www.VuzLib.com

Головна arrow Педагогіка arrow Стандартизація в системі початкової професійної освіти російської федерації як наукова проблема порівняльної педагогіки
Меню
Головна
Каталог освітніх сайтів

Стандартизація в системі початкової професійної освіти російської федерації як наукова проблема порівняльної педагогіки

I. M. Савченко,
аспірант
(Інститут професійно-технічної освіти АПН України)

СТАНДАРТИЗАЦІЯ В СИСТЕМІ ПОЧАТКОВОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ ЯК НАУКОВА ПРОБЛЕМА ПОРІВНЯЛЬНОЇ ПЕДАГОГІКИ

   Постановка проблеми. У світовій педагогічній теорії та практиці значна увага приділяється процесам удосконалення змісту освіти, зокрема стандартизації в галузі професійної освіти. Це обумовлено розумінням суспільства винятковості тієї важливої соціальної місії, яку виконує ця освітня ланка забезпечення економіки фахівцями та робітничими кадрами, від результативності підготовки яких залежить конкурентоспроможність і економічне зростання будь-якої держави, а також завдяки тому, що у процесі отримання робітничої кваліфікації кожна особистість має можливість знайти своє місце в соціумі та отримати таким чином певний соціальний захист.
   Проаналізуємо хоча б один з проблемних аспектів початкової професійної освіти Російської Федерації (ППО РФ) - скорочення закладів і контингенту. Загальна чисельність установ початкової професійної освіти скоротилася з 4328 в 1990 р. до 3207 в 2006 р. Якщо у 1990 р. в них навчалося 1,867 млн. учнів, то до 2006 р. ця чисельність скоротилася до 1,413 млн. чоловік. Зменшення контингенту учнів зумовлено не тільки демографічними процесами в постперебудовної Росії. Про це говорить пропорційне відношення чисельності учнів установ ППО до чисельності населення: у 1990 р. на 10 тисяч осіб населення припадало 126 учнів ППО, у 2006 р. - 99. Низька привабливість початкової професійної освіти, на думку багатьох російських вчених, освітян і роботодавців, безпосередньо пов'язана з його застарілим змістом і низькою якістю. Проте державі та російському бізнесу вкрай потрібні випускники професійних училищ [1].
   Глобалізаційні зміни, під якими ми розуміємо процес конвергенції принципових засад освітньої політики національних держав у цілій низці параметрів, передусім таких, як цілі, стратегії розвитку освіти, способи та критерії оцінки ефективності освітніх систем, зокрема і в країнах союзу незалежних держав, виявили необхідність визначення пріоритетних напрямів реформування освітньої системи, приведення її у відповідність сучасним тенденціям розвитку, орієнтацією на ефективність та якість результатів. Тому, цілком логічним є те, що до провідних векторів розвитку та напрямів реформування систем, як початкової професійної освіти Російській Федерації, так і професійно-технічної освіти (ПТО) України належить процес стандартизації - формування та запровадження системи Державних стандартів у практику підготовки працересурсного потенціалу наших країн. Розробка сучасних стандартів професійної освіти, розрахованих на майбутнє є найважливішим завданням забезпечення якості освіти.
   Аналіз досліджень і публікацій. Значний науковий інтерес у контексті нашого дослідження було звернено на питання порівняння окремих аспектів розвитку процесу стандартизації в наших країнах, зокрема: розроблення концепції та методології стандартів; забезпечення нормативно-правового підґрунтя практичної реалізації стандартів ППО РФ у практику; історико-педагогічний аспект розвитку змісту професійної освіти; сучасні міжнародні тенденції з проблеми.
