www.VuzLib.com

Головна arrow Цінні папери, казначейська справа arrow Синтетичний та аналітичній обліки операцій
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Синтетичний та аналітичній обліки операцій

Синтетичний та аналітичній обліки операцій

   Кожна операція, що здійснюється органами фінансової системи, повинна документально фіксуватися і відображатися на рахунках.
   Рахунок - це спосіб групування фінансово-економічної інформації для її поточного відображення в бухгалтерському обліку і для здійснення контролю за рухом і станом коштів: за їх надходженням, зарахуванням і перерахуванням за призначенням.
   Рахунки поділяються на балансові і позабалансові, синтетичні і аналітичні. Крім того розрізняють активні, пасивні, активно-пасивні рахунки.
   Балансові рахунки призначені для здійснення синтетичного обліку і забезпечення інформації про операції, які виконуються органами фінансової системи при виконанні бюджетів, та їх відображення у фінансовій звітності.
   Усі балансові рахунки є чотиризначними, перша цифра балансового рахунку відповідає класу рахунків; перша та друга - розділу рахунків
   (рахунку II порядку); перша, друга і третя - групі рахунків (рахунку III порядку). Балансові рахунки - це рахунки IV класу. Наприклад, в балансовому рахунку 3141 "Надходження до загального фонду місцевих бюджетів, що знаходяться на казначейському обслуговуванні":
   3- ознака третього класу рахунків "Кошти бюджетів та розпорядників бюджетних коштів";
   31 - ознака розділу рахунків 31 "Кошти бюджетів";
   314 - ознака групи рахунків 314 "Кошти загального фонду місцевих бюджетів".
   Позабалансові рахунки - рахунки, що використовуються для обліку цінностей та документів, які не належать ні до активів, ні до пасивів, зокрема: розрахункових документів, які не оплачені в строк.
   Детальна інформація про кожного контрагента та кожну операцію забезпечується за допомогою аналітичного обліку, що дає змогу уникнути використання зайвої кількості окремих балансових рахунків.
   Аналітичний облік забезпечується за допомогою аналітичних рахунків. Відкриття будь-яких аналітичних рахунків передбачає обов'язкові параметри, згідно з вимогами Державного казначейства України. Органи фінансової системи можуть самостійно збільшувати кількість необхідних їм параметрів.
   Регістри синтетичного та аналітичного обліків операцій - це уніфіковані носії інформації у вигляді відомостей, книг, журналів, карток обліку тощо. їх призначення - хронологі чне, систематичне чи комбіноване накопичення, групування та узагальнення інформацій з первинних документів.
   Державне казначейство самостійно розробляє та затверджує форми регістрів обліку, які повинні мати назву, період реєстрації операцій, прізвища і підписи осіб, які їх склали, та інші обов'язкові реквізити. У Казначействі ведуться такі обовязкові облікові регістри:
   - оборотно-сальдовий баланс (щоденний баланс оборотів і залишків за балансовими, бюджетними, позабалансовими рахунками та рахунками управлінського обліку);
   - особові картки (в тому числі, з розподілом за кодами економічної класифікації видатків);
   - сальдові та оборотно-сальдові відомості за аналітичними рахунками за формами, що додаються.
   У щоденному оборотно-сальдовому балансі відображаються обороти за дебетом і кредитом за день, вихідні залишки за активом і пасивом за кожним балансовим, бюджетним та позабалансовим рахунками, а також за рахунками управлінського обліку з проміжним підсумком за рахунками другого та третього порядків. Виводяться підсумки за кожним класом рахунків і загальний підсумок за всіма рахунками. Про правильність складання щоденного балансу оборотів та залишків свідчить рівність дебетових і кредитових оборотів та залишків за активом і пасивом. Наявність такої рівності є обов' язковою умовою початку нового операційного дня. Щоденний оборотно-сальдовий баланс перевіряється і підписується керівником і головним бухгалтером.
   Перевірка тотожності даних аналітичних рахунків і рахунків синтетичного обліку здійснюється в обов 'язковому порядку не рідше одного разу на місяць. Звірка проводиться за балансовими та позабалансовими рахунками перевірочної відомості з даними відповідних рахунків оборотно-сальдового балансу.
