www.VuzLib.com

Головна arrow Фінанси arrow Фінансування програм підтримання здоров’я
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Фінансування програм підтримання здоров’я

Фінансування програм підтримання здоров'я

   Важливим завданням домогосподарств є підтримання та захист здоров'я їх членів. В першу чергу це пов'язано із тим, що домогосподарства постачають на ринок ресурсів робочу силу і отримують за це кошти у вигляді заробітної плати, інших платежів від користувачів цією робочою силою.
   Ситуація, що склалася на сьогодні в Україні у сфері охорони здоров'я є досить гострою. Державна система безоплатного надання медичних послуг для громадян недостатньо підкріпляється з боку держави фінансово, а тому майже не реалізується на практиці. Медичний персонал із-за відсутності відповідного медикаментозного забезпечення в закладах охорони здоров'я, не має можливості надавати адекватну лікарську допомогу пацієнтам, що відповідала б вимогам сучасної медичної науки і практики. Членам домогосподарств доводиться оплачувати практично всі отримані медичні послуги: ліки, витратні матеріали, діагностичні заходи, госпіталізацію. Оскільки заробітна плата медичних працівників залишається досить низькою, це нівелює їх суспільну значимість, рівень культури і морально-етичних взаємовідносин із пацієнтами, що бажає бути кращим, часто має місце вимагання додаткової плати за надані послуги.
   В умовах розвитку ринкових відносин в Україні на перший план виходять правові і економічні стимули, які повинні відігравати головну роль у наданні медичних послуг. Вважається, що запровадження медичного страхування і формування нових форм і методів розрахунків за надану медичну послугу на цивільно-правових засадах, надасть можливість розвитку нових відносин в охороні здоров'я, сформує сприятливі умови для вирішення багатьох питань, які накопичувались роками. Зокрема питань стосовно прав пацієнтів, соціального і професійного захисту медичних працівників, нових підходів до встановлення статусу закладів охорони здоров'я, до ролі медичного самоврядування, ролі громадськості у розвитку системи охорони здоров'я.
   Для удосконалення існуючого медичного забезпечення в Україні, планується створення трирівневої системи його фінансування:
   • 1 рівень - фінансування програм підтримання здоров'я за рахунок коштів Державного бюджету України, Автономної Республіки Крим, бюджетів органів місцевого самоврядування (державне соціальне медичне забезпечення);
   • 2 рівень - фінансування програм охорони здоров'я за рахунок коштів роботодавців, органів місцевого самоврядування, Пенсійного фонду України та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування (обов'язкове медичне страхування);
   • 3 рівень - фінансування програм охорони здоров'я за рахунок додаткових внесків домогосподарств в особі застрахованих осіб (добровільне медичне страхування).
   Державне соціальне медичне забезпечення здійснюється з метою реалізації конституційних прав громадян на безоплатну медичну допомогу. Принципами Державного соціального медичного забезпечення є:
   - державне регулювання напрямків соціального медичного захисту та його забезпечення за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів;
   - забезпечення загальнодоступності та гарантованості надання медичної допомоги необхідного рівня;
   - санітарно-профілактична спрямованість наданих медичних послуг. Державна програма медичного забезпечення включає перелік профілактичних,
   лікувально-діагностичних, реабілітаційних та санітарно-епідеміологічних заходів, що надаються в державних та комунальних закладах охорони здоров'я; визначає обсяги надання медичної допомоги населенню на життєзабезпечуючому рівні, гарантована безоплатна медична допомога з підтримання здоров'я окремих категорій громадян (діти-сироти, військові строкової служби, засуджені та ін.)
   Обов'язкове медичне страхування - вид обов'язкового страхування спрямований на забезпечення конституційних прав громадян на охорону здоров'я та реалізацію державних гарантій на одержання медичної допомоги.
   Метою обов'язкового медичного страхування є забезпечення рівних прав громадян на одержання медичної допомоги належного обсягу та якості, медичних послуг, що оплачуються з централізованих фондів; підвищення ефективності надання медичної допомоги, сприяння розвитку системи охорони здоров'я та створення умов для її належного та ефективного фінансування; а також створення умов для розвитку ринкових відносин у медичній галузі. Суб'єктами обов'язкового медичного страхування є страхувальники, страховики, застраховані особи та професійний медичний персонал, який надає медичні послуги. Страхувальниками в такій системі є юридичні та фізичні особи, які сплачують медичні внески на користь застрахованих осіб (роботодавці, органи місцевого самоврядування, Пенсійний фонд України та фонди загальнообов'язкового державного соціального страхування). При цьому роботодавці сплачують страхові внески на користь своїх працівників та їх дітей, органи місцевого самоврядування - на користь осіб, що забезпечують себе роботою самостійно та дітей таких осіб, а Пенсійний та інші фонди загальнообов'язкового державного соціального страхування - на користь осіб, які утримуються або отримують допомогу за їх кошти.
   Застрахованими особами згідно з програмою обов'язкового медичного страхування є:
   - працівники, що отримують доходи у вигляді оплати праці на умовах контракту;
   - працівники, які забезпечують себе роботою самостійно, що обрали для своєї діяльності особливий порядок оподаткування — фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, спеціальний торговий патент та інше;
   - непрацюючі пенсіонери, непрацюючі інваліди" інші особи, що утримуються або отримують допомогу за рахунок фондів загальнообов'язкового соціального страхування;
   - діти віком до 16 років;
   - учні та студенти, єдиним джерелом існування яких є стипендія;
   - утриманці, що утримаються за рахунок працівників - годувальників. Страховиками, які здійснюють акумуляцію медичних внесків та виплату страхових сум у випадку настання страхового випадку, є спеціалізовані фінансово-кредитні установи, що мають ліцензію на здійснення обов'язкового медичного страхування. При наявності страхових випадків, такі установи перераховують суми необхідних медичних виплат спеціалізованим лікарським установам.
   Добровільне медичне страхування, яке в Україні на сьогодні перебуває в зародковому стані, забезпечує право застрахованих осіб на отримання додаткових платних медичних послуг. Оплата таких послуг здійснюється за рахунок власних внесків домогосподарств. Основу такої системи становить фінансування лікарських послуг, що не входять до Державної програми медичної допомоги, та Програми обов'язкового медичного страхування. У багатьох країнах це є основним видом фінансування виробників медичних послуг.

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
Зворотний зв'язок
© 2010 www.VuzLib.com