   Стандартизація розглядається дослідниками як доволі широка філософська, педагогічна, соціальна, економічна категорія, залежно від впливу, який вона здійснює на освітні процеси. Вивчення наукових джерел довело, що проблема стандартизації висвітлювалася російськими і українськими вченими у широких напрямах: концептуальні засади і теорія стандартизації професійної освіти (В. Беспалько, Л. Гаранін, Б. Гершунський, Г. Глейзер, Е. Днепров, В. Краєвський, М. Кунцман, Н. Машукова, С. Шишов; П. Кубрушко, И. Легостаєв, А. Лейбович, В. Полонський; Н. Ничкало, В. Томашенко, О. Щербак); понятійно-методологічний аспект узгодження освітніх і професійних стандартів (О. Новіков); концептуальні засади стандарту загальної середньої освіти (Л. Гребнев, В. Леднєв, І. Лернер, М. Рижаков; С Гончаренко, О. Савченко); методологія розробки освітніх стандартів (А. Валицька, Є. Заір-Бек, В. Максімова, В. Ямпольський; A. Симак); положення, які визначають специфіку впливу ринку праці та особливості підготовки фахівців на виробництві (К. Кязімов, Г. Лукін, B. Намчук, М. Нікітін, С Іванов; В. Головінов, Ю. Вайс, А. Симак, В. Скульська); методика відбору та проектування змісту, кваліфікаційних вимог до підготовки майбутніх робітників та науково-методичне забезпечення розробки стандартів за галузями (Т. Новікова, В. Тахілова, А. Хріпков, Л. Федотова, О. Читаєва; Н. Корсунська, В. Лозовецька, Л. Лук'янова, І. Носаченко, Г. Чудовська, В. Паржницький, В. Петков, Л. Герганов); проблеми неперервної професійної освіти (І. Смірнов; Т. Десятов); контролю за дотриманням стандарту (А. Клим); порівняльний аналіз стандартів та освітніх систем зарубіжних країн (Ю. Дик, О. Олійникова, Г. Нікіфорова, В. Разумовський, Є. Страут, Н. Абашкіна, С Костогриз, М. Скиба, Г. Красільникова); дослідження ключових компетенцій і компетентностей (І. Бім, М. Вятютнєв, Е. Зеєр, І. Зимня; М. Армстронг, Е. Мертенс, Д Спенцер, Л. Уіддет, С Холліфорд); регіонального компоненту стандарту (В. Гарбишева); аспектів випереджувальної професійної освіти та оновлення освітніх стандартів (В. Байденко, В. Зуєв, П. Новіков, Н. Селезнева); працеправові аспекти забезпечення кореляції освітніх і професійних стандартів (А. Лушніков, М. Лушнікова, Н. Машукова); відношення стандарту та творчості (В. Айнштейн, Е. Алгазінов, В. Болочагіна, М. Долгов, В. Кузнецова, Ю. Татур; В. Харабет).Аналіз публікацій російських вчених, присвячених проблемам стандартизації, дозволяє стверджувати, що сучасне російське суспільство недостатньою мірою задоволено якістю державних стандартів ППО. Серед російських публікацій з проблеми можна назвати наступні: Н. Машукова "Принципи формування професійних стандартів і їх взаємозв'язок з освітніми стандартами"; О. Олійникова "Принципи розробки стандартів професійної освіти і навчання в країнах західної Європи"; О. Читаєва "Основи розроблення концепції державних освітніх стандартів ППО другого покоління"; Є. Царькова "Можливий напрям модернізації стандартів ППО"; М. Голяков "Дидактичні умови реалізації стандарту", Г. Файзуліна "Про ефективність введення стандартів початкової професійної освіти". Але, постійна увага щодо проблем якості ППО РФ та ПТО України, свідчить про те, що проблема ще далека від вирішення і вимагає продовження наукових пошуків на підтримку процесу стандартизації, і в багатьох країнах спрямовує на її подальше розроблення діяльність наукових інститутів, галузевих міністерств, відомств, підприємств.
   Мета і завдання статті. Звернути увагу Українського ПТО у складний для неї період формування ринкових відносин на аналіз досвіду Російської Федерації в аспекті проблеми. Проаналізувати чинники, які сприяли процесу виникнення стандартизації початкової професійної освіти РФ. Результатом компаративістських досліджень постає можливість теоретично дослідити фундаментальні основи російської та вітчизняної системи стандартизації в системі ППО і ПТО, що впливає на формування потенціалу власних педагогічних новацій.
   Загальновизнано, що в країнах, де уряд і суспільство дбають про економічний прогрес та високий рівень життя населення, проблеми професійної освіти вирішуються на державному рівні і є об'єктом політичних рішень, а державні стандарти професійної освіти акумулюють в собі належний зміст освіти щодо підтримки і розвитку національної економіки, виконують функцію об'єктивного оцінювання освітнього рівня, встановлення кваліфікацій, показника якості освіти. Якість це предмет і мета діагностики, яка оцінює відповідність результату навчання професії вимогам суспільства, економіки та виробництва, втіленим у Державному освітньому стандарті [7].
   С Гончаренко вважає, що стандарт є результатом освіти, який відображає громадський ідеал і який приймається як державна норма освіченості [3, с 29-37]. Як і більша кількість науковців, В. Петренко під стандартизацією освіти розуміє процедуру розроблення та затвердження освітніх стандартів, які є складовою системи освіти -сукупності взаємодіючих елементів, що встановлюють певні норми та положення щодо реалізації освітнього процесу.