   За операціями в іноземній валюті облік здійснюється у грошовій одиниці України за діючим на день здійснення курсом НБУ. Записи здійснюються одночасно і у валюті розрахунків і платежів (за кожною валютою окремо). У аналітичному обліку операції в іноземній валюті ведуться у подвійній оцінці: в іноземній валюті за її номіналом та в гривневому еквіваленті за діючим курсом НБУ.
   Відображення операцій у синтетичному та аналітичному обліках здійснюються на підставі первинних документів у момент їх здійснення. Відповідальність за правильність відображення операцій у облікових регістрах несуть особи, які склали і підписали ці регістри.
   Крім того розрізняють активні, пасивні та активно-пасивні рахунки. Активні рахунки призначаються для обліку активів бюджету за їх складом та розміщенням, пасивні - для обліку джерел бюджетних коштів за їх цільовим призначенням, активно-пасивні - поєднують ознаки активних і пасивних рахунків.
   Рахунки мають таку структуру - це таблиця двобічної форми, лівий бік якої називається дебетом, а правий - кредитом. Активні рахунки завжди мають дебетовий залишок (сальдо), пасивні - кредитовий, а активно-пасивні - або дебетовий, або кредитовий. Незважаючи на однакову структуру рахунків, призначення дебету і кредиту в активних і пасивних рахунках різне.
   Структури кодів класів рахунків різняться за кількістю знаків. Чим більше ознак вимагається для вивчення та відображення тієї чи іншої операції бюджетного процесу, тим більшою мірою деталізується кожний клас рахунків. Такий рівень деталізації забезпечує ведення бухгалтерського обліку виконання державного бюджету та складання фінансової звітності на досить детальному рівні, що відповідає міжнародним стандартам. Така деталізація обліку виконання бюджету позитивно впливає як на складання звітності про виконання бюджету, так і на підготовку проекту бюджету.
   За своєю економічною природою будь-яка бюджетна операція характеризується двоїстістю і взаємопов'язаністю. Для збереження цих властивостей і контролю за записами бюджетних операцій на рахунках у бухгалтерському обліку використовується спосіб подвійного запису. Подвійний запис бюджетних операцій дає можливість отримувати матричні моделі взаємозв'язків рахунків. Матриця взаємозв'язків усіх рахунків відображає рух бюджетних коштів, несе інформацію про його напрямок і структуру, характеризує бюджетні процеси, що відбуваються при цьому.
   Подвійний запис створює інформацію, яка несе потрійний зміст:
   - відображає зміни об'єктів, що обліковуються у двох пов'язаних нею рахунках;
   - характеризує напрямок руху об'єктів обліку;
   - несе інформацію про бюджетний процес, що зумовив зміни, які відбулися.
   Кожна операція із виконання бюджету відображається бухгалтерським проведенням. Органи Державного казначейства при складанні проведень застосовують такі типи операцій: 1) грошові операції - при відображенні сум проведених операцій через рахунки установ банків; 2) взаємозаліки - при відображенні сум надходження до державного бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) або суми касових видатків, проведених шляхом взаємозаліку; 3) векселі - при відображенні сум погашених векселів у рахунок сплати до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) або касових видатків, проведених векселями; 4) взаємні розрахунки - при відображенні надходження по платежах та/або сум касових видатків, проведених за взаємними розрахунками між бюджетами; 5) централізовані - при відображенні централізованих проплат головним розпорядником коштів за підвідомчі установи витрат по оплаті природного газу, теплопостачання та електроенергії на видатки установи; 6) децентралізовані - при відображенні операцій органами Державного казначейства на територіальному рівні з подальшою передачею інформації про здійснені операції до Державного казначейства.

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
Зворотний зв'язок
© 2010 www.VuzLib.com