www.VuzLib.com

Головна arrow Педагогіка arrow Стан діяльності вчителів фізичної культури у Польщі (дійсність, труднощі, перспективи)
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Стан діяльності вчителів фізичної культури у Польщі (дійсність, труднощі, перспективи)

В. Р. Пасічник,
кандидат педагогічних наук, доцент
(Інститут розвитку людини Університету "Україна")

СТАН ДІЯЛЬНОСТІ ВЧИТЕЛІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ У ПОЛЬЩІ (ДІЙСНІСТЬ, ТРУДНОЩІ, ПЕРСПЕКТИВИ)

   Постановка проблеми. Стрімкі науково-технічні цивілізаційні зміни, які відбуваються останніми роками у світі, значною мірою впливають на модернізацію педагогічної освіти у більшості країн, зокрема на удосконалення системи підготовки вчителів фізичної культури. Вони створюють не тільки значні можливості для творчого розвитку вчителів, але й викликають певні труднощі в реалізації навчально-виховного процесу в школі. Ефективна педагогічна праця вчителя повинна відбуватися за сприятливих умов, серед яких важливе значення має відповідна матеріальна база школи (достатня кількість спортивного інвентарю, наявність фізкультурного майданчика та залу) та можливість підвищення власної професійної кваліфікації. Суттєву роль також відіграють рівень заробітної плати, житлові умови вчителів, ставлення дирекції школи до фізичного виховання учнів тощо. Аналіз зазначених аспектів дає можливість визначити основні чинники, що впливають на ефективність праці вчителів фізичної культури, з'ясувати, які повинні бути вжиті заходи для покращення їх педагогічної діяльності.
   Метою роботи було встановлення основних чинників, які мають вплив на ефективність навчально-виховної роботи польських вчителів фізичної культури.
   Постійне зростання обсягу знань, умінь і навичок, які формує сучасний вчитель фізичної культури у своїх учнів, вимагає пошуку нових, ефективніших засобів, форм, методів навчання. Тому вчитель повинен усвідомлювати необхідність удосконалення власного професійного рівня, бути готовим до систематичної праці над підвищенням особистої педагогічної майстерності.
   Відомий польський вчений у галузі фізичного виховання Р. Цеслінський вважає, що сучасний вчитель фізичної культури повинен володіти наступними компетенціями: аксіологічними, методичними, виховними, організаційними, діагностичними, професійними та суспільними. На його думку, функції та завдання сучасного вчителя фізичної культури значною мірою залежать від технологізації суспільства, що обумовлює гіподинамію, яка має значний вплив на психофізичну кондицію дітей, молоді та дорослих людей у країні. Усе це призводить до зростання потреби у широкій популяризації рухової активності серед різних вікових груп населення, тому фізична культура і спорт повинні посідати основне місце у всіх типах навчальних закладів [1].
   Суттєву роль у процесі професійного розвитку вчителів у Польщі відіграли Постанови Міністерства Народної освіти від 18 лютого та від З серпня 2000 року, які зумовили впровадження п'яти освітніх кваліфікацій, а також внесли значні зміни в основний правовий документ, що регулює права та обов'язки вчителя - "Карта вчителя". Головною метою впровадження цих змін було підвищення мотивації вчителів до власного професійного розвитку, активізація їх прагнення до новаторської діяльності, що в результаті повинно було позитивно вплинути на покращення змісту навчально-виховного процесу в школі. Отже, суть змін полягає, передусім, у впровадженні певних освітніх кваліфікацій вчителів. До них відносяться: вчитель стажист (nauczyciel stazysta), вчитель контрактний (nauczyciel kontraktowy), вчитель призначений (nauczyciel mianowany), вчитель дипломований (nauczyciel dyplomowany), а також, почесний професор-освіти (nauczyciel-profesor). Це у певній мірі зміцнило позицію вчителя у польському суспільстві та підвищило його авторитет серед батьків й учнів. Крім того, п'ятиступнева "стежка професійного розвитку" вчителя зміцнює і стабілізує матеріальне положення педагогів, тому що отримання чергової категорії, збільшує їх заробітну плату та поширює соціальні пільги.
   Сучасна система шкільної освіти в Польщі надає вчителю значну автономію у плануванні й організації професійної діяльності. Учитель отримав право складати свою програму для кожного класу, а також користуватися різними авторськими навчальними та виховними програмами, які щорічно видаються у Польщі масовим тиражем. Вчителі мають можливість брати активну участь у плануванні діяльності школи, функціонування якої регулюють нормативні документи: Статут школи, рішення педагогічної ради (Rada Pedagogiczna), шкільної учнівської ради (Szkolna Rada Uczniowska). Яким чином ці зміни вплинули на сучасне положення вчителів фізичної культури?Підкреслюючи деяке покращення матеріального положення педагогів, польські вчені М. Залевська, Е. Мадейській, М. Майєр вважають, що нові професійні категорії у незначній мірі спонукають вчителів до активізації власної дослідницької діяльності в школі. Вони активно і охоче беруть участь у створених органами освіти формах підвищення педагогічної кваліфікації (курси, семінари, методичні об'єднання тощо), але прагнення до самостійного удосконалення власної майстерності у більшості працівників майже відсутнє. Тобто, головним стимулом власного професійного розвитку для значної кількості вчителів фізичної культури є можливість отримання вищої фінансової винагороди, а не бажання творчо розвиватися та запроваджувати новаторські підходи у своїй педагогічній праці [3, с 6].