   Освітній стандарт, за визначенням В. Полонського, - це еталонний рівень освіти, необхідний для суспільства у певний проміжок часу, а також правила, вимоги, принципи для загального і багаторазового використання у сфері освіти. Стандартизація освіти - це процес встановлення єдиних вимог щодо освітньої діяльності в однотипних навчальних закладах, що є комплексною державною нормою якості, яка прийнята до виконання на території країни. Часто поняття стандартизації тлумачиться як діяльність, спрямована на досягнення оптимальної рівноваги під час вирішення типових завдань, пов'язаних з навчальним процесом.
   На думку Г. Файзуліної, в Російській Федерації розробка федеральних державних стандартів ППО у зв'язку з високою динамікою соціально-економічних змін повинна сприйматись як постійний процес адаптації і оптимізації системи ППО, пошук дієвого механізму, що надасть освітній діяльності більш чіткої цільової спрямованості, підвищить відповідальність за результати професійної підготовки всіх учасників освітнього процесу.
   Необхідність дослідження проблем стандартизації в системі початкової професійної освіти Російської Федерації зумовлена інтересом Української професійно-технічної освіти до розвитку процесів вдосконалення змісту освіти під впливом інтеграційних і глобалізаційних змін цивілізаційного виміру, які останнім часом мають надзвичайний вплив на освітню діяльність.
   Це пояснює зростання інтересу до порівняння й аналізу впливових чинників, обумовлюючих розроблення нових моделей і поколінь стандартів, з метою збагачення національних систем освіти, підвищення якості підготовки робітничих кадрів для національної економіки. Завдяки сучасній компаративістиці цей досвід вивчається і творчо трансплантується у практику зі збереженням унікальних національних здобутків.
   Враховуючи спільне історичне коріння, економічну подібність, філософію освіти, концептуальні підходи до розвитку професійної освіти, які формувалася не одне десятиріччя у пострадянські часи в УРСР і РРСР, на наш погляд, дуже актуальним є виявлення особливостей, відмінностей та спільного в розроблених освітніх стандартах у системі початкової професійної освіти Російської Федерації і професійно-технічній освіті України.
   Звернення до досвіду стандартизації Російської Федерації в системі початкової професійної освіти зумовлено також такими основними причинами: провідне значення вдосконалення теоретичних і методологічних підходів до стандартизації професійної освіти у процесах структурно-змістовної модернізації та реформування національних освітніх систем, як з позиції наступності освітніх стандартів різних рівнів професійної освіти, так і з позиції їх взаємозв'язку з професійними стандартами; орієнтація України і Російської Федерації на загальновизнані орієнтири та стандарти якості ПОН розвинутих країн Європи та світу; наближені соціально-економічні умови України і РФ та подібні обрані пріоритети розвитку наших країн в контексті інтеграційних процесів; випереджувальний розвиток процесу стандартизації в Росії порівняно з Україною.
   Результати наукових досліджень свідчать, що процес стандартизації в системі ППО РФ досліджується у цілому як комплексний процес, але в контексті соціально-економічних та освітніх перетворень потребує системного розгляду, і як в Російській Федерації, так і в Україні потребує більшої уваги. Тим часом, під час розробки національних стандартів професійно-технічної освіти України спостерігається стійкий інтерес науковців і педагогічної спільноти до міжнародного досвіду розроблення стандартів.Ми живемо на зламі століть, в епоху глобальних світових перетворень та переходу людства від постіндустріального до інформаційного суспільства. Як відомо, такі перехідні періоди і характеризуються ускладненням проблем та появою протиріч у складних системах (зокрема, у системі ППО РФ), подолання яких сприяє адаптації системи до нових умов та подальшого розвитку і вдосконалення.
