування сформованості у студентів-фізиків організаційно-управлінської компетентності.
   Досягнення мети забезпечувало виконання наступних завдань: 1) розкрити зміст організаційно-управлінської діяльності як складової дидактичного менеджменту; 2) з'ясувати сутність сформованості організаційно-управлінської компетентності; 3) визначити критерії сформованості та процедуру діагностування.
   Як було показано раніше, дидактичний менеджмент - це складна діяльність, що охоплює проектування дидактичного процесу, організацію і управління, моделювання взаємодії та діагностування [4].
   Отже, організація і управління є структурними компонентами дидактичного менеджменту. Організація спрямована на "творення" дидактичного процесу, управління забезпечує його функціонування. Організація дидактичного процесу передбачає реалізацію методів, форм, засобів і технологій навчання. Управління спрямовано на встановлення взаємодії між суб'єктами дидактичного процесу - конструктивної взаємопов'язаної діяльності, опосередкованої методами, формами, засобами навчально-пізнавальної діяльності учнів та індивідуальним стилем роботи вчителя.
   Організаційно-управлінська діяльність, будучи складним утворенням охоплює наступні структурні компоненти: дидактичний, методичний, технологічний, психолого-педагогічний, особистісно-орієнтований.
   Дидактична складова містить знання про методи організації навчально-пізнавальної діяльності, форми та засоби, технології навчання, зокрема інформаційно-комунікаційні. Методична складова забезпечує знання про особливості та специфіку організації діяльності із засвоєння того чи іншого фізичного (фундаментального) поняття, фізичного закону, теорії. Технологічна складова забезпечує володіння знаннями про способи і прийоми засвоєння учнями знань, особливості використання інтерактивних технологій навчання у дидактичному процесі. Психолого-педагогічна складова організаційно-управлінської діяльності вчителя полягає у володінні ним знаннями про закономірності психічної діяльності та механізми засвоєння знань, про психологічні особливості тієї чи іншої вікової групи школярів, про фактори (чинники), що впливають на активізацію пізнавальної діяльності учнів (використання проблемних ситуацій, інтерактивних технологій навчання, ігрових, діалогових прийомів тощо). Особистісно-орієнтована складова покликана забезпечити особистісний розвиток учнів у процесі навчання (мотиви, інтереси, здібності, стимулювання прагнення досягти успіху, самооцінка, рівень домагань учнів).
   У процесі оволодіння системою фізичного знання учні засвоюють: факти, поняття, величини, закономірності, закони, теорії; методи розв'язування фізичних задач; способи проведення експериментальних вимірювань, досліджень; досвід здійснення пошукової, дослідницької, творчої роботи; навички самостійного отримання знань (самопідготовки, самоаналізу, самовираження).
   Розкрити сутність організаційно-управлінської діяльності (ОУД) вчителя фізики означає визначити зміст його складових на предметі елементів засвоєння системи фізичного знання. У нашому конкретному випадку зробимо це на прикладі засвоєння фізичних понять.
   У процесі засвоєння фізичних понять ОУД спрямована на організацію навчально-пізнавальної діяльності учнів та управління засвоєнням понять. Це здійснюється у процесі реалізації вчителем виокремлених компонентів ОУД.
   Реалізація дидактичного аспекту полягає у виборі методів, форм, засобів навчання, адекватних дидактичним цілям (ДЦ). Так, наприклад, досягнення ДЦ уроку "Поняття про енергію" (у 7 класі) передбачає реалізацію методів бесіди, розповіді, демонстрації з поясненням, діалогу. Основною формою організації навчання в цьому випадку є фронтальна. До засобів навчання відносять як технічні (у цьому випадку, пружина на штативі, тягарці, кулька тощо), так і наочні (таблиці, кольорова вклейка в підручнику, слайди тощо). Управління в цьому випадку забезпечується шляхом встановлення інформативного зв'язку у системі: "вчитель-учень", що передбачає поінформованість вчителя про стан "формування поняття", шляхом постановки запитань до учнів, з'ясування точності та адекватності сприймання матеріалу, що пояснюється.
   Методичний аспект проблеми формування поняття реалізується відповідно до загальної схеми формування понять [8, с.23]. Він полягає у визначенні особливостей введення в поняття. Так, наприклад, поняття енергії для учнів 7-го класу вводиться через організацію спостереження його проявів, або пояснення "явищ і понять частинного підпорядкування" [7, с 131]. А відтак проводиться низка демонстрацій, метою яких є прогнозування можливості виконання роботи під час переміщення того чи іншого тіла.