   Черговим важливим питанням для аналізу сучасного стану професійної діяльності вчителів фізичної культури в Польщі є престиж означеної професії у суспільстві. На думку М. Залевської, фізична культура до сьогодні не займає відносно високої позиції у суспільній свідомості громадян країни, внаслідок чого й престижність професії вчителя фізичної культури є досить посередньою. Такий стан справ несприятливо впливає на професійний вибір учнівської молоді, для якої ця професія не є цікавою й перспективною [6].
   Суттєвим чинником ефективної діяльності вчителя є його стан задоволення власною педагогічною діяльністю. Г. Косиба, на підставі власних досліджень, зазначає, що головними чином педагогічну діяльність вчителів фізичної культури мотивують почуття професійної стабільності (певний психологічний комфорт), успіхи учнів у розвитку моторики і їхні спортивні досягнення; повага учнів до вчителя, його високий статус у педагогічному колективі й авторитет серед батьків [2]. На думку ж самих вчителів, крім зазначених вище чинників, суттєву роль у задоволенні власною працею відіграє підхід дирекції школи до вирішення існуючих проблем в організації навчально-виховного процесу з фізичного виховання учнів, а також відношення місцевих органів освіти (kuratorium oswiaty) щодо забезпечення шкіл відповідним спортивним інвентарем, допомога в організації міжшкільних спортивних змагань тощо [5].
   Одночасно В. Неговська називає істотні причини, що впливають на якість реалізації завдань навчально-виховного процесу в школі: недостатньо висока заробітна плата, невміння дирекції школи створити добрий психологічний клімат і співпрацю у педагогічному колективі, постійне психічне перевантаження педагогів, значна кількість учнів у класах, небажання батьків співпрацювати з вчителем, надмірний контроль з боку дирекції та місцевих органів освіти, значна кількість громадських обов'язків, складні житлові умови, необхідність додаткового працевлаштування поза межами школи для покращення матеріального стану сім'ї, трактування частиною вчителів інших навчальних дисциплін "Фізичного виховання" як другорядного предмету.
   Авторка підкреслює, що власне ці чинники значно впливають на ефективність педагогічної діяльності вчителів фізичної культури. Вони обумовлені як загальносуспільними умовами (певні недоліки у побудові системи освіти; недостатнє фінансування державою шкіл; негативна ситуація на ринку праці щодо працевлаштування вчителів; недоліки правової бази; пасивність місцевих органів самоврядування тощо), так і суб'єктивними -переважання серед вчительських кадрів фахівців передпенсійного віку, які займають пасивну позицію щодо запровадження інноваційних технологій у навчально-виховний процес школи, не прагнуть до удосконалення власної професійної діяльності через систематичне підвищення кваліфікаційного рівня; формальне відношення до своїх професійних обов'язків певної частини вчителів; недостатньо ефективний відбір молоді, яка обирає для навчання факультети фізичного виховання у вищих навчальних закладах тощо [4].
   Сучасний вчитель фізичної культури має також і певні труднощі щодо реалізації завдань фізичного виховання, які викликані, передусім, суспільно-господарчою та освітньою трансформацією польського суспільства в Європейський Союз. Однак, слід констатувати, що фахівці у галузі фізичного виховання в школах Польщі, незважаючи на зазначені вище недоліки, мають достатній потенціал для успішної реалізації основних завдань розвитку й модернізації шкільної освіти, пристосування системи фізичного виховання до індивідуальних потреб та інтересів учнів, а також для її відповідності сучасним нормам і критеріям фізичного виховання школярів країн Євросоюзу, до якого Польща вступила у травні 2004 року.
   Висновки. Таким чином, запровадження у Польщі ступенів кваліфікації вчителя (Карта вчителя), суттєво покращило їх економічне положення, а також сприяло мотивації, щодо підвищення професійного рівня (отримання більш високої освітньої категорії). Проте це не вирішило певні суттєві проблеми, які мають місце у праці вчителів фізичної культури у Польщі і, насамперед, проблеми удосконалення власної професійної майстерності. Однак, незважаючи на ці проблеми, помітним є прогрес у створенні сприятливих умов для підвищення педагогічної майстерності освітян, а також у покращенні їх матеріального положення. Вважаємо, що досвід введення у Польщі освітніх ступенів кваліфікації вчителів, надання їм більшої самостійності в організації навчальної та позакласної роботи з фізичного виховання учнів, можливості широко застосовувати у своєї праці позитивного досвіду колег із Західної Європи, може бути творчо використано у шкільній освіті України.
   Перспективи подальших пошуків у напрямку дослідження вбачаємо у вивченні досвіду запровадження інноваційних оздоровчих технологій у практику фізичного виховання вчителями українських шкіл та популяризація його у Польщі, що, на нашу думку, сприятиме підвищенню професійної майстерності вчителів фізичної культури.

ЛІТЕРАТУРА

1. Ciesliiiski R. Co powinnismy wiedziec о nauczycielach wychowania fizycznego?/Ciesliiiski R. //Wychowanie Fizyczne і Zdrowotne. -2007. - № 5. -S. 2-4.
2. Kosiba R. Satysfakcja zawodowa nauczycieli wf / Kosiba R. // Wychowanie Fizyczne і Zdrowotne. - 2010. - № 10. - S. 18-29.
3. Madejski E. Dzialalnosc nowatorska nauczycieli wychowania fizycznego w swietle ich awansu zawodowego / Madejski E., Majer M. // Wychowanie Fizyczne і Zdrowotne. - 2004. - № 7-8. - S. 8-9.
4. Niecpwska W. Przyczyny zniechecajace nauczycieli wf do wykonywania zawodu / Niec|owska W. //Wychowanie Fizyczne і Zdrowotne. -2003. - № 1. - S. 31-34.

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
Зворотний зв'язок
© 2010 www.VuzLib.com