   Не є виключенням складний і суперечливий процес стандартизації в системі ППО РФ, реалізація якого гальмується низкою суперечностей, зокрема, між: необхідністю врахування особливостей прогресивних ідей національного, історичного та зарубіжного досвіду стандартизації в галузі ПОН та їх недостатньою дослідженістю у вітчизняній педагогічній науці; очікуванням суспільством позитивних соціально-економічних змін та відсутністю в реальній практиці якісного рівня підготовки працересурсного потенціалу держави, який на пряму залежить від якості змісту навчальних планів і програм підготовки; потребою держави щодо розвитку високотехнологічних напрямів виробництва і незадовільною кількістю та професійно-кваліфікаційною структурою підготовлених робітників з технологічно складних, наукоємних професій; розробленими документально державних стандартів ППО РФ та недостатнім нормативно-правовим, науково-методичним, матеріально-технічним забезпеченням процесів реалізації стандартів на практиці; бажанням "зверху" якомога оперативніше впроваджувати в освітню практику державні стандарти та інертністю педагогічних кадрів, їхнім недостатнім рівнем готовності до практичної реалізації стандартів; незадоволенням роботодавців рівнем підготовки робочих кадрів і їхнього незацікавленістю у практичному соціальному партнерстві з професійно-технічними навчальними закладами; між визнаною потребою всіх користувачів освітніх послуг початкової професійної освіти РФ в оновленому змісті освіти та існуючими консервативними підходами щодо його розроблення.
   До сучасних проблем, пов'язаних з практикою стандартизації також можна віднести труднощі педагогічної теорії щодо використання моделей, заснованих на компетенціях та модульному підході. Стандарти є доволі новим освітнім утворенням. Тому, недостатня дослідна діяльність призводить до того, що на практиці загострюються проблеми щодо їхньої розробки та реалізації, які доволі часто вирішується шляхом спроб і помилок.
   На наш погляд, проблема стандартизації постала предметом педагогічного, соціального, методологічного, філософського аналізу і має актуальне значення за певних чинників.
   Сьогодні, стандарти розпочинають порівнювати з наріжним каменем забезпечення соціальної норми якості освітніх послуг, адекватних вимогам держави, суспільства та особистості. Тому, по-перше, вона як соціальна категорія розглядається через призму трудової життєдіяльності населення, розвитку людського капіталу і виконує важливу соціальну роль, якщо в них узгоджено задоволення потреб особистості та загальнодержавні інтереси. Ця проблема знаходиться в епіцентрі площини інтересів не лише абітурієнтів, їх батьків, педагогічних працівників, конкретних керівників підприємств, а і галузевих роботодавців, економістів, управлінців, урядовців, політиків.
   Соціальний аспект значення стандартів доцільно проаналізувати з позиції доступності професійної освіти. Стандарт забезпечує рівні права всіх абітурієнтів та учнів, гарантує безоплатне отримання робітничої професії, враховує національні та регіональні особливості у підготовці, завдяки визначеним формам контролю є механізмом захисту від неякісної освіти. Контролююча функція стандартів полягає у врахуванні вимог користувачів освітніх послуг і зацікавлених сторін щодо рівня професійної компетенції випускників і використання відповідних методів і механізмів впливу на процес надання освітніх послуг з метою досягнення певного рівня якості. Ось чому, однією з особливостей стандартизації професійної освіти та навчання є знаходження такого компромісного рішення у формуванні та визначенні змісту освіти, яке б задовольнило широке коло суб'єктів, що мають відношення до проблеми. Вплив цього чинника залежить від толерантності сторін і філософського осмислення ними важливості прийнятого рішення.
   По-друге, проблема стандартизації має загальнодержавне, політичне значення, тому що держава залишається основним замовником робітничих кадрів та дбає про збереження єдиного освітнього простору країни. Тому, вона несе відповідальність за змістовне ядро освіти (зміст освіти обумовлене цілями та потребами суспільства систему знань, умінь, навичок, професійних, світоглядних і громадянських якостей, що має бути сформована в процесі навчання з урахуванням перспектив розвитку суспільства, науки, техніки, технологій, культури), реалізацію освітніх програм, кадрове, фінансове, матеріально-технічне забезпечення, що в результаті й забезпечує розвиток виробничого потенціалу.
   Успішні економіки конкурують на основі високої якості, яка гарантується висококваліфікованим, освіченим персоналом і гнучкими можливостями для навчання впродовж усього життя, доступними для всіх громадян. Найбільш часто зустрічається загальна ідея підвищення конкурентоспроможності, яка полягає в тому, щоб забезпечити людей навичками й установками, необхідними для економічного і громадянського успіху в економіці, яка все більшою мірою ґрунтується на знаннях [6].
   На думку С Клепка, "стандарт - це консенсус, угода між державою, освітою і суспільством, в якому значна увага приділяється демократичним процедурам його укладання та експертним оцінкам. Стандарт не шаблон, яким світоглядний плюралізм і поліморфізм знань "причісуються" до можливостей пересічної особистості. Знання від стандарту мають бути такими, щоб завдяки їм підвищувався рівень економічної свободи особистості в українському суспільстві [4, с 168-188].