   Реалізація методичного компоненту спрямована на визначення ролі і місця поняття, що засвоюється у системі фізичних понять. Особливістю методичного аспекту ОУД є також організація повторення вивченого раніше (якщо поданий матеріал тісно з ним пов'язаний), актуалізація опорних знань, стимулювання інтересу, зацікавленості до того, що вивчається. Так, у наведеному прикладі зміст повторення полягає у з'ясуванні умов виконання механічної роботи; величин, від яких залежить механічна робота; того, як обчислити механічну роботу, коли сила діє вздовж переміщення тіла; одиниці вимірювання роботи [7].
   Після введення поняття потенціальної енергії учням пропонують розв'язати задачу, вирішити проблему, "суть якої полягає в тому, що для одного й того ж тіла значення потенціальної енергії може бути різним" [5, с 132]. Це пов'язано із необхідністю враховувати розміри Землі та потребою у виборі "нульового рівня енергії".
   Технологічний аспект ОУД проявляється як процес, система дій і як майстерність. Пщ технологічним процесом розуміємо сукупність "ланцюжка перетворень", що забезпечують досягнення цілей (або прогнозованого результату). У розглянутому нами випадку побудова уроку як системи компонентів (цільового, змістового, стимуляційно-мотиваційного, організаційного, контрольно-регулятивного, результативного), що пов'язані між собою, підпорядковані конкретній меті та спрямовані на отримання очікуваного результату у формі засвоєння учнями поняття - відображає технологічний процес (за умови, що абстрагуються від суб'єктів навчального процесу, або приймуть якісь умовні їхні середньостатистичні характеристики).
   Технологія як система дій відображає використання вчителем прийомів, що забезпечують позитивний результат. До них можна віднести використання завдань на встановлення причинно-наслідкових зв'язків, завдання на складання узагальнюючих схем, таблиць, графіків, опорних конспектів тощо [9, с 132-138].
   Технологія як майстерність відображає рівень професійної зрілості вчителя, його уміння володіти собою та увагою учнів, його здатність вибудовувати конструктивний діалог з учнями, його педагогічну інтуїцію та прогностичність, що проявляється як в роботі з окремими учнями, так і з класом в цілому.
   Психолого-педагогічний аспект ОУД відображає сукупність психологічних особливостей навчально-пізнавальної діяльності. У розглядуваному нами конфетному випадку йдеться про психологічні особливості засвоєння поняття та педагогічні умови ефективності організації діяльності, спрямованої на його засвоєння. Психологічні особливості засвоєння понять полягають у розвитку системи мислення, аналітичного, логічного, індуктивного, проблемного; інтелектуальних здібностей, що проявляються у вміннях здійснювати операції: аналізу, синтезу, узагальнення і систематизації. У процесі формування поняття енергії у 7-ому класі необхідно враховувати недостатню розвиненість у підлітків здатності до абстрагування. Тому рекомендується вводити поняття на прикладі конкретних демонстрацій та їх пояснення (реалізується стратегія: від конкретного до абстрактного).
   Серед педагогічних вимог виокремлюють як вимоги, пов'язані з чіткістю постановки цілей уроку, так і до адекватності вибору шляхів досягнення окреслених цілей. Особистісно-орієнтований аспект ОУД передбачає "вкраплення" у структуру уроку (його технологічну карту) елементів диференціації (робота з невстигаючими, робота з учнями, що випереджають у розвитку тощо). У процесі актуалізації опорних знань варто звернутися до особистого досвіду учнів, до їх знань, що склалися на рівні буденних уявлень [2]. У розглядуваному нашому випадку, розкриваючи зміст поняття "енергія" (особливо, потенціальна енергія), варто говорити не лише про те, що воно належить до фундаментальних понять і в системі наукового світогляду є одним із найважливіших. Необхідно з'ясувати із життєвого досвіду учнів, як вони розуміють слово "енергія" (наприклад, енергійний - рухливий; той, що має багато сили; потенційний - такий, що володіє можливістю, прихованим "запасом" тощо), чи зустрічалися їм іграшки, в яких використовуються механізми, що накопичують енергію (наприклад, гумові моторчики в моделях літаків або іграшкових корабликів).
   Окрім того, особистісна орієнтація передбачає вплив на почуття, емоції учнів, спрямована на розвиток емоційно-вольової сфери особистості. Емоційне піднесення учні переживають, коли працюють над аналізом і порівнянням кількісних показників, наведених, наприклад, у кольорових вставках до підручника [1]. Емоційне забарвлення носить робота у групах, використання ігрових технологій тощо.
   Отже, реалізація ОУД вчителем можлива за умови сформованості готовності до цього виду роботи можливо на основі формування організаційно-управлінської компетентності (ОУК) педагога. Аналіз та узагальнення сутності ОУД для засвоєння системи фізичних знань уможливлює виокремлення у структурі ОУК аналогічних компонентів: дидактичного, методичного, технологічного, психолого-педагогічного, особистісно-орієнтованого. У структурі кожної із складових компетентностей виокремлюємо когнітивну (знання) та операційну (уміння та навички) складові (табл. 1).

