www.VuzLib.com

Головна arrow Фізична географія arrow Ландшафтна структура
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Ландшафтна структура

Ландшафтна структура

   В теперішній час у фізичній географії міцно утвердилося уявлення про складну територіальну диференціацію земної поверхні, яка є однією з важливих особливостей географічної оболонки. Вона проявляється у великій різноманітності стійких поєднань природних комплексів, які зустрічаються в межах географічних зон. Такі ділянки отримали назву природно-територіальних комплексів, або ландшафтів.
   Слово "ландшафт" запозичене з німецької мови і дослівно перекладається як "пейзаж", "краєвид". У цьому розумінні його часто вживають художники, журналісти. Але географічний ландшафт і пейзаж — поняття не тотожні. В географії цей термін найчастіше означає велику за площею ділянку поверхні Землі, яка має однорідну геологічну будову, однотипний рельєф і однаковий клімат. Ландшафт є основною одиницею фізико-географічного поділу природи земної поверхні.
   Компонентами ландшафтів є гірські породи, вода, лід, сніг, ґрунт, повітряні маси, рослини і тварини. Вони утворюють його ярусну структуру. Внутрішньо ландшафтні зв'язки між компонентами здійснюються шляхом обміну речовиною та енергією. Кожний компонент природи має свою будову, властивості, швидкість реакції на вплив процесів, зумовлених променевою сонячною енергією та внутрішньою енергією Землі.
   Будь-який ландшафт має свою індивідуальну морфологічну структуру, яка не повторюється в інших ландшафтах. Під структурою ландшафту розуміють склад його упорядкованих морфологічних частин — фацій, урочищ і місцевостей, які взаємопов'язані між собою і утворюють характерний вид (вигляд, фізіономію, обличчя) ландшафту. Принципова відмінність природного ландшафту від морфологічних частин полягає в тому, що перший утворений під впливом ендогенних сил, а другий — екзогенних.
   Теорія морфологічної структури ландшафтів була розроблена М.А. Солнцевим — одним з основоположників сучасного ландшафтознавства. Він вперше запропонував виділяти фації та урочища. Кожна з цих одиниць має свої характерні ознаки, за якими вони можуть бути розпізнані.
   Фація є найменшою і найпростішою одиницею фізико-географічного поділу земної поверхні. Саме в межах фації проявляється однорідність природних умов, оскільки на всьому її протязі панує однаковий клімат, одні й ті самі осадові відклади, поширені схожі форми рельєфу, на яких розвинулися одна ґрунтова відмінність і певне рослинне угруповання. Ці природні комплекси утворюються в межах одного елементу мезорельєфу або окремої форми мікрорельєфу. Для прикладу розглянемо яр. У його межах виділяють декілька фацій: схили північної експозиції (верхня частина схилу, його підніжжя), схили південної експозиції, фації днища яру. Подібні групи фацій, які розташовані на одному елементі рельєфу (схили яру, зсувні схили долин, складні днища улоговин та ін.) і утворюють генетично пов'язаний комплекс, часто об'єднують і виділяють під назвою підурочища.
   Урочищами називають більш складні природно-територіальні комплекси, які утворені різними фаціями або під-урочищами, але котрі тісно пов'язані між собою. Урочища формуються на однорідній літогенній основі мезоформ рельєфу на однакових поверхневих відкладах. Для урочищ характерна спільна для всього комплексу загальна спрямованість основних природних процесів; стоку, міграції хімічних елементів, денудації або акумуляції тощо. Прикладом урочища може бути заболочена котловина з верховим болотом, моренний горб, яр, заплава ріки, борова тераса, межиріччя тощо.
   Найбільшою за площею структурною частиною географічного ландшафту є місцевість. Вона являє собою поєднання спільних за походженням типів урочищ, сформованих на макроформі рельєфу. Звичайно виділення їх у межах ландшафту пов'язане з літогенними особливостями геологічної будови; відмінностями в розчленуванні рельєфу, мезоклімату та ін.
   Багато сучасних ландшафтів зазнали значних змін під впливом господарської діяльності людини. їх прийнято називати антропогенними ландшафтами. У таких ландшафтах змінилися кругообіги енергії, вологи, мінеральної та органічної речовини, видовий склад рослин і тварин, а також зовнішній вигляд. Характерними елементами антропогенних ландшафтів є господарські угіддя, населені пункти, промислові споруди, шляхи. Розрізняють змінені, порушені і перетворені антропогенні ландшафти. У зміненому ландшафті діяльність людей позначилася на окремих компонентах, зокрема біоті. Ландшафт, що зазнав інтенсивного нераціонального господарського впливу (знищення лісів, розорювання стрімких схилів, суцільна забудова тощо) називають порушеним. У перетвореному ландшафті природні компоненти і зв'язки між ними змінено цілеспрямовано (наприклад, внаслідок здійснення системи меліоративних або природоохоронних заходів). Серед останніх розрізняють культурні і штучні ландшафти. Перші з них свідомо змінені людиною для задоволення своїх потреб (сади, плантації, лісопосадки), другі — фактично створені людиною (терикони, кар'єри, рекультивовані землі, греблі, водосховища, міста та ін.).
   Внаслідок постійного зростання інтенсивності використання природних ресурсів площа антропогенних ландшафтів у всьому світі постійно збільшується. У зв'язку з цим дуже актуальним завданням сучасної географії е глибоке пізнання особливостей будови різних ландшафтів Землі, охорона їх неповторної природи. Вивчення впливу господарської діяльності на навколишнє середовище має важливе значення для збереження наявних, у тому числі унікальних природно-територіальних комплексів, а також для покращення екологічного стану окремих регіонів планети і географічної оболонки в цілому.

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
Зворотний зв'язок
© 2010 www.VuzLib.com