www.VuzLib.com

Головна arrow Фінанси arrow Функції фінансової системи
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Функції фінансової системи

Функції фінансової системи

   Широко під системою розуміють організовану сукупність, утворену із скінченого числа взаємопов'язаних елементів, які, внаслідок взаємодії, дають більший ефект впливу, ніж сума впливів кожного з окремих елементів. Прикладом системи є будь-яке успішне виробниче підприємство, між елементами якого (цехами, управлінськими підрозділами і т.д.) виникає взаємодія, а сумарний результат виробничої діяльності підприємства с більшим за суму окремих результатів діяльності окремих підрозділів.
   В науковій літературі широко використовується поняття "світова фінансова система '' або "світова фінансово-валютна система" під якими розуміється вся сфера діяльності всієї сукупності міжнародних фінансових інститутів, органів, організацій, фінансових інструментів, ринків, які забезпечують реалізацію фінансових функцій, необхідних для діяльності міжнародної економіки, зокрема, міжнародної торгівлі, переміщення капіталів, робочої сили, обміну технологіями. Структура світової фінансово-валютної системи включає в себе фінансових посередників, фінансові ринки, міжнародні фінансові організації, інші інститути, завдяки яким окремі держави, приватні компанії, домогосподарства приймають і реалізують свої фінансові рішення, використовують ті чи інші фінансові інструменти для забезпечення необхідних для них господарських процесів на міжнародному рівні. Сучасна світова фінансова система має глобальний характер. Міжнародні фінансові посередники та фінансові ринки взаємопов'язані між собою всеохоплюючою телекомунікаційною мережею, завдяки чому фінансова активність підтримується практично цілодобово.
   Щодо масштабу національної економіки держави, то існує декілька підходів до визначення поняття "фінансова система". В рамках розподільної концепції, яка є домінуючою, робиться наголос на фінансових відносинах між окремими ланками фінансової системи: фінансова система - сукупність урегульованих фінансово-правовими нормами окремих ланок і фінансових установ, за допомогою яких держава формує, регулює і використовує централізовані грошові фонди: загальнодержавні централізовані фонди (державний бюджет), централізовані фонди цільового призначення, фінанси підприємств, резервні і страхові фонди, фінансовий ринок.
   В інших підходах під терміном "фінансова система" розуміють організовану сукупність взаємодіючих міме собою у визначеному правовому полі складових: державних і недержавних фінансових інститутів, фінансового ринку, фінансових інструментів і технологій, які сукупно забезпечують реалізацію всіх фінансових функцій, необхідних для діяльності держави та ринкової економіки.
   Існує цілий ряд причин, чому фінансові інститути різних країн відрізняються, причому інколи - кардинально. Це зумовлено рівнем розвитку, складності і доступності фінансових інструментів та технологій, які використовуються для регулювання економічного життя, а також відмінностями в політичному устрої, культурних традиціях, історичному розвитку різних країн. Наприклад, функціонально банки сучасної Європи значно відрізняються від тих банків, які були у Європі в шістдесяті роки минулого століття, мають багато відмінностей від фінансових інститутів, які також іменуються банками, наприклад, в Україні, США чи Японії. Тому, коли мова йде про розуміння суті фінансової системи, недоцільно проводити паралелі щодо подібності структурних одиниць, які її формують, хоча вони можуть мати схожу назву. Більш виправданим є підхід, який називають функціональним. Це зумовлено тим, що функції фінансової системи будь-якої з країн є відносно стабільними і схожими.
   Узагальнення завдань, покладених на фінансову систему, дає можливість виділити такі її основні функції:
   1. Забезпечення переміщення економічних ресурсів у часі і просторі.
   2. Забезпечення управління ризиками економічної діяльності.
   3. Забезпечення оптимальних способів здійснення розрахунків, які стимулюють обмін товарами, послугами, активами.
   4. Забезпечення можливості об'єднання фінансових ресурсів для створення великомасштабних підприємств та забезпечення подрібнення капіталу будь-якого підприємства серед значної кількості власників.
   5. Забезпечення широкого фінансового інформування для можливості прийняття оптимальних рішень суб'єктами економіки.
   6. Забезпечення можливості кредитування економічно ефективних проектів.
   7. Забезпечення ліквідності фінансових активів.
   8. Забезпечення можливості накопичення багатства та формування заощаджень.
   9. Забезпечення можливості здійснення фінансового макрорегулювання національної економіки.
   Перша функція фінансової системи нами вже згадувалась у попередніх розділах. Головне завдання фінансів загалом — забезпечення контрольованого здійснення всіх економічних процесів, важливих для підтримання життєдіяльності і розвитку суспільства. Це пов'язано з тим, що всі економічні ресурси обмежені, і тому фінансова система має сприяти їх раціональному використанню. На сьогодні існує дуже широкий спектр фінансових інструментів для забезпечення руху матеріальних ресурсів у часі і просторі, якщо це необхідно. Досить назвати окремі із них - кредитування, лізинг, франчайзинг тощо. Якщо виникають "вузькі місіщ" для здійснення суспільно необхідних економічних процесів, то фінансова система повинна або надати адекватні фінансові інструменти для розв'язання проблеми, або створити нові.
   Друга функція фінансової системи покликана забезпечити ризиковану, але потрібну суспільству економічну діяльність. Прикладом може бути морська торгівля. Проходження вантажу морським шляхом супроводжується багатьма ризиками, серед яких, наприклад, ризик катастрофи судна, ризик захоплення вантажу морськими піратами і т.д. Разом з тим, така торгівля необхідна для розвитку як окремих країн, так і світової економіки загалом. Для того, щоб були підприємці, які бажають займатись цією діяльністю, створена відповідна система страхування. Через фінансові інструменти потерпілий може відшкодувати збитки при реалізації випадку з приводу якого було здійснено страхування.
