www.VuzLib.com

Головна arrow Фінанси arrow Становлення фінансів. Фінанси як наука
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Становлення фінансів. Фінанси як наука

Становлення фінансів. Фінанси як наука

   Термін "фінанси" з'явився орієнтовно у XIII столітті. Він пов'язується із середньовічним латинським терміном "finansia", що в буквальному перекладі означає обов'язкову сплату грошей громадянином своєму правителю (князю, королю, монарху тощо). Ці кошти надходили у розпорядження правителя і витрачались ним на свій розсуд на утримання інститутів влади (військо, поліція), інші витрати державного змісту. Сплата грошей правителю часто супроводжувалась примусом, тому в окремих державах, наприклад у Німеччині, термін "фінанси" вживався серед населення в негативному значенні. Його використовували, коли мова йшла про вимагання, здирництво, хабарництво.
   Отже, передумовами виникнення фінансів вважається наявність держави і розвиток економічних відносин, які слід було певним чином підтримувати і регулювати. Так, при натуральному веденні господарства, за первіснообщинного ладу, гострої необхідності у регулюванні економічних взаємовідносин не виникало в зв'язку із слабко розвинутою господарською системою. Практично всі потреби задовольнялися за рахунок діяльності членів самої сім'ї при наявності замкнутого циклу суспільного виробництва. Тому говорити про фінанси у цей період не приходиться. При збільшенні продуктивності праці внаслідок появи більш досконалих знарядь праці та інструментів, виникла необхідність еквівалентного обміну продуктами праці, підтримки господарських процесів і, отже, певних посередницьких засобів, які могли б зручним чином забезпечити такий обмін і регулювання. Винаходом для задоволення цієї потреби стали гроші, інші засоби й інструменти, які виконували необхідні суспільні функції, зокрема підтримували неперервність економічних процесів та відтворюваність господарського життя суспільства. Вони забезпечували існування інститутів держави: верховної влади в особі глави держави - монарха, короля, президента, який організовував життя населення; судової влади, яка забезпечувала правопорядок; війська, яке захищало населення і кордони держави від зовнішніх посягань. Власне з цього часу і починається розвиток фінансів.
   У XIX столітті внаслідок розвитку техніки спостерігався бурхливий економічний розвиток, що супроводжувався розвитком фінансової сфери. Виникають фінансові ринки, розвивається інститут фінансових посередників, набувають розвитку державні фінанси, внаслідок розвитку міжнародної торгівлі і міжнародних економічних зв'язків виокремлюються міжнародні фінанси. Фінансова сфера в кожній із держав стає вагомим фактором не тільки економічного, але й політичного життя.
   Однією із обов'язкових особливостей участі фінансової сфери в економічному житті держави є використання грошей, зокрема національної грошової одиниці. Хоча економічні процеси на сьогодні можуть підтримуватись і регулюватись за допомогою багатьох фінансових інструментів (кредит, лізинг, франчайзинг і т.д.), всі вони отримують оцінку в грошовій формі.
   Інша особливість фінансової сфери - рух, динаміка коштів (національних грошей, цінних паперів, банківських металів, боргових зобов'язань, іноземної валюти тощо). Будь-яка дія суб'єкта господарювання в економіці супроводжується протилежно направленим рухом коштів. Наприклад, підприємство закупило на ринку сировину для виробництва товарів від певного постачальника, але ж на цьому ж ринку воно спрямувало постачальнику сировини певну суму коштів. Внаслідок таких трансакцій в національній економіці формуються, з одного боку, потоки матеріальних ресурсів, товарів, послуг, а з іншого, формуються протилежно направлені потоки коштів, які можуть вливатись у наперед створені фонди і в них перерозподілятися для подальшого руху.
   Державою створюються централізовані і децентралізовані фонди у формі бюджетів різних рівнів (державний, місцевий, сільський тощо), цільових фондів (пенсійний фонд, фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, фонд соціального страхування на випадок безробіття тощо). Підприємцями також створюються фонди, наприклад, фонд статутного капіталу, фонд амортизаційних відрахувань, фонд оплати праці, фонд обігових коштів тощо. Після отримання чистого прибутку від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг можуть формуватись фонд виплати дивідендів, фонд розвитку виробництва, резервний фонд. Самі назви свідчать, що будь-який фонд слід розглядати як такий, що функціонує у динаміці, у часовому вимірі. Наприклад, періодичні грошові надходження у фонд оплати праці певної установи спрямовуються двічі на місяць на виплати працівникам за їх працю.
   Із сказаного вище зрозуміло, що фінансова сфера досить складна, вона має свої закони, закономірності функціонування і розвитку. їх досліджує фінансова наука. Структуру галузей досліджень умовно можна поділити на декілька блоків:
   1. Загальна теорія фінансів.
   2. Міжнародні фінанси.
   3. Державні і місцеві фінанси.
   4. Фінанси підприємств.
   5. Діяльність фінансових посередників і функціонування фінансових ринків.
   6. Управління фінансами.

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
Зворотний зв'язок
© 2010 www.VuzLib.com