   Відомий російський вчений В. Байденко обґрунтовував положення про те, що процес стандартизації є державною проблемою і повинен мати обов'язкове правове підґрунтя, оскільки стандарт є: методом рефлексії суспільства відносно оновленої ролі освіти як сучасного соціокультурного проекту і соціальної технології; фактором динамічного росту освіченості громадян на всіх ступенях, рівнях освіти; засобом прогностичного проектування національного освітнього продукту; напрямом демократизації освітньої політики і боротьби проти дискримінації в галузі освіти; шляхом підтримки освітнього розмаїття, варіативної і диверсифікаційної освітньої практики; ключем до вирішення проблем об'єктивізації контролю за результативністю освітніх систем і якості освіти тощо.
   По-третє, зазначена проблема постає і на міжнародному рівні, у зв'язку з глобалізацією (зокрема, транснаціональної міграції робочої сили) та розширенням масштабів інтеграційних процесів, міжкультурної взаємодії у межах створення єдиного формату документів про освіту й визнання кваліфікацій, створення національних систем кваліфікацій, що підтверджується резолюціями міжнародних форумів з питань професійної освіти і навчання.
   Світовими тенденціями нового тисячоліття стали: високий рівень спеціалізації і кооперації; технологізація, автоматизація, інформатизація, високий рівень наукоємності виробництва; зменшення потреби у некваліфікованій робочій силі, часта зміна сфери діяльності, професій. У більшому обсязі виробництва починає брати участь менша кількість працівників, що є однією з причин вивільнення робітників, виникнення проблем на ринку праці та транснаціональної міграції робочої сили. Світова економіка зазнає стагнації та кризових явищ. Характерною особливістю нашого часу стає розширення сектору сфери послуг, зокрема, інформаційних та залучення до цієї сфери все більшої кількості працівників.
   Під впливом зазначених тенденцій змінюється характер суспільної праці, виникає потреба в робітниках нової генерації, яким притаманні високий рівень кваліфікації та спеціалізації, соціальна активність, навички колективної роботи. Професійна мобільність та уміння швидко адаптуватися до нових вимог ринку праці, нового місця роботи, самостійно оновлювати професійні знання і навички щодо оволодіння сучасними "ноу-хау" виробництва в інформаційному середовищі стають надзвичайно затребуваними компетенціями на ринку праці.
   Перехід до постіндустріального суспільства прискорив процеси глобалізації, загострив конкурентну боротьбу, посилив процеси міжнародної співпраці та взаємодії. На рубежі третього тисячоліття відбувається закономірна зміна освітньої парадигми: від "навчання для життя" до "навчання протягом всього життя", яка стає в нових умовах загальновизнаною необхідністю, універсалізацією освіти. Нова епоха потребує нового змісту освіти, змін застарілих стереотипів і традицій, що потребує оновлення державних стандартів, як ППО РФ, так і ПТО України.
   По-четвере, актуальність проблеми має філософське, діалектичне підґрунтя - на кожному відрізку еволюційного шляху розвитку сучасного суспільства стандарти професійної освіти і навчання повинні задовольняти існуючі вимоги до них, висунуті користувачами освітніх послуг відповідно до умов, які можуть забезпечити освітня система, технічний і технологічний розвиток, стан сучасного виробництва, кадровий потенціал. Закони діалектики й еволюції поширюються і на проблему стандартизації професійної освіти і навчання і тому, що на кожному її історичному етапі вона потребує вивчення, розуміння, осмислення та рефлексивного аналізу.
   Ми уявляємо стандартизацію як складну систему. Але, згідно синергетичного підходу, складноорганізованим системам неможливо нав'язати напрями і шляхи розвитку та досягти одночасного поліпшення відразу всіх важливих показників системи, можливо лише сприяти процесу її самоорганізації. Керувати розвитком складних систем можливо лише в точках їх біфуркації (критичні точки, через які проходить складна нелінійна система у процесі розвитку) за допомогою легких поштовхів. Сума цих поштовхів має бути достатньою для появи резонансу - достатньої амплітуди коливань як усередині системи, так і відносно впливів зовнішнього середовища. Тому, в нашому випадку, слід пам'ятати, що кінцевий синергетичний ефект буде значно більшим при поступово розроблених покрокових логічних діях, які здійснюються в паралельних напрямах.