Таблиця 1
Структура організаційно-управлінської компетентності педагога

Компоненти організаційно-управлінської компетентності

Когнітивна складова (знання)

Операційна складова (уміння і навички)

Дидактичний

- Методів, форм, засобів, технологій навчання;

- методів, форм, технологій контролю та оцінки результатів засвоєння;

- закономірностей і принципів навчання;

- закономірностей і принципів дидактичного управління;

- діагностики ефективності уроку (самоаналіз), дидактичного середовища.

- Здійснювати постановку дидактичних цілей;

- визначати адекватні дидактичні завдання;

- добирати відповідні шляхи реалізації поставлених цілей;

- здійснювати контроль і оцінку ефективності засвоєння;

- організовувати самоконтроль, самооцінку успішності навчання.

Методичний

- Методичних особливостей організації діяльності, спрямованої на засвоєння змісту фізичної освіти;

- особливостей икористання наочності, демонстрацій, експериментального обладнання;

- ролі і місця фізичних задач у навчанні фізики;

- ролі і місця методів пізнання (спостереження, експеримент, ідеалізації, моделювання) у вивченні фізики;

методичне забезпечення навчального процесу.

- визначати роль і місце уроку в системі уроків;

- організовувати діяльність, спрямовану на повторення вивченого, актуалізацію знань;

- використовувати наукові методи пізнання;

- використовувати методичні прийоми закріплення вивченого;

- добирати відповідні й оптимальні  демонстрації;

- використовувати наочність (таблиці, малюнки, слайди, моделі, зокрема, комп'ютерні моделі).

Технологічний

- рганізації дидактичного процесу за зразком технологічного (Ц - 3 - М-Д-К-Р);

-сутності технологій навчання: проблемної, розвивальної,

- дотримуватися вимоги діагностичності у постановці дидактичних цілей;

- використовувати елементи технологій навчання,

 

модульної, інтерактивної, нформаційно-комунікативної, особистісно-орієнтованої тощо;

- сутності педагогічної майстерності: гуманістичної спрямованості, професійно-фахової компетентності, педагогічних здібностей і педагогічної техніки.

технологічні прийоми оптимізації навчання, активізації пізнавальної діяльності учнів;

- дотримуватися педагогічної техніки, володіти собою та увагою аудиторії.

Психолого- педагогічний

- Психологічних закономірностей засвоєння знань, формування понять, розвитку практичних та експериментальних умінь і навичок;

- психологічних прийомів стимулювання уваги, розвитку пам'яті, уяви, мислення;

- психологічних особливостей розвитку інтелектуальних і творчих здібностей учнів;

- педагогічних умов ефективності організації та управління НПД учнів.

- враховувати психологічні закономірності розвитку особистості учня у процесі навчання;

- враховувати вікові особливості учнів;

- використовувати прийоми стимулювання НПД учнів;

- дотримувати педагогічні вимоги до організації та управління у процесі навчання.

Особистісно-орієнтований

- Особистості, її інтересів, потреб, мотивів, здібностей, темпераменту, характеру;

- емоційно-вольової сфери особистості;

- диференціації та індивідуалізації у навчанні.

- враховувати особистісні якості учнів;

- використовувати прийоми, способи стимулювання пізнавальної мотивації, інтересів, здібностей;

- враховувати потребу у розвитку професійних інтересів, у самовизначенні;

- розвивати навички спілкування, міжособистісної взаємодії у процесі організації роботи в парах, у групах;

- реалізовувати диференційований та індивідуальний підхід.

