www.VuzLib.com

Головна arrow Інвестиції arrow Майнові права інвесторів
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Майнові права інвесторів

Майнові права інвесторів

   Здійснюючи на території України інвестиційну діяльність, іноземні інвестори є суб'єктами права власності в Україні відповідно до положень ст. З Закону України "Про власність". Вони користуються у цьому відношенні тими ж правами, що і суб'єкти господарської діяльності України (за деякими винятками, на розгляді яких ми зупинимося нижче).
   Так, Постановою Верховної Ради України від 17 червня 1992 р. № 2471 було затверджено Перелік видів майна, яке не може знаходитися у власності громадян, громадських об'єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України.
   Відповідно до п. З ст. 7 Закону України "Про інвестиційну діяльність", за рішенням інвестора права володіння, користування та розпорядження інвестиціями, а також їх здійснення можуть бути передані іншим громадянам та юридичним особам у порядку, встановленому законодавством. Взаємовідносини за таким переданням прав регулюються ними самостійно на основі договорів.
   Необхідно зазначити також те, що майно та майнові права підприємства з іноземними інвестиціями можуть використовуватися ним як застава для забезпечення за всіма видами своїх зобов'язань. При цьому використання іноземними інвесторами майна як застави для забезпечення зобов'язань регулюється Законом України "Про заставу", в якому окремо розглядається застава в міжнародному обороті.
   З метою забезпечення різних умов господарювання для українських та іноземних суб'єктів господарської діяльності та виконання зобов'язань України перед іноземними державами і міжнародними організаціями щодо запобігання подвійному оподаткуванню, ухилення від оподаткування та запобігання демпінгу Постановою Кабінету Міністрів України під ЗО липня 1996 р. № 853 затверджено Порядок здійснення іноземними суб'єктами господарської діяльності операцій з продукцією українського походження на території України без вивезення її з митної території України.
   Іноземні інвестори мають право на придбання паїв, акцій та інших цінних паперів підприємств, розміщених на території України. Платежі при проведенні зазначених операцій здійснюються відповідно до законодавства України. Придбання іноземними інвесторами акцій та інших цінних паперів на фондових біржах і державних цінних паперів регулюється Законом України "Про цінні папери та фондову біржу" та рядом інших законодавчих і підзаконних нормативних актів.
   Виходячи із положень ст. 7 Закону України "Про режим іноземного інвестування", для іноземних інвесторів на території України встановлено національний режим інвестиційної та іншої господарської діяльності, за винятками, які можуть встановлюватися законодавством України або її міжнародними договорами. Це повною мірою стосується участі іноземних інвесторів у приватизаційних процесах.
   Іноземні інвестори можуть брати участь у приватизації майна державних підприємств на території України. Умови їх участі у приватизації визначаються Законами України "Про приватизацію майна державних підприємств", "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" та рядом інших нормативних актів.
   Так, відповідно до положень вищезазначених законів, покупцями об'єктів приватизації можуть бути іноземні громадяни, особи без громадянства та юридичні особи інших держав.
   Виходячи з того, що до іноземних інвесторів застосовується національний режим участі у приватизації, вони у своїй діяльності повинні керуватися всіма нормативними актами про приватизацію, які діють в Україні.
   Серед багатьох нормативних актів, що регулюють процеси приватизації в Україні, крім вищезазначених, іноземним інвесторам у своїй діяльності, в першу чергу, слід звернути увагу на такі:
   — "Положення про порядок підготовки, організації та проведення міжнародних конкурсів у сфері приватизації в Україні", затверджене наказом Фонду державного майна України від 27 квітня 1994 р. № 242. Це Положення визначає особливості проведення міжнародних конкурсів у сфері приватизації об'єктів державної власності на території України;
   — "Перелік майнових комплексів державних підприємств, організацій, їх структурних підрозділів основного виробництва, приватизація яких не допускається" (дод. № 1 до цього Декрету), затверджений Декретом Кабінету Міністрів України від 31 грудня 1992 р. № 26—92. Необхідно зазначити, що дія цього Декрету розповсюджується і на українських суб'єктів господарської діяльності;
   — "Перелік об'єктів, які не підлягають приватизації", затверджений Постановою Верховної Ради України від 3 березня 1995 р., у якому перераховані конкретні підприємства, установи, організації, що не можуть бути приватизованими як українськими суб'єктами господарської діяльності, так і іноземними;
   — "Перелік видів майна, яке не може знаходитися у власності громадян, громадських об'єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України", затверджений Постановою Верховної Ради України від 17 червня 1992 р.
   Особливе місце серед підзаконних нормативних актів, що регулюють порядок участі іноземних інвесторів у приватизації, займають постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліку підприємств (що перебувають у загальнодержавній власності), приватизацію майна яких доцільно здійснити із залученням іноземних інвестицій".
   Придбання іноземними інвесторами майнових прав на землю та інші природні ресурси регулюється Земельним кодексом України, Лісовим кодексом України, Водним кодексом України, Кодексом України про надра та рядом інших нормативних актів.
   Відповідно до ст. 6 Земельного кодексу України та п. З ст. 11 Закону України "Про власність", іноземним громадянам та особам без громадянства земельні ділянки у власність не передаються.
   Відповідно до Указу Президента України від 29 грудня 1993 р. № 612/93 "Про приватизацію автозаправних станцій, що реалізують паливно-мастильні матеріали виключно населенню", іноземні громадяни, особи без громадянства та юридичні особи іноземних держав мають право на приватизацію автозаправних станцій та земельних ділянок, на яких вони знаходяться.
   Стаття 7 Земельного кодексу України передбачає право постійного (для спільних підприємств, міжнародних об'єднань і організацій за участю українських та іноземних юридичних і фізичних осіб, підприємств, що повністю належать іноземним інвесторам) та тимчасового користування землею (для спільних підприємств, міжнародних об'єднань і організацій за участю українських та іноземних юридичних і фізичних осіб). Стаття 8 Земельного кодексу України надає право тимчасового користування землею на умовах оренди для спільних підприємств, міжнародних об'єднань і організацій за участю українських та іноземних юридичних осіб і громадян підприємствам, що повністю належать іноземним інвесторам, а також іноземним державам, міжнародним організаціям, іноземним юридичним особам та особам без громадянства.
   Відповідно до положень Указу Президента України від 14 жовтня 1993 р. № 456/93 "Про приватизацію об'єктів незавершеного будівництва", водночас з приватизацією зазначених об'єктів приватизуються (орендуються) земельні ділянки, відведеш в установленому порядку для будівництва цих об'єктів. Право на приватизацію земельних ділянок при цьому (їх оренду) мають юридичні особи України, у статутному фонді яких відсутня частка державної власності, та громадяни України. Іноземним юридичним і фізичним особам, особам без громадянства, спільним підприємствам, міжнародним об'єднанням і організаціям за участю українських, іноземних юридичних та фізичних осіб земельні ділянки надаються тільки у довгострокову оренду.

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
© 2010 www.VuzLib.com