   По-п'яте, створення структур ринкової економіки, масова поява різних форм індивідуальної трудової діяльності, конкуренція на ринку праці супроводжується зростанням вимог щодо професійної компетенції, базових знань, умінь та навичок випускників, що обов'язково повинно бути відображеним у змісті підготовки кваліфікованих робітників. Професійно-технічна освіта завжди була найбільш динамічною, гнучкою, мобільною порівняно з іншими рівнями освіти завдяки тісному контакту з ринком праці, який виступає регулятором відтворення робочої сили. Від того, як спрацьовує система підготовки виробничого персоналу, наскільки зміст навчальних планів і програм підготовки кваліфікованих робітників відповідають викликам сьогодення та задовольняють роботодавців, сприяють інтенсивному розвитку виробництва залежить працевлаштування випускників та задоволення потреб ринку праці. Нарешті постає завдання створення гнучких систем кваліфікацій, нових моделей професійної підготовки, введення нових професій, що вимагає структурно-змістовної перебудови ПТО, інструментом якої є розробка та впровадження стандартів професійної (професійно-технічної) освіти [5].
   По-шосте, важлива проблема стандарту полягає в тому, що він лише певний час фіксує вимоги до змісту професійної освіти. Ці вимоги є категорією нестабільною, вони постійно вимагають оновлення та набувають змін у зв'язку з постійним приростом наукового знання та залежать від розвитку техніки та виробничих технологій. Внесення змін і доповнень, вимагають користувачі освітніх послуг - роботодавці, які є певним барометром відповідності стандарту потребам сучасного виробництва. Тобто можна поняття стандартизації порівняти з динамічною субстанцією, яка лише певний проміжок часу (4-6 років) функціонує незмінною і не потребує модернізації і вдосконалення. Але, як зазначав Т. Десятов, під час використання механізму системного і перманентного моніторингу ринку праці та відповідної реакції, своєчасного реагування ПТО на зміни, ми маємо можливість зробити стандарти гнучкими протягом усього періоду дії [2, с 9].Висновки. Отже, нами було описано основні причини, з яких процес стандартизації можна віднести до актуальних проблем професійної освіти, що вимагають вирішення. Упевнено можна зазначити, що на етапі розвитку, враховуючи той фактор, що Україна і Російська Федерація визначили орієнтир на входження до європейського освітнього простору і розпочали модернізацію освітньої діяльності в контексті європейських вимог, перед ними постають завдання подолання відставання від світових тенденцій економічного розвитку і перехід української професійно-технічної та відповідно початкової професійної освіти РФ на рівень світових стандартів.
   Процес порівняння розроблених вітчизняних моделей стандартів, зокрема, початкової професійної освіти Російської Федерації, призводить до розуміння необхідності постійного наукового обґрунтування процесу їх розроблення й оновлення та запровадження в практику професійної освіти відповідно до потреб сьогодення.
   Перспективи подальших пошуків у напрямку досліджень. Подальші перспективи дослідження спрямовуються на вивчення історії розвитку стандартизації, вивчення міжнародних тенденцій з проблеми та аналіз й порівняння підходів щодо стандартизації ППО РФ та ПТО України.

ЛІТЕРАТУРА

1. Бутузов А Начальное профессиональное образование в России
2. Взаємодія ринку праці та професійно-технічної освіти. Механізми створення Державних стандартів професійно-технічної освіти з конкретних професій : зб. мат., підгот. у рамках реалізації укр.-нім. проекту "Підтримка реформи професійно-технічної освіти в Україні". -К., 2006. -276 с.
3. Гончаренко С. У. Державний стандарт змісту шкільної освіти (дидактична концепція) / С. У. Гончаренко // Професійна освіта:педагогіка і психологія / за ред. Т. Левовицького, І. Зязюна, І. Більш, Н. Никало. - Ченстохова : Wydavnictvwo Czenstochowa, 1999. -С. 29-37.
4. Клепко С. Ф. Філософія освіти в Європейському контексті / Сергій Федорович Клепко. - Полтава : ПОІППО, 2006. - 328 с
5. Томашенко В. Стандарти ПТО: методологічні та організаційні засади розробки і впровадження / Віталій Томашенко // Професійно-технічна освіта. - 2003. - № 1. - С 21-22.
6. Салберг П. Аналитические материалы. Образовательные реформы для повышения экономической конкурентоспособности
7. Шабалин А. В. Повышение эффективности и качества начального профессионального образования на основе зарубежного опыта : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.08 / А. В. Шабалин. - М., 2004. -153 с.

 
< Попередня   Наступна >

При використанні матеріалів сайту активне гіперпосилання на http://vuzlib.com обов'язкове!
Зворотний зв'язок
© 2010 www.VuzLib.com