www.VuzLib.com

Головна arrow Педагогіка arrow Професійна компетентність як показник якості фахової освіти майбутнього вчителя фізичної культури
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Професійна компетентність як показник якості фахової освіти майбутнього вчителя фізичної культури

Н.М.Самсутіна,
аспірантка
(Бердянський державний педагогічний університет)

ПРОФЕСІЙНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ЯК ПОКАЗНИК ЯКОСТІ ФАХОВОЇ ОСВІТИ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ

   В умовах соціально-економічних перетворень в Україні питання збереження здоров'я української нації належить до рангу пріоритетних ідеалів і національних інтересів, зростають вимоги з боку суспільства до якості підготовки спеціалістів, які обслуговують сферу фізичної культури, до рівня їх професійної компетентності. Саме тому з позицій сьогодення набуває особливої уваги й потребує вирішення проблема якісного формування готовності майбутніх учителів фізичної культури як фахівців, спроможних здійснювати реалізацію методичної функції в сучасних умовах із урахуванням здоров'язберігаючих технологій. Концептуальні положення щодо формування готовності майбутніх учителів фізичної культури визначено у Законах України "Про фізичну культуру і спорт" (1993), "Про освіту" (1996), "Про вищу освіту" (2001), Національній доктрині розвитку освіти України (2002), Національній доктрині розвитку фізичної культури і спорту (2004). Закон України "Про вищу освіту" ґрунтується на понятті "професійна компетентність" при визначенні вимог до випускника та якості вищої освіти і, таким чином, орієнтує освіту на здобуття випускниками фахової компетентності. Галузевими стандартами вищої освіти України (ГСВО) запроваджується модель компетентності фахівця, названа освітньо-кваліфікаційною характеристикою (ОКХ) (наказ МОН України від 31.07.98 №285), в якому узагальнюється зміст освіти, тобто відображаються цілі освітньої та професійної підготовки, визначається місце фахівця в структурі господарства держави і вимоги до його компетентності, інших соціально важливих властивостей та якостей. Отже, компетентність спеціаліста є одним із складових компонентів державних освітніх стандартів. Таким чином, компетентнісний підхід в освіті України запроваджується як обов'язковий на державному рівні.
   Вища педагогічна освіта виконує особливу, ключову функцію у формуванні сучасної людини, її інтелектуального та духовного потенціалу. Стратегія розвитку сучасного українського суспільства в умовах соціально-економічних реформ об'єктивно потребує підвищення вимог до освітньої системи та професійної підготовки фахівців високої кваліфікації. В цих умовах професійна компетентність майбутнього фахівця стає основним системоутворюючим фактором, що визначає зміст освіти, зокрема педагогічної. Більшість авторів [4; 3] вважає, що компетентність не є вродженою, а набувається людиною протягом життя у процесі цілеспрямованого або неявного навчання, а отже, поняття "компетентність" та "навчання" пов'язані. У житті людина виконує різні соціальні ролі, тому життєва компетентність має різні види й виявляється у різних сферах життєдіяльності, в тому числі у професійній, яка формується, зокрема, у процесі здобуття вищої освіти. Компетентність на сучасному етапі є показником якості вищої освіти, що формує основи її професійного аспекту, необхідного для прийняття рішень і діяльності у сфері обраної професії [5, с.З]. Характерними рисами системи освіти на сучасному етапі є тенденції демократизації, гуманізації, що віддзеркалюють потреби суспільства у вільних освічених громадянах, у визначенні їх права обирати той рівень освіти, який дозволить максимально розвивати свої здібності, задовольняти різні освітні попити [5, с.7]. Ці процеси стають пріоритетними у визначенні освітніх стратегій, тому що навчання у вищих педагогічних навчальних закладах - це тільки базовий етап у становленні професійно-педагогічних якостей та вмінь, який полягає в тому, щоб, насамперед, перейти від масово-репродуктивного до індивідуально-творчого підходу, який створює передумови для формування особистості вчителя [4, с.66].
   Посилення реалізації методичної функції в професійній діяльності потребує модернізації процесу формування компетентності майбутніх учителів фізичної культури під час фахової підготовки. Якщо раніше основною метою підготовки вчителя фізичної культури було технологічне зростання, то сьогодення змінило орієнтири на його особистісний розвиток, що є наслідком самоорганізації та узагальнення діяльнісного та особистісного досвіду майбутнього фахівця. З цих позицій компетентність розглядається як категорія, обумовлена рівнем професійної освіти, досвідом та індивідуальними здатностями педагога, і припускає, поряд з технолого-педагогічною готовністю до розв'язання професійних завдань, його гуманну педагогічну позицію, ціннісне ставлення до педагогічної діяльності й високий рівень загальної й професійної культури. У світлі сказаного необхідна модернізація системи підготовки майбутнього учителя фізичної культури на основі впровадження нових підходів і сучасних технологій в освітній простір вищого навчального закладу.
   Водночас у формуванні професійної компетентності майбутніх фахівців у галузі фізичної культури існує низка суперечностей: між підвищеними вимогами з боку суспільства до якості освіти, зокрема професійно-фізкультурної, і рівнем компетентності випускників; між масовістю підготовки майбутніх учителів фізичної культури та індивідуально-творчим характером їх професійної діяльності; між орієнтацією на нові моделі навчально-виховного процесу у вищій школі та традиційним змістом, формами і методами підготовки майбутніх фахівців у галузі фізичного виховання та спорту.
   Необхідність розв'язання цих суперечностей потребує переосмислення мети, змісту і завдань формування професійної компетентності майбутніх учителів фізичної культури в процесі фахової підготовки у вищих навчальних закладах України відповідно до вимог сучасної освіти.
   У психолого-педагогічній літературі проблема професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури має багатоаспектне теоретичне висвітлення. Концептуальні засади формування професійної компетентності майбутніх фахівців фізичного виховання та спорту висвітлено в багатьох працях вітчизняних (Е.ВІльчковський, О.Демінський, В.Завацький, Л.Сущенко, А.Цьось, Б.Шиян, Ю.Шкребтій, М.Мруга, Л.Титаренко) і російських (Г.Бабушкін, В.Байдак, А.Барабанов, А.Бермус, І.Головін, Н.Єфремова, І. Зимня, В.Раєвський, Т.Колгуріна, В.Корецький, В.Сєріков, В.Абрамова) дослідників. Вивченням проблем формування особистості студентів факультетів фізичного виховання займалися Н.Зубанова, Н.Кузьміна, М.Кричфалуший, І.Ткаченко, А.Цьось, В.Андріанов, Н.Макаренко. Моніторингу знань студентів інститутів фізичної культури присвятили роботи О.Мокров, В.Куриш. Формування спеціальної компетентності та готовності майбутніх учителів фізичної культури до професійної діяльності досліджували такі вчені, як В.Байдак, О.Богініч, Г.Генсерук, М.Данилко, Н.Зубанова, Р.Карпюк, В.Наумчук, В.Смолюк.
   За результатами аналізу реального стану навчально-виховного процесу у вищій школі, побудованого на принципах предметно орієнтованої парадигми освіти, виявлено, що на практиці домінує функціональний підхід, який виявляється в слабких зв'язках між окремими дисциплінами, підготовці не до цілісної майбутньої професійної діяльності, а до деяких видів навчальної і педагогічної роботи й спрямований на розвиток процесуальних функцій мислення, а не на ціннісний зміст свідомості. Сьогодні не розроблена система професійної підготовки педагога в галузі фізичного виховання і спорту, яка забезпечувала б його особистісно-професійне становлення, самовизначення й суб'єктивну готовність до здійснення професійної діяльності в умовах особистісно орієнтованої освіти; не визначені умови формування професійної компетентності майбутніх учителів фізичної культури; не виявлені критерії професійної компетентності фахівця з урахуванням нових вимог до кваліфікації в цій галузі.
   Водночас теоретичний аналіз наукових досліджень свідчить, що проблема формування професійної компетентності майбутніх учителів фізичної культури ще недостатньо досліджена в педагогічній теорії, а тому не знайшла належного відображення в практичній діяльності навчальних закладів, зокрема поза увагою дослідників все ще залишаються сутність, структура професійної компетентності, не дістали ґрунтовного розкриття й обґрунтування зміст, форми і методи формування компетентності майбутніх учителів фізичної культури в процесі їх фахової підготовки у вищих навчальних закладах України.