   Формування організаційно-управлінської компетентності вчителя фізики проходить три основні етапи: засвоєння системи теоретичних знань у курсі "Педагогіка" та "Загальна психологія" і "Методика викладання фізики в школі"; вироблення практичних умінь і навичок у змісті практикуму з "Методики викладання фізики", зокрема у процесі засвоєння теми "Організація та управління НПД учнів"; набуття ціннісно-орієнтаційного досвіду організації та управління засвоєнням учнями системи фізичних знань у змісті педагогічної практики, у процесі аналізу пробних і відкритих уроків інших студентів і самоаналізу.
   У змісті практичних занять з "Методики викладання фізики" студенти готують методичну розробку уроків (засвоєння нового матеріалу, розв'язування задач, лабораторної роботи, узагальнення та систематизації знань тощо), у структурі яких відображають організаційно-управлінську діяльність (за виокремленими аспектами: дидактичним, методичним, технологічним, психолого-педагогічним, особистісно-орієнтованим).
   Методичні розробки оцінюються за критеріями: змістовності (повноти, вичерпності) у розкритті сутності виокремлених компонент ОУД, відповідності (організація та управління адекватні цілям і завданням уроку), раціональності (врахування тривалості уроку, необхідності зміни видів діяльності, складності демонстрацій, оптимальності у використанні наочності, доступності у сприйманні).
   Діагностика сформованості ОУК майбутніх учителів фізики передбачає також аналіз результатів виконання тестових завдань модульного контролю, які відображають зміст ОУД. Визначення рівнів сформованості ОУК здійснюється на основі параметрів, що відображають повноту, глибину сформованості компетентності (кожної із виокремлених складових), її дієвість. До таких параметрів належать: 1) змістовність, що дає можливість судити про повноту, глибину, сформованості усіх компонент компетентності, відображає обізнаність у сутності ОУД; 2) вмотивованість, що уможливлює оцінку прагнення студента досягти успіху у навчанні (старанність, успішність засвоєння змісту ОУД), його спрямованість на педагогічну професію, прагнення самореалізуватися у творчій діяльності (зверненість методичної розробки до учнів, врахування необхідності реалізації особистісно-орієнтованого підходу, наявність ознак того, що студент усвідомлює і опирається на психологічні особливості розвитку учнів конфетного віку); усвідомлення важливості засвоєння змісту ОУД для становлення професійної майстерності; 3) результативність, що дозволяє оцінити успішність засвоєння студентом змісту ОУД шляхом аналізу як теоретичних знань, так і вмінь використовувати ці знання на практиці.
   Оцінка сформованості окремих якостей (наприклад, професійно-педагогічної спрямованості, прагнення самореалізуватися у творчій професійній діяльності, усвідомлення важливості засвоєння змісту ОУД для становлення професійної майстерності) здійснюється на основі аналізу результатів відповідей на запитання анкети, яка також належить до діагностичної програми.
   Висновки. Результатом проведеного дослідження стало: розкриття змісту організаційно-управлінської діяльності вчителя у процесі засвоєння учнями змісту фізичної освіти; обґрунтування змісту організаційно-управлінської компетентності вчителя фізики; з'ясування сутності діагностики сформованості означеної компетентності студентів-фізиків.
   Перспективи подальших пошуків у напрямку дослідження пов'язано із оцінкою результатів формування ОУК майбутніх учителів фізики та обробкою їх за допомогою методів математичної статистики

ЛІТЕРАТУРА

1. Бугайов О.І., Мартинюк М.Т., Смолянець В.В. Фізика. Астрономія : проби, підручник для 7 кл. серед, шк. - 2-ге вид. / за ред. О.І. Бугайова. - К. : Освіта, 1995. -304 с.
2. Ляшенко О.І. Формування фізичного знання в учнів середньої школи: Логіко-дидактичні основи /О.І. Ляшенко. - К : Ґенеза, 1996. -128 с
3. Опачко М.В. Дидактичний менеджмент у методичній підготовці вчителя фізики: роль і місце / М.В. Опачко // Науковий вісник УжНУ. Серія "Соціальна робота. Педагогіка". -2008. - Вип. 14. -С. 117-120.
4. Опачко М.В. Цілепокладання у змісті методичної підготовки вчителя фізики / М.В. Опачко // Збірник наукових праць Чернігівського педагогічного університету. - Чернігів, 2008. - С 222-224.
5. Опачко М.В. Дидактичний менеджмент у процесі постановки демонстраційного фізичного експерименту / М.В. Опачко // Наукові записки. - Вип. 82. - Серія: Педагогічні науки. - Кіровоград : РВВ КДПУ ім. В. Винниченка. - 2009. - Ч. 2. - С 320-324.
6. Опачко М.В. Формування методологічної компетентності майбутнього вчителя фізики у системі професійної підготовки / М.В. Опачко // Вісник Львівського університету. Серія педагогічна. -Вип. 25. - Львів : ЛНУ ім. Івана Франка. - 2009- С 271-279.
7. Савченко В.Ф., Коршак СВ., Ляшенко О.І. Уроки фізики у 7-8 класах : метод, посібник для вчителів / В.Ф. Савченко, Є.В. Коршак, О.І. Ляшенко. - К. : Ірпінь: ВТФ "Перун", 2002. - 320 с.
8. Усова AS., Бобров A.A. Формирование умений и навыков учащихся на уроках физики /А. В. Усова, А. А. Бобров. - М.: Просвещение, 1988. -112 с.
9. Шарко В.Д. Сучасний урок фізики: технологічний аспект : посібник для вчителів і студентів / В.Д. Шарко. - К.: ТОВ "Фірма "Есе", 2005. - 220 с

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
Зворотний зв'язок
© 2010 www.VuzLib.com