www.VuzLib.com

Головна arrow Екологія, природокористування arrow Сучасна екологічна ситуація. Антропогенна деградація біосфери
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Сучасна екологічна ситуація. Антропогенна деградація біосфери

Сучасна екологічна ситуація. Антропогенна деградація біосфери

   Під екологічною ситуацією розуміють стан навколишнього середовища, або окремих його факторів, які мають емоційну, кількісну або якісну оцінку. З позиції людини, розуміння екологічної ситуації, яка потребує покрашення або запобігання, зветься екологічною проблемою. Сучасна екологічна ситуація у світі, з якою пов'язані проблеми охорони і відтворення біологічних ресурсів, склалася як наслідок дії таких факторів: ускладнення кількісного зростання антропосистеми; досягнення рівня розвитку промисловості і сільського господарства; недостатньої уваги збоку багатьох урядів та парламентів до екологічних проблем; слабкого контролю за станом природних ресурсів; неповноти наукового пізнання організації і розподілу життя на Землі; екологічної необізнаності більшості населення. Наприкінці XX століття, людство почало відчувати наближення екологічної кризи. Екологічна криза кінця XX століття має якісно іншу природу порівняно з усіма попередніми кризами. Це перша криза, що охопила усю планету та цілком зумовлена не природними, а техніко—виробничими причинами. Темпи зміни параметрів біосфери, причиною яких є ця екологічна криза, виявилися в сотні і тисячі разів більшими ніж темпи її природної еволюції. Почалася загальна, глобальна деградація природного середовища. Чималу роль в розвитку екологічної кризи грає складний соціальний фон, з розколом людського суспільства на конкуруючі блоки: Захід — Схід, країни, що розвиваються — економічно розвинуті країни, сільське населення - міське населення. Соціально — економічні умови в цих блоках не однакові.
   Так, за даними ООН у 1990 році в розвинутих країнах світу середній прибуток однієї людини складав 11 тис. доларів США на рік, тоді як в країнах, що розвивалися, проживало 1 млрд. 125 млн. людей із середнім прибутком всього 370 доларів на рік. Економічна та соціальна нерівність породжує прагнення досягти більш високого рівня за будь-яку ціну, національний сепаратизм веде до ігнорування глобальних екологічних проблем Ті що живуть в селі, не можуть сприймати гостроту екологічних проблем великих міст. Як елементи тиску цивілізації неприродне середовище, виступають багатовідходні та високовитратні технології, що застосовуються у промисловості та сільському господарстві; автомобільний транспорт та урбанізація.
   Чималу роль в розвитку екологічної кризи грає гонка озброєння. Майже неконтрольовані громадськістю військово-промислові комплекси розвинутих країн світу є найбільшими споживачами ресурсів та енергії. Відомий канадський соціолог Мюррей Букчин (1979) головною причиною екологічної кризи вважав тип організації людського суспільства. На думку чеського вченого Р.Колярського (1989), екологічна криза — це криза філософії, криза духовності. Деградація природного середовища є результатом не просто, та не тільки техногенного тиску на нього, а наслідком зубожіння моральності суспільства, сліпоти щодо майбутніх наслідків прийнятого стилю життя.
   Чималий внесок у розвиток кризових явищ додає існуюче протиріччя особистих та суспільних інтересів, переважання регіонального мислення над глобальним. Техногенний тип розвитку цивілізації в умовах швидкого росту населення вимагає залучення до виробничих процесів все більшої кількості природних ресурсів. Так, тільки з 1958р. до 1986 р. у світі було використано 117 млрд. тонн викопного палива, яке є невідновним ресурсом. Для видобування викопного палива та руд здійснюються великомасштабні втручання в геосферу планети. В одному лише колишньому Радянському Союзі на рік видобувалося більше 1 млрд. тонн гірської породи, корисна частина якої складала менш ніж 20%. Відбуваються ці процеси й в інших країнах світу. В результаті порушуються геологічні структури масивів гірських порід, виникають кар'єрно-відвальні комплекси, хвосто- та шламосховища, рови. Змінюється ландшафт величезних територій.
   У світі зареєстровано більш ніж 9 млн. видів штучно отриманих хімічних речовин. Близько 300 тисяч видів їх надходить у продаж. Величезні масштаби отримав штучний синтез органічних речовин: у 1950 році світова промисловість виробляла їх 7 млн. тонн, а у 1985 році — вже 250 млн. тонн.
   Асортимент штучних органічних речовин перевищує 2 млн. назв. Багато з них токсичні для живих організмів, але гранично допустимі концентрації (ГДК) розроблені тільки для 4,5 тис. з них, ГДК для речовин, що токсичні для рослин та тварин, не розроблюються взагалі. Для більшості забруднюючих речовин відсутні методи реєстрації їхньої наявності в природному середовищі. Широкомасштабне споживання ресурсів та матеріалів веде до зростання кількості відходів. У середньому в промисловості тільки 1 — 1,5% споживаних ресурсів включається в кінцевий корисний продукт. Решта — це відходи, що забруднюють природне середовище. Загальний їхній об'єм в світі оцінюється в 600 млн. тонн на рік. Багатовідхідним є сільське господарство та промисловість.
   У цілому, екологічна криза кінця XX століття виявилася наслідком спільної дії багатьох факторів. Тому простого шляху виходу з неї немає, хоча варіантів вирішення кризової ситуації розглядається чимало. Один із них зорієнтований, головним чином, на контроль демографічних процесів у формі обмеження народжуваності. Другий націлений на докорінне перетворення менталітету людини, формування біосферної етики, екологічну конверсію усіх форм промисловості та сільськогосподарського виробництва.
   Є і третя альтернатива — створення на заміну деградуючої біосфери нової оболонки життя — техносфери. Але цей шлях ілюзорний. За підрахунками В.Горшкова (1989), в техносфері на стабілізацію навколишнього середовища засобами техніки буде витрачатися 99% енергетичних та трудових ресурсів людства. На підтримку та розвиток самої цивілізації залишається всього 1%. При такому співвідношенні витрат людство не зможе існувати. Деякі вчені для вирішення екологічних проблем висувають і четверту, ще більш гіпотетичну альтернативу — освоєння Космосу.
   Розглядається можливість створення штучних біосфер на Марсі та Венері. Також був висунутий проект розвитку промислових виробництв на стаціонарних супутниках Землі і на Місяці з перенесенням туди, в першу чергу, екологічно брудних виробництв. Але всі ці проекти, зорієнтовані на позаземні території як екологічний резерв земної цивілізації, необґрунтовані фактичними розрахунками достатності ресурсів та енергетичних можливостей Землі.
   Вже в наш час перед людством постали екологічні проблеми, що вимагають прийняття термінових заходів. До них належать:
   1.Забруднення природного середовища відходами промислового та сільського виробництва.
   2. Потепління клімату та викликане цим підняття рівня Світового океану.
   3. Кислотні опади.
   4. Озонові дірки.
   5. Запустелювання великих територій.
   6. Швидкі темпи зниження біологічного різноманіття, вирубка лісів та втрата цілих екосистем.
   Зрозуміти природу екологічної кризи в цілому й в окремих її проявах та зробити висновки з допущених прорахунків розвитку, скоригувати розвиток економіки, політики та культури — ось основні завдання, які мають вирішувати люди всієї планети. У протилежному випадку екологічна криза переросте в незворотну екологічну катастрофу з повним руйнуванням біосфери.

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
© 2010 www.VuzLib.com