ЛІТЕРАТУРА

1. Вітвицька.С.С. Практикум з педагогіки вищої школи: Навчальний посібник за модульно-рейтинговою системою навчання для студентів магістратури. - К.: Центр навчальної літератури, 2005. - 396 с
2. Євтух М.Б. Пріоритети професійної підготовки вчителя в системі університетської освіти / Розвиток педагогічної і психологічної наук в Україні 1992-2002: Зб.наук.пр. до 10-річчя АПН України. -Харків: ОВС, 2002. - С 66-76.
3. Єрмаков І. Навчання і компетентність: пошуки сенсу і змісту // Завуч (Шкільний світ). -2005. - №19. - С 3-4.
4. Мруга MP. Методи педагогічної діагностики та тенденції їх розвитку // Вісник Прикарпатського університету: Педагогіка. - Випуск 11. - Івано-Франківськ: Плай, 2005. -С. 76-82.
5. Титаренко Л.М. Формування екологічної компетентності студентів біологічних спеціальностей університету: автореф. дис. ... канд. пед. наук. - К., 2007. - 20 с
6. Шумська С Індивідуалізація навчального процесу -пріоритетний напрямок роботи викладача фізичного виховання в СМГ// Теорія та методика фізичного виховання. - 2007. - № 6. - С 7-12.

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
Зворотний зв'язок
© 2010 www.VuzLib.com