www.VuzLib.com

Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Фізичні небезпеки в побуті

Фізичні небезпеки в побуті

   Безпека в побуті, як і виробництві, може бути забезпечена тільки при суворому дотриманні певних правил безпеки. Мій дім - моя фортеця, кажуть англійці. Але чи така це вже фортеця, яка нас може захистити. Як супротивник в тилу, так і у власній квартирі, насиченій всілякими досягненнями сучасної цивілізації, ми стаємо їх заручниками. Екологія житла не менше важлива, ніж екологія природи. В нашому приміщенні діють ті ж чинники, що й у виробництві: фізичні, хімічні, фізико-хімічні, біологічні і звісно - соціально-психологічні. І якщо, як ми кажемо, на роботі нас захистять засоби індивідуального, колективного захисту, потурбується профспілкова організація, адміністрація, щоб забезпечити необхідний рівень техніки безпеки праці, то вдома тільки ми самі можемо себе захистити. Та і сам наш сучасний будинок не такий вже і міцний.
   По-перше - фізичні чинники: тепло, світло, шум і самий устрій нашого житла далеко не оптимальні. По друге - часто самі стіни помешкання можуть бути небезпечними, з-за можливої наявності в них природних радіоактивних матеріалів. Тому і вдома необхідно додержувати техніки безпеки і пам'ятати про побутові небезпеки, які за причинами, змістом та наслідками не поступаються виробничим. Це є проблеми архітектурної екології.
   Наші міста, будинки - це найефективніша у світі система для опалення вулиць і площ, тому що тепло виноситься через щілини, непродуману систему вентиляції, віконні прорізи, які в першу чергу служать не стільки для освітлення, а більше для видалення тепла з квартир.
   Якщо в північній Швеції на опалення одного кв. м житла витрачають 27 кг умовного палива, то в Україні - 84. Різниця у 57 кілограмів саме і "призначена" для опалення вулиць.
   Це та енергія, яка повинна була б гріти нас у наших квартирах, яка до помешкань просто не доходить - вилітає через труби теплоцентралей, вентиляції. Ще її третина видаляється вже безпосередньо з квартир - через стіни, вікна і двері, щілини і кватирки. Повітропроникненість наших вікон у 10-100 (!) разів вища, чим у закордонних.
   Теоретично, щоб будинок випромінював у простір мінімум тепла, він повинен бути кулеподібним. Наші будинки, особливо багатоповерхові, ніби спеціально побудовані для найскорішого охолодження.
   На зовнішній вигляд вони схожі з ребрами охолодження мотоциклетного двигуна - довгі і тонкі. Типова ширина двохсотметрового житлового корпуса - 10 метрів. А от якщо збільшити ширину дома вдвічі, то навіть без додаткової теплоізоляції можна знизити втрати тепла на 15 процентів - через зменшення поверхні тепловіддачі. А якщо ще й утеплити будинок трьохшаровими панелями з пористого бетону, то в квартирі з'являться бажані 20-22 градуси за Цельсієм. Не даремно ж ця температура називається кімнатною.
   А коли людина спить, краще якщо температура буде 17 градусів - в прохолодному повітрі у сні дихати легше. Хоча частіше тепло (інфрачервоні промені) видаляється не стільки через щілини, скільки через величезні скляні віконні шибки, які не є перепоною для теплових променів.
   Давно вже з'явилася ціла прикладна наука про вікна. Це складні світлопрозорі пристрої, які світло пропускають, а шум поглинають, тепло не випускають. Таке вікно має трьохшарове скло, а саме скло покрите поліефірною плівкою, яка відбиває внутрішнє тепло назад в кімнату - щось на зразок парникового ефекту у біосфері. Іноді між шибками замість повітря напускають аргон, щоб удвічі підвищити тепловий опір вікна. В деяких країнах почали випускати вікна - "хамелеони", в яких чутливий фотоелемент керує світло-пропускною спроможністю вікна, як в світлозахисних окулярах.
   Просторові параметри житлового приміщення вимагають, щоб в ньому було шість зон: для сну та індивідуального відпочинку, розміщення одягу, індивідуальних розумових і аматорських занять, загальносімейного відпочинку та спілкування, розміщення речей культурно-побутового призначення загального користування, блок харчування або кухня, санітарно-гігієнічний блок.
   Існує формула, відповідно до якої кількість кімнат у квартирі повинна дорівнювати: Х+1, де Х - число членів сім'ї. У невеличкому помешканні збільшується концентрація шкідливих чинників -шуму, речовин на кухні, які є небезпечними.
   Фізичні чинники небезпеки - це шум у квартирі - від телевізора, комп'ютера, гучномовця, до яких ми здається звикли. Але це тільки здається - нервова система все рівно автоматично все фіксує, перенапружується і формує стресовий стан.
   Фахівці вважають, що якщо середній рівень інтенсивності шуму вдень нижче 50 децибел (дБ), а вночі - нижче 40, то квартира спокійна. Для порівняння: шум трамвая на відстані 7,5 м - 83 дБ. Щоб зменшити його шкідливу дію використовуємо звукоізоляцію - килими, портьєри, фіранки, тобто звукопоглиначі.
   Шум - один із головних ворогів людини. Приміром, рівень шуму залежить від часу реверберації, тобто часу звучання - луни відбитого сигналу. Наприклад, у 30-метровому порожньому залі реверберація складе 5-8 секунд. Але якщо стіни, стеля, підлога мають звукопоглинаючі властивості, шум гасне за секунду.
   Зменшити звукопроникненість стін можна за допомогою плит з мінеральної скловати. Вона не горить, має відмінні теплоізолюючі властивості. Гарний протишумний захист - лінолеум. Але не звичайний, а термостійкий, створений за новітньою технологією - чотирьохміліметровий, на звукопоглинаючій пористій основі. Звукоізоляція майже як у килима.
   Не менш небезпечні джерела електрики - електричний струм та поля, які він породжує - електричне, електромагнітне - змінні або постійні. Небезпечні магнітні та електромагнітні, випромінювання.

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
© 2010 www.VuzLib.com