   Третя функція фінансової системи - це платіжна функція. Повинні бути наявні зручні способи здійснення розрахунків, які стимулюють обмін товарами, послугами, активами. Наприклад, раніше для здійснення подорожі необхідно було возити із собою готівку і це було досить незручно. Адже був ризик стати жертвою грабіжників. Крім цього подорожуючий повинен був обмінювати свою національну валюту на валюту країни, де він перебував, і не завжди це був простий і еквівалентний обмін. Сучасні платіжні системи всі зазначені трудності усувають, вони дозволяють однаково легко здійснювати платежі у багатьох країнах без жодних відмінностей у процедурі і вартості послуги. Таку спільну технологічну платіжну інфраструктуру створено, наприклад, у Європі. Темпи інтеграції європейських платіжних систем суттєво прискорились після введення євро і завдяки удосконаленню таких платіжних систем, як ТАРГЕТ (TARGET), ЄВРОІ (EUR01), ЦЛС (CLS) та СВІФТ (SWIFT). Починаючи з січня 2008 року в Європі для фінансових систем країн ЄС існує єдиний платіжний простір - єдина європейська платіжна система SEPA (Single Euro Payments Area). Важливість цієї події порівнюють із значимістю введення в 2002 році єдиної європейської валюти. SEPA надає можливість будь-яким фізичним і юридичним особам здійснювати перекази коштів в єдиному просторі і припиняє поділ європейського платіжного ринку за національними кордонами. На сьогодні SEPA охоплює 27 держав - членів Євросоюзу, а також Норвегію, Ісландію, Ліхтенштейн і Швейцарію і формує єдиний європейський платіжний простір з населенням у 330 мли осіб. Щорічно в країнах Євросоюзу проводиться 74 млрд безготівкових платежів - більше ніж третина світового обсягу. Введення SEPA забезпечує явні переваги для кожного європейського споживача, туриста або мандрівника, які здійснюють регулярні платежі у європейських країнах. Користь від скорочення адміністрування і прискоренню, платежів сприяє зростанню економіки Європи. Окремі зазначені платіжні системи працюють і в Україні.
   Четверта функція фінансової системи зумовлена необхідністю забезпечувати мобілізацію коштів для виконання суспільно важливих, економічно вигідних проектів. Це здійснюється, наприклад, через випуск цінних паперів, зокрема шляхом випуску і продажу акцій. Власникам коштів пропонуються зазначені цінні папери і внаслідок здійснення ними купівлі акцій, вони стають співвласниками створюваного за їхні кошти підприємства і отримуватимуть дивіденди за умови успішної діяльності останнього. Власники акцій також можуть їх згодом продати і отримати додатковий дохід від свого вкладення коштів.
   П'ята функція фінансової системи - забезпечення широкого фінансового інформування для можливості прийняття оптимальних рішень різними суб'єктами економіки - дозволяє багатьом громадянам, підприємцям, підприємствам приймати більш виважені рішення у своїй щоденній діяльності і спрямовує кошти до економічно ефективніших проектів. Це здійснюється через законодавчо встановлене обов'язкове оприлюднення визначеної банківської інформації, щоденне повідомлення фондових індексів, які є інтегральними показниками здоров'я економіки, опублікування фінансових показників підприємств, які емітують цінні папери тощо. Знаючи, наприклад, ринкові відсоткові банківські ставки на депозити, умови придбання акцій певної компанії, домогосподарствам легше прийняти рішення щодо того, яким чином краще використати заощаджені кошти - покласти на депозит, чи купити акції.
   Шоста функція фінансової системи пов'язана із забезпеченням можливості кредитування економічно доцільних проектів. Тобто у випадку, коли позичальник може внаслідок виконання проекту повернути сам кредит, відсотки за користування кредитом, отримати прибуток, фінансова система повинна забезпечити можливість фінансування такого проекту за рахунок позичених коштів. Ціна за користування кредитом має бути адекватною і встановлюватись ринковим способом.
   Сьома функція фінансової системи пов'язана із забезпеченням ліквідності фінансових активів. Ліквідність (англійське "liquid"' еквівалентне "рідкий, тікучий") означає можливість легкої зміни форми фінансового активу залежно від виниклої потреби, наприклад, перетворення цінних паперів у готівку, валюти однієї країни в валюту іншої країни і т.д. У цьому разі суб'єкти господарської діяльності мають широкий вибір форм зберігання і застосування своїх фінансових активів, що зменшує час і спрощує проведення господарських операцій, підвищує їх ефективність.
   Восьма функція фінансової системи пов'язана із необхідністю забезпечення можливості накопичення багатства та формування заощаджень тим суб'єктам господарської діяльності, які ефективно працюють. Тобто фінансова система повинна мати протидію інфляційним процесам, забезпечувати стабільність національної грошової одиниці, її конвертованість в інші валюти тощо. Тільки в ньому разі можливе фінансове планування, накопичення необхідної суми коштів для інвестування в економічно привабливі проекти, поступальний економічний розвиток як окремих суб'єктів господарської діяльності, так і економіки держави в цілому.
   Дев'ята функція фінансової системи пов'язана із забезпеченням можливості макрорегулювання національної економіки з використанням фінансових важелів. Це необхідно у випадку несприятливих зовнішніх збурень (світові фінансові кризи, різке зростання цін на енергоносії і т.д.) або внутрішніх економічних процесів, які виникли з тих чи інших обставин. В цьому разі фінансова система повинна надавати набір інструментів для урядового втручання з метою коригування монетарної, бюджетної, податкової, боргової, митної політики.

 
< Попередня

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
Зворотний зв'язок
© 2010 www.VuzLib.com